ВИСТАВА ЗА ОПОВІДАННЯМ АНДРУХОВИЧА
Навесні в Києві покажуть виставу «Альберт, або Найвища форма страти», створену за оповіданням відомого українського письменника Юрія Андруховича, повідомляє radiokultura.org. Спектакль поєднуватиме музику, текст, театральну майстерність, візуальну складову.
«Ця вистава — гра слів, інтонацій, жестів, що виникає у відчайдушній, ризикованій і водночас гармонійній взаємодії письменника, що проявляється тут не лише як автор текстів, але і як співак, і як актор, з чудовими музикантами. Виставу доповнює тонка, іронічна, пронизлива графіка, що оживає під час вистави», — розповів про мистецький синтез Юрій Андрухович.
ОСОБИСТОСТІ
«ГЕНОТИП СВОБОДИ» У ПОЛЬЩІ
Перша у Польщі виставка відомого українського художника Івана Марчука «Генотип свободи» стартувала 19 лютого у Варшавській галереї Кordegarda, повідомляє radiokultura.org.
Ім’я Івана Марчука зазначено у списках Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва. Художник створив понад чотири тисячі творів мистецтва та провів понад 100 персональних виставок. Нині його картини вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу, і це все на противагу минулому гонінню та переслідуванню.
Виставка «Генотип свободи» відбувається в рамках вшанування річниці подій на Майдані.
НЕМАЄ ТАКИХ ТРУДНОЩІВ, ЯКІ НЕМОЖЛИВО ПОДОЛАТИ
«Атмосфера Марка Вовчка» — другий із серії проектів, присвячених видатним українкам, стартує у Києві у виставковому просторі ТРЦ «Атмосфера», повідомляє i-pro.kiev.ua. У його рамках відбудеться конкурс на краще освідчення у коханні.
У фотопроекті відомі українці перевтіляться у героїв казок письменниці. Також відбудеться конкурс ілюстрацій до її творів, літературні вечори, вистава театру тіней за мотивами новели Марка Вовчка. І на завершення — історичний проект, покликаний розповісти про життя і творчість цієї незвичайної жінки.
«Біографія і творчість Марка Вовчка — взірець того, що немає таких труднощів, які неможливо подолати, — розповідає літературознавець, доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Віра Агеєва. — Вона весь час долала неймовірно важкі перепони: від дитинства напівсироти до заборони друкуватися українською мовою. Це — єдина письменниця середини ХІХ ст., яка змогла заробляти собі на життя і утримувати сина за допомогою пера. Своєю прозою Марко Вовчок уперше дала можливість почути голос жінок незалежних, пристрасних, здатних наполягати на своєму, навіть якщо доводиться платити надто дорогу ціну».