Березень
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Сiчень 22, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Наш співрозмовник із морською душею Дмитро Романович Шупта — триєдиний: письменник (автор майже півсотні книг!), лікар і викладач. Його становлення відбувалося в Криму та Києві, нині мешкає в Одесі. 
Після праці на морзаводі закінчив медичне училище та Кримський медичний інститут із відзнакою. Працював хірургом, травматологом, викладачем хірургії, фітоінформотерапії, нетрадиційної медицини, журналістики й давньої української літератури. Має друковані наукові праці з медицини та краєзнавства. Є автором фундаментальних монографій «Хірург без ножа» і «Рідна мова і здоров’я нації».
Учасник Руху опору в Україні 1960–1990 рр. Ім’я Д. Шупти занесено до Міжнародного біографічного словника дисидентів. Він — голова Одеського обласного літературного об’єднання ім. Євг. Бандуренка. Його поезії композиторами покладені на музику, а Кирило Стеценко створив близько десяти вокальних циклів за однойменними поемами поета та збірку вокальних творів для дітей.

Published in Вітальня
П'ятниця, 14 Березень 2014 02:00

Актуальність Тараса Шевченка

Пізно ввечері 9 березня у приміщенні «Мистецького Арсеналу» в рамках проекту, присвяченого 200-річчю від дня народження Великого Кобзаря — «Шевченко/Mania/» відбулася прем’єра документального фільму Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. IDентифікація». 
Цей фільм присвячено прочитанню міфологізованого образу Шевченка в народній уяві різних часів. Сергієві Проскурні вдалося створити справжнє синтетичне явище, де задіяне театральне дійство та строкатий колаж думок вчених-шевченкознавців, політологів, карпатських мольфарів та навіть звичайних чабанів з Бессарабії.
Сергій Проскурня висловлює свою думку: «Образ Шевченка в рушниках серед ікон у селянській хаті і обвітрені, обдерті білборди з деклараційним «Кобзар єднає Україну!» — це різний Шевченко. Буденне і епічне, суєта сувенірного ринку і музейна тиша, невігластво і мудрість — на протиставленні, на конфлікті «фактур» — такі ритми фільму. Множинність «популярного» Шевченка, набираючи сили, викликає інстинктивне бажання очистити метафізичний Шевченків простір і спробувати відчути його справжнього — це основна ідея фільму».

Published in Культура

Щоразу напередодні весняних польових робіт суспільний інтерес до земельної теми зростає, бо саме цієї пори загострюється питання, чи на законних підставах сільгоспвиробники обробляють орендовані ними гектари та чи сталі перспективи орендного землекористування. Отож про умови оренди, її сильні та слабкі сторони поговоримо з фахівцем з аграрної політики проекту USAID «АгроІнвест» Олександром Муляром. 
— Майже на всіх останніх великих аграрних зібраннях їхні учасники не оминають теми оренди землі. На нещодавньому з’їзді Асоціації фермерів і приватних землевласників України знову чи не найгострішим питанням для обговорення була недосконала організація оренди сільськогосподарських угідь. При цьому оренда у земельних відносинах залишається домінуючою. В чому проблема?
— Проблема, яку обговорювали виробники, полягає у дорожнечі та складності процедури державної реєстрації прав оренди земельних ділянок. Торік відбулися значні затримки з реєстрацією, що призвело фактично до незаконного землекористування у великих обсягах не з вини виробників.

Published in Земля і люди
П'ятниця, 14 Березень 2014 02:00

Мета – єдність судової практики

Існує гостра потреба вдосконалити повноваження Верховного Суду, щоб вони відповідали його статусу і давали можливість забезпечити єдність судової практики, об’єктивність і прогнозованість правосуддя. 
Бар’єри, фільтри, скорочення повноважень
Згідно з ч. 1 ст. 212 Цивільно-процесуального кодексу України суддя, виносячи вердикт, повинен керуватися законом і внутрішнім переконанням. Цілком логічним є те, що різні суди можуть винести діаметрально протилежні рішення в одній і тій же справі, адже внутрішнє переконання — невловима матерія. Та й закони можна застосовувати й тлумачити по-різному.
Це знайшло підтвердження, зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тудор проти Румунії» від 24 березня 2009 року. У ньому зазначено: розбіжності в судовій практиці — невід’ємний наслідок будь-якої судової системи. Тож завдання найвищої судової інстанції — надавати прецедентне тлумачення законів, а отже — забезпечувати єдність судової практики.

П'ятниця, 14 Березень 2014 02:00

Шанси для економіки

Україна має новий уряд. Його склад неоднорідний і неоднозначний. Уперше за обрання його глави проголосувала найбільша кількість депутатів. У наші дні багато чого відбувається вперше. Зокрема, вперше склад уряду обговорювався з народом на Майдані, де зібралося близько 50 тисяч людей, які слухали кандидатів до Кабміну. Когось підтримували, когось засвистували. Ольгу Богомолець підтримали. Але на ранок вона сама відмовилася від посади віце-прем’єра. 
У результаті утворився уряд, який став компромісом між політичними силами — вчорашньою опозицією та активістами-протестувальниками. Перед цими людьми стоять надто складні проблеми. Найголовніше — налагодити нормальні відносини з Росією, заспокоїти Україну, врятувати економіку, обкрадену владою Януковича. Нині країна переживає один із найбільш складних історичних періодів. Вона перебуває на межі економічного колапсу, її хочуть розірвати й розтягнути.

Published in Економіка

Верховна Рада ухвалила Закон «Про Національну гвардію України».
За відповідний закон проголосувало 262 із 330 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.
У повному складі не голосувала фракція КПУ, яка пояснює це протестом проти захоплення низки офісів партії. З фракції ПР «за» проголосував лише 1 депутат. 
Відповідно до закону, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ перетворюються на Національну гвардію України — військове формування з правоохоронними функціями, що входитиме до системи МВС України.
Законом передбачено, що командувач Національної гвардії України, відповідно до Конституції України, призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України.

Published in Суспільство
П'ятниця, 14 Березень 2014 02:00

Стратегія Росії щодо України

Повалення режиму Януковича і перехід влади до опозиції стали стратегічною поразкою політики Росії, яка хотіла заблокувати процес євроінтеграції України і включити її до свого інтеграційного проекту Євразійського Союзу. Тим самим це вдарило по іміджу президента Путіна як ефективного лідера. 
Коли не вдалася спроба створення у Харкові, за російської політичної підтримки, альтернативного центру влади і представництва східних і південних регіонів України, Росія активізувала рух сепаратистів в автономному Криму. Москва надала йому підтримку шляхом військового втручання і фактичної окупації Криму. Паралельно проводяться диверсійні дії у Східній і Південній Україні та концентрація військ на кордоні з Україною.
Російським планом-максимумом є, як здається, доведення до зміни уряду України і включення до нього проросійських політиків та зміна державного устрою шляхом надання широкої політичної і економічної автономії східним і південним регіонам.

Наближення дати нелегітимного референдуму щодо зміни статусу Автономної Республіки Крим максимально накаляє ситуацію навколо півострова та у відносинах між провідними світовими державами. Позиція Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу, Росії та Китаю з приводу оцінок становища, яке склалося, все більше нагадує інформаційну війну. Формально кожна зі світових потуг турбується про територіальну цілісність і суверенітет України, але кожна з них розуміє ці категорії, виходячи з власних геополітичних інтересів. 
Аргументи критиків кримського «суверенного референдуму» повністю спираються на українське національне законодавство, яке чітко визначає критерії подібного народного волевиявлення. Чинна Конституція України вимагає проведення загальноукраїнського референдуму з питання зміни територіального устрою або укладання міждержавних союзів. Зрозуміло, що жодна з цих вимог апріорі не виконана ініціаторами та кураторами кримського референдуму. Навіть якщо допустити умовну законність опитування громадян, то його проведення в умовах ізоляції українських громадян Криму від україномовних засобів масової інформації не відповідає жодним критеріям вільного волевиявлення.

Напевно, найбільш напружена на сьогодні ситуація серед представників кримськотатарського народу, адже татари чудово знають ціну російській «дружбі». Вони воліють залишатися громадянами Української держави. Нинішні намагання Володимира Путіна та так званої нової кримської влади загравати з кримськотатарським народом самі татари не сприймають. У чому автор цих рядків переконався, поспілкувавшись із керівником Управління зовнішніх зв’язків меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзіним. 
Водночас керівництво представницького органу кримських татар очікує більшої рішучості і від української влади.
—Коли наприкінці лютого на вулицях Сімферополя уперше з’явилися «зелені чоловічки», нас дуже здивувало, що українська влада не відреагувала найрішучішим чином, — заявив Алі Хамзін.— Адже така можливість була, враховуючи наявність спецпідрозділів, зокрема «Альфа». Але спроб звільнити приміщення кримських парламенту та уряду не було.

Published in Суспільство
П'ятниця, 14 Березень 2014 02:00

«Повзуча» анексія

У ці дні Крим змінився до невпізнанності. Про те, що тут — офіційно не оголошений, але реально існуючий надзвичайний стан зрозуміло ще на під’їзді до півострова. Спершу на трасі розташований український блокпост з усіма не курортними атрибутами — військова техніка, озброєні люди у формі, бетонні блоки... Через півтора-два кілометри — аналогічна картина. Лиш тільки військові тут — російські, хоча й без розпізнавальних знаків. 
На території самого Кримського півострова — ситуація схожа. У тому плані, що біля кожної військової частини «чергують» окупанти. Нерідко їм допомагають представники так званої самооборони Криму. Цей контингент переважно складається з «отрядов казачества» (незрозуміло, щоправда, звідки на території Криму взялися козаки) та старої компартійної гвардії, котра ніколи не визнавала й не визнаватиме Україну як незалежну державу.

Published in Суспільство

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».