Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Вересень 22, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 24 Травень 2019 12:42

Мертві бджоли не гудуть...

Rate this item
(1 Vote)

На Полтавщині пасічники б’ють на сполох: у регіоні останнім часом зафіксовано кілька випадків масового мору бджіл. Причому ситуація із загибеллю медоносних комах погіршується і надалі. В міру проведення агропідприємствами або фермерськими господарствами весняного підживлення посівів та обробки полів пестицидами.
Справа дійшла до того, що у пасічників гинуть десятки бджолиних сімей, а самі бортники зазнають багатотисячних збитків, які їм ніхто не збирається компенсувати...

Бджоли вже не раді цвіту...
Так, наприкінці квітня про масовий мор бджіл повідомили з Полтавського, Кобеляцького та Чутівського районів. У першому випадку, стверджують активісти ГО «Центр розвитку і популяризації бджільництва», загинули буквально всі бджоли, які могли літати.
Пасічники, які враз втратили пасіки, погрожують помстою місцевим фермерам, які, на їхню думку, і несуть відповідальність за те, що сталось. А бортники, чиї пасіки розташовані на околицях Кобеляцького району, буквально закидали скаргами районне і обласне керівництво, повідомляючи про загибель медоносних комах одразу на кількох пасіках.
Пасічники вимагають створення спеціальної комісії, яка б розслідувала всі ці випадки і встановила винних у масовому морі бджіл.
Масова загибель бджолиних сімей саме навесні стає звичною картиною, з гіркотою констатують пасічники. Саме у розквіт природи трударі-комахи починають свою невтомну роботу. Але на їхньому шляху дуже багато перешкод, часто смертельних. Переважно пов’язано це з початком весняних польових робіт, коли поля обробляють засобами захисту рослин. Після чого у медоносних комах майже не залишається шансів на виживання.
Голова Громадської спілки «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник» Наталія Сенчук розповіла кореспонденту «ДУ», що в такі дні інформація про мор бджіл надходить дуже часто. Приміром, торік лише в Полтавському районі загинули від отруєння 400 бджолиних сімей.
«Пасічники зазнають величезних збитків, а Україна недоотримує цілющої продукції — меду, — зазначає Н. Сенчук. — Ситуація не виправилася й цього року. Тільки в Кобеляцькому районі семеро пасічників через масову загибель бджіл, що стало наслідком отруєння, вже втратили 700 бджолиних сімей...»
Правда, погоджується активістка, далеко не в усіх випадках інформація про мор медоносних комах через обробку полів пестицидами підтверджується. Так, пасічники небезпідставно грішать на аграріїв, котрі на власний розсуд обробляють свої поля отрутохімікатами, через що там гине все живе.
Але комісії з числа спеціалістів, які викликають бортники, не завжди доходять висновків про взаємозв’язок мору бджіл з обробкою пестицидами полів. Приміром, досі офіційно не підтверджується версія про масову загибель бджіл у Чутівському та Полтавському районах, про що сповіщали тамтешні пасічники.

