ІРАН ЗАКЛИКАЄ ДО РОЗРЯДКИ
Колишній іранський президент Махмуд Ахмадінежад перетворював трибуну Генеральної Асамблеї ООН на арену пропагандистської війни проти США. Але новий іранський президент несподівано для багатьох на цій саме трибуні виглядав ледь не «голубом миру».
Виступаючи на відкритті сесії Генеральної Асамблеї ООН, президент Ірану Хасан Рухані закликав Ізраїль приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Після цього Іран обіцяє не наполягати на знищенні Держави Ізраїль. Іран також висловив готовність тісніше співпрацювати з Міжнародним агентством з атомної енергії. Зокрема, йдеться про можливість залучення експертів до раніше закритих іранських ядерних об'єктів, де, за даними західних розвідок, розміщені удосконалені центрифуги для виробництва збагаченого плутонію, необхідного для розвитку військової ядерної програми. Президент Ірану Хасан Рухані тим самим намагається довести, що іранська ядерна програма має суто мирний характер і спрямованість.
На цих ініціативах заклики нового іранського президента до розрядки у відносинах із Заходом не закінчилися. У Нью-Йорку відбулися переговори між державним секретарем США Джоном Керрі і міністром закордонних справ Ірану Джавадом Зарифом. Також Іран і Велика Британія обговорили питання нормалізації двосторонніх відносин.
Президент Ірану Рухані визнав Голокост і заперечив тезу про те, що Іран становить загрозу миру. У Тегеранському аеропорту президента Рухані зустріли невдоволені його, на їхню думку, надто миролюбними заявами на адресу президента США Барака Обами. Але чинний іранський президент фактично не має іншої альтернативи. Не лише тому, що він місяць тому прийшов до влади з гаслами замирення із Заходом, а й унаслідок об'єктивних обставин.
Тривалий режим міжнародних санкцій поставив на коліна іранську економіку. За цих обставин надто непросто одночасно ворогувати з усім цивілізованим світом, розробляти ядерну зброю і забезпечувати повсякденне життя іранських громадян. За західними статистичними даними, іранська економіка опинилася на межі прірви. Тому негайне скасування будь-якою ціною економічних санкцій є нагальною потребою виживання правлячого в Ірані режиму.
Іран також сподівається, що відкладання на невизначений термін американської агресії в Сирії позитивно вплине на загальну нормалізацію ситуації на Близькому Сході. Печальний стан іранської економіки обмежує можливості для войовничої риторики. Однак західний істеблішмент поки що не дав собі однозначної відповіді, чим є такі заклики Ірану до розрядки. Скептики вважають, що особливих підстав довіряти Ірану немає, а миролюбні заяви можуть бути лише димовою завісою над військовою ядерною програмою.
Запеклі критики іранського режиму вважають заклики Тегерану до розрядки політичним маневром, аби виграти час, необхідний для створення ядерної зброї. Натомість західні прагматики готові визнати, що дипломатичні демарші іранського президента не є лише грою на публіку. Якщо це насправді так, то на Близькому Сході, нехай і непевно, складаються сприятливі умови для дипломатичного вирішення іранської і сирійської проблем. Але ризики повернення до силових варіантів, на жаль, досить великі.
також у паперовій версії читайте:
- НІМЕЧЧИНА: ПОВЕРНЕННЯ «ВЕЛИКОЇ КОАЛІЦІЇ»
- ВИПРОБУВАННЯ АМЕРИКАНСЬКО-ІЗРАЇЛЬСЬКОГО СОЮЗУ
- АЗЕРБАЙДЖАН ГОТУЄТЬСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ
назад »»»