У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ ОЛІМПІЙСЬКІЙ КОЛИСЦІ
В Греції, у стародавній Олімпії, — там, де з VIII ст. до н. е. й по ІV ст. н. е. раз на чотири роки проводилися античні Олімпійські ігри, — протягом тижня побував кореспондент «Демократичної України». Він як один із представників Олімпійської академії України (і водночас провідний редактор Національного університету фізичного виховання і спорту України) брав участь у сесії, що проходила в Міжнародній олімпійській академії (МОА).
Пояснимо читачам, що МОА — це провідна організація у світовій системі олімпійської освіти і наукових досліджень, яка функціонує під егідою Міжнародного олімпійського комітету. Головними складовими діяльності МОА є вивчення та популяризація історії античних і сучасних Олімпійських ігор та міжнародного олімпійського руху, поширення філософії олімпізму, його духовних цінностей і моральних принципів, тобто усього того, що нині позначається узагальнюючим терміном «олімпійська спадщина».
Та сесія, про яку ми сьогодні розповідаємо, — один із заходів МОА, на який цього разу прибули представники національних олімпійських академій із 82 держав Європи, Азії, Африки, Північної і Південної Америки, Австралії та Океанії. Серед учасників сесії було й двоє з нашої країни — вчений секретар Олімпійської академії України Лариса Доценко та автор цих рядків.
До речі, Олімпійська академія України плідно співробітничає з МОА.
Передісторія і роки плідної праці
Оскільки дороги в Греції, котрі то в’ються звивистим морським узбережжям, то пірнають у тонелі під гірськими відрогами, перебувають у доброму навіть за європейськими мірками стані, 320-кілометрова автобусна подорож аніскільки не втомила. Позаду залишилися Мегалополіс, Філіатра, Кіпарисія та інші невеличкі містечка, після чого ми опинилися у широкій зеленій долині, якою до Іонічного моря тече ріка Алфей.
Ще кілька поворотів шосе — і ось уже перед нашими автобусами піднявся шлагбаум, відкриваючи в’їзд на територію Міжнародної олімпійської академії. Споруди комплексу МОА розташовані на кількох підковоподібних терасах північного схилу долини Алфея й оточені пальмами, кіпарисами, апельсиновими деревами та пініями (це різновид сосен, характерний для Середземномор’я).
Свій літопис МОА веде з 1961-го, коли її було офіційно відкрито. Але задовго до тієї події була досить тривала передісторія.
...Ініціатор відродження Олімпійських ігор у сучасних умовах П’єр де Кубертен, котрий у 1896–1925 рр. очолював Міжнародний олімпійський комітет, переконував: МОК має прагнути до того, щоб забезпечити олімпізму і олімпійському спорту гідне місце в освітніх програмах в усіх країнах.
Ідею ж утворення такого культурно-освітнього центру саме в античній Олімпії вперше обнародував представник Грецького олімпійського комітету Іоанніс Христафіс у своєму виступі на VІІІ Олімпійському конгресі, який відбувся у 1925-му. Два роки по тому це питання було знову порушено, коли Кубертен (котрий на той час уже пішов у відставку з посади президента Міжнародного олімпійського комітету, став почесним президентом МОК) у 1927-му відвідав Грецію, де в Олімпії відкрили меморіальну стелу на честь відродження Олімпійських ігор. А на сесії МОК, проведеній в Афінах у 1934 році, коли розглядалися перспективи можливого утворення в Олімпії згадуваної культурно-освітньої установи, Грецький олімпійський комітет запропонував ще й реконструювати там розкопаний археологічний античний стадіон, зберігши до того ж прилеглий до нього священний для древніх греків гай Алтіс.
Проте, хоча МОК і підтримав цей проект, все ж до його практичної реалізації справа тоді так і не дійшла, насамперед — через причини фінансового характеру. А в наступному, 1939 році, розпочалася Друга світова війна, яка не оминула і Грецію.
Тож до проекту утворення МОА в античній Олімпії міжнародне олімпійське товариство повернулося лише після війни.
Одночасно з МОА, на першу сесію якої влітку 1961-го в Олімпію приїхав тодішній президент Міжнародного олімпійського комітету Ейвері Бренделж, було відкрито і розташований неподалік античний стадіон (котрий — як і руїни тамтешніх давньогрецьких храмів та інших споруд тих стародавніх часів — розкопали археологи у ХІХ і ХХ ст. н. е.).
Поступово на території, відведеній поблизу античної Олімпії для МОА, було збудовано споруди різноманітного призначення — службові, навчальні, житлові, спортивні, господарсько-побутові.
Якщо на початку свого функціонування МОА проводила одну сесію на рік, то нині вона влаштовує щорічно по більш як сорок найрізноманітніших заходів. У них за 52 роки діяльності Міжнародної олімпійської академії взяли участь понад 80 тисяч слухачів з усіх куточків планети. І тут слід зазначити, що представники національних олімпійських академій — це тільки один з-поміж багатьох різновидів численних контингентів слухачів на усіляких заходах МОА, адже вона проводить сесії і для викладачів університетів та інших вишів і коледжів фізичного виховання та спорту, для молодих вчених — аспірантів і докторантів, для студентів спеціалізованих ВНЗ спортивного профілю, спортсменів — медалістів Олімпійських ігор, спортивних журналістів, представників міжнародних спортивних федерацій і національних олімпійських комітетів, тренерів, спортивних суддів тощо.
