ХРОНІКА ЄВРОПРОВАЛУ
Дива не сталося. У Вільнюсі на саміті «Східного партнерства» не було підписано ані Угоди про асоціацію з ЄС, ані якогось проміжного документа, на який сподівалися деякі експерти. Це вже було зрозуміло, коли в сесійній залі парламенту нардепи билися над питанням — випускати чи не випускати на лікування Юлію Тимошенко. Компромісу не знайшли, проваливши шість законів щодо долі ув'язненої № 1. Фракція Партії регіонів не голосувала повним складом і не стала пояснювати своїх дій. На асоціації з ЄС уже тоді було майже поставлено хрест.
Коли Кабмін ухвалив розпорядження тимчасово призупинити підготовку до укладання Угоди про асоціацію з ЄС, Україна стала головним ньюсмейкером у світі. Такий крок зроблено в інтересах національної безпеки країни, пояснював віце-прем'єр Юрій Бойко. За його словами, розпорядження Кабміну урядовці схвалили одностайно. Згідно з документом профільним відомствам доручено відновити активний діалог із Росією та іншими країнами Митного союзу.
Головною причиною ухвалення урядового рішення Ю. Бойко назвав складну ситуацію в економіці. Останнім часом значно впали обсяги виробництва, зокрема і через скорочення попиту на нашу продукцію на ринках СНД. Україна не отримала чітких сигналів від європейських партнерів про те, що втрати, отримані за останні чотири місяці, будуть компенсовані надходженнями від української продукції на євроринках. Тож виникла загроза, що зупиняться кілька десятків підприємств, без роботи залишаться десятки тисяч працівників.
Владні аргументи
Рішення призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з Європейським Союзом важке, але єдино можливе у нинішній економічній ситуації, наголошував глава уряду Микола Азаров у парламенті. Воно продиктовано суто економічними причинами і носить тактичний характер, не змінюючи стратегічного напрямку розвитку України, закріпленого в Законі «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики».
За його словами, уряд послідовно виконував стратегічне завдання наблизити Україну до європейських стандартів життя, проводячи складні, проте вкрай необхідні суспільству перетворення. І на такому шляху ми за загальним визначенням пройшли зараз більше, ніж за десятиріччя до цього. Перетворення здійснювалися у дуже несприятливих умовах рецесії світової економіки, тривалого падіння попиту на вітчизняні товари на зовнішніх ринках, неймовірно високих цін на газ, а також тяжких виплат зовнішніх боргів, включаючи величезний борг за кредитами МВФ, отриманими у 2008–2009 роках.
У цих умовах уряду вдавалося проводити політику фінансово-економічної стабільності, соціального захисту і модернізації вітчизняного виробництва. Однак ми впритул підійшли до межі, коли скорочення ресурсів для розвитку поставило питання про нові рішучі заходи, без яких країну очікують значні соціально-економічні потрясіння. І ми відверто говоримо людям про загрозу такого сценарію.
Не можна ігнорувати такі реалії, як скорочення на 19% виробництва хімічних речовин та хімічної продукції через нерентабельні ціни на газ, на 14% — обсягів машинобудування, на 6% — металургійного виробництва, зменшення індексу будівельної продукції — на 16%. Не можна забувати, що цьогоріч експорт товарів з України до Росії зменшився майже на 2 млрд дол. Суттєво скоротилися експортні поставки до таких важливих для української економіки країн, як Індія (-15,6%), Індонезія (на -31,4%), Республіка Корея (-65%). Вони проти України санкцій не вводили. Це не мертві цифри статистики, а скорочення тисяч робочих місць, затримки зарплат, соцдопомог, неможливість проводити модернізацію виробництва.
Країни Митного союзу прийняли рішення виключити режим вільної торгівлі для України, якщо вона створить зону вільної торгівлі з ЄС. Нещодавно рейтингове агентство Fitch понизило кредитний рейтинг нашої держави. Головною причиною цього зниження незалежні експерти назвали неврегульованість торговельно-економічних відносин із Російською Федерацією. Для аналітиків авторитетного агентства очевидно, що зараз це — основна проблема фінансово-економічного стану України.
Що компенсує нам величезні втрати від закриття ринків Митного союзу? На це запитання, на превеликий жаль, ми не отримали реалістичної відповіді. Останньою краплею стала позиція МВФ, викладена в листі, отриманому урядом 20 листопада. МВФ висунув вимоги надання кредиту в розмірі, потрібному для погашення боргів самому Фонду.
Він вимагає майже вдвічі підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги для населення; заморозити зарплати, пенсії, соцдопомогу на існуючому рівні; суттєво скоротити витрати бюджету; ліквідувати пільгові режими оподаткування для сільгоспвиробників, а також висуває ряд вимог у монетарній політиці.
Тож очевидно, зауважив М. Азаров, що на перше місце для уряду вийшло питання відновлення нормальних відносин із Росією та врегулювання всіх спільних проблем.
Головним приводом для ускладнень відносин і запровадження захисних заходів із боку Росії став можливий режим вільної торгівлі з потужним ринком ЄС. Наші партнери занепокоєні можливим безмитним ввезенням через територію України європейських товарів і значними економічними втратами від цього.
Тому українська влада запропонувала провести переговори для врегулювання питань, які викликають суперечності, у тристоронньому форматі за участі України, ЄС та Росії. Це надзвичайно важливе міжнародне питання в умовах світової рецесії, що триває. Проведення переговорів дасть можливість зняти протиріччя і продовжити рухатися визначеним стратегічним шляхом без катастрофічних втрат для економіки і громадян України. Президент і уряд України, запевнив М. Азаров, будуть і надалі проводити курс реформ європейської інтеграції та розвитку співробітництва з усіма стратегічними партнерами.
М. Азаров висловив сподівання, що 2014 року вдасться усунути бар'єри у взаємній торгівлі з країнами СНД, зокрема і з Росією. Про налагодження відносин із цими державами йшлося на нещодавньому засіданні глав урядів країн СНД у Петербурзі. Основною темою дискусій стало обговорення виконання ініційованої Україною Угоди про ЗВТ у рамках співдружності країн. М. Азаров нагадав, що укладена два роки тому угода допомогла країнам СНД із меншими втратами пройти кризовий період.
У нинішніх складних умовах повноцінне та ефективне використання торговельних режимів — тема номер один співробітництва в рамках СНД, головна конкурентна перевага цих держав. Наші партнери в СНД почали усвідомлювати, що в умовах світової рецесії, яка ще не завершилася, вільна торгівля на великому ринку СНД — це та цінність, яка стоїть вище тимчасових протиріч та кон'юнктури політичних міркувань.
Від пошуку компромісу з Росією та відновлення обсягів товарообігу з російськими партнерами залежить і формування основних показників держбюджету-2014, наголосив М. Азаров. Треба визначити абсолютно реалістичні показники кошторису і увійти у новий рік із затвердженим фінансовим планом держави, бо саме збалансований бюджет і ефективні фінансові інструменти допоможуть виправити економічну ситуацію в країні.
Втрачені сподівання
Українська влада грала як бажала і за кілька метрів від фінішу євроінтеграції відмовилася від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Цим дуже порадувала російських уболівальників, які похвалили українських партнерів за їхню прагматичну позицію, і суттєво розчарувала європейців.
Така дивна гра засмутила більшість українців, які виступали за зближення з ЄС, і порадувала меншу частину громадян, які проти європейської інтеграції. На жаль, таке роз'єднання у пріоритетах і орієнтирах часто використовують політики, створюючи Україні та її громадянам чимало проблем.
Пауза в євроінтеграції ще не означає повного розвороту України у бік Митного союзу, на чому наполягає Росія. Проте втрат, в тому числі і часових, Україні не уникнути. І ще не факт, що вони будуть компенсовані економічними преференціями. Коли підписання Угоди про асоціацію з ЄС стало набувати реальних рис, Росія почала проти України торговельну війну, вводячи економічні санкції.
Було зрозуміло, що вітчизняна економіка у 2014 році цього не витримає. Надходження до бюджету значно зменшаться після відкриття кордонів для європейських товарів і закриття російського ринку, не можна буде звести кінці з кінцями. Вихід експерти бачили у тому, щоб Захід домовився з Росією про незастосування жорстких економічних санкцій проти України.
Євросоюз, МВФ могли б підтримати нашу державу економічно, приміром списати борги перед деякими членами ЄС чи перед європейськими фінансовими інститутами. В історії ЄС такі прецеденти були, коли країнам, з якими підписували Угоди про ЗВТ, прощали борги. І це пом'якшувало економічний удар. ЄС міг би надати макрофінансову допомогу, а МВФ — давноочікуваний кредит. Але стало ясно, що ніякої допомоги від Заходу не буде.
Наслідки від непідписання Угоди з ЄС, кажуть експерти, будуть досить серйозними. Можна передбачити значне охолодження дипломатичних відносин України з ЄС та США, дипломатичний тиск із Заходу чи появу негативної інформації проти очільників української держави через те, що вони не виправдали сподівань, які на них покладав Захід.
Можуть активізуватися контакти з Росією, прийдуть кредити, знизяться ціни на газ. Найкраще було б укласти нову газову угоду з 1 січня 2014 року на нових умовах із меншими цінами. Загострення політичної ситуації вже відбулося. Навряд чи парламент нормально працюватиме — буде багато політичних заяв, блокувань, демаршів, майданів.
В економічному плані експерти прогнозують відстрочення економічної кризи, бо кредити врятують нашу економіку. Але тимчасово, бо їх треба буде віддавати і реформи все ж таки проводити. Європа хоч і висловила розчарування, проте все ще вірить у диво і вважає актуальною підготовку для України пропозицій про співпрацю. Наша ж влада запевняє, що євроінтеграційний напрямок країни не змінився. Тим більше що за кілька років держава зробила чимало, не виконала лише два завдання — не ухвалила Законів «Про прокуратуру» і «Про лікування засуджених за кордоном».
Утім, здавалося, що і без виконання цих завдань ЄС зробив би крок назустріч Україні. Правда, скоріше за все, саме відчуття цього і призупинило рух України до ЄС. А не жорсткість МВФ чи принциповість ЄС. Аналітики зауважують, що завдання, пов'язані із законодавством, Київ більш-менш ефективно виконав. Але здебільшого це була імітація реформ, які мали перенести на українські терени певні стандарти і норми ЄС, а також нормативи, які використовувались у країнах, що в різні періоди подавали заявки на вступ до ЄС.
Однак ефективність деяких законів, ухвалених Верховною Радою, досить важко визначити. Вона залежатиме від того, як їхні норми виконуватимуть у нас, наскільки вони збігатимуться з правилами і нормативами української практики. Вже є проблеми з Кримінально-процесуальним кодексом, реформуванням судової гілки влади, зі значною кількістю законів, потрібних для лібералізації візового режиму з ЄС.
Специфічні вимоги
Економічні вимоги ЄС, які включають серед іншого потреби виконання вимог МВФ щодо підписання кредитної програми, є стартовою позицією для отримання будь-якої економічної допомоги від Євросоюзу. Слід згадати і про обіцяні ЄС ще в 2010 році 610 млн євро. Але ці гроші не отримані, бо не виконано всі вимоги МВФ. Єврокомісари воліють не оприлюднювати того, якими умовами обставляється надання будь-якої фінансової допомоги Україні.
Влітку і восени ЄС нагадав про низку економічних вимог, які стосуються України, в тому числі і щодо скасування мита на імпорт авто, перегляду закону про збір на утилізацію машин. Їх Україна, очевидно, не виконуватиме, доки переговори щодо Угоди про асоціацію не відновляться, адже ці питання стосуються наповнення українського бюджету. Говорити про те, що Росія виграла війну за Україну чи ЄС її програв, доволі складно. РФ у війну з ЄС за «Східне партнерство» формально не вступала і вступати не збирається. Так само і ЄС не має аргументів для того, аби змусити Росію погодитись із розширенням зони впливу ЄС у Східній Європі.
Ці сторони грають у свою гру, переслідуючи в Україні власні інтереси. Правда, в Європі дехто вже констатував, що ЄС усе ж таки зазнав поразки у боротьбі з Росією за втягування України у свою сферу впливу. Хоча для українців важливішим є питання, чи виграє Україна, призупинивши свій рух до Європи і обнадіявши при цьому Росію, яка сподівається, що за зміною тактики настане і зміна української інтеграційної стратегії у бік Митного союзу.
І попри те що влада запевняє, що рішення призупинити рух до Європи ще не означає бажання України вступити до МС, у Росії думають про своє. І цілком можливо, що саме зі зміною бажань пов'язано виконання обіцянок. Експерти вважають, що Росія може надати фінансову допомогу Україні, яку вона навряд чи отримала б від МВФ. Однак при цьому умови її надання — політичні чи економічні — можуть бути неприйнятними для нашої країни. Але можливості у Росії нині не безмежні. Та й російська економіка, незважаючи на те що ціни на енергоносії зараз на піку, починає буксувати.
За дев'ять місяців її зростання було нульовим, у жовтні вона впала на 0,6%. Інвестиції в основний капітал за 10 місяців зменшилися на 2%. І це — головна причина того, чому російські підприємства відмовляються купувати українську продукцію, зокрема в галузі машинобудування, а також вагони, труби, метал.
Прогнози російських фахівців песимістичні. Вони стверджують, що можливості для екстенсивного зростання російської економіки вже вичерпано. А сподіватися на те, що російська влада розпочне кардинальні реформи для підвищення конкурентоздатності економіки, збільшення частки високих технологій у ВВП, не варто. У це не вірять навіть оптимісти. Тож повернути обсяги торгівлі з Росією, які були торік, навряд чи вдасться.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»