ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПІДСУМКИ 2013 РОКУ
Міжнародні події 2013 року позначилися смислами, які, скоріше за все, незабаром назвуть історичними. Негаразди зі світовою економікою та фінансами продовжували визначати зміст багатьох подій у різних країнах. Рік був «багатий» на природні та соціальні катаклізми.
Початок року запам’ятався несподіваною відставкою Папи Римського Бенедикта ХVI. 13 березня Папою Римським був обраний аргентинський кардинал Хорхе Маріо Бергольо, який узяв ім’я Франциск та оголосив мету служіння бідним за головний пріоритет католицької церкви. У листопаді-грудні міжнародні інформаційні агентства значну увагу приділяли подіям на київському Євромайдані та шукали відповіді на запитання геополітичних орієнтирів України.
2013 рік у Росії розпочався з надання російського громадянства французькому актору Жерару Депардьє, а закінчився несподіваною амністією для олігарха Михайла Ходорковського, який донедавна вважався головним опонентом Володимира Путіна. Ще однією знаковою подією стала смерть 23 березня у Лондоні російського олігарха Бориса Березовського.
У внутрішньополітичних процесах Росія повернулася до мажоритарно-пропорційної системи думських виборів. Показовими стали вибори мера Москви, які відбулися вперше за останні десять років та позначилися пристойним результатом нового опозиційного лідера Олексія Навального.
24 червня до Москви прибув колишній співробітник Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден, який звинуватив американські спецслужби у тотальному шпигунстві. Це викликало обурення деяких європейських лідерів. У свою чергу, президент США Барак Обама засудив російський закон про заборону гомосексуальної пропаганди серед неповнолітніх, але виступив проти бойкоту зимових Олімпійських ігор 2014 року в Сочі.
Українсько-російські відносини впродовж 2013 року розвивалися суперечливо: від торговельних та митних воєн до стратегічних угод 17 грудня, відповідно до яких Україна отримала знижку ціни на газ і 15 мільярдів доларів кредиту за призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Утім, ця історія, безумовно, матиме продовження.
Росія ухвалила рішення про запровадження з 1 січня 2015 року візового режиму для громадян країн, які не входять до Митного союзу. У червні 2013 року Україна і Білорусь домовилися про початок демаркації державного кордону. Вірменія, посилаючись на власні економічні проблеми та неготовність Євросоюзу сприяти ліквідації блокади Вірменії з боку Азербайджану і Туреччини, вирішила приєднатися до Митного союзу. Аналогічну заявку подав Киргизстан.
17 листопада у Грузії мирно змінився президент. Замість Михайла Саакашвілі, який з нового року читатиме лекції у США, президентом став Георгій Маргвелашвілі. Цікаво, що дедалі гучніше лунають прогнози щодо можливого встановлення в перспективі конституційної монархії в Грузії. Потенційному царевичу Георгію Багратіоні вже виповнилося два роки.
Підписання 29 листопада 2013 року Угоди про асоціацію Молдови та Євросоюзу ще більше поглибило розбіжності з Придністров’ям. Символом цього стало визнання Конституційним судом Молдови єдиною державною мовою румунської мови. Однак у молдовському суспільстві з цього приводу збереглися діаметральні точки зору.
Складним і суперечливим 2013-й виявився для Європейського Союзу та для більшості держав — членів ЄС. Глави держав Євросоюзу домовилися затвердити спільний бюджет до 2020 року в розмірі 960 мільярдів євро, що набагато менше, ніж очікуване фінансування невідкладних потреб. Зокрема, Євросоюз створив досить скромний спеціальний фонд для боротьби з безробіттям серед молоді. З великими труднощами тривають переговори про вступ до Євросоюзу Македонії, Туреччини, Сербії і Чорногорії. Албанію, Боснію та Герцеговину лідери країн ЄС так і не наважилися у 2013 році назвати офіційними кандидатами на вступ.
Уряд України оголосив про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом, але ЄС декларував готовність у 2014 році повернутися до цієї проблеми. Важко проходять переговори про формування зони вільної торгівлі між Євросоюзом і США. Об’єднання європейських професійних спілок різко протестує проти можливого укладання такої угоди, яка загрожує збільшенням рівня безробіття у країнах Євросоюзу.
