Наука і техніка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 19, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 21 Березень 2014 02:00

Дев'ятнадцятий антарктичний старт України

Rate this item
(0 votes)

Попри всі проблеми нинішньої складної ситуації в Україні, пов’язані з вторгненням російських військ на територію нашої держави — в Автономну Республіку Крим — та протизаконними екстремістськими діями сепаратистських сил не тільки на Кримському півострові, а й у деяких інших регіонах країни, є нагальні справи, які з тих чи інших причин аж ніяк не можна відкладати «на потім». До таких важливих і невідкладних справ, безперечно, належить 19-та українська антарктична експедиція, яка вирушить із Києва 27 березня. 

Таку експедицію відкладати неможливо

Ця експедиція, подолавши спочатку авіаційним, а потім морським транспортом величезний за протяжністю шлях у 15 тисяч кілометрів, має прибути на далекий острів Галіндез у Західній Антарктиці, щоб змінити полярників попередньої, 18-ї експедиції, яка завершує свою річну зимівлю (2013–2014) на українській станції «Академік Вернадський».
Там треба буде здійснити не лише перезмінку зимівників, а й вивантажити на острів річні запаси різноманітних продуктів харчування, паливо для дизелів (енергетичного серця станції) на наступні дванадцять місяців та всіляке обладнання, запасні частини до апаратури, витратні матеріали тощо. А виконати все це колись пізніше просто неможливо.

Адже в Антарктиді (Південна півкуля планети) кінець березня і початок квітня — це вже глибока осінь, тож у тих краях — і, зокрема, в акваторіях поблизу Аргентинських островів (Галіндез — один із них) — стрімко погіршуватиметься льодова ситуація.
З огляду на ці фактори незадовго до старту 19-ї української антарктичної експедиції кореспондент «ДУ» взяв ексклюзивні інтерв’ю у директора Національного антарктичного центру Валерія Литвинова, головного інженера НАНЦ Ігоря Мороза і наукового працівника одного з відділів НАНЦ Станіслава Недогібченка, який працюватиме начальником станції «Академік Вернадський» у річній (2014–2015) зимівлі 19-ї експедиції на Галіндезі.

Дефіцит у чотири мільйони гривень
— На весь комплекс діяльності НАНЦ, в якій переважну частину становлять витрати на забезпечення усім необхідним роботи станції та життєдіяльності її персоналу включно з перезмінкою, — говорить Валерій Литвинов, — у Державному бюджеті України на 2014 рік було виділено досить скромні кошти — близько 24 мільйонів гривень.
А нині, в першому кварталі 2014 року, нам довелося вже за зовсім іншими (набагато гіршими щодо гривні) курсами купувати долари та євро, потрібні на численні витрати за межами України, зокрема для придбання авіаквитків на далекі перельоти, фрахту судна для доставки експедиції з Аргентини до Антарктиди і звідти до Аргентини (адже власного судна льодового класу ми не маємо), на закупівлю дизельного пального, свіжих овочів і фруктів для зимівників тощо. Тому через чимале падіння курсу гривні щодо основних вільно конвертованих валют у нас виник відчутний дефіцит розміром у чотири мільйони гривень.
— Звісно, — веде далі Валерій Аркадійович, — витрати на перезмінку експедицій і забезпечення діяльності станції та нормального життя там полярників протягом річного терміну їхньої зимівлі, як і згадані авіатранспортні, фрахтові та закупівельні витрати, є для нас першочерговими і обов’язковими. Але водночас під знаком питання опинилася своєчасність виплат внесків України до тих міжнародних антарктичних організацій (СКАР, АНТКОМ, КОМНАП), членом яких є наша держава, а також, на жаль, виникли вимушені потреби у скороченні витрат у самому НАНЦ й низки його контрактів щодо здійснення досліджень в Антарктиці згідно з напрямами Державної програми.

Досвід плюс молодість
— Відбір кандидатів на участь у зимівлі 19-ї антарктичної експедиції на станції «Академік Вернадський», — розповідає Валерій Литвинов, — ми здійснювали відповідно до оголошеного НАНЦ заздалегідь конкурсу. На нього загалом було подано 33 заявки, з яких після попереднього розгляду допустили до участі в конкурсі 27 претендентів. А вже з них конкурсна комісія, очолювана головним інженером НАНЦ Ігорем Морозом, відкритим голосуванням відібрала 12 зимівників, у тому числі сімох науковців різного профілю та п’ятьох фахівців, які здійснюватимуть забезпечення функціонування різноманітних систем станційного господарства «Академіка Вернадського» і життєдіяльність персоналу.
Начальником станції у зимівлі 19-ї експедиції буде киянин Станіслав Недогібченко — досвідчений полярник, який працює в НАНЦ у відділі геофізичних і геологічних досліджень. Ця зимівля річної тривалості (2014–2015) на «Академіку Вернадському» буде для Станіслава Миколайовича четвертою (раніше таке було у 5-й, 8-й і 12-й експедиціях, де він працював метеорологом). Проте цим його антарктична біографія не обмежується: як розповів мені Недогібченко, він ще кілька разів брав участь у сезонних дослідницьких загонах або ж здійснював безпосередньо на місці координацію матеріально-технічного забезпечення станції під час перезмінок.
Тож нинішня подорож до Антарктиди стане для нього загалом уже десятою. А оскільки недостатнє держбюджетне фінансування НАНЦ змушує обмежувати чисельність зимівників, то при формуванні цього персоналу виникає необхідність у суміщенні посад — і Станіслав Миколайович (який, до речі, нещодавно, у лютому, відсвяткував свій 50-річний ювілей), окрім виконання функцій начальника станції, братиме участь і у метеорологічних і гідрологічних спостереженнях (маючи відповідний професійний фах), а також допомагатиме у геолого-геофізичних дослідженнях.
Третьою нинішня антарктична зимівля стане для 35-річного кандидата фізико-математичних наук Дмитра Литвинова з Василькова, що на Київщині, — співробітника Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАНУ (до цього науковець зимував на «Академіку Вернадському» у 10-й і 12-й експедиціях). Зараз Дмитро Олександрович здійснюватиме на станції геофізичні дослідження.
Програму біологічних досліджень реалізовуватимуть двоє 26-річних учених — співробітник Інституту зоології НАНУ киянин Олександр Салганський (він зимуватиме вже вдруге — є досвід 16-ї експедиції) і Артем Джулай з Інституту біології південних морів НАНУ (Севастополь), для якого це буде перше побачення з Антарктидою.
32-річний харків’янин Андрій Сопін — учений із Радіоастрономічного інституту НАНУ, який виконуватиме на станції програму геокосмічних досліджень, зимуватиме на «Академіку Вернадському» вперше, але в Антарктиді він раніше бував як учасник одного із сезонних загонів.
Гідрометеорологічні дослідження здійснюватимуть двоє 27-річних науковців. Один із них — Олександр Полудень із Лисянки, що на Черкащині, — завідувач сектора метеорологічного режиму Центральної геофізичної обсерваторії — має за плечима зимівлю у 17-й експедиції, а для другого — інженера з Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів одесита Павла Ковальова — це буде перша антарктична зимівля.
Системним адміністратором засобів зв’язку на «Академіку Вернадському» буде 37-річний фахівець Павло Малов із Житомирщини, для якого ця зимівля стане третьою (раніше він працював там у 11-й і 14-й експедиціях).
Обов’язки системного механіка виконуватиме 34-річний киянин Григорій Жуковський. Його земляк зі столиці — 38-річний В’ячеслав Міхед — суміщатиме на станції дві професійні функції — дизеліста і електрика. Ще один киянин — 25-річний кухар Олександр Лебідь — піклуватиметься про те, щоб смачно й різноманітно годувати своїх колег. А 42-річний лікар Олег Галузинський зі Львова свої повсякденні професійні турботи про здоров’я зимівників та лікування їх у разі потреби поєднуватиме з медико-фізіологічними дослідженнями, об’єктами яких будуть самі полярники. Жуковський, Міхед, Лебідь, Галузинський — усі вони зимуватимуть в Антарктиді вперше.
— Отож склад дюжини зимівників 19-ї експедиції свідчить про гармонійне поєднання досвіду і молодості, — резюмує директор НАНЦ Валерій Литвинов.

