Нині українці прощаються з черговим символом своєї історії — дротовим радіомовленням. Засобом інформації, дуже популярним ще 15–20 років тому, але вже майже невідомим нинішній молоді.
З різних джерел відомо, що, приміром, 1991 року радіоточками було обладнано 19 млн українських домогосподарств. Згодом епоха дротового радіо поступово занепадала і до 2014 року його прихильниками залишалися всього близько 1,5 млн абонентів.
А за найсвіжішими даними, станом на кінець листопада 2019 року у наших співгромадян у домівках ще залишилося тільки 340 тисяч діючих радіоточок. І процес відмирання колись цього популярного в українців способу радіотрансляції, який витіснили FMрадіостанції, неухильно триває.
Так, за даними оператора зв’язку «Укртелеком», кількість радіоточок із кожним місяцем зменшується більш ніж на 10 тисяч. А у таких обласних центрах, як Вінниця і Миколаїв, узагалі не залишилося жодного абонента дротового мовлення. На черзі — Одеса, де через масове відмовлення радіослухачів від дротового радіо з 1 січня 2019 року «Укртелеком» припинив дротове мовлення.
З 1 квітня 2019 року з такої саме причини без радіомовлення залишились і в Дніпрі. Припинено дротове мовлення в Донецьку і Луганську. Зв’язківці повідомляють, що підключення нових абонентів до провідного мовлення в Україні взагалі припиняється з 1 січня 2020 року...
Здавалось би, розлучення українців з анахронічним дротовим радіомовленням у вік шаленого розквіту цифрових технологій не повинно викликати подиву. Усьому свій час.
Утім, є одне «але», про яке днями говорили на серйозній нараді — засіданні регіональної комісії з питань техногенноекологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Полтавської області.
Виявляється, відмова від дротового радіо несе пряму загрозу системі цивільного захисту населення, адже дротове радіомовлення все ще є ефективним засобом інформації населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій.
«Роль дротового радіо, щоб там не казали, все ще дуже важлива для країни. Приміром, на Полтавщині і нині у громадських місцях зберігаються у робочому стані понад 350 вуличних гучномовців, через які можна сповістити населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій.
На сьогодні радіоточки є в помешканнях понад 22 тисяч мешканців області. Але, на жаль, попит на цей вид радіомовлення скорочується. Хоча ще недавно в області налічувалося 45 тисяч радіоточок...» — розповів кореспонденту «ДУ» начальник управління з питань цивільного захисту облдержадміністрації Віктор Стеблянко.
Але останні події в регіоні показали, що і ця, вже не дуже надійна ниточка, яка зв’язує спеціалістів цивільного захисту з населенням, за кілька днів на Полтавщині може обірватися через суперечку між АТ «Полтаваобленерго» і ПАТ «Укртелеком».
Без опори...
Предметом спору, який має неприховане бізнесове підґрунтя, стали... стовпи. Так, звичайні стовпи з дротами для передачі електроенергії населеними пунктами області. До цих стовпів зв’язківці «Укртелекому» чіпляють і свої дроти, за допомогою яких передається сигнал радіомовлення до тих міст і селищ, де ще збереглися радіоточки.
Між АТ «Полтаваобленерго» і Полтавською філією ПАТ «Укртелеком» існують договірні домовленості щодо порядку використання та розміру плати за оренду кожного стовпа. Але на початок 2020 року такого договору не укладено.
Це викликало занепокоєння в Полтавській ОДА, де спрогнозували, що це призведе до порушення усталеної системи цивільного захисту полтавців. Зокрема, в частині їхнього сповіщення про надзвичайні ситуації.
Ініціатором розірвання існуючого договору стало АТ «Полтаваобленерго». На засіданні комісії в облдержадміністрації заслухали його представника, який пояснив причину, через яку не укладено договір про використання зв’язківцями електроопор АТ «Полтаваобленерго».
«Так, ми відправили у визначеному законом порядку листи до ПАТ «Укртелеком» про розірвання договорів щодо розміщення дротів радіомовлення на наших стовпах. І запропонували укласти нові договори згідно з оновленими вимогами Кабміну, — підтвердив директор сервісного центру АТ «Полтаваобленерго» Сергій Свіренко.
Але реакції від «Укртелекому» ще не було... Ми розірвали 28 договорів. Діючим залишається ще договір з Горішніми Плавнями (колишній Комсомольськ. — Авт.). Адже він закінчується у червні 2020 року.