У різні роки в МОА бували президенти Міжнародного олімпійського комітету — Ейвері Брендедж, Майкл Морріс Кілланін, Хуан Антоніо Самаранч, Жак Рогге, які приділяли діяльності академії в Олімпії велику увагу й надавали всебічну підтримку.
Основним джерелом фінансування МОА є кошти, які переказують із фонду програми МОК «Олімпійська солідарність», а також допомога спонсорів.
Олімпійська спадщина: з минулого — в завтра
Церемонія урочистого відкриття сесії у головному конференц-залі Міжнародної олімпійської академії, за традицією, розпочалася з олімпійського гімну. З вітанням до присутніх звернувся президент МОА Ісидорос Кувелос. Передусім він нагадав, що 2013 рік ознаменований 150-літтям від дня народження П’єра де Кубертена — людини, котра відродила не лише Олімпійські ігри, а й філософію, на якій вони ґрунтуються. Тому тематика сесії, сформульована як «Олімпійська спадщина: Олімпійські ігри та їхні просвітницькі аспекти», тісно пов’язана не тільки з історією всіх явищ і подій, а й з тим, яким чином вони формують сучасну олімпійську ідентичність і як все це впливає на розуміння олімпізму в наш час, — наголосив президент МОА. — Ось, наприклад, таке актуальне питання: наскільки сильним є нині зіткнення між прагненням до матеріальних вигод у сфері олімпійського спорту — з одного боку, і прихильністю до принципів та цінностей олімпізму та його спадщини — з іншого?
Президент МОА звернув увагу і на те, що й зараз є сучасними думки, висловлені Кубертеном, який приділяв увагу необхідності розвитку олімпійської освіти і ставив питання про доцільність заснування міжнародного центру олімпійських досліджень — установи, що сприяла б вивченню та популяризації філософії і принципів олімпізму, методів і засобів для реалізації його ідей у нинішньому світі, який постійно змінюється. На цьому й зосереджує свої зусилля МОА при підтримці Міжнародного олімпійського комітету й у співробітництві з національними олімпійськими академіями.
На сесію, про яку йдеться в цьому репортажі, керівництво МОА запросило лекторів — досвідчених фахівців із різних країн світу, зокрема з Великобританії, Німеччини, Індії, Канади, Росії, Австрії, Танзанії, Бразилії, Оману, Кіпру. У їхніх доповідях розглядалося не лише минуле з історії олімпійської спадщини, а й нинішня проблематика (в її духовних та матеріальних аспектах) з огляду на найважливіші події, які мають відбутися в майбутньому.
Лекції, що були прослухані на сесії в МОА, спричинили творчу дискусію. Вона тривала не тільки на пленарних засіданнях, а й у тематичних групах (семи англомовних і двох франкомовних), на які організатори розподілили всіх прибулих, — для обговорення тих чи інших актуальних питань.
Від серця Кубертена — крізь товщу століть
В один із днів нашого перебування у Міжнародній олімпійській академії відбулися традиційні для таких сесій ритуальні заходи. Учасники вшанували пам’ять П’єра де Кубертена. Представники національних олімпійських академій поклали вінок до меморіальної стели, у підмурок якої — на виконання заповіту видатного діяча олімпійського руху, який помер у 1937 році, — захоронено урну з його серцем (тіло Кубертена було поховано у Швейцарії — країні, де розташована штаб-квартира МОК. — Авт.).
Після цього всі пішли дорогою, яка веде від комплексу МОА на захід уздовж підніжжя пагорбів північного схилу долини ріки Алфей, — в античну Олімпію, відстань до якої становила близько кілометра. Саме в цих місцях — на рівнині, обмеженій з півдня Алфеєм, із заходу — його притокою — річкою Кладей, а з півночі — горою Кронос (названою так древніми греками на честь найпершого в їхній міфології бога Кроноса — батька Зевса), у 776 році до н. е. відбулися перші зафіксовані в історії Олімпійські ігри.
Ліворуч від дороги, за огорожею з металевої сітки, — досить простора територія античної Олімпії із розкопаними археологічними руїнами давньогрецьких споруд і прилеглим до них стародавнім стадіоном. А праворуч від дороги — алея, котрою екскурсанти потрапляють до Археологічного музею, в залах якого демонструється багато різних артефактів (посуд, прикраси, скульптури тощо), знайдених експедиціями вчених у цих місцях. Якщо ж перейти мостом через Кладей, то на правобережному схилі долини цієї річки приймає відвідувачів ще один заклад із цікавою експозицією — Музей античних Олімпійських ігор.
Наввипередки — давньогрецьким стадієм
Оглянувши все те, що залишилося до наших часів від культово-храмових, побутових та інших давньогрецьких споруд в античній Олімпії, ми попрямували до арки Крипті (її назва походить від kriptos — «таємний») доріжкою, що веде повз зани — підвалини, на яких там колись стояли 16 статуй Зевса, котрі зводили на кошти, що стягувалися у вигляді штрафів із тих атлетів, які порушували правила, встановлені на Олімпійських іграх.
Під аркою Крипті — вхід на стадіон, на якому змагалися атлети, що приїздили і припливали сюди з різних близьких і далеких регіонів Давньої Греції.
У літописі античних Олімпійських ігор зафіксовано ім’я першого їх переможця: ним став Коройб з Еліди, який виявився тоді найшвидкішим бігуном. До речі, слово «Олімпіада» означає чотирирічний період між двома Олімпійськими іграми.
На перших тринадцяти античних Іграх Олімпіад (від 776 до 728 рр. до н. е.) в їхніх програмах був лише один вид змагань — біг на один стадій. У різних містах Давньої Греції його величина була неоднаковою. Зокрема, в Олімпії довжина в один стадій дорівнювала — у перерахунку на сучасну систему вимірювань — 192,27 метра.
Саме цю дистанцію, з досить широкою біговою доріжкою та лініями старту і фінішу, котрі позначені смугами, зробленими з мармурових плиток, вдавлених у землю, ми побачили перед собою під час екскурсії на античному стадіоні в Олімпії. І більшість учасників сесії МОА не змогли втриматися від спокуси подолати бігом легендарний олімпійський стадій. Звісно, у цих забігах ми не повторювали «спортивну форму» давньогрецьких атлетів, оскільки ті спочатку виступали босоніж і у пов’язці на стегнах, а надалі — повністю оголеними.
З античного стадіону — в сучасну Олімпію
На шляху зі стародавнього стадіону до виходу з території античної Олімпії ми опинилися в тому її куточку, де, починаючи від 1936 року й донині, відбуваються театралізовані церемонії запалення олімпійського вогню і стартує факельна естафета за маршрутом, що веде з Греції в ту чи іншу країну — до того міста, яке приймає чергові Олімпійські ігри.
Нині античний стадіон в Олімпії є об’єктом для численних екскурсій. Для відвідання розкопок в Олімпії і тамтешніх музеїв звичайні екскурсанти купують квитки, а слухачі з МОА відвідують усі ці об’єкти безплатно.
Якщо ж перейти мостом на протилежний берег Кладея і ще трохи пройти по дорозі, то потрапляєш у сучасну Олімпію. На майданчику біля в’їзду до цього невеличкого містечка — стоянка, зазвичай протягом дня заповнена туристичними автобусами, котрі доставляють екскурсантів, які бажають оглянути все, що залишилося від античної Олімпії.
А в сучасній Олімпії, яка нараховує лише 1200 постійних жителів, практично все спрямовано на обслуговування туристів.
...Та настав час нам повертатися до Міжнародної олімпійської академії.
МОА — Україна: мости співробітництва
На тій сесії в МОА, в якій узяв участь автор цих рядків, програма не обмежувалася лекціями на пленарних засіданнях і дискусіями в тематичних групах. Чимало представників національних олімпійських академій зробили на сесії повідомлення про досвід роботи у своїх країнах. Зокрема, вчений секретар Олімпійської академії України Лариса Доценко виступила із доповіддю «Олімпійська спадщина: український пошук». У ній вона розповіла про наукові дослідження, проведені вченими Національного університету фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ) та деяких інших вітчизняних ВНЗ.
Результати цих досліджень втілилися у багатьох випущених протягом останніх років навчальних і популярних виданнях, наукових монографіях та енциклопедіях. Серед авторів — такі відомі фахівці цієї сфери, як професори Володимир Платонов і Марія Булатова з НУФВСУ, президент НОК України Сергій Бубка та інші.
...У двох інтерв’ю, які кореспондент «Демократичної України» взяв під час перебування в Олімпії, про плідне співробітництво Міжнародної олімпійської академії та Олімпійської академії України розповіли директор МОА професор Діоніссіс Гангас та почесний декан МОА професор Константинос Георгіадіс. Вони особливо відзначили великий внесок у розвиток співробітництва президента Олімпійської академії України — завідувача кафедри історії спортивного і олімпійського руху НУФВСУ та члена виконкому НОК України професора Марії Булатової, яка у 2012 році була відзначена найвищою нагородою МОА («Афіна»).
Відповідаючи в Олімпії на запитання кореспондент «ДУ» щодо перспектив подальшої діяльності Міжнародної олімпійської академії, Діоніссіс Гангас і Константинос Георгіадіс акцентували увагу на тому, що керівництво МОА продовжуватиме проведення різноманітних наукових досліджень, залучаючи до цього і національні олімпійські академії.
З Афін учасники сесії розлетілися по своїх країнах, збагачені новими знаннями і контактами з колегами (й потенціальними партнерами). Отож мости олімпійського співробітництва будуть міцнішати.
Вадим ФЕЛЬДМАН, Київ — Афіни — Олімпія — Афіни — Київ
також у паперовій версії читайте:
назад »»»