Завдань, як бачимо, дуже багато. Але, попри велике навантаження на пожежних, у відомстві днями знову заговорили про новації. Цього разу про те, аби відродити відомчі пожежні підрозділи при об’єднаних територіальних громадах, які тільки-но почали спинатися на ноги. Вдатися до масштабного експерименту, який уже почав свою ходу регіонами України, де з’явилися об’єднані територіальні громади, керівництво ДСНС, очевидно, надихнула недавня поїздка її представників до Німеччини.
Рятувальники ДСНС ознайомилися з питаннями підготовки добровільних пожежних. Так, на території Федеральної землі Райнланд-Пфальц діє спеціалізований навчальний заклад, що здійснює підготовку керівників пожежних підрозділів, районних інструкторів для навчання добровільних пожежних та рядового складу, якщо немає можливості здійснити це на рівні району за допомогою інструкторів.
«З урахуванням міжнародного досвіду діяльності добровільних пожежних частин ми маємо побудувати свою, ефективну саме для нашої держави, систему, що здатна була б гарантувати безпечні умови проживання кожній людині та забезпечити оперативне реагування на можливі загрози», — зазначив голова ДСНС України».
Хоч що б там казали, а справа — відродження місцевої пожежної охорони (МПО) — начебто непогана. Принаймні, наші люди завжди почуваються певніше, якщо поряд з державною структурою існує ще й альтернативна, яка виконує такі ж самі функції. Тим більше, що МПО виправдала себе ще за радянських часів, коли ці підрозділи існували практично при кожному колгоспі і фінансувалися коштом сільгосппідприємств.
Не відмовилася від МПО і Україна після здобуття незалежності. Правда, місцеві пожежні підрозділи проіснували лише до того часу, коли одним розчерком пера було ліквідовано колгоспи. Разом із ними сконали і підрозділи МПО, які сумлінно служили справі пожежної безпеки на селі.
Тепер про них знову згадали, адже державні пожежні підрозділи, які базуються, зазвичай, у райцентрах, виявилися після ліквідації МПО у багатьох випадках занадто далеко — 40–50 кілометрів від сіл. І на гасіння пожежі приїздили за викликом часто запізно, коли «червоний півень» уже безперешкодно завершував свою чорну справу...
Після заявленої новації — експерименту з відродження МПО — в територіальних громадах на селі можуть розраховувати на те, що протипожежний захист сіл і селищ, навіть найвіддаленіших, зміцниться. Команди «самодіяльних» брандмейстерів європейського зразка, якщо все піде за планом, з’являться у більшості об’єднаних територіальних громад.
Полтавщина стала одним з українських регіонів, де першим впроваджуватиметься у життя цей план керівництва ДСНС України. Ініціював створення МПО в регіоні глава Полтавської ОДА Валерій Головко, котрий під час своєї недавньої робочої поїздки до столиці зустрівся з головою ДСНС України М. Чечоткіним і запропонував саме на Полтавщині у рамках реформи децентралізації випробувати модель майбутньої пожежної служби. Повернувшись із Києва, очільник регіону так прокоментував місцевим журналістам ідею відродження місцевих пожежних підрозділів:
«Це можуть бути як міська, так і сільська об’єднана територіальна громада. Зробимо це, щоб не вигадувати велосипед, а показати, якою має бути пожежна частина в органах місцевого самоврядування. Державна служба України з надзвичайних ситуацій готова нам допомогти, її керівник підтримав нашу ідею.
Таку пожежну частину зробимо як приклад для Полтавської області і всієї України, аби ця модель була реальна, дієва, і люди побачили, що потрібно робити. Бо закупівлею однієї сучасної пожежної машини ми не вирішуємо проблем, які виникають на місцях з гасінням пожеж».
В. Головко при цьому не виключив, що нову пожежну службу європейського зразка можуть створити як на базі однієї сільської чи міської об’єднаної територіальної громади, так і в рамках міжмуніципальної співпраці.
4 серпня в Полтаві у присутності журналістів було підписано спеціальний Меморандум про співпрацю між Полтавською ОДА та ДСНС України щодо впровадження пілотного проекту, який дає зелене світло створенню місцевих пожежних частин на території Шишацької та Білоцерківської об’єднаних громад.
