КОМАНДОС НЕ ЗАВЖДИ ВИГРАЮТЬ
Місяць тому елітні підрозділи командос США протягом кількох годин провели операції у Сомалі і Триполі. Фіаско першої з цих операцій свідчить про те, що розвідка супердержави не є досконалою і навіть найкращі солдати світу не завжди перемагають. Згідно з офіційним повідомленням військові США припинили операцію, щоб не викликати втрат серед цивільних громадян.
Підготовка до обох операцій тривала кілька тижнів. Президент видав накази про початок операцій після нападу 21 вересня терористів із сомалійської міліції «Аш-Шабаб» на торговий центр «Вестгейт» у столиці Кенії Найробі. Поки їх удалося нейтралізувати, за три дні вони вбили 67 осіб.
У суботу 5 жовтня приблизно 20 командос на світанку перейшли з корабля у швидкі моторні човни, щоб висадитися на пляжу сомалійського міста Барааве, приблизно за 180 км від столиці Могадішо. Саме всебічно підготовалені морські піхотинці у травні 2011 року вбили лідера «Аль-Каїди» Осаму бен Ладена.
Барааве контролюють радикальні сомалійські ісламісти з організації «Аш-Шабаб» («Молоді»), що мають тісні зв'язки з «Аль-Каїдою» та угрупованнями мусульманських екстремістів у Кенії і Північній Африці. Останнім часом «Аш-Шабаб» зазнала кількох невдач, але залишає під своїм контролем значну територію у південній і центральній частині країни.
Акція морської піхоти була старанно підготовлена. Метою атаки стала вілла на побережжі, на якій, як припускала розвідка США, перебував Мохаммед Абдікадір, відомий як Ікріма. За даними кенійських спецслужб, цей громадянин Кенії сомалійського походження планував замахи на будинок парламенту, офіси ООН, аеропорт та ефіопський ресторан у Найробі (зрештою, жоден із цих нападів не відбувся).
Ікріма вважається зв'язковим організації «Аш-Шабаб» із «Аль-Каїдою» та джихадистами у Кенії, Танзанії і Ємені. На думку західних розвідок, у нього широкі зв'язки і він вербує у шеренги «Аш-Шабаба» закордонних добровольців. Кажуть, що він готував терористичні замахи разом із таємничою «білою вдовою».
Командос, оснащені зброєю з глушниками, увірвались на віллу. Але люди з «Аш-Шабаба» не розгубились і вчинили затятий опір. Перестрілка із застосуванням ручних гранат тривала приблизно 20 хвилин. Ісламісти почали стягувати підкріплення. Згідно з офіційним повідомленням Пентагона американські солдати припинили операцію, щоб уникнути втрат серед цивільних, особливо жінок і дітей.
Однак невідомо, чи можна таке пояснення приймати за чисту монету. Командос, прикриті вогнем із гелікоптерів, які піднялися з військових кораблів, без утрат повернулися на човни. За даними різних джерел, на стороні «Аш-Шабаба» загинуло від однієї до семи осіб, кількох було поранено. Мохаммед Абдікадір уцілів, його взагалі не було на віллі під час нападу.
Ісламісти думали, що десант здійснили британські і турецькі командос. Вони оголосили перемогу над білими солдатами. «Наші моджахеди відбили напад і переслідували їх аж до пляжу»,— заявив речник сомалійської міліції Абдіазіз Абу Мусаб і показав кілька зразків здобутої амуніції, куленепробивну камізельку та ручну гранату.
Також речник Пентагона Джордж Літтл хвалився успіхом: «Збройні сили США провели цю операцію з незрівняною точністю і довели, що Сполучені Штати можуть чинити безпосередній тиск на лідерів «Аш-Шабаба» коли тільки захочуть».
Багато експертів дивуються, що командос із морської піхоти, маючи за собою виснажливі тренування, не справились із людьми, які за озброєнням і вишколом і близько не можуть із ними зрівнятися. Закордонний дипломат, який займається проблемами Сомалі і хотів зберегти інкогніто, не стримувався від слів засудження: «Розвідка провалилася повністю. Чи вбивства без суду і таємні рейди з метою викрадення є найкращим способом вирішення проблеми? Чому реакція міжнародної спільноти така стримана?»
Через кілька годин пізніше американські командос, нібито з підрозділу «Дельта», здійснили вдалу акцію у віддаленому на майже 5 тисяч км Триполі — столиці Лівії. Вони викрали джихадиста, якого вважали одним із найближчих співпрацівників Осами бен Ладена — лівійця Назіха Абдул-Хамеда аль-Рукаї, більше відомого як Абу Анас аль-Лібі, який вважається найкращим комп'ютерним експертом «Аль-Каїди». Абу Анас долучився до ісламської опозиції проти режиму Каддафі. Був з Осамою у Судані і Афганістані. Як іммігрант мешкав у британському Манчестері.
Розвідка США впевнена, що у 1993 році він здійснив розвідку і рекогносцировку великого терористичного нападу на американські посольства у Найробі і Дар- ес-Саламі. Ці замахи, здійснені у 1998 році, привели до смерті 224 осіб. У 2000 році Аль-Лібі формально був звинувачений федеральним судом у Нью-Йорку. ФБР визначило нагороду в розмірі 5 мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе його арешту.
Коли Аль-Лібі вертався додому о 6:30 годині ранку, його авто було заблоковане трьома автомобілями. З них вискочили командос зі зброєю, виволокли джихадиста з авто і запхали у чорний «Мерседес». Аль-Лібі перевезли на борт американського підводного човна «Сан-Антоніо». Офіцери розвідки говорять, що Аль-Лібі є невичерпним джерелом інформації щодо структур і звичок «Аль-Каїди».
Проте не бракує скептиків, які твердять, що він давно вже не має контактів із керівниками мережі терору. Значно важливішою ціллю був Ікріма, який координував дії ісламських екстремістів в Аравії і в Африці, але не був схоплений.
Аль-Лібі допитували на борту човна без участі адвоката. Державний секретар Джон Керрі визначив ситуацію як таку, що цілком знаходиться у відповідності із законом. Утім, навіть американські правники сумніваються у законності такої процедури. Після замахів 11 вересня 2001 року Конгрес США дозволив збройним силам проведення антитерористичних операцій за кордоном, але багато експертів переконані, що Аль-Лібі має бути переданий суду в Нью-Йорку.
Ісламські міліції з Бенгазі, Аль-Байда і Дарна оголосили помсту лівійському уряду, який «учинив ганебний акт», допомагаючи американцям у викраденні. Існують побоювання, що ця акція ускладнить ситуацію прозахідної влади Лівії, яка і так не контролює багато регіонів країни.
Коментатори звертають увагу, що війна з ісламським екстремізмом, котру підпитує збройне втручання Заходу, нагадує боротьбу з гідрою, у якої відростають відрубані голови. Два провідних джихадисти у Сомалі — Салех Набхан і Фазул Мохаммед, які підготували замахи у Кенії і Танзанії, були вбиті. Перший загинув від рук американських командос у Барааве у 2009 році, другий — два роки пізніше від куль солдатів сомалійської армії.
Однак смерть терористів мало що змінила. На Африканському континенті з'явилися нові ватажки священної війни.
Петро ПЕТРІВ
також у паперовій версії читайте:
- ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ: ІНВЕСТИЦІЇ В ІННОВАЦІЇ
назад »»»