Європейський Союз так і не знайшов додаткових фінансових ресурсів для стабілізації становища у кризових країнах Півдня Європи. Соціально-політична криза впродовж 2013 року охопила Болгарію. Перманентні протести проти антисоціальних дій трьох поспіль болгарських урядів, які поперемінно керували в цьому році країною, тривають. Румуни виступили проти намірів своїх політиків пом’якшити кримінальну відповідальність за корупцію.
У розпалі системна криза в Греції. Наприкінці року влада цієї країни вирішила заборонити неонацистську партію «Золота зоря». Досить непростою була ситуація в Іспанії, де на тлі масових соціальних протестів центральна влада намагалася утримати від відокремлення найрозвиненіший регіон країни Каталонію. Упродовж 2013 року соціальні протести лихоманили Португалію. На тлі фінансово-політичних проблем в Італії фактично завершилася політична кар’єра Сільвіо Берлусконі.
Європейському Союзу терміново довелося рятувати від банкрутства Кіпр, але так і не було вирішено питання майбутнього офшорних зон на Кіпрі. Парламент ще однієї країни Євросоюзу — Мальти восени ухвалив скандальне рішення, яким дозволив надавати громадянство за 650 тисяч євро кожному платоспроможному представникові людства. Це не викликало захвату у країнах Шенгенської візової зони.
Країни — члени Монетарного союзу ЄС рекомендували Латвію прийняти 18-м членом зони євро 1 січня 2014 року. Хорватія 1 липня 2013 року стала 28-м членом Європейського Союзу, але на референдумі мешканці цієї країни не підтримали легалізації одностатевих шлюбів, що спровокувало перші конфлікти з органами влади Євросоюзу.
10 березня нинішнього року жителі спірних з Аргентиною Фолклендських (Мальвінських) островів проголосували за те, аби залишатися британцями. 8 квітня померла колишня британська «залізна леді» Маргарет Тетчер. Порадувала британців подія 22 липня 2013 року — дружина принца Вільяма Кейт народила хлопчика Джорджа Александра Луї.
Палата лордів погодилася на проведення восени 2014 р. референдуму щодо членства Великої Британії в Євросоюзі. У відповідь президент США Барак Обама закликав до збереження «сильної Британії в сильному Євросоюзі», однак шотландці вирішили, що, в разі позитивної відповіді на референдумі 18 вересня 2014 року, вони проголосять незалежність від Великої Британії вже 24 березня 2016 року. Наступний рік покаже, чи здійсниться цей намір.
За результатами парламентських виборів наприкінці 2013 року в Німеччині була сформована «велика коаліція» у складі християнських демократів, Християнсько-соціального союзу та соціал-демократів на чолі з Ангелою Меркель. Її стратегічним курсом було визначено збереження зони євро. Утім, близький німецький союзник Польща відклала своє приєднання до зони спільної європейської валюти принаймні до 2020 року.
Помітні кадрові зміни сталися в європейських монарших родинах. Про свою відставку оголосив 79-річний король Бельгії Альберт ІІ. Влада перейшла до його 53-річного сина Філіпа Брабантського. Королева Нідерландів — 75-річна Беатрикс оголосила про зречення від престолу на користь свого сина Віллема-Александера.
Сполучені Штати Америки впродовж 2013 року були стурбовані визначенням меж державного боргу та ліміту глобального впливу США. У березні президент Барак Обама був вимушений скоротити державний бюджет на 85 мільярдів доларів, що стало потужним ударом по американському середньому класу. 16 квітня на фініші бостонського марафону вихідці з Чечні здійснили терористичний акт, який став першим на території США після 11 вересня 2001 року.
У липні американський суд оголосив вирок: тридцять п’ять років ув’язнення колишньому співробітнику розвідки Бредлі Меннінгу, який був інформатором WikiLeaks. Тоді ж вибухнув скандал з Едвардом Сноуденом, що негативно позначився на іміджі США у світі.
У вересні Сполучені Штати погодилися не бомбувати Сирію та передати сирійську хімічну зброю під міжнародний контроль. Наприкінці грудня сенат США підтримав дворічну компромісну домовленість з приводу бюджетного дефіциту, яка мала дати можливість уникнути дефолту на початку 2014 року.
Водночас так і не було визначено статусу військ США після завершення операції у Афганістані. У глухому куті залишається процес палестинсько-ізраїльського врегулювання. Терористичні акти і кровопролиття залишаються повсякденною реальністю в Іраку.
