Вла­да зви­ну­ва­чує, теп­ло­ви­ки ви­прав­до­вую­ть­ся
Хтось пішов мітингувати перед владними інституціями, а хтось поспішив до теплокомуненерго, аби розбиратися, в чому річ. Заметушилися й у високих кабінетах. На засіданні уряду Прем’єрміністр зажадав, щоб подібного «з боку обленерго, теплоенерго, водоканалів не було» і пригрозив постачальникам комунальних послуг штрафами і навіть кримінальною відповідальністю.
І все ж особливої крамоли у діях постачальників послуг влада не вгледіла. Оскільки найбільший збій стався в Києві, то віцепрем’єрміністр Володимир Кістіон, пославшись на заяву «Київенерго», назвав те, що сталося, помилкою і пообіцяв: рахунки переглянуть, а платіжки відкоригують до реальних обсягів споживання.
Люд дещо заспокоївся, почувши обнадійливу новину. До того ж винуватець скандалу (компанія «Київенерго») устами голови наглядової ради Івана Плачкова зізнався ще до засідання Кабміну, що сталася «кардинальна, системна помилка». Мовляв, велика кількість договорів, які компанія уклала безпосередньо зі споживачами, оминувши ЖЕКи, призвела до того, що розібратися з мільйонами розрахунків виявилося надто складно.
Проте згодом Іван Плачков у програмі «Громадська хвиля» говорив уже зовсім інше: цифри у платіжках не завищені. Виною всьому — підняті ціни на газ, підвищені у два з половиною рази тарифи. А «Київенерго» тут ні до чого: нарахувало відповідно до тарифів і формули.
А далі заяви посипалися, як полова з мішка, і суперечили одна одній. Віцепрем’єр Павло Розенко повідомив, що «Київенерго» призупинило розсилку платіжок і готує перерахунок уже виданих. Зі свого боку комерційний директор теплопостачальної компанії Євген Бушма не визнав завищені платіжки помилковими.
Він перекинув «м’яч» на урядове поле, заявивши, що при розрахунках для будинків без лічильників, а саме для них прийшли найказковіші суми, «Київенерго» керувалося винятково нормами постанови Кабміну № 1037 від 19 грудня 2015 року.
Згідно з ними застосовується формула, що враховує температуру повітря і кількість діб, протягом яких подавалося опалення. Користуючись нею (формулу якось показували по телебаченню і сказати, що її автор — адекватна людина, важко), компанія провела розрахунок тарифів для 94% усіх будинків Києва
Однак і це ще не все. Для будинків із тепловими лічильниками (80% будівель) компанія порахувала за показником лічильника, без лічильників (20%) розрахунки зробила, виключно керуючись формулою. І лише 6%, а це близько 650 будинків, до чиїх будинкових лічильників не було доступу, розрахунки зробили відповідно до постанови Кабміну. Саме вони можуть очікувати скоригованих квитанцій. Усі інші нехай ні на що не сподіваються: компанія робити ніякі коригування не планує.
«Що тут коментувати? — дивується Євген Бушма. — Неправильно застосована методика для 6% будинків, для 94% будинків усе пораховано правильно, як цього вимагав Кабмін і Нацкомісія регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг своїми розпорядчими документами. Якщо це призводить до збільшення нарахування, а ми бачимо, що це призводить до збільшення, напевно, потрібно тоді переглядати ці документи і приймати інші рішення».

Фор­му­ла, якої не зро­зу­мі­ти
У ситуації спробувала розібратися місцева влада. Грізна заява мера Києва Віталія Кличка здійснити перевірку нарахувань за послугу опалення у жовтні із залученням представників Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, нічим не закінчилася. Тепловики пояснили появу космічних сум у платіжках кабмінівською методикою, згідно з якою тариф розраховується з прив’язкою до середньомісячної температури та кількості днів опалювального періоду.
Фахівці стверджують, що урядова методика розрахунку вартості централізованого опалення містить помилку, яка веде до подвійного обліку тривалості опалювального періоду і змушує громадян платити вдвічі більше. Зокрема, Володимир Дейнега у своїй статті для «Дзеркала тижня» на прикладі ситуації, що склалася з оплатою теплопостачання за жовтень у Чернівцях, наводить свої розрахунки, які підтверджують сказане.
Що ж до Києва, то тут заслухали теплопостачальників ще й на постійній комісії Київради з питань житловокомунальних послуг. Однак ті вже вкотре повторили, що суми були нараховані у повній відповідності до нової формули, запровадженої Кабінетом Міністрів. Депутати також спробували зрозуміти таїну розрахунків.
Як пояснив голова комісії Володимир Бондаренко, попри те, що у жовтні опалення працювало фактично тільки півмісяця і при розрахунку взяли середньомісячну температуру 6,5 градуса замість 3,6 градуса у другій половині місяця, коефіцієнт для жовтня згідно з недосконалою формулою становить 0,9, а не 0,4–0,5, як це було раніше,
А ще ситуацію у столиці погіршив той факт, що було викрадено понад 400 теплових лічильників: через це мешканцям нарахували суми не згідно з реально спожитою тепловою енергією, а з використанням «здирницької формули».
Підсумовуючи сказане, можна дійти такого висновку: оскільки з урядового боку спростування заяв і пояснень очільника «Київенерго» і його підлеглих не було, треба вірити заявам теплопостачальників, що платіжки в 1,5–2 тис. грн — ще не межа й «цілком можуть бути і більші». Наразі ж на перерахування можуть сподіватися лише мешканці 650 будинків з лічильниками, до яких не було доступу, і їм нарахували за загальною нормою.
