400 ДОКУМЕНТІВ ПРО ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ КОНФЛІКТ
В електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua виклали у відкритий доступ колекцію документів про польсько-український конфлікт часів Другої світової війни та після неї. Вона складається з матеріалів ОУН та УПА 1942–1947 років.
Про це УНІАН повідомили у прес-центрі Центру досліджень визвольного руху.
Як зазначають українські дослідники, польський електронний проект, присвячений темі протистояння, зокрема на Волині, документів досі не публікує.
Документи колекції відтворюють атмосферу поступового наростання польсько-українського конфлікту протягом 1941–1942 та його розгоряння у 1943–1944 роках. Тут можна віднайти інформацію про суспільні настрої, окупаційну адміністрацію, діяльність українського, польського та радянського підпілля. Надзвичайно точно описано суспільно-політичне тло, на якому розростався конфлікт і починалася війна.
Безпосередньо про перебіг військових дій розповідають як звіти відділів УПА з Холмщини, Волині, Галичини, так і територіальних ланок ОУН. Ці дані доповнюють інструкції та накази, що регламентували ті чи інші дії визвольного руху, звернення, відозви, які подавали офіційні роз’яснення для населення.
«Корисним для дослідників джерелом є відтворені підпільниками списки жертв та записи свідчень уцілілих очевидців. Надзвичайно цікавим є також комплекс протоколів показів жертв і свідків так званої Грубешівської революції весни 1944 року, який по гарячих слідах відтворює деталі нападів польських формувань на українські села Холмщини. Звіти також подають інформацію про антипольські акції, проведені як українськими повстанцями, так і цивільними селянами»,— зазначив дослідник цієї теми старший науковий співробітник Києво-Могилянської академії кандидат історичних наук Володимир В’ятрович.
Керівник проекту «Електронний архів українського визвольного руху» Андрій Когут вважає, що поява таких документів в Інтернеті є важливим кроком до розуміння трагічних подій польсько-українського конфлікту. «Зараз ми бачимо дуже багато дискусій довкола цієї проблеми, часто надто далеких від історії.
Упевнені, що публікація первісних джерел сприятиме наповненню професійного діалогу важливим фактажем. На жаль, з польського боку поки бракує таких проектів. До прикладу, цього року запущено інтернет-портал zbrodniawolynska.pl, на якому можна знайти свідчення, записані в останні роки, статті науковців. Натомість там немає документів із того часу, особливо матеріалів польського підпілля».
На думку В’ятровича, дані документи однієї з воюючих сторін надзвичайно важливі для розуміння суті всього конфлікту. «Якщо зіставляти оприлюднені в електронному архіві документи з матеріалами польського підпілля, то отримаємо унікальну можливість побачити польсько-українську війну з «окопів» кожної воюючої сторони і, таким чином, наблизитися до розуміння цих подій, мотивів їх учасників».
Загалом у новій колекції електронного архіву представлено 380 документів зі збірки документів Миколи Лебедя архіву Центру досліджень визвольного руху, а також електронні копії документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.
* * *
Глава нижньої палати польського парламенту — сейму Єва Копач вважає необхідним визнати Волинську трагедію, яка є найкривавішим польсько-українським конфліктом в історії відносин двох народів, «геноцидом» поляків.
Про це вона сказала в Sygnalach Dnia на Польському радіо.
«Правду не можна перекричати чи передискутувати. 100 тисяч поляків — малих дітей, жінок, чоловів — загинуло тоді, та це факти, щодо яких не повинні вестися дискусії»,— заявила вона.
Прес-секретар глави сейму Івона Сулік відмовилася прокоментувати УНІАН, чи на позицію Єви Копач вплинула оприлюднена на минулому тижні заява майже 150 депутатів Верховної Ради України, котрі закликали польський парламент визнати ті події геноцидом.
На минулому тижні депутати Партії регіонів, КПУ та низки позафракційних у спеціальному листі закликали сейм Польщі визнати «волинську різанину геноцидом польського народу та засудити злочинні діяння українських націоналістів».
