ПАКИСТАН: УРЯД НОВИЙ — ПРОБЛЕМИ ТРАДИЦІЙНІ
Місяць тому в Пакистані вперше в історії цієї країни не в результаті військового перевороту, а за підсумками загальних виборів змінилася влада. Прем’єр-міністром Пакистану став лідер партії «Мусульманська ліга» Наваз Шариф.
Утім, він отримав непростий політичний спадок. Майже десять років війни НАТО проти афганських талібів із використанням території Пакистану як тилової бази максимально посилили радикальні ісламістські настрої в Пакистані. Економіка цієї країни фактично перебуває в руїнах.
До традиційного пакистансько-індійського протистояння з приводу спірного штату Кашмір додалися проблеми в Пуштуністані та Белуджистані. Пакистанські племена пуштунів не визнають центральної влади, що максимально загострює пакистансько-афганські відносини. Ще більш заплутаною є ситуація в провінції Белуджистан, де не лише розміщено головний пакистанський ядерний полігон «Покхаран», а й видобувається половина природного газу та виробляється дві третини електроенергії, необхідної для життєзабезпечення Пакистану. Шиїтська більшість белуджів наполягає на його відокремленні. Це провокує сунітсько-шиїтську різанину по всьому Пакистану.
Водночас сунітські радикали встигають підривати світську владу терористичними актами. Днями з Пакистану в Україну доставили тіла трьох альпіністів, які були вбиті пакистанськими ісламістами в горах Кашміру. Терористи намагаються ізолювати уряд на міжнародній арені, ускладнивши тим самим його діяльність.
Наваз Шариф досить активно намагається вирішувати проблеми Пакистану. Виступаючи днями перед парламентом, прем’єр-міністр Наваз Шариф оголосив намір судити колишнього президента країни Первеза Мушаррафа за військовий переворот 1999 року, внаслідок якого Шариф минулого разу й був усунений від влади.
Але популярність нинішнього уряду Шарифа залежатиме від здатності вирішувати насамперед проблеми боротьби проти тероризму та стабілізації економіки. Днями Пакистан отримав близько п’яти мільярдів доларів термінового кредиту від Міжнародного валютного фонду. Прем’єр-міністру довелося обмежити закордонні відрядження для урядовців.
Заради стабілізації економіки Навазу Шарифу довелося здійснити терміновий візит до Пекіна. Там він назвав пакистансько-китайські відносини «солодкими, як мед». Було підписано низку угод щодо розбудови за допомоги китайських інвестицій низки підприємств у Пакистані, модернізації інфраструктури доріг та електромережі.
Також Китай добудовує порт Гвадар в Аравійському морі, до якого проводять ще одну чергу Каракорумського шосе. Глибоководний порт Гвадар стане для Китаю альтернативним щодо небезпечної через піратство Малаккської протоки шляхом імпорту нафти з країн Перської затоки. Тож у тактичному сенсі уряд Наваза Шарифа поки що ефективно вирішує традиційні проблеми Пакистану. Але на більше знадобиться справжнє диво.
також у паперовій версії читайте:
- ДИПЛОМАТІЯ БЕЗ ЗБРОЇ— ЩО МУЗИКА БЕЗ ІНСТРУМЕНТІВ
- СЕЗОННА ПЕРЕДИШКА
- ПОЛІТИЧНА КРИЗА ПО-ЧЕСЬКИ
назад »»»