Причиною розірвання договорів стали нові правила доступу абонентів до об’єктів енергетики. Змінились і розрахунки вартості користування електроопорами. Раніше її розраховували виходячи з кілометражу дротів. Тепер — з кількості опор, які зв’язківці використовують для кріплення на них своїх дротів...»
Заслухали і представника ПАТ «Укртелеком», який пояснив позицію свого відомства щодо демаршу енергетиків. Віталій Блоха, начальник цеху мережі доступу Полтавської мережі філії ПАТ «Укртелеком», не приховував того, що стурбовані ситуацією. Зокрема, у змінах методики розрахунків за утримання мережі дротового радіо.
Зв’язківці провели аналіз запропонованих договорів і встановили, що до них включено деякі вимоги, з якими вони не можуть погодитися. Приміром, про розбіжності в кількості опор та місць підвісів дротів. А від цього залежить загальна вартість доступу.
«Якщо раніше в нас були розрахунки виходячи з кількості кілометрів дротів, то наразі береться плата за кожну опору. Мінімальну вартість оренди одного стовпа встановлено 12,5 грн. У нас таких опор для дротового мовлення задіяно близько 150 тисяч. Через що зросла плата за підвіску дротів із 1,5 млн грн до 23 млн грн на рік...»
За словами представника зв’язківців, ПАТ «Укртелеком» тепер не може власним коштом компенсувати такі витрати на дротове мовлення. Тож за таких кабальних умов «Укртелеком» підписати такі договори не може. І станом на 9 січня вони ще не підписані. А це означає, що дроти зв’язківців енергетики можуть демонтувати будьякого дня...
Учасники наради активності в обговоренні цього питання не виявили. Очевидно, всі розуміли, що в суперечці двох об’єктів господарювання — АТ «Полтаваобленерго» і Полтавської філії ПАТ «Укртелекому» крапку можна поставити лише розв’язанням фінансового спору.
Але хто платитиме за право розміщувати дроти радіомовлення, яке відмирає, на стовпах «Полтаваобленерго»? Зрозуміло, що енергетики не поступляться своєю часткою доходів і зв’язківці будуть усіляко опиратися тому, щоб сплачувати мільйони гривень за те, що важким тягарем лежить на їхніх плечах і не приносить прибутку.
Звична тактика тиску на бізнесструктури з боку ОДА, схоже, теж не матиме успіху. Не той час на дворі, та і держава поступово втрачає свій вплив на бізнес, бо його структури тісно переплелися з державними органами.
Вийти з патової ситуації і врятувати мережу дротового радіо хоча би як елемент системи оповіщення населення можна, лише сплативши з бюджету за цю послугу.
Але в цьому ключі питання на засіданні не розглядалося. Заступник голови Полтавської ОДА Євген Греков, який головував на засіданні комісії, лише зазначив, що, враховуючи роль дротового радіо для цивільного захисту населення, зокрема для системи оповіщення полтавців про можливе виникнення надзвичайних ситуацій тощо, цей спір має бути обов’язково вирішений. Звісно, так, щоб зберегти систему дротового мовлення в регіоні.
Одночасно, запропонував посадовець, необхідно всерйоз замислитися над реформуванням дротового радіо. Приміром, як в Європі, де система централізованого оповіщення діє автономно. Навіть без подачі електрики може здійснювати оповіщення протягом 3–5 діб.
Проте вирішення цього надважливого для безпеки громадян питання не можна відкласти лише через те, що два суб’єкти господарювання не можуть між собою погодити вартість користування електроопорами. І тому роботу буде продовжено...
А тим часом у ПАТ «Укртелеком» нагадують, що абонентів цієї застарілої послуги, якою є дротове радіо, суттєво меншає щороку. Зараз зв’язківці обслуговують усього 330 тисяч домашніх радіоточок. У більшості міст та областей дротове мовлення практично втратило свою популярність як засіб комунікації.
Приміром, в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Закарпатській областях дротовим радіо користується менше одного процента населення. Одночасно в «Укртелекомі» зазначають, що продовжують підтримувати мережу дротового мовлення в тих регіонах, де є користувачі.
«Але відсутність попиту на нові радіоточки серед населення призвело до припинення послуги з їх підключення з 1 січня 2020 року. Існуючі абоненти послуг продовжать користуватися дротовим радіо на діючих умовах», — повідомляють у компанії.
Яка офіційна позиція з цього питання ДСНС і який вихід там бачать із ситуації, що може призвести до краху оповіщення населення, поки не відомі...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора
