МОЛОДИМ У НАС — ДОРОГА, А СТАРИМ — ЗАСЛУЖЕНА ПОВАГА?
Нині в Україні майже 589 тис. безробітних, з яких 470 тис. отримують грошову допомогу. Ситуація ніби непогана, якщо порівнювати з показниками зайнятості у деяких європейських країнах, де безробіття сягає 10–25% (правда, за неофіційними даними, реальні показники безробіття у нас є набагато вищими — кілька мільйонів людей).
Хоч якою б обнадійливою була державна статистика, влада каже, що і з такими цифрами миритися не збирається, адже за сухою статистикою — доля конкретної людини, яка потерпає без роботи, та її близьких, які не можуть обходитися без повноцінних годувальників.
Один із магістральних напрямів Програми «Заможне суспільство, конкурентоздатна економіка, ефективна держава» якраз і визначає подальше реформування системи зайнятості в Україні, зміни підходів до працевлаштування, кажуть урядовці. Тож уже зараз головний акцент у роботі центрів зайнятості робиться на перенавчанні безробітних, підтримці самозайнятості населення.
Восени минулого року уряд схвалив Програму сприяння зайнятості населення і стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року. Очікується, що в результаті її реалізації чисельність зайнятого населення збільшиться до 21 млн 400 тис., з яких офіційно працюватиме не менше, ніж 17 млн українців. З першого січня набрав чинності Закон «Про зайнятість населення», який передбачає механізми стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, переходу молоді до трудової діяльності.
У законі урядовці звернули увагу на найбільш незахищених на ринку праці громадян: молодих спеціалістів, осіб передпенсійного віку, інвалідів, самотніх батьків, сиріт. Аби роботодавці були зацікавлені працевлаштовувати таких людей, їх звільнятимуть від сплати єдиного соцвнеску. Але за певних умов — людину мають забезпечити роботою не менше, ніж на два роки. Для молоді це суттєва підтримка, адже за два роки можна отримати досвід роботи. Якщо працівника звільняють завчасно, зекономлені на соцвнеску гроші повертаються державі.
Утім, знавці законів ринку праці цю новацію сприймають неоднозначно. Звільнення від сплати єдиного соцвнеску варто розглядати лише як додатковий стимул для роботодавців. На появу нових робочих місць впливають зовсім інші економічні чинники. Працедавці зараз дуже вибагливі і не тільки до фахових здібностей майбутніх співробітників, а й до віку і навіть зовнішності. В Інтернеті на сайті з працевлаштування чимало вакансій для шукачів роботи до 40, 35 і навіть до 30 років. Що ж робити у такій ситуації інвалідам, які прагнуть працювати, або людям, які мають проблеми зі здоров'ям, українцям старшого віку?
Експерти радять створити спеціальну програму для працевлаштування людей передпенсійного віку. З набранням чинності пенсійної реформи, відповідно до якої підвищено вік виходу на пенсію для жінок, ця проблема набуває особливої гостроти. З одного боку, треба працювати до 60 років, з іншого — роботодавці не зацікавлені наймати немолодих працівників. Для цієї категорії закон пропонує новацію. Люди, старші, ніж 45 років, за наявності трудового стажу 15 років зможуть отримати ваучер для набуття другої освіти. Перелік професій визначає Кабмін.
Скептики кажуть, що за ваучерні гроші отримати вищу освіту не можна. Їх вистачить на оплату одного семестра чи перекваліфікації у профтехучилищі. Підвищити кваліфікацію чи отримати іншу професію з допомогою служби зайнятості можна було і до нового закону. Нині, за статистикою, до центрів зайнятості приходить 60% людей із вищою освітою, 30 — із середньою, 10% — без освіти чи випускники шкіл. Ваучер може спрацювати для 10% людей, які не мають вищої освіти.
Рівність прав
За старим законом, людина мала право отримати статус безробітного від восьмого дня реєстрації, нині — з першого. Врегульовано максимальний розмір допомоги з безробіття. Раніше він стримувався середнім розміром зарплати в кожному регіоні, зараз — це чотири розміри прожиткового мінімуму незалежно від місця проживання шукача роботи. Політика зайнятості ґрунтується на забезпеченні рівних прав у пошуку роботи і призначенні допомоги з безробіття.
Закон визначає для певних категорій, зокрема випускників шкіл, які не мають досвіду роботи, громадян, які тривалий час не працювали і втратили кваліфікацію, таке поняття, як «підходяща робота». Служба зайнятості організовує для них профнавчання, навіть під конкретне замовлення роботодавця. У регіонах напрямки перекваліфікації відрізняються за своєю специфікою і потребами ринку праці. Нині до служби зайнятості звертається багато економістів і юристів, які не можуть знайти роботу за фахом. Тож доводиться перенавчатися чи отримувати додаткові навички.
