ТАЄМНИЦЯ АРКТИЧНОЇ ПЛАТФОРМИ
Хоча Росія і володіє найбільшими запасами газу у світі і п'ятими чи сьомими нафти (за різними джерелами), російські геологи не припиняли пошуку нових родовищ. Наприкінці 80-х років вони відкрили великі запаси нафти і газу під морським дном шельфу Росії в Арктиці.
За тодішніми оцінками, їх розробка мала суттєво змінити глобальне співвідношення сил на газонафтовому ринку. Запаси шельфу тягнуться через арктичні моря — Баренцове, Печорське, Карське, Лаптєвих, Східносибірське, Чукотське і Охотське. В сумі це понад 42 мільярди тонн нафтового еквівалента і 3,5 більйона кубометрів газу.
Прийнята Кремлем два роки тому урядова програма передбачає інвестиції у морський шельф до 220 мільярдів доларів. Як зазначають автори програми, на сьогодні як фінансування, так і рівень інвестицій на шельфі є недостатнім. Але нині Росія не має достатніх знань, технологій, щоб самостійно розробляти багатства, сховані у Льодовитому океані.
Незважаючи на існуючі проблеми, росіяни без затримки почали працювати в Арктиці. Зі складними умовами вони освоїлися за десятиліття робіт у Сибіру.
Однак Льодовитий океан виявився викликом: полярна ніч і зима протягом дев'яти місяців; температура до –46°С; крижані поля; льодові шторми і дрейф льодових полів — це все мусять витримати конструкції бурових платформ.
Проте не витримують. У 2001 році у найбільш, здавалось би, вивченому і освоєному Охотському морі біля берегів острова Сахалін дійшло до трагедії. Затонула бурова платформа підрядника «Газпрому». Загинули 62 особи.
Влада провела прокурорське розслідування. «Головними причинами загибелі платформи є такі: порушення засад безпеки при буксируванні установки; буксирування попри складні погодні умови (сильний шторм)», — було зазначено в урядовому повідомленні.
Платформа належала експлуатаційній фірмі «Арктикморнефтегазразведка» (АМНГР), яка працювала на Охотському шельфі для «Газфлоту» — дочірньої фірми «Газпрому». Вона була збудована у Фінляндії у 1985 році. Отже, мала 26 років.
Слід зазначити, що родовище Пріразломноє у Печорському морі дуже вигідно розташоване — 60 кілометрів від берега, до дна тільки 20 метрів. Це добре для видобутку і надзвичайно небезпечно у випадку аварії.
Пріразломноє родовище знаходиться на території Ненецького заповідника, де гніздуються тисячі полярних птахів, а також на шляху міграції рідкої риби омуля.
«Умови в районі родовища Пріразломноє такі, що діяльність «Газпрому» там не має відповідника у світовому видобутку нафти і газу», — говорить Олександр Поліванов, економічний коментатор порталу Lenta.
«Тому з точки зору престижу держави початок видобутку у Печорському морі — це надзвичайно важлива справа. Одночасно через прагнення встановити там своєрідний рекорд цей проект може втратити економічну ефективність», — додає Поліванов.
Платформу Пріразломная почали будувати ще у 90-х роках у Росії (фірма «Сєвмаш»), але проект був заморожений через брак фінансування. На початку 2000 років «Сєвмаш» повернувся до проекту. Вирішено, що росіяни збудують нижню, тобто підводний кесон, а гору, тобто житлову і робочу частини, десь докуплять.
У 2002 році вирішили придбати стару платформу Hutton, яка після роботи у Північному морі очікувала переплавки на леза.
Журналісти з Архангельська дізналися, що платформа Hutton виявилася радіоактивною, і росіяни, перш ніж приступити до модернізації наземної частини, мусили виложити велику суму на дезактивацію.
Потім фірма «Сєвмаш» будувала кесон і сполучила його із закупленою частиною норвезької платформи. Влітку 2011 року робота була завершена. Виникла квадратна платформа зі стороною на 126 метрів; нижній кесон 24,3 метра завдовжки.
Платформа була збудована так, що могла пробурити у морському дні 36 свердловин, 19 з них планували зробити експлуатаційними.
Одночасно з платформою, яка мала власні резервуари (приблизно 100 тисяч тонн), були збудовані два танкери-криголами, які будуть кожні п'ять-шість днів забирати видобуту сировину. Річний видобуток становитиме 6 мільйонів тонн.
Кошт інвестиції, за оцінкою «Газпром-Нефть» (фірма, яка відповідає за видобуток нафти),— 200 мільярдів рублів (6,21 мільярда доларів), з чого Пріразломная коштувала приблизно 60 мільярдів рублів (1,86 мільярда доларів). Протягом 25 років Росія хоче видобути звідти 72 мільйони тонн нафти. Втім, і це не гарантує рентабельності проекту.
«Екологи з «Грінпісу» і WWF підкреслюють, що Росія має величезні запаси нафти і не мусить видобувати у таких екстремальних умовах»,— попереджає Олександр Поліванов.
«Екологи також звертають увагу на використання у конструкції старої платформи Hutton. Вона була дуже сучасною у 80-х роках. Але нині? Минуло 25 років, і в екстремальних низьких температурах Hutton може не врятувати навіть найкраща модернізація. А в тому, що вона була належною, сумнівається навіть замовник: торік керівник фірми «Газпромвидобутокшельф» говорив журналістам у Мурманську, що російська промисловість не готова до морських проектів і 80% оснащення платформи виявилося бракованим»,— додає Поліванов.
Екологи найбільше стурбовані змонтованим на платформі резервуаром. Аляска донині відчуває наслідки катастрофи 30-річної давнини, коли в море вилилося 40 тисяч тонн нафти з танкера Exxon Valdez. На російській платформі, оточеній дрейфуючими крижинами, її буде аж до 100 тисяч тонн.
Росіяни переконують, що видобуток із платформи Пріразломная буде цілковито безпечним. Геннадій Любін, виконавчий директор «Газпромнефтьшельфа», оператора платформи, в інтерв'ю для агентства «Прайм» сказав: «Всі аналогії з катастрофою платформи у Мексиканській затоці (2011 рік) спрямовані на людей без технічних знань. Наша платформа важить півмільйона тонн і встановлена безпосередньо на дні. Її неможливо зрушити з місця. Платформа може витримати безпосередню торпедну атаку!
Платформа ж BP, яка затонула у Мексиканській затоці, була рухомою і мала складну конструкцію, яка забезпечувала взаємодію між буровим механізмом і отвором на дні. У нас усі отвори є в середині платформи. Її основа стала буфером між отворами і морем. Також маємо цілу систему забезпечень від витоку нафти.
Не знаю, звідки взялась інформація, що платформу будували протягом 30 років! Це неправда. Активне будівництво почалось у 2008 році. Два рази ми успішно пройшли екологічну експертизу: жодного старого устаткування на платформі нема. Все було закуплене після 2008 року у найкращих світових виробників, зокрема у норвезького Aker Kvaerner.
У них придбано також систему аварійного припинення завантаження нафти на кораблі у випадку виявлення витоку. Самі танкери, як і платформа, мають конструкцію, винятково пристосовану до праці в арктичних умовах. Наша фірма веде роботи за власні кошти і банківські кредити. Без фінансування з бюджету держави. Видобуток із першої свердловини почне вже у цьому році», — запевнив Геннадій Любін.
Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- РОСІЙСЬКИЙ БЮДЖЕТ: СКОРОЧЕННЯ ЗАМІСТЬ РЕФОРМ
назад »»»