ПОКРАЩЕННЯ ВЖЕ ПІСЛЯЗАВТРА
Темпи економічного зростання цьогоріч в Україні за умови незмінності політики будуть нульовими, стверджують у МВФ. Наступного року можуть досягти 2,8%. Інфляція становитиме 0,5%, через рік — 4,7, безробіття — 8,2, потім — 7,9%. Тож Україна, за висновками МВФ, стала аутсайдером серед країн Східної Європи та СНД.
За урядовими прогнозами, ВВП цьогоріч повагомішає на 2,5–3,4%. А згідно з Програмою активізації розвитку економіки, в наступному році збільшиться на 3–4%. Експерти Мінекономіки, науково-дослідних інститутів, провідних економічних інститутів НАНУ погіршили прогноз зростання ВВП за підсумками цього року до 1,2 проти прогнозованих раніше 2,9%. Середнє значення індексу ВВП становитиме 101,2, у 2014-му — 103,3%. При цьому показник приросту ВВП у наступному році варіюється — від 1,3 до 4,6%. Економічне зростання буде зумовлено зростанням споживання, показник якого найближчими роками також варіюватиметься від одного до 12,5%.
За сценарієм Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, ВВП ц. р. додасть 1,3–1,4% у разі успіху в переговорах із МВФ і виділення кредитів за програмою «стенд-бай». У разі провалу переговорів динаміка ВВП може бути негативною — до -3%. Згідно з проектом бюджетної резолюції, зростання ВВП прогнозується на рівні 3%.
Вітчизняні експерти заговорили про урізання бюджету. Негаразди економіки люди відчувають у своїх кишенях. Утім уряд сподівається на підйом у ІІ півріччі і все ще обіцяє реформи. Чи справді колапс такий глибокий, як бачиться зовні, і чи є шанс на відновлення? Опозиція знає причини негараздів, адже система держфінансів розбалансована. Ситуація з бюджетним дефіцитом неконтрольована, задекларований у кошторисі безпрецедентний дефіцит у 50 млрд грн занижений.
Та фахівці не здивовані різкими оцінками з-за кордону і стверджують, що проблеми економічні закладені торік причинами політичними. Перед виборами було поставлене завдання утримати гривню. Відсоткові ставки злетіли вгору, курс нацвалюти застабілізувався, гривні в обігу поменшало, кредитування економіки зупинилося, промисловість залишилася без позик. Митарі пішли наполегливо збирати податки з бізнесу, бюджет втратив через фіксовану стабільність гривні майже 20 млрд.
У найпесимістичнішому протягом усіх часів звіті МВФ називає реформи нашої економіки надто повільними. Вітчизняні експерти схильні говорити про їх малу ефективність. Реформаторські плани Президента, кажуть, більш амбітні, плани уряду консенсуально-директивні. Проурядова більшість запевняє, що зростання економіки цьогоріч таки буде, але не таке, як очікувалося раніше, та перераховують здобутки уряду, зокрема плани із втілення програми імпортозаміщення, створення робочих місць, написання програми економічного зростання. І підкреслюють, що в країні панує політична стабільність, є можливості працювати й творити.
Цифрова оборона
Глава уряду захищає свою роботу цифрами. І зазначає, коли в критиці є раціональне зерно, й продиктована вона турботою про народ, уряд її сприймає і готовий до співпраці. Уряду вдавалося знаходити погоджені з нардепами рішення, спрямовані на стабілізацію соціально-економічної ситуації та розвиток країни. Разом напрацювали позитивний досвід суспільних інтересів шляхом обговорення важливих проблем з громадськістю, депутатами, експертами. Так стали законами визначальні для розвитку держави Податковий, Митний, Кримінально-процесуальний кодекси.
Торік було безліч апокаліптичних прогнозів: гривня обвалиться, економіка зупиниться, ціни зростуть, зникнуть певні товари. Цим активно підігравали валютним спекулянтам, недобросовісним підприємцям, які розкручували ціновий ажіотаж і спустошували кишені людей.
Але пророцтва не справдилися. Зараз зростання ВВП порівняно з 2009 р. — майже 10%, промвиробництва — 18%, обсяги житлового будівництва збільшились у 1,7 разу, товарообігу — в 1,6, зарплати — в 1,4 разу. Фонд оплати праці повагомішав у 1,5 разу, видатки Пенсійного фонду — в 1,4. Упродовж трьох років уряд 18 разів підвищував зарплату бюджетникам і 34 рази — пенсії. Підвищення робили поступово, тож не допустили інфляції, як було раніше.
Доходи людей, визнає М. Азаров, ще не такі, аби забезпечити належний добробут. Та уряд робить усе, щоб їх збільшити. Три роки тому перед країною постали дві проблеми, які вели до соціально-економічного колапсу. Це найбільша в Європі ціна на газ, яка загрожувала зупинкою базових галузей промисловості та зубожінням населення, і падіння доходів, заморожені соцгарантії, що обумовлювали скорочення внутрішнього ринку.
