БЮДЖЕТНІ ОБРІЇ
У наступний рік Україна увійде без бюджету. Народні депутати не змогли виконати доручення Президента — ухвалити кошторис до кінця цього року, хоча заради головного фінансового документа країни опозиція навіть розблокувала парламентську трибуну.
Нині до бюджету багато запитань як у опозиції, так і у регіоналів. Тож депутати визнали документ недосконалим, констатували, що вивчити й опрацювати його за кілька днів неможливо. Розгляд кошторису перенесли на середину січня. Визначено, що профільний парламентський Комітет прийматиме пропозиції до урядового законопроекту до 8 січня.
Нагадаємо, що у вересні, як того вимагає Бюджетний кодекс, уряд вніс на розгляд Верховної Ради проект бюджету на 2014 рік. Він передбачав дефіцит кошторису 2,7%, зростання ВВП 3% та інфляцію 8%. Наступного року уряд планував підвищити соцстандарти для працівників бюджетної сфери та малозахищених громадян. Утім, після реєстрації у парламенті проект відкликав Кабмін задля доопрацювання дохідних статей. Проте всім було зрозуміло — документ подавали до ВР чисто формально.
Експерти зауважують, що в Україні жодного разу бюджет не приймався як треба — у визначений законом термін. І додають: кошторис — справа бюрократів, формується, як комп'ютерна програма, де вже закладено відповідні пропорції, що визначаються роками. Якщо порівняти бюджети трьох останніх років, за винятком кризового, вони дуже схожі.
Останню версію бюджетного проекту уряд схвалив 18 грудня. Наступного дня ще гарячий текст лежав у парламенті. Першими документ отримали регіонали. Зрання у них відбулася закрита нарада. Зібрали всіх, навіть зірок шоу-бізнесу, адже важливий був кожен голос. Спільно працювати над кошторисом нардепи почали лише під вечір.
Цьому передували численні наради керівників фракцій щодо порядку денного роботи Верховної Ради. Регіонали наполягали на необхідності зосередитися на ухваленні держбюджету, розглядати його за скороченою процедурою і ухвалити у першому читанні. Натомість опозиціонери вимагали кілька днів, аби детально проаналізувати показники бюджету, наголошуючи, що не встигли докладно ознайомитись зі змістом документа, дивуючись, як можна за півдня вивчити товстенний талмуд.
Презентація
Нарешті опозиція і більшість домовилися заслухати у сесійній залі презентацію проекту бюджету від представника уряду — першого заступника міністра фінансів Анатолія Мярковського. Посадовець запевнив, що напрацьований документ дозволить забезпечити стабільність у країні, в тому числі своєчасність соцвиплат. І все це, незважаючи на нестабільність світової економіки, що впливає на прогнози наступного року.
Як відомо, показники ВВП єврозони у ІІІ кварталі знизилися на 0,4%, світові ціни на сталь — на 7,5%. МВФ у жовтні зменшив прогноз розвитку світової економіки в цьому році з 3,1 до 2,9%. Зовнішні фактори негативно впливають на розвиток нашої економіки. Експорт товарів знизився за 10 місяців на 9%, зокрема металів — на 8,8%. Проте спостерігається певний внутрішній позитив, який стосується реалізації політики енергоефективності та імпортозаміщення, скоординованих дій Нацбанку і уряду.
Підвищення соцстандартів та збільшення зарплат стимулюють внутрішній попит. Так, номінальна зарплата у січні-жовтні зросла на 8,2%, реальна — на 8,7%. Обсяг роздрібного товарообігу за 10 місяців повагомішав на 9,2%. Є позитивні зрушення і у банківському секторі. Уряд скоригував макропоказники, закладені у вересневій версії бюджету-2014. Тож номінальне значення ВВП зменшилося на 42 млрд до 1,653 трлн грн. Зростання реального ВВП відтепер прогнозується на рівні 3%. В уряді сподіваються на поступове відновлення світової економіки, покращення відносин з основними торговельними партнерами і відновлення позитивної динаміки в експорті.
В Кабміні не відмовляються від проведення економічних реформ, втілення Держпрограми активізації економіки, продовження дерегуляції і покращення на цьому тлі інвестклімату та розвитку внутрішнього ринку. Озвучено наміри стимулювати внутрішній попит підвищенням соцстандартів та держгарантій. Уряд прогнозує консолідований бюджет у майже 500 млрд грн. Рівень перерозподілу через бюджет залишається на рівні 30,2% ВВП, тобто практично в історичних рамках. Держбюджет оцінюється у 389,7 млрд грн, його загальний фонд — 344,8 млрд.
