СЛАНЦЕВИЙ ГАЗ В УКРАЇНІ: ВЕРХИ — «ЗА», НИЗИ — «ПРОТИ»
Ситуація з енергетичною залежністю України нагадує гвіздок, що виліз із підошви драного чобота і перетворився на проблему, яка не дає спокою його власнику. Перманентна дорожнеча імпортного блакитного палива так само стала проблемою, яка, схоже, не на жарт непокоїть керманичів держави, бо геть спустошує й без того куций бюджет країни і вже дійшла межі, за якою стоїть національна безпека.
Відступати далі нікуди: слід щось, нарешті, робити, аби вийти із загрозливої ситуації, коли закупка закордонного газу стає не по кишені державі, а свого бракує. Нині називають багато варіантів, втілення в життя котрих начебто допоможе розв’язати газову проблему. Найчастіше говорять про необхідність якомога швидше розпочати видобуток сланцевого газу, якого, як кажуть, в Україні досить, щоб повністю позбутися енергетичної залежності. Але далеко не всі бачать в альтернативному паливі панацею...
У Полтаві дали добро видобутку сланцевого газу
Чи варто Україні втягуватися в розробку родовищ сланцевого газу, враховуючи суперечливі оцінки безпеки цього процесу для екології та сумнівність реального зиску для економіки? Відповідь на це запитання днями шукали на Полтавщині — одному з найбагатших на запаси природного газу регіонів України.
3 жовтня до обласного центру для участі у міжгалузевому семінарі-нараді на тему «Досягнення та перспективи розвитку нафтогазового комплексу Полтавщини» з’їхалися багато поважних гостей.
Участь у ньому взяли керівники геологічних та геофізичних нафтогазовидобувних підприємств, сервісних компаній, установ із транспортування та переробки нафти та газу та представники наукових шкіл, де займаються проблемами видобутку вуглеводнів тощо. До Полтави прибули і керівники сусідніх — Сумської та Харківської областей, де також видобувають нафту і газ.
Крім того, участь у нараді брали і представники центральних органів виконавчої влади — Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Державної служби геології та надр України, керівники НАК «Надра України» тощо.
Попри те що в назві семінару фігурувала лише Полтавщина, на ньому було розглянуто сучасні досягнення нафтогазовидобувної галузі всієї України, перспективи розвитку вуглеводневої бази Східного нафтогазоносного регіону в цілому і Полтавської області зокрема. Говорили і про роль нафтогазовидобувної галузі у розвитку регіонів, проблеми співпраці з місцевими органами влади і самоврядування та про перспективи проведення геологічних робіт для видобутку нетрадиційних видів вуглеводнів. На актуальності семінару-наради наголосив перший заступник голови Державної служби геології та надр України Олексій Падалко.
«Перед енергетичним сектором України постала низка безпрецедентних проблем: від надмірного використання дорогого імпортного палива до неефективних ринків та інфраструктури. Водночас Україна має потенційну можливість здійснити справжній переворот в енергетиці, який міг би сприяти зростанню зайнятості, прискорити економічне зростання та підвищити енергетичну безпеку. Модернізація енергопостачальних галузей України лише розпочинається і потребуватиме величезних інвестицій одночасно з докорінною реформою умов ведення господарської діяльності»,— заявив посадовець.
Головною темою у виступах учасників семінару був пошук шляхів розв’язання проблеми виходу з кабальної енергетичної залежності України. Ця теза тією чи іншою мірою прозвучала у доповідях представників геологічної та екологічної науки — ДП «Укрнаукагеоцентр», ДЗ «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління», найпотужніших підприємств Полтавщини — ГПУ «Полтавагазвидобування», СП «Полтавська газонафтова компанія» тощо.
В основному час на семінарі використали для обговорення перспектив добувань в Україні сланцевого газу як альтернативи традиційному блакитному паливу та можливості швидкої його заміни. Прихильники нетрадиційного палива наголошували на його дешевизні та на тому, що тепер у світі вже активно добувають сланцевий газ, собівартість якого сягає всього 100 доларів США за тисячу кубометрів.
І все ж на семінарі не було досягнуто єдиної думки щодо доцільності розробки родовищ сланцевого газу: дискусія показала, що в новації є як прихильники, так і противники.
Що виграє Україна від альтернативного палива?
Першими свою точку зору на перспективи видобутку сланцевого газу висказали журналістам організатори семінару. Голова Полтавської ОДА Олександр Удовіченко констатував, що він виступає за початок видобутку нетрадиційних вуглеводнів у регіоні. Розробка родовищ та їхня експлуатація, наголосив керівник області,— це і нові робочі місця та розвиток інфраструктури Полтавщини, і вирішення проблеми енергонезалежності України.
Він не тільки не бачить якоїсь загрози екології краю при видобутку сланцевого газу (звісно, за умов дотримання технологій), а й вважає, що нафтогазові компанії допоможуть вирішити багато соціальних проблем, котрі зараз дошкуляють жителям районів, багатих на вуглеводні. Як головний аргумент у спорі між прибічниками сланцевого газу та противниками цього губернатор навів дані геологів.
Зокрема, про те, що на Полтавщині на сьогодні розвідано 31,8 млн куб. м запасів сланцевого газу і лише 6,8 млн куб. м — природного. Отже, підсумував Олександр Удовіченко, саме життя підказує нам напрям руху.
Однозначно за початок видобутку в Україні сланцевого газу виступив і голова Громадської ради при Мінекології України Валентин Савицький. Столичний посланець, який недавно відвідав США в складі української делегації, що знайомилася за океаном із практикою видобутку сланцевого газу, вважає розмови про заподіяння шкоди екології необґрунтованими, бо в Америці побачив на власні очі, як газ видобувають безболісно для природи та людей, котрі проживають буквально поруч зі свердловинами.
«35 всеукраїнських організацій, котрі входять до Громадської ради, ще 2011 року підписали Меморандум з Міністерством екології та природних ресурсів про те, що необхідно продовжувати розвідку і видобуток сланцевого газу,— заявив Валентин Савицький.— Потрібно це нам чи ні? Безумовно, так, бо ми — енергозалежна країна. І якщо нині тисяча кубометрів природного газу коштує вже майже 500 доларів США, а сланцевий газ — 100 доларів, то питання доцільності відпадає саме по собі. Ми зробили європейський вибір, а Європа зараз активно видобуває сланцевий газ. Ми не можемо пасти задніх із такими його запасами. Ми навчимося нових технологій, створимо робочі місця і зможемо досягти енергонезалежності...»
Олексій Падалко так само рішуче підтримав ідею видобутку сланцевого газу в Україні. Він називає необґрунтованими побоювання частини суспільства, яка впевнена, що це завдасть шкоди природі. Перший заступник керівника Державної служби екології та надр України поділився з представниками ЗМІ своїми враженнями від поїздки до США, де він вивчав тамтешню практику видобутку сланцевого газу. Побачене буквально вразило посадовця, бо сучасні технології настільки досконалі, що й мови не може бути про забруднення навколишнього середовища, стверджував Олексій Падалко.
Підтримали цю точку зору і представники ДЗ «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління» та ДП «Укрнаукагеоцентр». Науковці у своїх доповідях обґрунтовували тезу безпеки для довкілля розробки родовищ сланцевого газу та критикували тих, хто в це не вірить. Вчені заспокоювали і скептиків, котрих лякають так звані гідророзриви надр, що є головною з технологій при видобутку сланцевого газу.
Коли не можна, але дуже кортить, то варто ризикнути...
Своє слово на семінарі сказали й ті, хто виступає проти сланцевого газу. Переважно до мікрофона підходили представники Полтавщини, котрі вивчали цю проблему та цікавилися думками людей, які проживають у місцях, де нині на повну силу викачують із земних глибин нафту і газ. Зокрема, у минулому голова Полтавської ОДА та народний депутат України Степан Бульба, котрий переконаний, що видобуток сланцевого газу попри запевнення вітчизняних учених таки шкідливий для природи та людей.
«Від розробок басейнів сланцевого газу Україна вже й так стогне. Подивіться на села, неподалік яких проводяться експерименти з видобування сланцевого газу, — у якому стані там природа, дороги? Поцікавтеся, чому немає води у місцевих криницях? — запитав він учасників семінару. — Родовища вичерпуються за 2–4 роки, а псують довкілля на роки вперед. Тим паче що українські басейни навіть недостатньо досліджені, щоб говорити про якісь економічні переваги видобування сланцевого газу.
Єдиний правильний шлях для України і Полтавщини — це зменшення споживання природного газу. Зараз ми перші в Європі за рівнем споживання природного газу на одиницю ВВП і повинні зменшити ці показники. Треба думати про майбутнє — для нашої країни та області вода і земля цінніші за нафту і газ. Наш обов’язок — зберегти землю у належному стані для нащадків...»
Гостро відреагував на пропозицію керівників підприємств з видобутку нафти і газу голова Громадської ради при Полтавській ОДА Володимир Голуб. Дехто з них від мікрофона лобіював пропозицію уряду скасувати заборону на відведення земель господарського призначення для розробки нових родовищ. Мовляв, це ставить перешкоди розширенню географії видобутку вуглеводнів, у тому числі сланцевого газу. Володимир Голуб, у свою чергу, нагадав про непомірні апетити нафтогазовиків, котрі прагнуть застовпити родючі землі про запас. І це при тому, що на Полтавщині останнім часом відкрито 40 родовищ вуглеводнів, але практично розробляють лише вісім.
Поміж учасників семінару песимістів було значно менше, ніж тих, хто виступав за видобуток сланцевого газу. Це розглядалося як єдино правильний шлях, котрий виведе Україну на шлях до енергетичної незалежності. У кулуарах наради її учасники були більш відвертими і не приховували, що міжгалузеву нараду в Полтаві скликали для того, аби покласти край дискусії щодо небезпеки для довкілля у разі початку масштабного видобутку сланцевого газу. А його запаси, кажуть геологи, справді вагомі. Приміром, лише на Полтавщині сланцеві газоносні родовища знайшли в п’ятьох районах. Тож шлях для видобутку альтернативного палива після наради в місті на Ворсклі відкрито?
Захід нам допоможе
Схоже, так. Незадовго до міжгалузевого семінару в Полтаві голова українського уряду Микола Азаров у своєму інтерв’ю для телеканалу «Росія 24» заявив про готовність України почати масштабну роботу з видобутку сланцевого газу.
«Важко наразі казати про остаточні цифри. Але ми орієнтуємося на те, що це може бути собівартість на самій свердловині в межах 140–160 доларів за тисячу кубометрів. А далі — може бути десь за 200, приблизно. Для нас, звісно, це конкурентні цифри. Це — цифри, які дозволять нашій промисловості працювати», — заявив Микола Азаров.
Прем’єр-міністр також упевнений, що запаси сланцевого газу в Україні, навіть за попередніми оцінками, становлять близько 4,5 трлн куб метрів. «Нам цього на 100–150 років вистачить, — переконаний глава уряду. — Не варто говорити, який це потужний імпульс розвитку країни, — це газ у центрі Європи, причому у промислових масштабах...»
Про те, що видобутку сланцевого газу дали добро на самому високому рівні, може свідчити й факт підготовки вітчизняних спеціалістів для роботи на родовищах альтернативного палива. Так, 1 серпня 2013 року магістрант Полтавського національного технічного університету Олександр Ященко поїхав на кількамісячне стажування за кордон до компанії Shell, спеціалісти якої зацікавилися його розробкою нових технологій екологічно нешкідливого видобутку сланцевого газу.
Молодий полтавський учений запропонував під час видобування альтернативного палива використовувати не хімікати, а нешкідливий для довкілля інертний газ пропан. Таким чином, поклавши свій аргумент на терези в суперечці між тими, хто виступає за найскорішу добичу сланцевого газу в Україні, і тими, хто проти цього.
До речі, 2010 року Україна видала ліцензії на розвідку сланцевого газу для компаній Exxon Mobil і Shell. У травні 2012 року стали відомі переможці конкурсу з розробки Юзівського (Донецька область) і Олеського (Львівська область) газових родовищ — Shell і Chevron. Планують почати промисловий видобуток на цих ділянках в 2018–2019 роках. Наприкінці жовтня 2012 року Shell почала буріння першої свердловини для пошуку газу на піщаниках Харківської області. Угоду про розділ продукції — сланцевого газу — на Юзівській ділянці в Харківській та Донецькій областях було підписано 24 січня 2013 року в швейцарському Давосі за участю Президента України Віктора Януковича.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава
також у паперовій версії читайте:
назад »»»