Плюс цікаві сезонні дослідження
— Крім учених, котрі входять до складу зимівників 19-ї експедиції, фундаментальні й прикладні дослідження за її програмою передбачені й силами кількох сезонних наукових загонів, — зазначає Валерій Литвинов. — Одні з них, потрапивши на острів Галіндез попутним судном у лютому, зараз працюють там, а інші — ті, що вирушають з України разом з основним складом 19-ї експедиції 27 березня, працюватимуть на «Академіку Вернадському» протягом кількох днів перезмінки — й усі повернуться додому разом із зимівниками 18-ї експедиції, котрі завершили свою річну вахту.
Зокрема, у двадцятих числах лютого на українській антарктичній станції разом із кандидатом біологічних наук, співробітником Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ киянином Іваном Парнікозою працювали прибулі на острів Галіндез троє американських учених-біологів. Діючи спільно, науковці з України і США відібрали проби, які з допомогою датування за вуглецем-14 дозволяють визначати вік і походження різної тамтешньої рослинності.
Згаданий уже біолог Іван Парнікоза на тому ж острові Галіндез незабаром співпрацюватиме з російським колегою — викладачем кафедри прикладної екології Санкт-Петербурзького університету, доктором біологічних наук Євгенієм Абакумовим — щодо вивчення біологічних та ґрунтових процесів в унікальних тундрах Західної Антарктики.
Ще одна сезонна група українських біологів — на чолі з доцентом Харківського університету Андрієм Утєвським — продовжує здійснювати оригінальні за методологією підводні дослідження у двох морських районах, що за їхнім статусом екологічно охороняються. Ці дослідження ґрунтуються на аналізі біологічного різноманіття та ландшафтів — відповідно до методик Міжнародної спілки охорони природи — і здійснюються, зокрема, на підводному біогеографічному полігоні Stella Creek. А крім того, поблизу української станції на острові Галіндез виділено дві моніторингові ділянки для спостережень за станом колоній пінгвінів.
Науковці іншого сезонного загону — у складі двох учених зі Львова — Євгена Накалова та Дмитра Марченка з Карпатського відділення Інституту геофізики НАНУ — провадитимуть на дослідницькому геодинамічному полігоні в акваторіях навколо острова Галіндез тектономагнітні спостереження.
У жовтні 2013 року в тому регіоні Антарктиди стався сильний землетрус (із магнітудою в 7,8 бала). Ось чому нинішній цикл тектономагнітних спостережень має допомогти вченим у пошуку відповідей на кілька важливих запитань. Одне з них: чи пов’язані аномальні зміни магнітного поля в тому регіоні Антарктиди, де розташована станція «Академік Вернадський», із землетрусом, котрий відбувся у жовтні 2013-го? А друге: чи завершилася після того землетрусу розрядка тектонічних напружень або вони ще тривають?
Гляціологічні дослідження здійснить сезонна група з трьох учених зі Львова. Директор Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка» професор Корнілій Третяк, доктор технічних наук, професор Володимир Глотов і кандидат технічних наук Юрій Голубинка проведуть лазерне сканування тамтешніх льодовиків на островах Галіндез і Вінтер, аби визначити нинішню швидкість танення: за даними зйомок протягом останніх років (2003–2013), ці льодовики танули у вісім разів інтенсивніше порівняно з 60-ми роками XX ст.
Ці дослідники планують використовувати у своїй роботі аерофотозйомку за допомогою безпілотного літального апарата.
Спільно з колегами — вченими з Польщі та Данії — українські науковці-сезонники збираються здійснити підводну ехолокацію рельєфу морського дна в акваторіях біля островів Галіндез, Вінтер і Скуа — за допомогою сучасного багатопроменевого високочастотного ехолота SeaBat Т20-Р.

По 15 тисяч кілометрів — і туди, і назад
— У четвер, 27 березня, — розповів мені Ігор Мороз за кілька днів до старту експедиції, — відбудеться її виліт зі столичного аеропорту «Бориспіль» — на турецький Стамбул. Там українські полярники пересядуть на інший рейс, яким долатимуть протяжний трансконтинентально-трансатлантичний маршрут — зі Стамбула, з проміжною посадкою у бразильському Сан-Паулу, до аргентинської столиці — Буенос-Айреса. А звідти вже літаком місцевих авіаліній експедиція вирушить на крайній південь Аргентини — до портового міста Ушуая, розташованого на острові Вогненна Земля, куди учасники експедиції мають прибути 29 березня.
Переночувавши там, наступного ранку вони вирушать у порт Ушуая, куди якраз 30 березня прийде добре відоме нам за попередніми експедиціями судно «Поляр Піонер», приписане до латвійського порту Риги. Українці розпочнуть завантажувати на борт судна все, що потрібно буде для подальшої роботи на станції. І вже 31 березня «Поляр Піонер» вирушить з порту Ушуая через дуже широку (близько 1000 кілометрів) протоку Дрейка, яка, з’єднуючи Тихий і Атлантичний океани, водночас відокремлює Південну Америку від Антарктиди і має погану репутацію найбільш штормового місця Світового океану.
Подальший маршрут судна проляже просторами тієї частини Південного океану, що розташований на захід від Антарктичного півострова, — й орієнтовно 4 квітня «Поляр Піонер» мусить підійти до мети подорожі — острова Галіндез, де стане на якір. Між островом і судном протягнуть шланг, яким у береговий бак перекачають доставлене дизельне паливо. А за допомогою моторних човнів-зодіаків із «Поляр Піонера» перевезуть на станцію всі привезені вантажі.
Передача станційного господарства від зимівників 18-ї експедиції їхнім колегам із 19-ї розрахована приблизно на п’ять діб — із 4-го по 9 квітня. А у завершальний день перезмінки відбудуться традиційний мітинг обох експедицій на майданчику біля флагштока, на якому майорить Державний прапор України, і процедура підписання акта здавання-приймання станції її начальниками — Юрієм Гордієнком (18-та експедиція) та Станіславом Недогібченком (19-та).
Як очікується, 20 квітня рідні, близькі й колеги зустрічатимуть учасників антарктичної експедиції в міжнародному аеропорту «Бориспіль».

Вадим ФЕЛЬДМАН 

 

 

 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».