Зокрема, негода дала про себе знати взимку 2002–2003 років, коли через вимерзання в країні загинуло до 70% озимих культур. Улітку 2007 року через посуху господарства південних та східних регіонів України зазнали збитків, що перевищили 1 млрд грн. Наступного року настала черга зазнавати фінансових втрат західноукраїнським аграріям: через літні повені вони недорахувалися 0,5 млрд грн. Ще на 200 млн грн через міцні морози вітчизняні сільгоспвиробники збідніли на початку 2011 року.
Серед основних ризиків, які спричиняють втрату врожаю сільськогосподарських культур, Роман Колібаба назвав погодні умови (58%), хвороби (17), бур’яни (15) та шкідників (10%). Ці дані, за його словами, підтверджують, що «агрострахування має стати невід’ємною частиною аграрного бізнесу». Звісно, якщо він не живе одним днем.
Проте рівень агрострахування в Україні дотепер залишається мізерним: він становить тільки близько 5%. У розвинених в аграрному відношенні країнах цей показник перевищує 60%. Зокрема, це стосується США та Канади. В Австралії він сягнув 78%, а на Кіпрі встановлено абсолютний рекорд — тут страхується 100% сільськогосподарських угідь.
І це при тому, що Україна за багатьма продуктовими позиціями вже увійшла до числа світових лідерів. У першу чергу це стосується пшениці, ячменю, соняшника та кукурудзи. Так, цього маркетингового року до продажу на зовнішніх ринках буде запропоновано до 34 млн т зерна. За цим показником наша країна може посісти 2-е місце у світі, пропустивши вперед лише США.
Загалом торік було зібрано 63 млн т хліба. Цей показник вважається рекордним. Нинішні прогнозні показники виглядають дещо скромніше, але також додають оптимізму. Очікується, що поточного року буде зібрано до 57 млн т зерна.
Аби поліпшити ситуацію на агростраховому ринку, наголосив Роман Колібаба, в останні роки було зроблено чимало. Так, проектом IFC були розроблені стандартні страхові продукти (ССП), які за своєю якістю не поступаються кращим закордонним аналогам. Ці ССП стосуються як озимих культур — пшениці, ячменю, жита, тритикале, ріпаку, так і ярих — пшениці, ячменю, соняшника, цукрового буряку.
Результатом спільної роботи фахівців Агрострахового пулу та проекту IFC стала розробка ССП для озимої пшениці та озимого ячменю. Нещодавно були підготовлені ССП для кукурудзи на зерно та сої. Планується, що їх також активно використовуватимуть страховики та сільгоспвиробники.
Вельми важливою подією 2012 року стало ухвалення Верховною Радою Закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Ним було запроваджено низку новацій. Приміром, вони стосувалися визнання на офіційному рівні ССП, запровадження механізму субсидованого агрострахування та створення Агрострахового пулу.
Його день народження припав на 7 листопада 2012 року. А це значить, що, по суті, біографія Агрострахового пулу тільки розпочинається. Проте, як зазначає завідувач відділу організаційно-аналітичної роботи Агрострахового пулу Оксана Вандоляк, вона розпочинається доволі успішно.
Нині до його складу входять 4 страхові компанії — «Домінанта», «Страхові гарантії», «Брокбізнес» та «Українська аграрно-страхова компанія». За даними «Агроіншуранс Інтернешнл», наприкінці 2013 року в структурі ринку агрострахування на них припадало 84%. Решта належала компаніям, які розвивали добровільне або банківське (заставне) агрострахування.
Загалом станом на 1 червня поточного року 24 страхові компанії одержали ліцензії на страхування сільськогосподарської продукції. Однак реально страхові послуги надає половина з них. Інші або перебувають в очікуванні кращих часів, або готуються до роботи на ринку агрострахування — добирають відповідні кадри, готують регіональну мережу тощо.
Усі ці позитивні зміни та існуючі проблеми, які потребують термінового вирішення, розповіла Оксана Вандоляк, спонукали до підготовки проекту Концепції. Передбачається, що цей документ після його схвалення Кабінетом Міністрів має стати підґрунтям, на якому у подальшому вибудовуватиметься вітчизняне законодавство, покликане закріпити позитивні страхові напрацювання попередніх років, сучасні правила поведінки на агростраховому ринку та надати йому поштовх до подальшого розвитку.
Як базовий у проекті Концепції закладено принцип забезпечення необхідного рівня взаємодії між усіма учасниками ринку агрострахування. Однаковою мірою це стосується сільгоспвиробників, страховиків включно з їх об’єднанням — Агростраховим пулом і держави.
Відтак країна не залишатиметься осторонь агрострахування. Навпаки, вона перетворюється на активного учасника цього процесу.
