ДЕРЖАВНІ ГРОШІ — НАШІ ГРОШІ
Кабмін розробляє проект держбюджету на 2014 рік, якому належить пройти обговорення у Верховній Раді. Затвердження кошторису — це повноваження парламенту: він може змінювати цілі, визначати пріоритетність, затверджуючи більший чи менший обсяг фінансування. Поступ у досягненні цілей має бути вимірюваним за допомогою результативних показників.
Такий підхід відповідає сучасним вимогам програмно-цільового методу бюджетування. У цьому напрямку Україна провела велику роботу, зазначають німецькі експерти і додають, у 2010 р. Президент України затвердив Програму економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
У 2012 р. Кабмін схвалив концепцію розвитку системи управління держфінансами і план першочергових заходів щодо інтеграції України в ЄС. Тож необхідно підготовити стратегію розвитку системи управління держфінансами. Її мета — удосконалення системи управління державними фінансами задля сталого економічного розвитку.
Нині в Україні за дорученням федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини реалізовується проект «Підтримка реформи управління держфінансами». Кращий німецький досвід упроваджується через проведення круглих столів, семінарів, тренінгів, під час робочих поїздок до ФРН.
Українські делегації можуть ознайомитися з роботою відповідних німецьких установ, що сприяє налагодженню відносин у фінансовій сфері. Щоб забезпечити публічне обговорення основних потреб та пріоритетів реформування системи управління держфінансами, започатковано проведення «Українського фінансового діалогу».
Головне завдання — посилення діалогу та співробітництва між органами управління держфінансами, політикумом, бізнесом, громадськістю. Передбачається, що такий діалог сприятиме розвитку фінансового сектора України, матиме вагомий вплив на підвищення конкурентоспроможності нашої економіки.
Європейський досвід
У Німеччині фінансова реформа триває 15-й рік. Уряд почав її під тиском громадськості, парламенту та Рахункової палати і перейшов від грошової політики до політики цілей. Відтак використання державних грошей залежить від розвитку німецької економіки. Вона вийшла з кризи неушкодженою і завоювала ще більшу довіру у німців. Бюджет у Німеччині складається за програмно-цільовим методом і орієнтований на результат.
Тому парламент і громадськість можуть зрозуміти, які цілі мають бути досягнуті внаслідок діяльності органів держвлади і скільки грошей необхідно на це витратити. Вже в урядовому проекті всі бюджетні програми потрібно підпорядкувати відповідним цілям. Причинами проколів можуть стати високі бюрократичні бар'єри (занадто багато бюджетних програм, результативних показників, детальної інформації). Результативні показники часто перетворюються на «кладовище даних», на підставі яких не робиться жодних висновків.
Німецькі експерти радять українській владі пам'ятати про ці ризики і зауважують, що шанси успішного впровадження програмно-цільового методу в нас дуже хороші. При цьому в центрі уваги повинна бути користь для людей. Німці сподіваються, що український уряд усвідомив необхідність сильнішого поєднання політичних цілей зі складанням бюджету.
Тут слід використовувати переваги програмного методу бюджетування. Важливими аспектами в цій сфері є залучення парламенту, Рахункової палати, міністерств та громадськості. Для цього необхідна готовність уряду ініціювати діалог з усіма причетними інституціями.
Наші плани
Нині ж вітчизняні урядовці кажуть, що у розрахунках бюджету-2014 були використані макроекономічні показники розвитку України, включені до проекту основних напрямків бюджетної політики на 2014 р., схвалені розпорядженням Кабміну у березні 2013 р. Зокрема, реальне зростання ВВП планується на рівні 3%, індекс споживчих цін — 8,3%, цін виробників — 8,6%. Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, — 7,1–7,4%. Цьому сприятиме реалізація програми економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», продовження реалізації програми активізації економіки.
При доопрацюванні проекту бюджету буде враховано прогноз, який відповідатиме поточній економічній ситуації у країні і світі, а також середньостроковим очікуванням. Нестабільність світової економіки впливає на розвиток нашої економіки і на її найближчу перспективу. Рецесійні процеси в країнах єврозони тривають п'ятий квартал. Світові ціни на сталь знизилися на 9%. На світових фінансових ринках панує невизначеність через заяви керуючих Федеральної резервної системи США щодо можливого скорочення підтримки своєї економіки.
Так, ставки за 10-річними облігаціями США зросли за рік майже вдвічі — з 1,6% до 3%. Зараз відбуваються корекції, але радикальних змін немає. Відтік капіталу з Росії у І півріччі становив майже 40 млрд дол. Зовнішні фактори суттєво вплинули на нашу економіку. Експорт товарів за сім місяців знизився на 8,5%, в окремих галузях промвиробництва немає зростання.