Щороку до служби зайнятості звертається близько 40 тис. інвалідів. Закон передбачає їх працевлаштування з компенсацією єдиного соцвнеску роботодавцям. Не чекаючи нових механізмів, у 2007 р. у Донецькій області розпочали експеримент, до якого залучили службу зайнятості, лікувально-консультативні комісії та медико-соціальні експертні комісії. Спільними зусиллями вони усувають організаційні бар'єри на шляху працевлаштування людей з особливими потребами.
Надто складно людям з обмеженими фізичними можливостями відвідувати інстанції, аби підтвердити групу інвалідності та вирішити інші проблеми. Донецький експеримент дозволяє зменшити чиновницьку тяганину, займатися раціональним працевлаштуванням інвалідів. Лікувальні заклади видають їм направлення до центру зайнятості. Там визначають сферу професійної діяльності, у якій інвалід може реалізувати свої можливості та отримувати задоволення від праці. Фахівці МСЕК з урахуванням рекомендацій центру щодо працевлаштування роблять свій висновок. І служба зайнятості підшуковує роботу.
За шість років експеримент удосконалився і розширив свої межі. Уже понад п'ять тисяч осіб з інвалідністю скористалися послугами служби зайнятості. Це три відсотки від загальної чисельності громадян, які перебувають на обліку. Майже 900 інвалідів було працевлаштовано, більш ніж 300 пройшли профнавчання, перенавчання, підвищили кваліфікацію за направленнями служби зайнятості. Регіональні центри зайнятості працюють за єдиними принципами обслуговування незайнятого населення.
У кожному центрі створені куточки для інвалідів, забезпечено вільний доступ до всіх приміщень, визначено особистих консультантів, які допомагають неповносправним. Центри зайнятості активно обмінюються досвідом роботи. Нині роботодавці охоче звертаються до служби зайнятості, де їм можуть надати 22 послуги, зокрема забезпечити кадрами шляхом конкурсного відбору; організувати під потребу працедавців профпідготовку безробітних, підвищити їх кваліфікацію.
Нові механізми
Закон передбачає й організацію тимчасових робіт, до яких роботодавець може залучити зареєстрованих безробітних. Для роботодавців проводяться семінари з питань трудового законодавства. Вони можуть отримати різноманітні консультації. Закон визначає механізми профілактики настання безробіття, страхових випадків. Це — переведення працівників, які опинилися під загрозою звільнення, на інше місце роботи на цьому ж підприємстві. Їм служба зайнятості, згідно із законом, виплачує мінімальну зарплату впродовж шести місяців, щоб зберегти людину на робочому місці.
Якщо роботодавець хоче перенавчити такого працівника, то служба зайнятості готова оплачувати вартість навчання, але за умови, що цей працівник буде працевлаштований на підприємстві протягом наступного року. Виплачується і допомога з часткового безробіття. Якщо на підприємстві зупинилося виробництво, за новим законом, служба зайнятості пропонуватиме виплачувати працівникам допомогу з часткового безробіття впродовж шести місяців.
Ці люди можуть залучатися до громадських робіт, працюючи на підприємстві неповний робочий день чи коли не мають там роботи. Такі заходи спрямовані не на майбутніх безробітних, а на збереження робочих місць. Фахівці служби зайнятості виїжджають на кризові підприємства, інформують роботодавців про можливості працевлаштування людей, вакансії, допомагають людям складати резюме, навчають тонкощам співбесід з майбутніми роботодавцями. До речі, раніше громадські роботи не були популярними. Торік у них взяло участь більш як 370 тис. безробітних. Після них кожен четвертий отримав постійну роботу. Такий метод дає можливість не тільки отримати заробіток, а й адаптуватися до робочого місця, трудового колективу, а роботодавець може оцінити людину.
Служба зайнятості допомагає зареєстрованим безробітним започаткувати власну справу. Згідно із законом, передбачена виплата одноразової допомоги з безробіття людині, яка впродовж місяця не може знайти підходящу роботу. Вона складає бізнес-план, комісія, до якої входять фахівці служби зайнятості, роботодавці, представники місцевої влади, розглядає перспективність напряму діяльності в регіоні. Рішення приймається колегіально.
Цей механізм не складний, служба зайнятості сприяє заснуванню підприємницької діяльності безробітних, залучає їх до спеціалізованих семінарів з основ підприємництва. Новий закон передбачає надання консультацій на базі центрів зайнятості з питань ведення підприємницької діяльності із залученням органів держвлади. Служба зайнятості вивчає попит на консультації і запрошує фахівців для їх надання. Причому перелік консультацій не обмежений.