Максимально спрощується система агрострахування. Крім сільгоспвиробників та їх об’єднань, страхових компаній та Агрострахового пулу, до її складу входять державні органи управління — Кабінет Міністрів, Міністерство аграрної політики та продовольства, Нацкомфінпослуг та місцеві органи управління. Четвертою складовою цієї системи стають різні експертні організації. До їх числа належать актуарії, аварійні комісари, спеціалізовані мас-медіа.
Концепція, запевняє Оксана Вандоляк, забезпечує захищеність державної підтримки сільгоспвиробників. «Вона передбачає реалізацію принципу обов’язковості укладання договору страхування сільськогосподарської продукції як умови надання сільгоспвиробникам окремих видів державної фінансової підтримки та дотацій». Зокрема, вони можуть стосуватися тваринництва, виноградарства, садівництва, бюджетних позик із застосуванням режиму державних заставних закупівель зерна.
Планується, що у подальшому Агростраховий пул продовжить справу проекту IFC і вже власними силами розробить низку нових ССП. Нині існуючі не покривають усіх потреб сільгоспвиробників. Отже, зазначила Оксана Вандоляк, робота у цьому напрямку триватиме і надалі.
Концепція покликана підвищити вимоги до страховиків. Понад усе вони мають подбати про власну ліквідність та платоспроможність. Інакше сільгоспвиробники не надто довірятимуть їм, не вважатимуть за потрібне страхувати у них свою продукцію.
Друга вимога до страховиків — вони зобов’язані використовувати ССП, якщо здійснюють страхування сільськогосподарської продукції як умови надання аграріям окремих видів державної підтримки та дотацій. Інші варіанти у даному разі не передбачаються.
Третя вимога — страхові компанії, які входять до складу Агрострахового пулу, у його рамках створюють страховий фонд покриття катастрофічних ризиків. Причому створюють його в актуарно обґрунтованому обсязі. Це додає впевненості сільгоспвиробникам щодо гарантованого одержання ними частини понесених збитків у разі настання страхових випадків.
Перший заступник начальника Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної держадміністрації Володимир Стахів упевнений, що проект Концепції набуде більшої цінності, якщо передбачатиме наявність такого важливого для сільгоспвиробників компонента, як субсидоване агрострахування. Адже воно, здійснюване за підтримки держави, здатне здешевити агрострахування як таке, а тому і зменшити фінансове навантаження на аграріїв.
Звільнені таким способом гроші сільгоспвиробників будуть спрямовані на розширення агровиробництва. У результаті країна спроможеться посилити позиції АПК, забезпечити продовольчу безпеку, наростити обсяги експортних поставок вітчизняної сільгосппродукції і водночас суттєво підвищити рівень агрострахування.
Подібну думку висловив і заступник директора з агрострахування «Домінанти» Олександр Загородній. Він нагадав, що держава вже має досвід фінансової підтримки агрострахування. На такі цілі у бюджеті виділялося у 2005 році 54 млн, у 2006-му — 10 млн, у 2007-му — 50 млн, у 2008-му — 100 млн, у 2012-му — 70 млн грн.
«Я думаю, що 100 млн грн для держави — небагато. Тож вона може їх знайти. А в цілому проект Концепції я підтримую», — сказав Олександр Загородній.
До необхідності розвитку регіональної ініціативи привернув увагу експерт проекту IFC Ігор Дудка. Він переконаний, що ідеї, які генерує Київ, — це добре, але недостатньо для стабільного розвитку вітчизняного агрострахового ринку. Оскільки не всі сільгоспвиробники знають про можливості агрострахування та його переваги. Звідси й незначний їх запит на послуги страховиків. «Вага Концепції збільшиться, якщо зросте поінформованість аграріїв щодо потреби агрострахування та його позитивного впливу на їх бізнес».
Тернопільське обговорення проекту Концепції, за твердженням його організаторів, було першим із запланованих. Ближчим часом вони пройдуть в Одесі, Полтаві, Сумах, Херсоні, Львові, Вінниці, Житомирі, Кіровограді, Черкасах, Рівному, Хмельницькому та Києві.
Щодо такої інформаційної кампанії, яка, по суті, набуває загальнонаціонального масштабу, Оксана Вандоляк сказала: «Нам важливо обмінятися думками із сільгоспвиробниками, страховиками та представниками місцевих органів влади, а головне — почути їхні пропозиції для того, щоб максимально поліпшити остаточний варіант Концепції і тим самим максимально задовольнити страхові потреби всіх учасників агрострахового ринку».
Роман НЕЧИПОРУК, Національний прес-клуб«Українська перспектива»