20 червня вища палата польського парламенту — сенат більшістю голосів ухвалив заяву з приводу 70-ї річниці Волинської трагедії, яку назвав у ній «етнічною чисткою з ознаками геноциду».
* * *
Правляча партія Польщі «Громадянська платформа» (РО), голоси якої є необхідними для ухвалення заяви щодо Волинської трагедії, виступає проти називання тих подій геноцидом та встановлення 11 липня Днем пам'яті жертв.
Як передає кореспондент УНІАН з Варшави, про це свідчать виступи представників партії під час дискусії на цю тему, котра відбулася у середу ввечері.
Вони переконували колег, що «етнічна чистка з ознаками геноциду» краще відтворює сутність тих трагічних подій, ніж саме слово «геноцид». Представники партії також закликали депутатів узяти до уваги можливу негативну реакцію на заяву в Україні.
Позицію РО підтримав «Рух Палікота», який має 36 депутатів у сеймі та представник якого під час дискусії закликав більше концентруватися на майбутніх відносинах з Україною, ніж на минулому.
На називанні Волинської трагедії геноцидом наполягали представники найбільшої опозиційної партії «Закон та справедливість» (PiS), Польської селянської партії, яка входить до урядової коаліції (PSL), та опозиційних «Союзу лівих демократів» (SLD) та «Солідарної Польщі» (SP). Вони також закликали встановити 11 липня Днем пам'яті жертв Волинської трагедії та мучеництва кресовян.
Представлені в польському сеймі політичні сили, які хочуть назвати ті події геноцидом та встановити День пам'яті жертв, разом мають у нижній палаті польського парламенту 208 голосів та можуть проголосувати відповідні поправки до компромісного варіанта, якщо заручаться підтримкою 10 депутатів з інших об'єднань та позафракційних, а також частини депутатів РО. Рішення ухвалюється більшістю голосів — 231.
Сейм Польщі планує проголосувати за заяву в справі 70-ї річниці Волинської трагедії сьогодні, 12 липня.
***
Майже половина громадян Польщі нічого не знає про польсько-український конфлікт на території нинішньої Волинської області України в часи Другої світової війни (Волинську трагедію).
Про це свідчать результати проведеного компанією CBOS дослідження, котрі опублікувала Gazeta Wyborcza.
Видання зазначає, що понад третину опитаних сказали, що взагалі нічого не знають про Волинську трагедію, в той час як 15% зазначили, що щось чули, але не знають, хто був жертвою, а хто винуватцем тих подій.
Газета зауважила, що серед тих, хто декларує свою обізнаність у цій темі, переважна частина має дуже поверхові знання.
«Відповіді чималої частини поляків свідчать, що вони плутають «волинську різанину» з іншими трагічними подіями Другої світової війни. Говорячи про жертв злочину, майже кожен десятий згадує офіцерів Війська Польського та польської еліти, що вказує на те, що вони плутають події на Волині зі злочином у Катині»,— пише видання.
Згідно з даними опитування, 52% поляків, які знають про Волинську трагедію, вважають винуватцями тих подій українців, а 12% — німців та росіян.
9% поляків знають, що на Волині теж гинули українці, а 2% вважають лише українців жертвами тих подій.
Більшість громадян Польщі впевнена, що спільна польсько-українська історія є радше причиною для конфліктів, ніж для єднання: так думають 54% опитаних проти 24%, які мають протилежний погляд.
«Найбільше людей, які оптимістично дивляться у майбутнє,— це ті, кому ще не виповнилося 25 років»,— наголошує Gazeta Wyborcza.
Результати дослідження також засвідчили, що більшість поляків (46%) вважає польсько-українські відносини «не добрими і не поганими» на тлі майже п'ятої частини опитаних, які взагалі не мають жодної точки зору з цього питання.
«Добрими відносини з нашим східним сусідом вважають молоді люди, мешканці найбільших міст, з вищою освітою, котрі задоволені своїм матеріальним станом. Це 21% опитаних»,— пише газета.
Поганими відносини між Україною та Польщею вважають 15% поляків.
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
назад »»»