Чи болить столиці проблема пасічників у регіонах?
Ситуація з масовою загибеллю бджіл від отруєння під час обробки полів пестицидами перетворилася на загальноукраїнську проблему. Нині важко знайти регіон, де б пасічники не нарікали на аграріїв через те, що останні безсистемно і позапланово обробляють свої лани хімікатами. Не ставлячи до відома бортників, котрі могли б притримати бджіл і не випускати їх із вуликів кілька днів — поки отрута на медоносних рослинах не почне розкладатися.
Не знаходячи підтримки з боку держави, 11 квітня 2019 року пасічники з багатьох областей навіть вдавалися до пікетування Кабінету Міністрів України. Метою акції стала боротьба за збереження бджіл, довкілля і людей від впливу пестицидів, якими обробляють поля аграрії.
Чи справив цей демарш бортників враження на урядовців? Схоже, що так. Принаймні, в Міністерстві аграрної політики та продовольства України вже створено першу Міжвідомчу робочу групу з питань удосконалення законодавства щодо життєвого циклу засобів захисту рослин в Україні. Її очолила в. о. міністра Ольга Трофімцева.
Урядовці запевняють пасічників у тому, що серед питань, які будуть розглядатися на засіданні Робочої групи, будуть і питання обробки засобами захисту рослин продукції рослинництва та захист бджіл від застосування пестицидів.
Більш того, Кабміном подано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва», який у Верховній Раді вже розглянули в першому читанні.
Документ, якого так чекають пасічники, спрямовано на захист бджільництва та забезпечення прав власників пасік, установлення кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері бджільництва, створення умов для розвитку цієї галузі в Україні, зняття соціальної напруги в регіонах України з високим рівнем зайнятості в бджільництві тощо.
Пообіцяли підтримку пасічникам і в Держпродспоживслужбі України, де замислилися над створенням надійного механізму оповіщення про обробку полів. Причому з огляду на небезпеку, яку несе обробка полів пестицидами, цей механізм має включати інформування не тільки пасічників, а й звичайних громадян, які живуть поруч із пасіками та сільськогосподарськими угіддями.
Механізм сповіщення створюють спільно Держпродспоживслужба, Міністерство аграрної політики та продовольства України та представники аграрного бізнесу. У Держпродспоживслужбі повідомляють, що там розглядають питання створення загального агрегатора, до якого будуть підключені органи виконавчої влади, місцевого самоврядування і де буде зібрана вся інформація про обробіток полів.
Доступ до такого ресурсу буде простим та відкритим для всіх громадян. Ця інформація необхідна для запобігання отруєнням засобами захисту рослин не лише бджіл, але й мешканців оточуючих сіл, що дасть змогу планувати розклад дня таким чином, щоб уникати місць проведення обробки полів, корегувати місця і час прогулянок вихованців шкіл та дитсадків тощо.
Не дозволити забалакати проблему
А поки у Києві сушать голову над тим, як на законодавчому рівні захистити пасічників, самі бортники не припиняють заходів, спрямованих на привертання уваги суспільства до своїх проблем.
Так, у Полтаві на базі Полтавської державної аграрної академії днями провели науково-практичну конференцію, участь у якій узяли близько дві сотні пасічників із Полтавщини, Тернопільщини, Київщини, Луганщини, Харківщини. Серед учасників заходу були і представники 12 агропідприємств Полтавського регіону.
 «Питання збереження медоносних бджіл нині порушується серед інших глобальних проблем людства на міжнародному рівні всіма організаціями, які причетні до охорони довкілля, його біорізноманіття та продовольчої світової кризи, — наголосила у своєму виступі Н. Сенчук.
— Це безпосередньо пов’язано з бджолами як запилювачами видів рослин, що використовує людина у своєму харчуванні та легкій промисловості, а також на кормовиробництво для галузі тваринництва.
Всім відомі проблеми отруєння, що є першопричинами зльотів медоносних бджіл, сьогодні є більш ніж актуальними і потребують нагального вирішення на всіх рівнях, починаючи від пасічника і закінчуючи державним управлінням...»
Українські пасічники борються за свій бізнес. Тягатися з агропідприємствами, які нині непідконтрольні ані місцевій, ані регіональній владі, дуже важко. Власники останніх, чимало з яких можна по праву називати вітчизняними латифундистами, міцно стоять на землі і часто вважають, що заради високих урожаїв можуть нехтувати інтересами інших, приміром пасічників.
Заради справедливості варто зазначити, що все більше аграріїв розуміють небезпеку для тварин і комах неконтрольованої обробки пестицидами полів. Тож намагаються вносити засоби захисту рослин на наукових засадах, заздалегідь сповіщаючи про початок обробки полів засобами захисту рослин усіх, хто може постраждати. Про це говорили самі аграрії на конференції в Полтаві.
Цікаво, що, співчуваючи пасічникам, котрі втрачають бджолині сім’ї та прибутки, чимало полтавців, котрі «в темі», говорять і про те, що нині без обробки полів пестицидами вже не обійтись. Отрутохімікати та стимулятори росту використовують скрізь у світі для гарантованого отримання врожаїв. Використовували і раніше.
Отже, як відшукати золоту середину, щоб не зачіпляти інтересів, приміром, бортників, котрі найчастіше страждають від обробки полів? Пасічники Полтавщини сподіваються, що після того, як на урядовому та законодавчому рівні взялися за створення механізму надійного захисту їхніх інтересів, справа таки зрушить із місця і їм більше не доведеться їхати до столиці, щоб стояти там у пікетах попід вікнами урядових кабінетів...

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».