Березень
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Лютий 29, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 28 Березень 2014 02:00

Українська місія ОБСЄ

Минулого року Україна вперше в історії головувала в ОБСЄ. Завершення цього процесу збіглося із загостренням внутрішньополітичної кризи, яка нівелювала більшість здобутків цього головування. У підсумку нинішній головуючий в ОБСЄ — Швейцарія — ініціювала початок нової спеціальної місії ОБСЄ в Україні. 

Утім, досвід діяльності аналогічних місій ОБСЄ останніх двадцяти років не дає особливих підстав для надмірного оптимізму. Однією з перших місій ОБСЄ стала робота у Нагірному Карабаху та у Придністров’ї. У обох випадках, як то кажуть, віз і нині там, де був від самого початку згаданих конфліктів.
Не найкращим чином ОБСЄ проявила себе і під час косовського конфлікту, в якому кожна з ворогуючих сторін лише маніпулювала місією, внаслідок чого вона зазнала невдачі.
Крім того, ключовою вадою нинішньої української місії ОБСЄ стала її вимушена поступка Росії, яка погодилася на її створення за умов недопущення інспекторів та експертів зазначеної організації на «російську територію» в Криму. Це означає, що на решті території України російська дипломатія намагатиметься використати місію ОБСЄ як інструмент кремлівської політичної технології із дестабілізації Сходу і Півдня України.

Революції змінюють владу. Новій владі потрібні нові кадри. Підбір управлінців — серйозне випробування для переможців, адже революційні ідеї комусь потрібно матеріалізувати в конкретні справи, аби маси не розчарувалися в тих, хто під заманливими гаслами проторував собі шлях із барикад до крісел у високих кабінетах і поклав на себе відповідальність за ситуацію в країні.
Історії, у тому числі — українській, відомо чимало прикладів, коли поспіхом призначені кадри не лише геть дискредитували «світлі ідеали» та не змогли примножити обіцяні народу блага, а й розтринькали залишки того, що вдалося зберегти від полум’я революцій. 

В Україні, за 22 роки незалежності, питання добору кадрів перетворилося на системну проблему, яку остаточно так і не вирішили. Кадрова чехарда, якій не дозволяють пригальмувати перманентні зміни влади, котра, зазвичай, «приводить» свою команду управлінців — професіоналів і неуків, чесних і не дуже — врешті-решт завела проблему добору кадрів у глухий кут.

Published in Суспільство
П'ятниця, 28 Березень 2014 02:00

Тимошенко упевнена в перемозі

Колишня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко переконана, що вона переможе на виборах президента у травні.
На прес-конференції вона пообіцяла, що вибори будуть чесними, без використання адмінресурсу. 
«Я думаю, що не буде жодного нарікання на їх проведення, на наявність фальсифікацій і на будь-які інші негаразди, які завжди були присутні на всіх попередніх президентських виборах в Україні. Тобто (це будуть) перші чесні вибори», — сказала Тимошенко.
«Ці вибори відрізняє від попередніх виборів ще одна унікальна річ: не буде, по суті справи, змагатися проросійська частина України і проросійська політична сила з прозахідною, і не стоїть питання «або — або». Мені здається, що це такі вибори, коли однозначно виграє хтось із демократичних, проєвропейських лідерів політичного поля», — додала вона.
Тимошенко висловила готовність визнати переможцем когось із конкурентів:

Published in Суспільство
П'ятниця, 21 Березень 2014 02:00

Пам’ятник протитанковим «їжакам»

На Херсонщині у місті Берислав відкрили пам’ятник протитанковим «їжакам» — з нагоди 70-річчя визволення міста від німецько-фашистських загарбників та увіковічнення пам’яті земляка Михайла Горіккера, який винайшов легендарне інженерне загородження, повідомляє Укрінформ. 

Генерал-майор технічних військ Михайло Горіккер — винахідник невибухового інженерного загородження — протитанкового «їжака», відомого також як «рогатки», або «зірочки Горіккера». Це загородження було прийнято на озброєння 3 липня 1941 року і відіграло помітну роль в обороні Києва, Москви, Ленінграда, Одеси, Севастополя, в інших боях Великої Вітчизняної війни.
Активісти пошукової групи Бериславської загальноосвітньої школи № 3 торік внесли пропозицію до міської ради увічнити пам’ять легендарного земляка. Це звернення не залишило байдужим нікого, і ось у західній частині міста монумент урочисто відкрито.

Published in Розмаїття
П'ятниця, 21 Березень 2014 02:00

«Домашній» Київ для «Таврії»

Нарешті відбулося довгоочікуване відновлення чемпіонату України з футболу у прем’єр-лізі. І 21-й тур подарував уболівальникам багато цікавих протистоянь. 
До Дніпропетровська приїхав непростий з огляду на ситуацію в країні суперник — ФК «Севастополь». Проте якогось політичного протистояння на трибунах не відбулося: та двадцятка вболівальників гостей, що приїхала на гру, була налаштована цілком проукраїнськи, вивісила на своєму секторі Державний прапор України, прапор ВМС України та червоно-чорний стяг, а також активно підтримувала переклички з господарями «Слава Україні! — Героям слава!»
З початку зустрічі господарі почали проводити швидкі атаки на ворота суперника, і захист гостей почав помилятися. На 18-й хвилині Причиненко надто довго не міг визначитися, як розпорядитися м’ячем біля своїх воріт, і одразу ж його атакували Матеус та Селезньов. Перший м’яч з-під ніг оборонця вибив, а другий, вийшовши сам на сам із воротарем, відправив у сітку воріт.
На 35-й хвилині Джуліано пробив поруч із хрестовиною. А вже через хвилину він же вивів на відмінну позицію Матеуса. З ударом бразильця Чуваєв впорався, але на добиванні чатував Селезньов — 2:0. І тут же ледь не став рахунок розгромним, коли Причиненко, знімаючи м’яча з ноги Джуліано, зрізав його у стійку власних воріт.

Published in Футбол

Завдяки інноваційній технології хірурги змогли відновити обличчя 29-річного англійця з Кардіффа, який отримав значні травми обличчя, переломи рук і правої ноги в мотоциклетній аварії. 
Як повідомляють іноземні ЗМІ, процедура реконструкції тривала 8 годин.
«Операція відбувалася в лікарні Morriston у Суонсі. В ній брали участь травматологи, ортопеди і пластичні хірурги. Пацієнт потребував трансплантату кістки правої ноги. Крім того, під час операції, що проводилася відразу після аварії, повністю відновити ліву щоку і очну ямку хірургам не вдалося, тому фахівці використовували відскановані 3D-зображення обличчя пацієнта, щоб наочно відтворити розташування лицьових кісток. Усі модельні частини, включаючи титанові імплантати, були зроблені з використанням методу 3D-друку», — говориться у повідомленні.
Лікарі використовували два типи планування моделі — віртуальний (комп’ютерне моделювання) і фізичний (за допомогою зліпків).
Наразі і хірурги, і пацієнт задоволені результатом операції. Спеціалісти впевнені, що цей метод у майбутньому можна використовувати для допомоги людям з аналогічними проблемами.

1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Він передбачає запровадження в Україні земельно-реєстраційної реформи. Та чи запрацювала вона на повну міру? Про це — інтерв’ю з головним юридичним радником проекту USAID «АгроІнвест» Павлом Кулиничем. 
— Наскільки результативною виявилася земельно-реєстраційна реформа?
— Загалом ця реформа мала всі підстави розраховувати на позитивні результати. Невідкладного вдосконалення потребувала система реєстрації прав на земельну та неземельну нерухомість. До запровадження законодавчих змін власники земельних ділянок та розташованих на них будинків для реєстрації прав власності на них «розривалися» між різними установами — вистоювали в кожній із них у черзі, кожній платили окрему плату, прилаштовувалися до їхніх вимог та особливостей роботи. На практиці навіть траплялися випадки, коли, наприклад, після проведення реєстрації однієї і тієї самої садиби земельна ділянка мала одну адресу, а розташований на ній будинок — зовсім іншу.

Published in Земля і люди

До нашої «Вітальні» завітав гість із Харкова — заслужений діяч мистецтв, народний майстер декоративно-ужиткового мистецтва, член Національної спілки письменників України В’ячеслав Олександрович Рисцов. 
Народився 25 грудня 1946 року. На Сумщині в козацькій Охтирці минуло дитинство. Родове дерево заглиблюється корінням у козацький старшинський рід Коробків, які воювали за Україну разом з Богданом Хмельницьким.
Від діда по матері — Василя Панасовича Коробки, охтирського гончара, успадкував його вогняне ремесло.
Певний час мешкав у США (Нью-Йорк), де працював літредактором видання української діаспори.
Автор майже двадцяти поетичних книжок і фундаментального альбому «При гончарному крузі».

Published in Вітальня
П'ятниця, 21 Березень 2014 02:00

Драматург із залізниці

Поява нового драматурга в театральному просторі України — подія сама по собі неординарна. Як відомо, письменниками ставали вчителі, вчені, лікарі, священики. Але щоб почала писати п’єси людина, яка пропрацювала більше тридцяти років на Придніпровській залізниці, — явище взагалі унікальне. 
Володимир Шарик, який 23 березня відзначить свій 60-літній ювілей, народився в Апостоловському районі Дніпропетровської області. Отож не дивно, що взяв літературний псевдонім на честь малої батьківщини — Влад Апостоловський. Ще змалку захоплювався літературою, багато читав як на шкільних уроках, так і у вільний час. Звичайно, тоді про професійну літературну творчість навіть не думав. Все — як у людей: після восьмирічки закінчив електромеханічний технікум, а після служби в армії почав працювати за спеціальністю.
У 90-х роках жага творчості почала перемагати. І не залишаючи своєї основної роботи, Володимир став творити. Спочатку писав невеликі гумористичні оповідання, що друкували місцева газета «Червоний гірник» та галузеві — «Магістраль» і «Приднепровская магистраль».

Published in Культура
П'ятниця, 21 Березень 2014 02:00

Уроки кримської кризи

Звістка про результати невизнаного центральною владою референдуму в Криму та фактичної втрати Україною майже 2,5 млн населення та чималої стратегічно важливої для держави території нині ятрить душу багатьом нашим співвітчизникам. І не тільки в Україні, але й за її межами. 
Мимоволі постає запитання, на яке сьогодні шукають відповідь як у нас, так і в інших державах: чому армія 45-мільйонної європейської країни за умов вторгнення чужинців на свою територію виявилася неготовою боронити не лише цілісність й суверенітет своєї країни, але й навіть захистити своїх військовослужбовців та їхні родини?

А чи був у нас хлопчик?
Питання боєздатності української армії, яка виявилася скоріш химерною, ніж такою, що не дозволила б чужому чоботу ступити на українську землю, зараз дуже непокоїть суспільство, котре стало свідком безпорадності вітчизняного війська та принижень, які випали на долю його солдатів і офіцерів, котрі несуть службу в Криму.

Published in Військо

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».