Найчастіше, кажуть депутати Полтавської міськради, містян обурює як непрозорість у роботі фондів, так і зневажливе ставлення їхніх працівників до самих «благодійників», яким замість банківського документа у касі тицяють у руки клаптик паперу, роздрукованого на ксероксі. Куди прямують гроші пацієнтів і скільки пожертв осідає на рахунках фондів, дізнатися самим «благодійникам» практично неможливо. Хоча керівництво фондів та міських лікарень останнім часом стало оприлюднювати на своїх сайтах дані про розподіл зібраних грошей, але про те, скільки насправді було зібрано «добровільних» пожертв, дізнатися важко.
Один із полтавських активістів Діонісій Каплін, експерт громадського об’єднання «Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства», оприлюднив свої дані про статки одного з благодійних фондів. Зокрема, Міжнародного фонду допомоги хворим із наслідками травм та захворювань, представництва якого давно прижилися у полтавських лікарнях. Правда, цифри дещо застарілі, але все ж дають певне уявлення про масштаби фінансової діяльності цього фонду. За інформацією Д. Капліна, у 2012 році Полтавське відділення фонду під виглядом «добровільних» пожертв зібрало з жителів Полтави 16 мільйонів 435 тисяч гривень.
«За законодавством, благодійні організації можуть використовувати на власні адміністративні потреби до 20% від доходу за поточний рік. А отже, якщо б такі організації передавали всі вільні кошти на потреби лікарень задля поліпшення якості медичних послуг, то нескладно підрахувати, що у 2012-му лікарні Полтави мали б отримати 13 мільйонів 148 тисяч гривень, — підрахував аналітик. — Натомість до лікарень міста повернулося лише два мільйони 600 тисяч гривень.
Але ці гроші надійшли не лише від Міжнародного фонду допомоги хворим із наслідками травм та захворювань, а від усіх 16 благодійних організацій, які надавали допомогу закладам охорони здоров’я протягом того ж періоду. Логічне запитання: де поділися всі інші гроші, які отримав цей сумнозвісний для пацієнтів України благодійний фонд? Ніяких офіційних документів, публічних звітів немає. А непрозора діяльність — це вже ознака корупції».
Ко­ли на­каз — не указ
Порушити спокій працівників благодійних фондів при полтавських лікарнях цими днями спробували і представники Інституту аналітики та адвокації, котрі з цього питання провели в Полтаві прес-конференцію.
«За ідеальних обставин благодійні фонди — це джерело для фінансування медицини. Вони можуть сприяти розвитку лікарень, підвищенню якості медичних послуг, — висловив свою точку зору на проблему депутат Полтавської міськради Вадим Ямщиков. — Але пацієнти не довіряють таким фондам, адже вони не бачать прозорості в їх роботі, його звітування, не розуміють, куди ідуть кошти. Саме тому потрібно створити умови прозорої та підзвітної роботи фондів, — додав активіст. — І я закликаю всіх депутатів та громадськість підтримати цю позицію».
«Потрібно публічно та систематично звітувати, — переконаний експерт інституту Юрій Ромашко. — Зараз це єдина умова роботи фондів при лікарнях. Ніхто не довіряє і не буде довіряти фонду, якщо він не працюватиме прозоро. Якщо фонд допомагає лікарні, як заявляє керівництво міського управління охорони здоров’я, то що йому приховувати? — запитав експерт. — Навпаки, потрібно про це говорити й показувати. В іншому разі відповідь одна: є що приховувати, тож потрібно підключати правоохоронні та контролюючі органи».
Своєю точкою зору на роботу благодійних фондів у полтавських лікарнях з кореспондентом «ДУ» поділився і депутат Полтавської міськради Сергій Чередніченко. Перейнявшись цією непростою темою, він дійшов висновку, що і нині, попри зусилля громадськості та демонстрації владою своєї готовності навести лад у роботі фондів, все одно невідомо куди зникають гроші благодійників — пацієнтів полтавських лікарень.
Єдине, про що дізнався депутат, так це про розподіл грошей Міжнародного фонду допомоги хворим із наслідками травм і захворювань між міськими лікарнями. 2015 року цей фонд переказав полтавським лікарням 4,5 млн грн. Найбільшу суму — 850 тис. грн отримала четверта міськлікарня, найменшу — 35 тис. грн — друга міська лікарня.
Депутат погоджується з тим, що без благодійних внесків міські лікарні, які фінансують про людське око, не можуть нормально працювати і обслуговувати полтавців. Виділених бюджетних коштів ледве вистачає. Левова частка йде на заробітну плату медпрацівникам та на сплату комунальних послуг, а решта — крихти — на ліки, медичну техніку, харчування пацієнтів тощо. Ось тут і необхідно встановити контроль над розподілом благодійних внесків полтавців до фондів.
Днями в міськраді під час обговорення бюджету медичної галузі Полтави на засіданні профільної депутатської комісії депутати спробували розібратися з благодійними фондами при міських лікарнях. Присутній при обговоренні начальник управління охорони здоров’я виконкому Полтавської міськради Сергій Котов, котрий, як пригадали журналісти, 2010 року сам засуджував методи діяльності благодійних фондів та прогнозував їхнє закриття в лікарнях, тепер кардинально змінив свою думку.
Чиновник нагадав депутатам, що коли торік виникали проблеми з держказначейством, яке не виділяло гроші місту, лікарні виживали переважно за рахунок цих фондів. І попросив не поспішати знищувати фонди, а просто впорядкувати їхню роботу, інакше проблема з фінансуванням лікарень може стати ще гострішою. С. Котов також нагадав членам комісії про те, що благодійні фонди в міських лікарнях працюють давно і легально, а от медики до їхнього створення не мають відношення. У 2015 році, за його інформацією, фонди переказували міським лікарням 4 млн 667 тис. грн, з яких 57% витратили на закупівлю медикаментів, а решту — на господарські потреби, пальне тощо.
Загалом благодійні фонди на Полтавщині мали припинити свою здирницьку політику ще в листопаді 2013-го, коли під тиском громадськості, обуреної їх діяльністю, керівник департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак видав спеціальний наказ «Про впорядкування отримання та використання благодійних (добровільних) внесків та пожертв лікувально-профілактичним закладам».
Цей документ вимагав від керівників медичних закладів Полтавщини впорядкувати отримання та використання благодійних добровільних внесків та пожертв лікувально-профілактичним закладам. Директор департаменту категорично забороняв, «ураховуючи численні звернення населення щодо примусового стягнення коштів до благодійних організацій» примусове стягнення з пацієнтів пожертв. Наказав директор департаменту своїм підлеглим й отримувати благодійні внески та пожертви з «суворим дотриманням норм чинного законодавства». Було заборонено залучення коштів до благодійних фондів через медичних працівників.
Також наказом заборонялося розміщення офісів та представництв благодійних організацій на території лікарняних закладів тощо. Полтавські активісти, проаналізувавши результати виконання наказу, схиляються до думки, що його було видано лише для того, аби заспокоїти громадськість, яка рішуче протестувала проти методів діяльності благодійних фондів у лікарнях, а не для того, щоб покласти край здирництву в лікарнях.
В. Лисак на прохання кореспондента «ДУ» прокоментував звинувачення у невиконанні його наказу керівниками медичних закладів, адже, як відомо, благодійні фонди в полтавських лікарнях так само, як і раніше, працюють і проводять доволі агресивну політику стосовно «благодійників», вибиваючи з них гроші через медперсонал.
«Кажуть, наказ не виконано? Але давайте подивимося, в якій його частині. Був зареєстрований фонд допомоги онкохворим на території обласного онкологічного диспансеру — тепер його там немає. Він орендував приміщення, ми попросили звільнити його і все. Залишився сам фонд чи ні, я не знаю... Але його там немає, — по полицях розклав виконання свого наказу В. Лисак. — Але якщо міські депутати наполягають на упорядкуванні роботи фондів, то хай подивляться, що приміщення у лікарнях, де розміщені представництва фондів, вони орендують через управління міським майном. Тобто на це є дозвіл міської влади. І жодного зареєстрованого на території лікарні фонду немає! Отже, в цій частині наказ виконано.
Що стосується того, щоб медичні працівники не брали коштів, то моя позиція залишається незмінною і такою буде надалі: контролювати хто і що взяв. Давайте спільно з громадськістю подивимося, коли і хто це робив».
На думку директора департаменту охорони здоров’я, про майбутнє благодійних фондів поки що говорити однозначно важко. Усе — через брак державного фінансування вітчизняної медицини.
«Наше законодавство говорить, що лікарні можуть використовувати інші джерела фінансування. Тобто, якщо нині галузь охорони здоров’я фінансують на 40%, а фонд заробітної плати в деяких медичних установах сягає 90%, то лікарням якось треба виживати. Якщо існує благочинний фонд, то це має бути справді благодійна допомога. Ніяких вимагань від пацієнтів не повинно бути», — стверджує В. Лисак.
Бо­роть­ба з віт­ря­ка­ми?
Отже, здається, що у благодійних фондів при лікарнях непогане майбутнє. Принаймні, тепер активно формується думка, що без них наша «безоплатна» медицина остаточно сконає від хронічного недофінансування. Для підтвердження щирих намірів зробити їхню діяльність прозорою та підзвітною громадам, у деяких полтавських лікарнях на своїх сайтах публікують звіти про надходження коштів від фондів та їхні витрати. Щоправда, скільки насправді грошей від пацієнтів зібрали фонди, дізнатися важко.
Чи збережуться й надалі благодійні фонди при комунальних полтавських лікарнях? Схоже, що так. На жаль, саме життя підштовхує до такого висновку. Через те, що комунальні медичні заклади нині через хронічне недофінансування ледь животіють, там змушені шукати додаткові джерела прибутків. Таких джерел небагато. Зазвичай, лише пожертви та благодійні внески. Але і їх залучити проблематично: заможні полтавці дедалі частіше лікуються за кордоном або в приватних медичних закладах, а «середньостатичні» містяни не мають у своїх схудлих гаманцях зайвої гривні. Їм не до пожертв, аби взагалі хоч якось вижити...
Депутат Полтавської міськради С. Чередніченко розповів журналісту, що коли саме життя не дозволяє обходитися без благодійних фондів, а всі розмови про заборону примусового стягнення пожертв з пацієнтів так і залишаються розмовами, він боротиметься з фондами-здирниками своїми методами.
Депутат вирішив конкурувати з благодійними фондами при міських лікарнях, створивши... ще один благодійний фонд. Його співзасновниками виступить уся територіальна громада міста. Точніше, полтавці, котрі забажають допомогти міським лікарням не загрузнути в корупційних схемах уже чинних фондів. Новий фонд працюватиме прозоро, звітуватиме перед полтавцями за кожну зібрану й витрачену копійку, зазначає депутат.
С. Чередніченко переконаний, що його ініціативу підтримають не лише жителі обласного центру, а й керівництво міськради. Створення такого фонду стане для неї своєрідною перевіркою на відданість своїм виборцям та готовність протидіяти корупційним схемам у лікарнях. Чи вірить він у те, що налякані та обурені поборами в медичних закладах полтавці свідомо і добровільно жертвуватимуть гроші фонду?
Депутат готовий і до того, що створений ним фонд одразу стикатиметься з організованим опором з боку як керівництва уже чинних фондів, так і керівників лікарень та інших чиновників від медицини. Але його це не лякає, бо він сподівається на підтримку своїх виборців, котрі вже втомилися від поборів у лікарнях.
Але поки це лише добрі наміри одного з депутатів Полтавської міськради, який вирішив чесною конкурентною боротьбою покласти край здирництву в лікарнях одного з українських міст. Утім, дехто з тих, хто дізнався про плани С. Чередніченка, називає його «полтавським Дон Кіхотом». Мовляв, марно боротися з вітряками, адже їхні крила обертають ті, хто давно перетворив благодійні фонди при лікарнях у спосіб особистого збагачення.
І ці думки не безпідставні. Про масштаби поборів в українських лікарнях під виглядом «добровільних пожертв» можна судити із депутатського звернення до Генеральної прокуратури України та керівництва Міністерства охорони здоров’я народного депутата України Бориса Козиря, який вимагає припинити незаконні грошові побори з громадян, що стало практикою в державних і комунальних медичних закладах під виглядом благодійної допомоги.
«До лікарів та медперсоналу було доведено прейскурант цін за конкретні медичні послуги, які слід збирати під виглядом благодійного внеску. Наприклад, за пологи фізіологічні — 3500 грн, гінекологічні операції та кесарський розтин — 5000 грн, лапароскопію — 3500 грн тощо. Квитанції (корінці) про благодійний внесок прикріплюються до справи кожного пацієнта. Історії хвороби пацієнтів та історії пологів, залежно від суми, маркуються відповідними кольорами або зазначенням номера, що підтверджує сплату благодійного внеску,— ідеться у зверненні. — Мали місце випадки відмови пацієнтам у наданні медичної допомоги у зв’язку з відмовою сплачувати гроші до благодійного фонду».
Б. Козир звернув увагу Генерального прокурора на те, що скарги на вимагання грошей із пацієнтів медичних закладів уже доводилися до відома правоохоронних органів, проте належної реакції з боку прокуратури та органів влади досі немає. Для допомоги правоохоронцям народний депутат закликав громадські організації, активістів долучитися до здійснення контролю за дотриманням законності при наданні медичних послуг.
«Чекаю на відповідь ГПУ у встановлені строки. У разі відсутності реагування порушуватиму питання про бездіяльність відповідних силових структур», — заявив Б. Козир.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава