У ПОЛТАВІ ЯРМАРКУВАЛИ... БЕЗРОБІТНІ
Безробіття невпинно продовжує свою ходу регіонами України. І, з огляду на ситуацію на ринку праці, дуже далеким бачиться той день, коли у нас заявлять про закриття останнього центру зайнятості, де урочисто працевлаштують останнього безробітного. Вимушене неробство настільки міцно тримає у своїх підступних обіймах українців, що подекуди в регіонах роботи не мають цілі родини. А, отже, і засобів до існування. До того ж допомога по безробіттю подекуди нині виплачується із помітною затримкою...
* * *
Полтавщина — не виняток. Знайти роботу нині — найпекучіша проблема для певної частини полтавців. За інформацією Полтавського регіонального центру зайнятості, послугами державної служби зайнятості в січні — жовтні 2013 року скористалися майже 74,7 тис. полтавців, з яких отримали роботу за направленнями центрів зайнятості — 35,2 тис.
Статус зареєстрованого безробітного за цей період мали 58,8 тис. полтавців, у тому числі 34,4 тис. отримали цей статус від початку 2013-го. Станом на 1 листопада 2013 року на Полтавщині налічується 17,3 тис. безробітних. За методологією Міжнародної організації праці, рівень безробіття в області серед населення віком 15–70 років становить 8,5%.
Проте ці опосередковані цифри мало про що свідчать для окремо взятої людини, котра втратила роботу. А з нею і надії на більш-менш пристойне існування та на стабільне майбутнє. Нині знайти роботу полтавцям дуже важко. Особливо у сільській місцевості, де вимушене неробство стає звичним явищем для більшості працездатного населення. Задля справедливості слід зазначити, що місцева влада намагається хоч якось полегшити пошук роботи людям та вплинути на ситуацію на ринку праці.
Приміром, в обласному центрі, де за даними Полтавського міського центру зайнятості нині офіційно зареєстровані як безробітні 2350 полтавців. На думку директора центру Оксани Попової, це небагато. Принаймні, якщо порівняти з торішніми показниками, коли на обліку на «біржі праці» перебувало 2600–2700 безробітних.
«Проте, якщо взяти кількість безробітних, які звернулися до нас, — уточнює директор центру, — але зараз уже не перебувають на обліку, скориставшись послугами центру, отримали інформацію, консультацію або направлення на роботу тощо, то таких було понад 11 тисяч. Це чимало...»
Серед перевірених часом методів роботи з тими, хто хоче працевлаштуватися, в центрі сповна використовують можливості так званих ярмарок вакансій. У Полтаві їх проводили вже декілька і, на переконання працівників міського Центру зайнятості, вони стали ефективним механізмом, який значно полегшує пошук роботи полтавцям, бо на таких ярмарках роботодавці самі йдуть до безробітних.
27 листопада в обласному центрі проводили черговий такий ярмарок. Оксана Попова розповіла кореспонденту «ДУ», що захід, який користується попитом у городян, приурочили і до Міжнародного дня людей з обмеженими можливостями, аби вони отримали додатковий шанс знайти роботу. До речі, уточнила вона, до Полтавського міського центру зайнятості протягом цього року по роботу звернулися майже 400 інвалідів, з яких майже кожному четвертому її підшукали.
На сьогодні в Полтаві на одне робоче місце претендують майже три особи. Як бачимо, вакансій небагато. Але під час ярмарку всі вони, так би мовити, зібрані в одному місці, і пропонують їх представники підприємств, які шукають робітників. Це дуже цінять як ті, хто прийшов на ярмарок по роботу, так і ті, хто її пропонує.
Спілкування вживу роботодавців з потенційними робітниками знімає багато питань. Представники кадрових відділів мають можливість ґрунтовно поспілкуватися з кандидатами на вільні посади, запитати в них про все, що цікавить адміністрацію. А полтавці, котрі самі шукають роботу, можуть ознайомитися з історією та профілем підприємства, дістати відповідь щодо умов праці, зарплати, яку там пропонують, соціальних гарантій тощо.
Того дня на ярмарку у Полтаві безробітним пропонували близько тисячі вакансій. За словами Оксани Попової, найбільше з них — робітничі спеціальності. Саме брак кваліфікованих робітників нині відчутний на більшості підприємств обласного центру. Скрізь потрібні токарі, верстальники, шліфувальники, швачки, працівники сфери обслуговування та ін. З огляду на це виникає парадоксальна ситуація: за такої кількості безробітних в обласному місті не можуть укомплектувати кадрами підприємства. Чому? Відповідь на поверхні, кажуть самі претенденти на вільні вакансії.
Більшість із тих, хто шукав на ярмарку роботу, не влаштовує зарплата, яку їм обіцяють. Зазвичай — до півтори тисячі гривень на місяць. У окремих випадках — трохи більше. Але рідко коли більш ніж дві тисячі гривень. Прожити на таку місячну платню нині важко навіть одній людині, не кажучи вже про утримання родини. Чимало з тих, хто прийшов на ярмарок, відрекомендовувалися іногородніми. А винайняти квартиру в обласному центрі менше, ніж за півтори тисячі гривень на місяць, не вийде. От і вся арифметика, скрушно хитали головами деякі безробітні, коли дізнавалися про умови оплати праці. Якщо люди передпенсійного віку ще погоджувалися на таку платню, то молодь шукала кращих пропозицій.
На ярмарку вакансії пропонували майже сорок роботодавців — полтавські промислові підприємства, фабрики, приватні фірми, страхові компанії і навіть обласний військкомат. Представник останнього набирав рекрутів на службу за контрактом. Щоправда, помітного успіху пропозиції військових серед безробітних не мали. Усе — через недостатню платню, яка вочевидь не відповідає суворим вимогам до «контрактників» та компенсації за численні обмеження у житті, які на них чекають під час служби.
Ярмарок показав і те, наскільки в нас дискредитовано вищу освіту. По-перше, поміж вакансій майже не було пропозицій для юристів, банкірів, економістів, кількість яких уже перевищила всі розумні межі. По-друге, люди з одним, а то й трьома дипломами про вищу освіту часто ладні погодитися на будь-яку роботу. Навіть таку, яка не потребує вищої освіти. Приміром, продавців або охоронців у супермаркетах тощо.
«Не можу сказати, що тенденція, яку ми спостерігаємо, спілкуючись з роботодавцями і аналізуючи загалом ситуацію, що в нас склалася, не викликає занепокоєння, і вона є стабільною, — зізнається Оксана Попова. — Звичайно, ми всі бачимо, що відбувається, тож деякі хвилювання з приводу того, що безробіття й надалі зростатиме, у нас все-таки є...»
Зарадити ситуації якоюсь мірою можуть ярмарки вакансій, переконані в міському Центрі зайнятості. Досвід їхнього проведення в Полтаві дає підстави сподіватися на це. Утім, хай і не всі з тих, хто приходить на ярмарки, повертаються звідти працевлаштованими, але декому щастить знайти роботу. Причому вони отримують певну гарантію того, що працюватимуть легально, бо роботодавці, котрі беруть участь у ярмарках, відчувають відповідальність за дотримання трудового законодавства, адже свої послуги пропонують під контролем Центру зайнятості.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
- ДОПОМОГА ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ З 1 ГРУДНЯ ПЕРЕВИЩУЄ 10 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ
назад »»»