«Ми підписали Меморандум про співпрацю між Полтавською ОДА та ДСНС України, а також продовжуємо реформу децентралізації, — прокоментував подію В. Головко. — Починаємо пілотний проект будівництва сучасних пожежних частин у Полтавській області. Ідеться не лише про передачу повноважень на місця, а й інший рівень підходів до цивільного захисту й пожежної безпеки».
Очільник регіону також розповів, що ініціатори новації, не лише в столиці, а й у Полтаві, добре уявляють, якою має бути нова пожежна охорона європейського зразка. Делегація керівників Полтавщини так само, як і столичні можновладці, побувала в Німеччині і вивчала досвід діяльності тамтешніх місцевих пожежних команд. Детальніше про суть і користь підписання меморандуму розповів головний рятувальник України:
«Суть меморандуму полягає в тому, що на території громад створюватимуть місцеві пожежні команди, які утримуватимуть за кошти місцевих бюджетів, — говорить М. Чечоткін. — Тим самим плануємо зменшити час приїзду пожежно-рятувальних підрозділів до найвіддаленіших населених пунктів.
Норматив у сільській місцевості не повинен перевищувати 20 хвилин. Та, на жаль, сьогодні це інколи 40 хвилин, а буває, що і година-півтори. Тому один із пунктів реформи ДСНС та в цілому системи цивільного захисту — створення розгалуженої системи місцевих пожежних команд.
Це дасть змогу зменшити навантаження і на державний бюджет, і створити достатню кількість пожежних команд, які зможуть забезпечити вчасний та надійний захист громад. На такі команди покладатимуть гасіння нескладних пожеж у сільській місцевості, надання допомоги при ДТП тощо».
Підписання згаданого меморандуму, як це іноді трапляється, висвітлило й іншу сторону медалі. Приміром, і нині представники полтавських ЗМІ, які спостерігали за підписанням меморандуму, дискутують щодо кількох принципових питань, відповіді на які їм не вдалося почути на зустрічі голови Полтавської ОДА та керівника ДСНС України.
Як поставляться самі об’єднані територіальні громади, на яких відтепер держава перекладає тягар фінансування й утримання МПО, до новації? Чи матимуть вплив керівники громад на «своїх» пожежних і чи виконуватимуть ті накази тих, хто їх фінансує?
Цікавим здається і питання організації служби особового складу місцевої пожежної охорони. Відомо, що їхні колеги — вогнеборці ДСНС — мають спеціальні звання, їм установлені службові оклади та різні надбавки до зарплати. Приміром, за вислугу років. Пожежникам ДСНС коштом держави видають обмундирування, спеціальний одяг та засоби захисту, вони мають страховку на випадок нещасного випадку при виконанні службових обов’язків тощо. Чи матимуть все це брандмейстери об’єднаних територіальних громад?
Аби це та дещо інше з’ясувати, кореспондент «ДУ» звернувся до керівника Білоцерківцівської сільської об’єднаної територіальної громади (Великобагачанський район) Івана Лещенка. Громада, яку він очолює, вважається однією з найсамодостатніших у фінансовому плані. До її складу входять 18 сіл району, в яких мешкають чотири тисячі жителів. Відстань від центральної садиби громади до райцентру — 22 км. На території громади здійснюють господарчу діяльність кілька економічно активних підприємств, котрі своїми податками, зокрема на землю, поповнюють її бюджет.
«Фінансово ми самі спроможні утримувати пожежну команду. Ми не тільки маємо достатньо грошей для своїх потреб, а ще переказуємо дещо до державного бюджету. Ще раніше планували закупити пожежний автомобіль, навіть виділили гроші — 800 тисяч з бюджету громади і 1,2 млн грн чекали з Мінрегіонбуду, — поділився з журналістом І. Лещенко. — Але з часом ціни суттєво змінилися, і тепер пожежний автомобіль коштує не менше трьох млн грн.
Розраховуємо на співпрацю з державою. Дала ж держава нам цього року шкільний автобус і автомобіль швидкої допомоги. Сподіваємося, що отримаємо як учасники пілотного проекту новий пожежний автомобіль».
Голова громади, як стало зрозуміло з бесіди, схвалює ідею відродження місцевих пожежних підрозділів.
«Відродження відомчих пожежних команд — справа добра і вчасна. У райцентрі є і залишиться державна пожежна охорона, а ми матимемо власну. Вона нам конче потрібна, адже поряд проходить автотраса Київ–Харків, чимало лісових масивів, є небезпечні об’єкти тощо... Відомча пожежна охорона — вимога часу, а не чиясь забаганка, — переконаний І. Лещенко. — Будемо плескати в долоні, якщо держава співфінансуватиме цей проект бодай на 50%. А якщо не зможе, впораємося самі».
