ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВІД МАЛЯРІЇ
Малярійні комарі, малярійні болота, малярійна лихоманка... Ці словосполучення знайомі нам із раннього дитинства — з пригод Шерлока Холмса, історичних спогадів про будівництво Панамського каналу, розповідей бабусь та дідусів. Дякувати Богу й медикам, що малярія в Україні як епідемічне захворювання була ліквідована ще у 1956 році. З цього часу у нас реєструються головним чином її завізні випадки.
Тож якою є ситуація із цією недугою нині? Чи загрожує вона українцям? Як поводитися у мандрівках до країн, розташованих у загрозливих зонах, де маємо несприятливий стан із даною інфекцією? Зі своїми тривогами ми звернулися до фахівця — лікаря-епідеміолога вищої категорії Лариси Кулеш.
— Малярія — інфекційне захворювання, збудником якого є найпростіші (плазмодії малярії), що передаються від хворої до здорової людини через укуси малярійних комарів. Хвороба найбільш поширена у країнах із тропічним кліматом. Захворювання часто починається з нездужання, слабкості, розбитості, головного болю, болю в м’язах та суглобах, попереку, сухості в роті.
Згодом з’являються значне підвищення температури, напади блювоти, розлади травлення (пронос), кашель і порушення з боку нервової та інших систем організму. А тяжкий злоякісний перебіг хвороби може закінчитися смертю.
— Чи загрожує нам малярія як можлива епідемія?
— Звісно, ні. Адже як епідемічну небезпеку ми подолали її ще 50 років тому. Утім, заспокоюватися не варто, бо в час загальної глобалізації нездоланних відстаней для вірусних захворювань не існує. Тож слід зважати на те, що, за даними ВООЗ, щорічно у світі реєструється понад 5 мільйонів (без Африки!) випадків малярії.
Більше двох третин із них виявляються в Індії, Бразилії, Шрі-Ланці, В’єтнамі, Колумбії та на Соломонових Островах. А ось в Африці, де враховується лише частина випадків малярії, кількість хворих на цю інфекцію становить близько трьох мільйонів осіб, а летальність сягає 80%. Мільйон дітей до п’яти років гине там від малярії!
Епідемічна ситуація з малярії ускладнюється ще й тим, що у країнах інтенсивного передавання інфекції (Тропічна Африка, Папуа-Нова Гвінея) дуже поширене безсимптомне носіння збудників малярії, що небезпечне при завезенні малярії на території, де вона відсутня або викоренена. Швидко зростає і розповсюджується резистентність збудників малярії до протималярійних препаратів. Набуття стійкості збудниками супроводжується підвищенням тяжкості клінічного перебігу хвороби і летальності.
Захворювання на малярію впливає на стан здоров’я людей, особливо дітей. Вона викликає неврологічні ускладнення, підвищує сприйнятливість до інших інфекцій, загальмовує психічний і розумовий розвиток інфікованих. Малярія суттєво підвищує ризик анемії у вагітних жінок, частоту викиднів, мертвонароджень, передчасних пологів.
— Які засоби попередження малярії існують нині?
— Найпопулярнішим протималярійними препаратом є делагіл (хлорохін), застосування якого треба починати за тиждень до виїзду у небезпечні країни. Доза — 2 таблетки по 0,25 або 1 таблетка по 0,5 на добу. Ліки приймають 2 дні підряд. У період перебування у малярійній місцевості дозу застосовують один раз на тиждень. Дітям препарат призначають згідно з віковими дозами після консультації з лікарем.
У країнах, де у збудника малярії реєструється стійкість до делагілу (хлорохіну), застосовують ларіам (мефлохін), малоприм, які приймають по одній таблетці щотижня підряд до шести місяців із подальшою заміною препарату на делагіл. Дітям ліки призначають відповідно до вікової дози після консультації з лікарем.
— До кого ж звертатися нашим громадянам по прибутті до країн із загрозливою малярійною ситуацією?
— Як тільки прибули до країни призначення, доцільно проконсультуватися з лікарем посольства про необхідність хіміопрофілактики малярії у конкретному місці перебування, термінах її проведення, а також щодо протималярійних препаратів, які можна придбати у місцевій аптечній мережі, та схеми і дози їх застосування.
— А як треба діяти після повернення до України з країн із малярійною загрозою?
— Після повернення додому необхідно негайно повідомити дільничного лікаря про ваше прибуття з тропічних країн, принаймні так вимагає МОЗ України. Застосування протималярійного препарату слід продовжувати ще протягом чотирьох тижнів після виїзду з малярійної місцевості, оскільки за відсутності хіміопрофілактики у цей період існує найбільша ймовірність виникнення особливо небезпечної злоякісної форми тропічної малярії.
В окремих випадках захворювання на малярію може виникнути у більш пізні терміни, навіть при застосуванні протималярійних препаратів. Тому при нездужанні, що супроводжується підвищенням температури, варто негайно звернутися до лікаря. Протягом трьох років після повернення додому при будь-якому захворюванні не забувайте нагадати лікарю, який вас лікує, про ваше перебування у тропіках незалежно від попередніх показників дослідження крові на малярію.
Розмовляв Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- ПЕРША У СВІТІ ВАКЦИНА ВІД МАЛЯРІЇ З’ЯВИТЬСЯ В 2014 РОЦІ
- ГЕПАТИТ С ЗАГРОЖУЄ ЕКОНОМІЦІ
- ЧОМУ ЖІНКИ ЖИВУТЬ ДОВШЕ?
- МОЗОК ВИРОБЛЯЄ НАРКОТИЧНІ РЕЧОВИНИ ДЛЯ ПОМ’ЯКШЕННЯ ОБРАЗИ
назад »»»