Молодіжні проблеми
В Україні займаються й вирішенням проблем молодіжного безробіття. Нині серед молодих українців 17% не мають роботи, притому, що по країні рівень безробіття сягає майже 8%. Фахівці служби зайнятості відвідують школи, розповідають учням, учителям і батькам про потреби ринку, найзатребуваніші професії. Отримавши таку інформацію, батьки і діти можуть зорієнтуватися у виборі спеціальності.
Важливо забезпечити зв'язок молоді з реальною економікою ще в процесі навчання, а також узгодити зміст навчальних планів і програм з вимогами роботодавців. Аби підвищити попит на молодих спеціалістів, вводиться так зване стажування. Роботодавець може взяти на роботу студента терміном на шість місяців без виплати зарплати, але із записом у трудовій книжці. Таке стажування дозволяє молоді набути необхідного досвіду і навичок роботи, адже відсутність досвіду є основним аргументом відмови у роботі молодим фахівцям. Роботодавець зможе оцінити професіоналізм і ділові якості стажера й підібрати персонал для свого підприємства.
Ця норма викликала чимало критики. Зокрема, за порушення конституційного припису про те, що будь-яка праця має бути оплачена. Інакше, кажуть експерти, молодь просто експлуатуватимуть. Крім того, ситуація з працевлаштуванням без зарплати загрожує іншими правовими ризиками. Молоді люди, які не отримують зарплату, не сплачують соцвнесків. Якщо з нею на виробництві трапиться нещасний випадок, вона не отримає страхових відшкодувань, і залишиться сам на сам зі своїми проблемами.
У цій ситуації варто розмежовувати поняття «стажування студентів» і «працевлаштування молодих фахівців». Для молодих людей, які готові здобувати перший досвід у сільській місцевості, також передбачаються певні преференції. Випускники, які укладають контракт на роботу в селі за потребами держави, отримають стартові виплати у розмірі п'яти мінімальних зарплат.
Актуальна ініціатива
Опікується працевлаштуванням молоді і компанія Nestle, яка працює в Україні 19 років. Нині в Європі понад 14 млн людей віком до 30 років не працюють і не навчаються. Одна з чотирьох осіб до 25 років є безробітною. У Греції більш як половина молодих людей шукає роботу, в Іспанії 86% не можуть знайти перше робоче місце. А 10% європейців кидають середню школу, не бачать перспектив у житті. Якщо ці люди залишатимуться й надалі без роботи, європейські країни не матимуть майбутнього. З іншого боку, Європа старішає, покоління бебі-буму виходить на пенсію. На робочих місцях потрібна молодь.
У Nestle є давня традиція набирати на свої підприємства молодих людей зі школи чи університету. Компанія інвестує в молодь, допомагаючи їй розвивати свої можливості та удосконалювати професійні плани. Нині Nestle готова зробити більше, аби допомогти молоді. Вона вирішила працевлаштувати 10 тис. молодих людей віком до 30 років протягом найближчих трьох років на своїх підприємствах у Європі. Ці робочі місця будуть у всіх галузях бізнесу — на заводах, у сфері продажу, маркетингу, фінансів, досліджень і розробок.
Крім того, до 2016 р. буде створено 10 тис. місць для стажування молоді та отримання професійної освіти у всіх галузях бізнесу компанії. Її фахівці займатимуться профорієнтацією у школах і коледжах Європи, допомагатимуть молодим людям скласти резюме, підготуватися до співбесіди з роботодавцем, радитимуть, як вийти на ринок праці. Nestle заохочуватиме 63 тис. своїх партнерів приєднатися до ініціативи і створювати можливості для молодих людей у різних сферах, у тому числі логістиці й управлінні виробництвом та послугами.
За останні півтора року Nestle створила в Україні більш ніж 500 робочих місць, в основному для молоді з першим робочим місцем. Загалом на підприємствах цієї компанії у Львові, Луцьку, Харкові і головному офісі в Києві працює 4,5 тис. українців. Упродовж трьох років, у рамках нової ініціативи буде створено ще 915 робочих місць. Фахівці компанії відзначають хорошу теоретичну підготовку наших студентів, але часто у них немає потрібних практичних навичок. Їх вони зможуть отримати на підприємствах Nestle під час стажування у різних сферах, аби визначити пріоритетну.
Молода людина має знати, чого хоче в житті, до яких вершин рухатися, мати серйозну мотивацію до праці, отримувати від неї задоволення. Nestle залучає молодих українців з компетенцією, бажанням працювати і розвиватись, удосконалювати свої знання. Середня зарплата у робітників 3600 грн, інженерів — 5 тис. Постажуватися можна і за кордоном.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»