Керівник громади вже виношує задуми щодо будівництва пожежного депо. У правлінні громади підрахували і дійшли висновку, що зводити цегляне депо не будуть — занадто дорого, як на нинішній час. Будуть встановлювати популярний нині металевий збірний модуль, що дешевше.
Поки у Білоцерківці розраховують на те, що в них буде один сучасний пожежний автомобіль. Але, не приховує І. Лещенко, якщо держава профінансує покупку ще кількох пожежних авто, то громада не відмовиться, бо там мають можливість утримувати кілька автомобілів. Також голова громади зазначив, що в майбутній пожежній охороні працюватиме не менш ніж 17 осіб. Для села це дуже суттєво, адже знайти там роботу нині — мрія багатьох селян.
«Крім того, деяким навколишнім селам зручніше буде в разі необхідності викликати пожежних саме з Білоцерківки, а не з райцентру, адже наше село розташоване ближче, тож рятувальники на місце пригоди прибудуть значно швидше, ніж пожежні з райцентру», — додає ще один аргумент на користь МПО Білоцерківцівський сільський голова.
Поділився з «ДУ» своїм баченням майбутніх пожежних підрозділів у складі об’єднаних територіальних громад і полковник Володимир Салогуб, начальник головного управління ДСНС України у Полтавській області. Саме на нього покладено всю організаційну роботу з відродження МПО на Полтавщині.
«Місцеві пожежні підрозділи перебуватимуть повністю на місцевому фінансуванні. Так робиться практично в усіх розвинутих європейських країнах. Підпорядковуються вони безпосередньо голові територіальної громади. Щодо матеріального забезпечення, то воно так само повністю покладатиметься на громаду», — деталізує офіцер.
При цьому В. Салогуб уточнює, що між обласним управлінням ДСНС та вогнеборцями МПО буде тісна співпраця. Запорукою цього є договори про співпрацю, які вже укладено. У питаннях оперативного реагування на надзвичайні події місцеві підрозділи будуть підпорядковані ДСНС. Тобто, у будь-якому випадку, якщо диспетчер ГУ ДСНС направляє пожежний автомобіль МПО на виїзд, то сільські брандмейстери не мають права відмовитися.
В управлінні не виключають і того, що з часом дві сусідні територіальні громади можуть за домовленістю співфінансувати один пожежний підрозділ. Так вигідніше громадам з фінансового боку справи, і це сприятиме збільшенню кількості підрозділів МПО.
— Хто постачатиме техніку для місцевих пожежних команд?
«Як буде у подальшому — не знаю. А на сьогодні оці дві громади, які підписали меморандум, самі виділяють кошти на придбання пожежних машин, — уточнює полковник В. Салогуб. — Задоволення це не з дешевих, адже одна пожежна машина кременчуцького заводу КрАЗ коштує до 3 млн грн. А ті, що на базі МАН, — ще дорожче. Тобто, об’єднані територіальні громади формують МПО практично з нуля...
Вони ж і затверджують штатний розпис відповідно до нашої типової структури. Кожній громаді, де буде створено МПО, ми вже роздали методичні рекомендації щодо створення нових пожежних підрозділів. У них чітко прописана структура, порядок забезпечення, яке має бути обладнання, засоби пожежогасіння тощо».
Щодо питань соціального захисту працівників МПО — плати за вислугу років, присвоєння спеціальних звань, страхування, — В. Салогубу відомо, що у Верховній Раді існує відповідний законопроект. Щоправда, плати за вислугу років, як у особового складу державних пожежних підрозділів, для них не передбачено. Не матимуть пожежні територіальних громад і спеціальних звань. Тобто, брандмейстери місцевих підрозділів будуть звичайними цивільними спеціалістами.
Передбачається, що на Полтавщині підрозділи місцевої пожежної охорони створять ще до кінця 2017 року. В обласному управлінні ДСНС України переконані, що впораються із завданням.
Гарантією такої впевненості є об’єднані територіальні громади, які стали учасниками пілотного проекту. Вони вже зараз, через рік від дня свого утворення, помітно відрізняються від немічних дрібних сільрад. Насамперед, у питаннях фінансової спроможності, що стане міцним підґрунтям створення місцевих пожежних підрозділів. Дорогу долає той, хто йде...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава