ФІНАНСОВІ ПЛАНИ ТА ЕКОНОМІЧНІ РЕАЛІЇ
Уряд завершив розробку проекту держбюджету на наступний рік. Згідно з документом, зростання реального ВВП прогнозується на рівні 3%, рівень інфляції — 8%.
Хотілося б, щоб головний фінансовий документ був виваженим, обґрунтованим, враховував недоліки цьогорічного бюджету і не повторював їх. З огляду на негативну економічну динаміку, яка склалася цьогоріч, справитися з прогнозними показниками, що були закладені у затвердженому парламентом кошторисі-2013, не вдасться, кажуть експерти.
За підсумками січня–серпня, до держбюджету надійшло 217,6 млрд грн, на 3 млрд, або на 1,4% менше, ніж за аналогічний торішній період. Таку динаміку зумовило скорочення надходжень до загального фонду на 0,9 млрд грн, або на 0,5% — до 187,6 млрд грн та до спеціального — на 2,1 млрд (6,5%) — до 30 млрд грн. За висновками експертів, такі результати виконання держбюджету зумовлені економічною рецесією в Україні — в першому та другому кварталі ВВП скоротився на 1,1%. За підсумками восьми місяців дефляція становила 0,6% (до грудня 2012 р.).
Держкошторис України розрахований на прогнозі інфляції 4,8% та зростанні ВВП 3,4%, що є недосяжним у нинішніх умовах. Навіть попри непоганий урожай та ймовірне пожвавлення попиту на міжнародних ринках на вітчизняний експорт. За прогнозами МВФ, економіка України цьогоріч не продемонструє зростання, Світовий банк вважає, що зросте на 1%, а ЄБРР — скоротиться на 0,5%.
У нинішній ситуації уряду слід іти на скорочення планів бюджетних доходів, передусім у частині надходжень від ПДВ, а також варто зменшити витрати, констатує аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Торік у грудні парламент ухвалив закон про бюджет-2013 з доходами 361,5 млрд грн, видатками — 410,7 млрд та дефіцитом 50,482 млрд. Водночас упродовж поточного року до держкошторису вносилися зміни, через що план доходів був збільшений до 370 млрд грн, витрат — до 419,3 млрд, дефіциту — до 50,58 млрд. Наразі план доходів до держбюджету на 6,9% перевищує фактичні надходження за минулий рік, по загальному фонду — на 11,2%.
За оцінками екс-глави Мінфіну Віктора Пинзеника, недобір коштів по загальному фонду бюджету за підсумками року може становити 35–40 млрд грн, а дефіцит — перевищити 100 млрд грн. Згідно зі ст. 54 бюджетного кодексу, якщо за результатами квартального звіту про виконання держбюджету має місце недоотримання надходжень загального фонду більш ніж на 15% суми, передбаченої розписом держбюджету на цей період, Мінфін готує пропозиції про внесення змін до кошторису.
Кабмін, розглянувши ці пропозиції, подає до Верховної Ради розроблений на їхній основі проект закону про внесення змін до бюджету не пізніше двох тижнів від дня подання пропозицій центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
Прогнози
Ще 13 червня на конференції ABC: Ukraine&Partners міністр фінансів Юрій Колобов заявив, що за підсумками року вітчизняний ВВП може зрости лише на 1–1,5%. Але урядовець при цьому підкреслив, що шанс виконати план доходів все-таки є. Як зауважив Ю. Колобов, можлива ситуація, коли при перегляді макропоказників плани доходів–витрат держкошторису не змінюються. Головне, щоб дефіцит не збільшувався.
У середині липня директор Департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну Галина Пахачук констатувала, що параметри держбюджету на 2013 рік можуть бути переглянуті в бік зменшення за результатами дев'яти місяців — після ухвалення урядом відповідних рішень. Ще в червні Президент Віктор Янукович висловлював побажання внести корективи у бюджет, бажано в бік збільшення.
А вже в серпні в Адміністрації Президента визнали, що через спад в економіці на тлі несприятливої зовнішньої кон'юнктури бюджет не добирає запланованих податкових надходжень. Це ставить під загрозу реалізацію соціальних президентських ініціатив, а також пріоритетних завдань модернізації соціальної сфери.
Як резюмується у відповідному листі за підписом першого заступника глави АП Ірини Акімової, виконання цього завдання неможливе без пошуку та визначення нових джерел ресурсів. Зокрема, впровадження заходів із розширення та легалізації бази оподаткування, підвищення ставок податків на підакцизні товари, посилення державного фінконтролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.