За рахунок реалізації політики енергоефективності та імпортозаміщення частково вдалося зменшити імпорт товарів (-12,2% за сім місяців) до 45 млрд дол. Сальдо зведеного платіжного балансу було додатнім — 1,9 млрд дол., торік — мінус 0,3 млрд дол. Підвищення соцстандартів та збільшення зарплат дало позитивний імпульс стимулюванню внутрішнього попиту. Середньомісячна номінальна зарплата за сім місяців зросла на 8,9% — до 3215 грн, реальна — на 9,5%. Заходи зі стимулювання економіки передбачають не тільки пряме фінансування проектів, а поліпшення бізнес-клімату, дерегуляцію підприємницької діяльності, підтримку малого і середнього бізнесу.
У липні затверджено перелік документів дозвільного характеру зі 144 позицій. При їх отриманні діє принцип єдиного вікна, скоротилося число дозвільних процедур в будівництві з 93 до 23 та кількість дозвільних документів, погоджувальних процедур. Вшестеро зменшився час їхнього проходження. Спрощується механізм ліцензування господарської діяльності, кількість її видів, які не можуть здійснюватися декларативним принципом, скорочено на 40%, скасовано 22 ліцензії госпдіяльності, впровадження яких не пов'язано із загрозою безпеці.
Визначено перелік пріоритетних галузей економіки для стимулювання інвестдіяльності. Серед них — АПК, машинобудівний сектор, ЖКГ, транспортна інфраструктура, курортно-рекреаційна сфера, туризм. Затверджено Держпрограму активізації економіки на 2013–2014 рр., що передбачає підтримку базових галузей, які роблять найбільший внесок у ВВП, розвиток пріоритетних, високотехнологічних секторів, котрі здатні виробляти продукцію з високою доданою вартістю.
Реалізацію цієї програми повинні здійснювати головні розпорядники бюджетних коштів у межах передбачених їм законом про бюджет грошей. Крім того, в проекті бюджету пропонується передбачити додаткові держгарантії, частину яких можуть спрямувати на фінансування заходів програми активізації економіки. Попередній обсяг — до 30 млрд грн.
При цьому у тій програмі прогнозний обсяг ресурсу, який планується залучити в економіку у 2014 р., — 207,2 млрд грн. З держбюджету — 23,2 млрд, місцевих — 5,7 млрд, кредити міжнародних фінустанов — 13,4 млрд, інших джерел, серед яких кошти підприємств та під гарантію, — 164,8 млрд грн. Створюється система держпідтримки експорту, яка стосується диверсифікації традиційного експорту наших товарів і ґрунтується на аналізі попиту на закордонних ринках та виявленні найбільших перспективних.
Аби скоротити терміни зростання держборгу та базове навантаження на бюджет, граничний обсяг дефіциту бюджету-2014 планується у 2,7% ВВП при цьогорічних 3,2%. Зменшення дефіциту визначено пріоритетним завданням відповідно до послання Президента України до ВР про внутрішнє та зовнішнє становище України. Цьогоріч визначений рівень дефіциту планується досягти з урахуванням схваленої урядом програми активізації економіки.
Відношення держборгу до ВВП на кінець 2014 р. становитиме 32,4% ВВП (548,6 млрд грн). Це — максимальне значення, критичне — 60% ВВП. Майже на такому ж рівні держборг до ВВП у деяких країнах єврозони, зокрема у Латвії і Румунії — близько 40%.
У наступному році Податковим кодексом передбачається зменшення ставки податку на прибуток підприємств з 19 до 16%. Це сприятиме пожвавленню економічних процесів і зменшенню тінізації економіки, сподіваються урядовці. В проекті бюджету не передбачено внесення змін до ПК щодо відновлення ставки податку на прибуток. Внесення змін до податкового законодавства є прерогативою ВР і має вирішуватися окремими законами, як того вимагає ПК.
Сподівання
У процесі формування дохідної частини бюджету-2014 враховано надання державою податкових соцпільг, що дозволить зменшити податкове навантаження на платників податків на 4,4 млрд. Передбачено інвестиційний ресурс від надання преференцій суб'єктам господарювання та окремим галузям (67,4 млрд).
На підставі Бюджетного кодексу видатки держфонду регіонального розвитку передбачаються не менше 1% прогнозних доходів загального фонду держбюджету. Це дозволить у наступному році збалансувати загальнодержавні та регіональні інтереси щодо соціально-економічного розвитку регіонів. Обсяг такого фонду дорівнюватиме 3,5 млрд грн, цьогоріч — 1 млрд.