При розрахунку дохідної частини враховано існуючу систему пільгового оподаткування. Приміром, податкова соцпільга у 4,6 млрд, податковий кредит з податку на доходи фізосіб та інші податкові преференції. Дефіцит бюджету становитиме майже 60 млрд (3,6% ВВП). Україна тут у синхронній динаміці з європейськими країнами, де дефіцит зменшується порівняно з торішнім, і державами Азії. У більшості європейських країн при зменшенні дефіциту бюджету практикується скорочення видатків.
В Іспанії їх зменшили для різних відомств, заморозили зарплату у держсекторі та видатки, що не мають соцспрямування. У Франції обміліли дотації територіальним утворенням. У Португалії та Греції скорочують працівників бюджетного сектора.
У нас при зменшенні бюджетного дефіциту планується підвищення соцстандартів, хоча й не такі суттєві, як у 2010–2011 рр. Але вони зростатимуть майже вдвічі швидше, ніж темпи інфляції. Скажімо, при інфляції 4,3% соцстандарти за рік виростуть на 8,1–8,2%.
У наступному році уряд очікує отримати від приватизації 17 млрд грн. Уже затверджено список підприємств, які будуть продані. А ось Фонд держмайна розраховує на 19 млрд приватизаційних грошей і наступного року готовий виставити на продаж 49 обл- і міськгазів. Є наміри надати держгарантії на 50 млн грн для пріоритетних інноваційних проектів, що мають загальнодержавне значення.
Крім того, планується випуск облігацій внутрішньої держпозики для поповнення статутного капіталу «Нафтогазу» на 15 млрд грн (на жаль, ця компанія залишиться дотаційною), а також 5 млрд для розвитку Банку реконструкції та розвитку, який втілюватиме загальнодержавні програми і проекти, спрямовані на модернізацію промисловості.
Держборг на кінець року становитиме 35% ВВП. Для країн із ринками, що формуються, безпечним вважається до 40%. Однак іноді угодами передбачається планка-ліміт до 60% ВВП. Видатки зведеного бюджету плануються у 562,9 млрд грн. Тобто доходи майже 500 млрд плюс дефіцит якраз і становлять обсяги видатків. Видатки держбюджету — 328 млрд, місцевих бюджетів — 234,9 млрд.
У наступному році мінімальна зарплата з 1 липня зросте до 1,250 грн, з 1 жовтня — до 1301 грн, середній приріст на рік — 8,2%. Посадовий оклад працівника першого тарифного розряду додасть 18,7%. У результаті вирівнюватиметься розрив між єдиним тарифним розрядом і мінімальною зарплатою. В цілому на зарплатні видатки передбачається додатково спрямувати 10,7 млрд. Зростатиме й прожитковий мінімум (у середньому на 8,1%). Для цього пропонується додатково дати 11,4 млрд.
На фінансування соцініціатив Президента вирішено видідити 42 млрд грн. Серед них на проголошені цьогоріч — 5,1 млрд. Це стосується підвищення прожиткового мінімуму для дітей під час призначення соцдопомоги, охоплення їх позашкільною освітою, функціонування літніх шкіл для обдарованих дітей, модернізації спортмайданчиків, підвищення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом із високою мірою втрати здоров'я на 25%, допомоги на дітей-інвалідів, над якими встановлено опіку, реалізацію програми «Інтелектуальне майбутнє України».
Субвенція з держбюджету на виплату допомог родинам із дітьми та малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам збільшено на 8,8 млрд (+22%) — до 49 млрд. Передбачено в бюджеті і 6 млрд на компенсацію знецінених заощаджень. Збільшено трансферти Пенсійному фонду на 4,1 млрд (+5%). В цілому з держбюджету до ПФ для виплат пенсій перерахують 87,4 млрд. Це дозволить стабільно їх фінансувати в наступному році. Середньомісячні розміри мінімальних пенсій збільшаться на 72 грн.
Кожна з 30 тис. багатодітних жінок, що носить почесне звання «Мати України», отримає 12 тис. 180 грн. Студенти-відмінники теж можуть розраховувати на підвищені стипендії. Передбачається й одноразова допомога молодим медикам, педагогам, фармацевтам, які після вишів вирішили працювати на селі. На це дадуть 100 млн, для медиків системи екстреної допомоги — 400 млн, служб швидкої допомоги — 300 млн. В цілому на фінпідтримку системи охорони здоров'я в пілотних регіонах буде додатково виділено 0,7 млрд. Інституту серця — майже 100 млн для надання якісної кардіохірургічної допомоги.
Капвидатки сконцентровано у двох бюджетних програмах — централізовані (3,5 млрд) і стільки ж Фонду регіонального розвитку. Виписано пріоритети, які будуть забезпечені фінансуванням за рахунок цих коштів. Це стосується придбання шкільних автобусів, комп'ютерів, підручників, будівництва перинатальних центрів, житла для вразливих категорій, в тому числі військовослужбовців.