І тут уже не до «руки Кремля», яка нібито спробувала дестабілізувати ситуацію в Україні, реалізувавши план «Шатун», спрямований на ведення наступу з тилу. Про цей план народу сповістили на початку масових акцій протесту. Бо чи то випадково, чи ні, але вручення горезвісних квитанцій із зашкальними сумами збіглося із серією мітингів, однак надалі цю тему «не розкручували». Не було й заяв правоохоронних органів щодо викриття ворожих агентів та розслідування справи.

Чи пла­ти­ти­ме­мо ко­мі­сію?
Доки шукали винних у комунальних проблемах зовні й всередині, не забарилась інша неприємна заява виключно вітчизняного приготування. Майже паралельно із завищеними тепловими платіжками «Ощадбанк» оголосив про свої наміри стягувати з 1 грудня комісію з кожної платіжки за комунальні послуги.
Пояснив це просто: компенсація, яку банк отримує від постачальників послуг ЖКГ і фіксованого зв’язку (телефон), не покриває витрат на проведення касових операцій. Та й Закон «Про банки і банківську діяльність» забороняє банкам установлювати комісію за їхні послуги, нижчу за собівартість операції.
І вже як виправдання прозвучала ще одна необхідність такого кроку: «Ощадбанк» звертався до постачальників компослуг, аби вони покрили комісію для беззбиткового проведення операцій, однак згоди такої не отримав і змушений установити мінімальну комісію на рівні собівартості.
Найдивніше ж те, що все це сталося на тлі розслідування Антимонопольного комітету про незаконність подвійного стягнення комісії при розрахунках за комуналку. Регулятор з 1 січня 2015 року по 31 травня 2016 року провів дослідження ринку послуг з прийому готівкових платежів від фізичних осіб за комунальні послуги.
Дослідженням охопили 24 регіони й отримали інформацію від УДППЗ «Укрпошта» та 28 банківських установ — основних учасників регіональних ринків послуг з приймання готівкових платежів з фізичних осіб за послуги ЖКГ.
Вдатися до таких дій Антимонопольний комітет змушений був через численні звернення громадян, які фактично двічі сплачують одну й ту саму комісію. Згідно з підрахунками регулятора загальна сума сплачених комісійних платежів у 2015 році становила 23,7 млн грн, а за п’ять місяців 2016 року сягнула 18,2 млн грн.
У звіті, оприлюдненому АМКУ, наголошується на неправомірності стягнення комісії в банку або поштовому відділенні при оплаті послуг ЖКГ і пропонуються можливі шляхи вирішення проблеми та усунення підґрунтя для порушень законодавства про захист економічної конкуренції на ринку послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житловокомунальні послуги,
Вони полягають у тому, щоб «забезпечити встановлення економічно обґрунтованого розміру комісійної винагороди за приймання платежів від фізичних осіб, що забезпечить укладання договорів з надавачами житловокомунальних послуг щодо організації приймання платежів від споживачів відповідно до положень законодавства; ужити заходів для укладення договорів про приймання платежів з банками та іншими установами, положеннями яких було б передбачено обов’язок для надавача житловокомунальних послуг сплачувати комісійну винагороду за приймання платежів від споживачів».
Однак попри всі зусилля АМКУ «Ощадбанк» від своїх намірів не збирався відмовлятися. В ситуацію змушений був втрутитися Президент. Він надіслав листа голові правління ПАТ «Державний ощадний банк України» Андрію Пишному з вимогою «невідкладно переглянути ухвалене рішення щодо встановлення з 1 грудня 2016 року комісійної винагороди за оплату комунальних послуг і вжити заходів для опрацювання питання щодо його скасування».
І якщо на дії державних контролерів «Ощадбанк» не зважав, то на лист Глави держави відреагував миттєво. Керівник банку відповів у той же день. Мовляв, розуміємо свою соціальну місію, дотримуємося вимог законодавства та приймаємо рішення про перенесення терміну введення в дію рішення тарифного комітету щодо впровадження комісії за прийняття комунальних платежів.
Саме перенесення, а не відмову від комісії, бо в подальшому банк сподівається на «опрацювання із відповідними органами державної влади механізму, який дозволить залишити безкоштовною оплату комунальних послуг для найменш забезпечених верств населення (отримувачів субсидій)».
А як же всі інші? «Ощадбанк» приймає половину всіх комунальних платежів українців, а отже, зачепить мільйони родин. І до того ж виллється у чималу копійчину (по 3 грн за кожну квитанцію). Скажімо, в Києва мешканці щомісяця переплачуватимуть 21 гривню, адже їм надсилають чотири окремі платіжки за газ, компослуги, гарячу воду і опалення. А ще ж є телебачення, електроенергія і телефон.
Людей заспокоюють, що комісію не платитимуть ті, хто розраховувався за допомогою картки «Ощадбанку» або через його термінали. Але річ у тім, чи є у банку достатня кількість терміналів і чи витримають вони навалу некомпетентних споживачів, яким для сплати відведено трохи більше тижня?
На обидва запитання у банку позитивні відповіді. Мовляв, у них розширюється мережа зон самообслуговування «Ощад 24/7», зростає кількість інформаційноплатіжних терміналів та банкоматів. Зокрема, зон самообслуговування за два роки збільшилось у 40 разів. Наразі їх 200, до кінця року буде 300, у 2017 році — 500. Мережа інформаційноплатіжних терміналів зросла до 2000 одиниць, у 2017 році — збільшиться до 4000.
Не знаю, як де, але в моєму відділенні «Ощадбану» в одному з районів Києва є лише один термінал. Чотири каси, які нині приймають комунальні платіжки, ледве справлялися з потоком відвідувачів, які часто навіть не вміщаються у приміщенні банку. Скільки часу треба буде стояти в черзі до терміналу, навіть не уявляю.
Лариса ДАЦЮК