На думку екс-виконуючого обов'язки міністра фінансів Ігоря Уманського, полегшити для уряду ситуацію може використання казначейських векселів. Тобто фактичне фінансування його зобов'язань без належних доходів. За словами голови комісії УСПП з питань економічної політики Юлії Дроговоз, видавлювати соки з легального бізнесу немає куди. Посилення фіскального тиску нашкодить не тільки платникам податків, а й самому бюджету в недалекій перспективі.
Як зазначав В. Пинзеник, джерелом додаткових доходів для бюджету могло б стати посилення податкового навантаження на операції з офшорами, а також перегляд податкових пільг аж до повної їх ліквідації. Держава має припинити дотувати споживання газу заможними громадянами та посилити контроль за сферою держзакупівель.
У свою чергу екс-заступник глави НБУ та міністра фінансів Олександр Савченко вважає, що для стимулювання економіки уряду слід збільшити запозичення і використовувати механізми фінансування через емісію облігацій внутрішньої державної позики. Це призведе до певної інфляції, можливо, навіть девальвації, але може врятувати економіку від скорочення ВВП. Якщо залишити ситуацію без змін, за підсумками року буде мінус. Аби економіка реально запрацювала, потрібно мільярдів 100 запустити в її обіг. Це реально зробити без значної інфляції та девальвації. Тут питання техніки.
Сподівання
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта погоджується, що підсумки І кварталу і семи місяців засвідчують: річні показники економіки будуть гіршими, ніж закладались у кошторисі. Коли складаються загальні прогнози, є певні припущення, що формуються показниками податкової, тарифної, курсової політики, політики розвитку, закладаються певні інструменти розвитку в бюджет. Якщо вони працюють, то впливають на економічне зростання.
Нині промисловість у мінусі, хороша динаміка у сільського господарства (за вісім місяців +13,3%). Але цього недостатньо, його додаткова вартість не є такою великою, аби перекрити недобір у промисловості. До того ж інфляція значно нижча, ніж прогнозувалося, тож надходження до бюджету значно менші. Зараз треба думати не про те, скільки доходів отримає держскарбниця, а про те, звідки вони беруться, який стан реальної економіки, як фіскальний сектор сприяє її розвитку.
Якщо економіка розвиватиметься, бюджет матиме доходи, розвиватиметься банківська система. Коли вона падатиме, не можна сподіватися на хороший кошторис та стабільну роботу фінустанов, які потребують ресурсів, що створюються в реальному секторі економіки.
Зараз говорити про секвестр бюджету треба дуже обережно, вважає А. Максюта, адже проведені тендери на держзакупівлі, укладені контракти з підприємствами. Якщо скоротити бюджетні видатки, може зрости бюджетна кредиторська заборгованість. Підприємства не отримають грошей за продану державі продукцію. Отже, скорочувати бюджет нині небезпечно.
Варто посилити роль держави. Вона має активно впливати на пріоритети розвитку економіки, і не тільки через політику регулювання. У багатьох країнах є ціла система таких корпорацій розвитку. Вона допомагає національному виробнику виготовляти і реалізовувати свою продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринку. На жаль, в Україні мало для цього робиться.
Щоправда, Мінекономіки розробило концепцію участі держави у прискоренні економічного зростання. Тільки воно може бути запорукою стабільності бюджету. Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС перед Україною відкриється великий ринок, і треба думати, як виводити на нього наші підприємства. Якщо так, як це робиться нині, то з європейським ринком їм працювати буде проблематично.
У країнах ЄС діють банки реконструкції і розвитку, експортно-кредитні агенції, які допомагають реальному сектору економіки. В Україні такої інфраструктури немає, тож наші виробники і експортери зіткнуться із серйозними проблемами.
Реалії
Експерти нагадують: уряд розраховував, що в процесі реалізації Програми активізації економіки ситуація в країні поліпшиться. Було багато сподівань, що у ІІ півріччі світова економіка пожвавиться. Зараз на її ринках з'явилися позитивні сигнали, в європейській та американській економіці гальмується падіння. Тож у Мінекономіки очікують на певне поліпшення, адже зібрано хороший урожай. Реальний ВВП може зрости наприкінці року, але менше, ніж прогнозовані 3,4%.
А. Максюта вважає, що треба переосмислити ставлення до державного планування і прогнозування, зробити акцент не на короткостроковому, а на середньостроковому плануванні. Якщо держава займатиме активну позицію в економіці, на неї дивитимуться агенти ринку і підтримуватимуть державні пріоритети. Нині додаткову вартість дає торгівля, ринок фінпослуг. Така структура склалася при пасивному ставленні держави до економіки.
Треба переходити до більш жорсткого індикативного планування розвитку, тоді зможемо формувати технологічну структуру економіки, яка даватиме суттєву додаткову вартість, що формуватиме доходи бюджету. Якщо хочемо отримувати доходи з таких структур, які є, то матимемо з бюджетом постійні проблеми. І постійно позичатимемо, щоб перекрити недонадходження до бюджету.
Це також відволікає гроші з реального сектора економіки, бо головне завдання банківської системи — кредитувати його. Нині ж кредитування не на високому рівні. Головне — кредитувати реальний сектор економіки. Через нього уряд отримує податки, щоб виконувати зобов'язання і здійснювати свою політику через інструменти податкової політики та політики видатків.
Враховуючи поточний розвиток подій, аналітики допускають, що цьогоріч повториться сценарій минулого року. Тоді держбюджет теж був розрахований на нереальних макропоказниках. При прогнозі зростання економіки на 3,9% воно фактично становило 0,2%. Інфляція була запланована на рівні 7,9%, а по факту вийшла дефляція 0,2%. Як наслідок, при запланованих доходах 374 млрд грн до бюджету надійшло 346 млрд. При запланованих видатках 413,6 млрд грн профінансовано 395,7 млрд. Офіційний дефіцит держбюджету — 53,445 млрд, хоча очікувалося 38,8 млрд.
Поточна непевність бюджетної ситуації закладає додаткові ризики при розробці бюджету-2014. Хоча б із тієї точки зору, що намагання витиснути з економіки ресурс ще в поточному році остаточно обезкровить її на наступний рік. Це не кажучи про проблему складання якісних прогнозів, щоб вони знову не вийшли неадекватно завищеними.
Згідно з підготовленими в уряді попередніми розрахунками, в наступному році очікується зростання ВВП на 3%. ВВП становитиме 1628,7 млрд грн. За оцінками Мінфіну, обсяг доходів держбюджету має зменшитися на 13,5% — до 320 млрд грн, а зведений бюджет — на 8,7% (до 430,2 млрд). Це пояснюється, зокрема, запланованим зниженням ставок податків, унаслідок чого 3,8 млрд держбюджет недоотримає з податку на прибуток та 17,7 млрд — з ПДВ. Граничний дефіцит має становити 3% ВВП (48,9 млрд).
Урядові новації
У Мінфіні також указують на можливі втрати бюджету у 2014 р. від застосування податкових, митних пільг і преференцій у розмірі 93,2 млрд грн. Як додаткове джерело наповнення держказни, в країні можуть запровадити податок на обмін валют. Нині Міндоходів і НБУ працюють над законопроектом про десятивідсотковий збір до Пенсійного фонду від готівкових валютообмінних операцій.
Ідея запровадження податку на обмін валют не нова. Рік тому цю тему також активно обговорювали в парламенті та експертних колах. І спантеличили тих українців, які, не надто довіряючи рідній гривні, заощаджували кревні для нагальних життєвих потреб в іноземних грошах. Восени 2012 р. в НБУ планували встановити 15-відсотковий податок на обмін валют. Але противників цієї ідеї виявилося більше, ніж прихильників.
Тож Верховна Рада вирішила не поспішати з її впровадженням у життя. І от нова спроба. Замість 15% податку на обмін валют — 10%. Посадовці знизили ставку оподаткування. Але самої ідеї запровадити такий збір не полишають. Держава хоче відучити населення заощаджувати у валюті та спонукати довіряти свої гривні банківській системі. Платити доведеться не за всі валютні операції. Приміром, виплату відсотків за банківські депозити чи кредити чиновники пропонують звільнити від оподаткування.
Так само, як і приватні валютні перекази. Щоправда, поки невідомо, що конкретно планують обкладати податком — лише купівлю чи продаж умовних одиниць. Експерти висловлюють різні припущення, як загалом, так і про рівень ставок, правил впровадження обміну іноземних грошей. Дехто вважає, що такий податок сприятиме зміцненню гривні і послабленню позицій американського долара на українському ринку. І що найголовніше — поповненню держбюджету України.
А от для простих українців новий збір не буде обтяжливим. Втратять лише валютні спекулянти. Якщо сьогодні купити валюту, а завтра продати, такий податок невигідний людям. Коли зберігати валюту один-два роки, він несуттєво вдарить по сімейному бюджету. Та все ж експерти фінансового ринку до ідеї впровадження податку на обмін валют ставляться із застереженням. Вони кажуть, що практика справляння збору до Пенсійного фонду за валютнообмінними операціями вже була в Україні наприкінці 90-х — початку 2000-х. Тоді це призвело до розквіту тіньового валютного ринку. Теж саме може повторитися і зараз. Натомість до очікуваних результатів щодо зміцнення гривні та наповнення держбюджету оподаткування обміну валют не приведе.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»