Для місцевих бюджетів удосконалять систему розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів (дотації вирівнювання і субвенції). В цілому з держбюджету до місцевих буде перераховано 128,4 млрд трансфертів, зокрема дотацій вирівнювання — 63,2, додаткових дотацій — 1,2 і субвенцій — 63,9 млрд. З Фонду регіонального розвитку 1% дохідної частини, тобто 3,5 млрд, розподілятиметься з урахуванням пропозицій нардепів.
Зауваження
Утім, опозиціонери встигли побачити у проекті бюджету призупинення деяких соцвиплат, приміром афганцям і чорнобильцям. До того ж кажуть, що зниження цін на російський газ, закладене до бюджету, залежить лише від доброї волі Кремля і у будь-який момент може бути скасоване. Тому це не додасть стабільності бюджету.
Окрім цього, уряд закладає у кошторисі надвисокий рівень доходів. А це означає, що дефіцит бюджету буде більшим, ніж очікується. Так, Сумщина має заробити 508 млн грн до місцевої скарбниці, цьогоріч буде максимум 400 млн. Дивуються опозиціонери й урядовому оптимізму щодо зростання загального фонду бюджету на 8%.
Урядовці написали бюджет, враховуючи закони, які ще не ухвалила Верховна Рада. Йдеться про підвищення деяких податків та відмову від планів зниження ПДВ та податку на прибуток підприємств. Якщо зменшити ПДВ, як планувалося, до 16%, то не буде наповнення бюджету. Треба ухвалити закон, котрий компенсує це зниження. Про гроші на виборчі округи говориться не тільки в бюджеті-2014. Один із регіоналів запропонував перерахувати кошти у рідні області ще в межах цьогорічного кошторису на різні програми.
Опозиціонери зазначають, що Донецькій області дадуть у новому році 200 млн, Луганській — 140, а от областям, де голосували не за партію влади, не передбачено нічого.
У Партії регіонів переконані, що напрацьований урядом документ цілком реалістичний для виконання. Останні його показники базуються на зниженій ціні на російський газ, що сприятиме розвитку промисловості, зниженню собівартості продукції, скороченню енергетичної складової. Це буде додатковим драйвером зростання ВВП і збільшення доходів до держскарбниці. Бюджет буде більш жорстким і реалістичнішим.
Акценти
Глава Кабміну М. Азаров заявив, що уряд розробив бюджет соціально-економічного розвитку, значна увага у ньому приділяється розвитку регіонів. Варто згадати, що Прем'єр-міністр обіцяв розквіт економіки у 2012 р., говорив, що покращення — рух незворотний. Тепер виявляється: аби вижити, країні потрібна допомога Росії, ЄС та Заходу в цілому.
За словами Президента, бюджет буде напруженим, у ньому передбачаються масштабні інвестиційні проекти, наприклад у машинобудуванні, сфері житлового будівництва та об'єктів інфраструктури. Усе це створює умови для розвитку економіки і є джерелом надходжень до держбюджету.
Щоб життя було якіснішим, планується збільшення видатків на медобслуговування, комунальне господарство, будівництво доріг, надання послуг. Але матеріальне забезпечення людей, зарплати, пенсії є особливим пріоритетом держави, підкреслює В. Янукович. До речі, моєму сусідові, який працював 13 років машиністом на залізниці і отримав 1360 грн пенсії, у грудні її підвищили аж на 5 грн.
Експерти зазначають: розробники бюджету зробили акцент на тому, що владі треба продемонструвати свої досягнення. Якщо орієнтуватися на показники базових соцстандартів, доходів і видатків на різні програми, то проект бюджету виглядає досить оптимістично. Влада декларує, що у 2014 році ситуація значно покращиться. Інша справа, наскільки вдасться виконати бюджет, бо наша економіка знаходиться у фазі сталої рецесії. Тож настільки оптимістично вдивлятись у наступний рік немає підстав.
Аналітики зауважують, що бюджет досить стриманий, у ньому немає завищених планів і очікувань значних доходів, зокрема від податку на прибуток підприємств, оскільки економіка ще не на підйомі. Є серйозна заборгованість із відшкодування ПДВ, тому не планується великих надходжень від цього податку.
Експерти нагадують, що цьогоріч уряд планував надати 50 млн грн держгарантій, що могло посприяти розвитку економіки. Ідея не спрацювала і переноситься на наступний передвиборчий рік. Тому є великі сумніви, що уряд і вся вертикальна влада багато уваги приділятимуть інноваційним розробкам, які не матимуть швидкого ефекту у 2015 році. До того ж надавати держгарантії підприємствам в українських умовах дуже ризиковано. Це зазвичай призводить до збільшення корупції і тіні.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»