У проекті бюджету передбачено поетапне зростання мінімальної зарплати та посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з урахуванням прогнозних індексів інфляції та продуктивності праці, як це визначено у щорічному посланні Президента до ВР.
Для забезпечення належного соцзахисту громадян у 2014 р. планується поетапне зростання прожиткового мінімуму. Пенсійне забезпечення здійснюватимуть згідно із законодавством — своєчасно та у повному обсязі, обіцяють урядовці. Пенсійний фонд продовжить перерахунок пенсій людям, які вийшли на відпочинок до 2008 р., підвищення доплат до пенсій для членів сімей померлих інвалідів та пенсій учасників війни, а також підвищення пенсій військовослужбовців.
У наступному році мінімальні пенсії виплачуватимуть у розмірах, не нижчих за встановлений законодавством прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Такі виплати поетапно зростатимуть. У проекті бюджету намагаються централізувати капвидатки, що розподіляються Кабміном, та видатки держрозвитку в обсязі, визначеному відповідно до законодавства. Тобто не буде розпорошення капвидатків по головних розпорядниках коштів, кажуть у Кабміні.
Фінансування дорожньої галузі здійснюватимуть за рахунок визначених джерел. Зокрема, дорожнього фонду — 17,4 млрд грн (+9% до плану цього року), а також за рахунок запозичень міжнародних фінустанов (попередня оцінка — 2,3 млрд грн, якщо будуть проекти, видатки збільшать за рахунок держгарантій і коштів інвесторів).
За вісім місяців доходи місцевих бюджетів та всіх соцфондів зросли на 7,5 млрд грн (+1,9%) проти торішніх 410,4 млрд. Доходи держбюджету — 217,8 млрд грн, загального фонду — 187,6 млрд. За січень–серпень відшкодовано 36,9 млрд ПДВ, що на 5,8 млрд більше (+18,8%) проти минулого року.
Видатки держбюджету за вісім місяців — 252,1 млрд грн (+17,9 млрд, або +8%). Видатки загального фонду — 226,4 млрд, зростання — 23,3 млрд (+11,5%). Захищені та пріоритетні видатки профінансовано в повному обсязі: 212,1 млрд, або 98% від розпису, в тому числі соцвидатки загального фонду, становили 188,9 млрд (+21,7 млрд, чи 13%); трансферт Пенсійному фонду — 55,5 млрд, на покриття дефіциту — 14,5, приріст — 33,1%, найбільший з усіх категорій видатків.
Видатки місцевих бюджетів — 125,5 млрд грн (63,3% річного розпису, що на 9,8 млрд (8,5%) більше торішнього). Видатки за незахищеними статтями бюджету в місцевих органів влади зросли на 1,5 млрд (14,4%) — до 11,9 млрд. На захищені видатки спрямовано 113,6 млрд, на 8,3 млрд (7,9%) більше торішнього. При цьому незахищені видатки, які особливо турбували місцеву владу, зросли на 1%.
Органи Держказначейства перерахували соцфондам на видатки з їх утримання та виконання основних функцій (виплата пенсій, допомог) 9,4 млрд. На допомогу з безробіття з надходжень у 400,8 млн перераховано 380 млн. Тобто фінансування йде практично автоматично. Казначейство і надалі здійснюватиме видатки із соцфондів з урахуванням надходжень та необхідності відповідних виплат, зазначають урядовці.
Завдяки раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів, виваженій політиці видатків дефіцит бюджету утримується на нижчому, ніж передбачено розписом, рівні. За вісім місяців становив 34,8 млрд грн (69% річного показника — 50,6 млрд). Дефіцит загального фонду — 38,4 млрд, менше на 6,1 млрд, ніж визначено розписом.
Бюджетним кодексом установлено процедуру внесення змін до держбюджету на поточний рік щодо скорочення видатків. Так, у разі недоотримання за результатами квартального звіту надходжень загального фонду держбюджету більш ніж на 15% від суми, передбаченої розписом на відповідний період, готуються пропозиції про внесення змін до кошторису. При цьому квартальний звіт подається не пізніше 35 днів після закінчення звітного кварталу. Нині, запевняють урядовці, відсутні підстави таких змін, бо набагато вищий відсоток виконання бюджету.
Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський підкреслює, що бюджетний процес має бути прозорим і ефективним. На жаль, наші співгромадяни вкрай мало на нього можуть впливати. В українському суспільстві є проблема з контролем за бюджетними грошима. Люди не знають достеменно, як використовуються суспільні кошти і чи є від цього користь саме їм.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»