У Ірані в червні на президентських виборах переміг Хассан Рохані, який у листопаді домовився зі США про поетапне згортання військової складової іранської ядерної програми.
Громадянська війна в Сирії продовжила дестабілізувати становище у сусідньому Лівані. Відкритим залишається питання доцільності проведення мирної конференції щодо Сирії за участю всіх ворогуючих сторін, адже вони не мають спільної політичної волі до примирення.
У червні-липні масові соціально-політичні заворушення сталися в Туреччині, але уряд Реджепа Ердогана встояв. Напередодні продовження переговорів з Євросоюзом Туреччина легалізувала курдську мову. Утім, у Туреччині під впливом нестабільності в сусідніх Іраку та Сирії зберігається політична напруженість.
Суперечливо демократичні процеси розгорталися у Бангладеш і М’янмі. Активну зовнішню політику проводив Китай, який продовжив зміцнювати свої позиції на міжнародній арені. Напруження становищу у Північній Азії 12 лютого 2013 року додала Північна Корея, яка провела чергове ядерне випробування. А наприкінці грудня «дорогий керівник» КНДР Кім Чен Ин стратив свого дядька Чан Сан Хека та завершив процес консолідації влади у своїх руках. Україна в листопаді підтримала Республіку Корея на виборах непостійних членів Ради Безпеки ООН на 2014–2015 та сподівалася на підтримку кандидатури України на період 2016–2017 рр. на виборах 2015-го з боку корейської делегації.
На межі громадянської війни опинився Таїланд, де конкуруючі політичні сили так і не досягли загальнонаціонального компромісу. Японія пережила рік у боротьбі з негативними наслідками катастрофи 2011 року на атомній станції «Фукусіма» та у напружених відносинах з Китаєм щодо спірних островів. Намітився антикитайський японсько-індійський союз.
У травні 2013 року на парламентських виборах у Пакистані перемогла партія «Мусульманська ліга» на чолі з Навазом Шарифом, який став прем’єр-міністром. Але загальна ситуація в Пакистані залишається напруженою. У цій країні триває запекла боротьба за владу між військовими та ісламістами. Додатково напруженості додає сепаратизм пуштунів і белуджів.
Непростим упродовж 2013 року було й становище у країнах Латинської Америки. Соціальні протести вразили Аргентину та Бразилію. 5 березня 2013 року помер президент Венесуели Уго Чавес. Продовжувачем його соціально-політичного курсу став Ніколас Мадуро. У лютому Рауль Кастро до 2018 року був переобраний на посаду президента Куби. Наприкінці нинішнього року Венесуела була прийнята до інтеграційного блоку МЕРКОСУР, учасниками якого також є Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай, Чилі.
Традиційною «гарячою точкою» на політичній карті світу є Африка. Бойові дії французів проти ісламістів у Малі дестабілізували становище в регіоні Центральної Африки. Нестабільною залишалася ситуація в країнах «арабських революцій весни 2011 року». 3 липня 2013 року єгипетські військові здійснили державний переворот та усунули від влади президента-ісламіста Мухаммеда Мурсі. Унаслідок цього погіршилися єгипетсько-турецькі та єгипетсько-саудівські відносини. Єгипет продовжує балансувати на межі громадянської війни.
Тотальний хаос охопив постреволюційну Лівію. Окремі збройні угруповання вже розпочали експорт нафти незалежно від вердикту центрального уряду. В умовах надзвичайного стану продовжує жити Туніс. Криваві сутички між мусульманами і християнами тривали в Нігерії. Знаковою подією року 6 грудня 2013-го стала смерть борця проти апартеїду Нельсона Мандели.
Упродовж 2013 року Україна головувала в Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Очікувано не сталося вагомих проривів у процесі врегулювання складних конфліктів у Придністров’ї, Нагірному Карабаху, Абхазії, Південній Осетії. Українські миротворці у 2013 році були направлені до африканських держав Кот-д’Івуар та Демократичної Республіки Конго. Загалом Україна бере участь у 15 міжнародних операціях, із них дев’ять — під егідою ООН, одна — ЄС, чотири — НАТО та одна — ОБСЄ.
Нобелівська премія миру 2013 року була присуджена Організації із заборони хімічної зброї. Але так само, як і минулого року, побажання стабільності, миру, соціальної справедливості, свободи залишаються актуальними.
Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:
назад »»»