Відвідувачі міжнародного аерокосмічного салону «Фарнборо-2018» — і фахівці авіабудування та авіатори з різних країн світу, і широка публіка (загалом на виставці побували понад 100 тисяч відвідувачів) — мали нагоду побачити «Ан-178» не тільки в наземній експозиції — на одній із виставкових аеродромних стоянок, а й у небі — під час демонстраційних польотів, у яких «сто сімдесят восьмий» пілотували льотчики-випробувачі «Антонова» Андрій Спасибо (командир екіпажу) і Володимир Мосін (другий пілот).
Ясна річ, участь фахівців «Антонова» у виставці не обмежувалася показом літака «Ан-178» і презентацією деяких інших проектно-конструкторських розробок авіаційної техніки (у моделях на стенді) та знайомством із представленими на салоні численними й різноманітними експонатами своїх колег з інших країн (там загалом було близько 1500 фірм-експонентів із більш як 100 держав).
Вагоме місце посідали й перемовини як з можливими діловими партнерами щодо виробничої кооперації у створенні, модернізації і серійному виробництві літаків, так і з потенційними їх замовниками.
Обходитимося без російських комплектуючих
Одним із конкретних прикладів таких суто ділових заходів стало вчинення під час «Фарнборо-2018» підписання представниками державного підприємства «Антонов» і компанії Aviall Servіces, яка є дочірньою фірмою американської корпорації Boeing («Боїнг»), а штаб-квартира перебуває у Далласі (США, штат Техас), договору про загальні умови (англійською мовою — General Terms Agreement) щодо взаємодії у виробництві модернізованих літаків «Ан-148», «Ан-158» та «Ан-178», сімейство яких матиме узагальнююче позначення «Ан-1Х8 NEXT» (у перекладі з англійської next — наступний).
Відомо, що і у створених раніше в Україні на «Антонові» пасажирських літаках «Ан-148» та «Ан-158», і у дослідному зразку транспортного «Ан-178» чималу частку їхньої «начинки» складають різноманітні комплектуючі російського виробництва.
Так сталося, оскільки всі згадані машини створювалися ще до того, як українсько-російські партнерські відносини у різних сферах, у тому числі коопераційні зв’язки в авіабудуванні, стали неможливими через анексію Росією українського Криму та її тривалу агресію на сході нашої держави.
Тож українським творцям авіаційної техніки доводиться шукати у різних західних країнах аналоги тих приладів, агрегатів, апаратури, матеріалів, які застосовувалися в літаках згаданих типів.
Як розповіли кореспондентові «Демократичної України» у прес-службі «Антонова», в рамках цієї кооперації, перспективні можливості якої відкриває згадана угода, передбачається, що Aviall Services забезпечуватиме закупівлю та постачання на державне підприємство «Антонов» широкої номенклатури комплектуючих виробів для виробництва літаків зазначеного сімейства та для їх післяпродажної підтримки у майбутньому.
Керівництво ДП «Антонов» вважає, що в результаті реалізації згаданої угоди з компанією Aviall Services українське державне підприємство отримає надійного партнера, який стане важливою інтегруючою ланкою у процесах придбання низки комплектуючих західного виробництва — для заміщення ними тих виробів, що раніше надходили з Росії. Це має дати змогу для запуску на ДП «Антонов» серійного виробництва різних літаків із фірмовою маркою «Ан».
Тож хочеться сподіватися, що підписаний на «Фарнборо-2018» договір між «Антоновим» і Aviall Services про загальні умови щодо взаємодії у виробництві модернізованих літаків сімейства «Ан-1Х8 NEXT» незабаром втілиться вже у конкретних контрактах стосовно закупівель і постачання комплектуючих, потрібних нашим авіабудівникам.
Безпілотники створюватимемо разом
На тому ж міжнародному аерокосмічному салоні «Фарнборо-2018» українське державне підприємство «Антонов» і швейцарська компанія АIR-ION ТECHNOLOGIES SA підписали «Меморандум про взаєморозуміння» щодо налагодження партнерства у розробці, випробуваннях, сертифікації та серійному виготовленні гібридних та повністю електричних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на базі модульної уніфікованої багатофункціональної платформи (розробником якої є згадана швейцарська компанія), призначених для виконання різноманітних цивільних і військових завдань.
Зокрема, попередньо заплановано виробництво чотирьох типів таких БПЛА з максимальною злітною вагою у 1500 кг та крейсерською швидкістю 185 км на годину.
Підписаний Меморандум передбачає кілька етапів виробництва згаданих безпілотників. На першому з цих етапів партнери передбачають проведення дослідження світових технологій та ринку щодо застосування електричних БПЛА як повітряних таксі, а гібридних БПЛА — в інших цивільних та військових цілях.
Мається на увазі, що державне підприємство «Антонов» братиме участь у розробці планера цих літальних апаратів, виготовленні дослідних зразків, проведенні їх випробувань та сертифікації. А у перспективі планується на виробничих потужностях «Антонова» налагодити лінію із серійного виробництва БПЛА.
Варто зазначити, що відповідно до існуючих прогнозів світовий ринок цивільних безпілотних літальних апаратів як електричних повітряні таксі, а також для охорони державних кордонів, патрулювання, завдань служб із надзвичайних ситуацій, логістики тощо зросте, як очікується, з 17,8 мільярда доларів США у 2017 році до 48,8 мільярда доларів США у 2023-му.
Загальний же обсяг ринку за цей період перевищить 215 мільярдів доларів США. А обсяг ринку військових БПЛА протягом 2017–2027 років оцінюється більш ніж у 133 мільярди доларів США.
У рамках співробітництва зі створення новітніх безпілотних літальних апаратів компанія АIR-ION ТECHNOLOGIES SA вже сформувала надійну міжнародну систему партнерства, яка включає провідні компанії й науково-дослідні інститути із США, Великобританії, Канади, Італії, Франції, Австрії, Швейцарії, Нідерландів та інших країн.
Завдяки цьому забезпечуватиметься як високий рівень інноваційних розробок, так і високий технологічний рівень продукції. Відтепер до цього кластера міжнародної співпраці має долучитись і Україна.
Вадим ФЕЛЬДМАН
