ПОВНОЦІННЕ ЖИТТЯ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ МОЖЛИВЕ
На жаль, від інсульту, як і від суми та тюрми, ніхто не може зарікатися. І справа тут, як кажуть, не в тому, що це може трапитися з кожним, а в тому, що відбувається все раптово. Ні для кого не секрет, що серцево-судинні захворювання — у трійці найбільш поширених причин летальності, а інсульту серед них відводиться чи не перше місце.
Уся справа в тому, що цей дуже важкий для організму стан вимагає екстреного надання високопрофесійної медичної допомоги. Як же запобігти розвитку інсульту? Як відновитися після нього й уникнути інвалідизації? На ці запитання ми попросили відповісти асистента кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Буковинського державного медуніверситету, кандидата медичних наук Олену Філіпець.
— Інсульт — гостре порушення кровообігу у головному мозку, що призводить до пошкодження або загибелі його тканин, порушення його функцій. Цей стан досить часто є причиною часткового або повного паралічу, коми, порушень пам’яті, мислення або летального результату.
Статистика невблаганно свідчить: щороку 6 мільйонів людей стають жертвами інсультів. У найбільших містах світу за добу відбувається близько 100–130 гострих інсультів. І хоча в основному інсульт буває у людей, котрі досягли вікового порогу в 65 років, іноді він стає причиною смерті або хвороби й більш молодих людей. Причому ця сумна тенденція має стабільну схильність до зростання.
Дуже часто, на жаль, це захворювання стає і причиною інвалідності: серед тих, хто переніс інсульт, такий статус отримують майже 75% хворих, причому з них третя частина має потребу в постійному догляді.
— А з чим же пов’язаний такий високий відсоток інвалідизації серед постінсультних хворих?
— Таким сумним цифрам статистики сприяє те, що менш ніж половині хворих при настанні гострого стану надають своєчасну спеціалізовану медичну допомогу. Навіть якщо людина потрапляє в лікарню — не у кожній із них, як це не прикро, наявне необхідне обладнання і фахівці.
Ще однією причиною надмірної інвалідизації після інсультів вважається несвоєчасний і інколи некваліфікований догляд у постінсультний період за пацієнтами. Не завжди пацієнти, їхні родичі та навіть лікарі приділяють достатньо уваги активній й грамотній всебічній реабілітації хворих, які перенесли інсульт.
— Існує поширена думка, що інсульт — це вирок повноцінному життю...
— Усе сказане було не для того, щоб налякати, мовляв, інсульт — небезпечний стан, а для того, щоб підкреслити: судинна катастрофа не може минутися безслідно навіть у тих щасливчиків, які все ж зуміли її пережити. За будь-яких обставин тим, хто вижив після інсульту, потрібно досить довгий період часу на відновлення здоров’я, і лише одиницям із них удається пройти цей шлях самостійно.
Родичам, оточенню хворого варто знати, що тут від його сили волі, від його колишніх показників здоров’я мало що залежить, оскільки перш за все стан хворого після інсульту прямо пов’язаний зі ступенем ураження головного мозку.
Добре, що відновлення більшості втрачених через інсульт функцій організму можливе при належному догляді у тих випадках, коли тканини мозку тільки лише пошкоджені або відмерли частково. І тривалість цього процесу можна скоротити, адже після інсульту існує пряма і очевидна залежність між раннім і спеціалізованим доглядом за хворим і відновленням його здоров’я.
— Які ж головні проблеми відновного періоду після інсульту?
— Саме у той час, коли хворому вже надали невідкладну медичну допомогу і він уникнув страшного вердикту, настає найважчий етап. Хворому потрібен догляд. Він необхідний кожен день незалежно від ступеня зайнятості його рідних. Навіть у більш легких ситуаціях тим, хто переніс інсульт, потрібні серйозні і щоденні реабілітаційні заходи.
Хворому необхідний медичний супровід і допомога фахівців у таких випадках, як відновлення мовлення, можливість ходити та обслуговувати себе самостійно. Дуже часто після інсульту у хворих настає важкий емоційний, часто навіть депресивний стан, який пов’язаний не тільки із цілком природними страхами втратити свою особистість і бути тягарем, а й із впливом пошкодженого мозку.
— Які ж існують етапи реабілітації після інсульту?
— Процес відновлення здоров’я постінсультних хворих вимагає врахування багатьох нюансів. Правильне лікування після інсульту включає в себе систему різних заходів, мета яких — відновлення здоров’я і повернення до нормального життя з максимально великим збереженням функцій організму.
Одним із золотих правил реабілітації є індивідуальний підхід до кожного пацієнта. На першому етапі знайомства з хворим, що переніс інсульт, фахівці мають провести повноцінну експертну діагностику, яка дозволить оцінити можливості до відновлення функцій організму і психіки.
Індивідуальний підхід до такого хворого у реабілітаційний період означає побудову відновних програм з урахуванням точного діагнозу пацієнта (виду інсульту, давності гострого стану, розміру уражених ділянок мозку і функцій організму), а також наявності супутніх захворювань, віку та емоційного стану хворого. Наступним етапом реабілітації буде власне реалізація розробленої програми відновлення хворого.
— Які саме відновні заходи, як правило, включають до реабілітаційної програми?
— Це можуть бути:
- рухова реабілітація: ЛФК, ручний та апаратний масаж, гімнастика (від дихальної до спортивної — на снарядах), апаратні методики;
- фізіотерапевтичне лікування: електролікування, електростимуляція, магнітотерапія, лазеротерапія, ультразвукова терапія;
- мовна реабілітація: заняття з професійним логопедом;
- реабілітація, спрямована на відновлення пам’яті, мислення, уваги, уяви та здатності відчувати емоції;
- психотерапевтична корекція, соціальна та емоційна підтримка;
- постійний контроль показників стану здоров’я.
— І на які результати можна сподіватися?
— Той, хто переніс інсульт, навчиться обслуговувати себе максимально самостійно при можливості, якщо відповідні ділянки мозку не загинули, його мова і рухові функції також поступово відновляться. Тож важливо пам’ятати, що реабілітація дасть максимально позитивний результат у перші шість місяців після того, як стався інсульт. Тому експерти рекомендують займатися активною реабілітацією саме в цей період.
Ще слід знати всім, що інсульт — захворювання, яке не виникає миттєво і нізвідки. Це — тривалий процес, який починається з малопомітних змін у роботі серцево-судинної системи. І профілактика допоможе запобігти цій біді.
Розмовляв Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- ПОДОЛАЄШ БЕЗСОННЯ — ПЕРЕМОЖЕШ ДЕПРЕСІЮ!
- МЕДСЕСТРИ ЗА ДОПОМОГОЮ «РОЗУМНИХ» ОКУЛЯРІВ ЗМОЖУТЬ БАЧИТИ ВЕНИ КРІЗЬ ШКІРУ
- НЕ СЛІД ПИТИ КАВУ ПЕРЕД КОМП’ЮТЕРОМ
- СИГНАЛ ПРО РАПТОВУ ЗУПИНКУ СЕРЦЯ ІСНУЄ
назад »»»