Нас змушували під загрозою драконівських штрафів задорого купувати 52 млрд кубів газу. За півроку Україна мала стати банкрутом. Ми і зараз переплачуємо суму, яка дорівнює дефіциту бюджету Пенсійного фонду чи річним витратам на охорону здоров'я. Ситуацію вдалося врятувати. Завдяки домовленості з Росією отримано знижку в оплаті за газ. Тож щороку в економіці залишалося 5 млрд дол., не зупинилася металургія й хімія, держава отримала можливість стимулювати збільшення видобутку газу, шукати альтернативні джерела постачання та енергозбереження.
Торік скоротили споживання імпортного газу до 33 млрд. Модернізували теплоелектростанції, перевели частину агрегатів на вугілля, оновлені потужності атомних і гідроелектростанцій. Видобуток вугілля зріс на 4,2 млн т, збільшено видобуток свого газу. Для пошуку та видобутку вуглеводнів залучені світові лідери Shell, Chevron, EхxonMobil. Постачається дешевший газ з європейського спотового ринку. Почалося будівництво заводу з виробництва ядерного палива. Потужності альтернативної енергетики з відновлюваних джерел зросли вп'ятеро.
Все це зменшує тягар енергозалежності країни. Уряд вирішив не перекладати на людей вагу надмірних цін на газ. Вони для населення незмінні 32 місяці, тарифи на електроенергію — 24 місяці. Більшість населення за газ платить 724 грн за тисячу кубів. Вартість газу в Росії залежить від регіону — 800—1358 грн, румуни купують за 3 757 грн, угорці — за 4236, болгари — за 7433. Знижено планку компенсації витрат на послуги ЖКГ: до 15% доходів працездатних, 10% — пенсіонерів.
Інший шлях
Від початку кризи більшість країн за рекомендаціями МВФ вдалася до бюджетної економії, затягування пасків у соцсфері. В Україні обрали інший шлях: збільшення доходів населення задля зростання внутрішнього ринку. Уряд підвищує соцстандарти, запевняє М. Азаров, проводить політику підвищення добробуту людей. Це складна робота, їй протипоказаний популізм, адже зростання статків може базуватися лише на розвитку економіки. Уряд не влаштовують розміри пенсій, він робить все, аби люди мали більше.
Середній розмір пенсій збільшився в 1,4 разу до 1471 грн. Торік перерахували пенсії 13 млн пенсіонерам, зокрема 580 тис. військовослужбовцям. Середній розмір пенсії для ліквідаторів аварії на ЧАЕС збільшився в 2,2 разу до 4280 грн.
Раніше підвищення соцвиплат знецінювалось інфляцією. У 2009 р. прожитковий мінімум зріс на 5%, інфляція сягала 12,3%. Упродовж трьох років 15 разів збільшувався прожитковий мінімум, нині в 1,7 разу суттєвіший, допомога з догляду за дитиною — вчетверо, в 1,6 разу — одиноким матерям. Виплати при народженні дитини зросли у 2,4 разу, допомога малозабезпеченим сім'ям — вп'ятеро, в 2,4 разу збільшено допомогу при усиновленні, в 1,6 — на дітей під опікою і піклуванням. З'явилося 1 644 прийомні сім'ї, створено 286 дитбудинків сімейного типу, де виховується 12 137 дітей.
Глава уряду визнає, що зарплати зростають не так швидко, як хотілося б, але доходи населення і оплата праці після падіння у 2008–2009 рр. стабільно збільшувалися. За три роки зарплата з урахуванням інфляції додала 37%, заощадження людей у банках — 171 млрд. Підвищуються зарплати в бюджетній сфері, незважаючи на високе боргове навантаження на бюджет, кабальні ціни на газ, високу вартість нафти, коливання попиту на наш експорт.
Ухвалювалися рішення, спрямовані на підвищення престижності праці в бюджетній сфері, закріплення кваліфікованих кадрів. Встановлено допомогу працівникам закладів культури на оздоровлення; матдопомогу, щомісячну винагороду військовослужбовцям; надбавку за особливі умови праці лікарям, медсестрам. Виплачуються надбавки учителям, викладачам профтехучилищ, бібліотекарям, соцпрацівникам.
Системні зміни
Головне, зазначає М. Азаров, що ці підвищення проводяться системно, а не під вибори, економічно обґрунтовані. Йдуть перетворення в податковій, регуляторній, інвестиційній сферах, проте вони даються важко. Є опір бюрократів, приватних власників, які ведуть бізнес нецивілізовано.
Істотно розширено простір для ділової активності, вільний від держвтручання. Кількість податків і зборів скорочено від 43 до 23, ставки основних зменшені (на прибуток — від 25 до 17%, ПДВ від нинішніх 20% у 2014 р. знизиться до 17%). Запроваджено систему податкових стимулів для модернізації виробництва, впровадження енергозберігаючих, енергоефективних технологій. Усупереч скаргам на утиски малого бізнесу кількість спрощенців зросла на 300 тис.
Спрощені митні процедури. Законодавчо визначені терміни митного оформлення вантажів, які скоротилися вдесятеро. Зменшено кількість документів, що подаються з митною декларацією,— їх лише три. Майже на третину скорочено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Країна перейшла до єдиного вікна реєстрації та видачі дозвільних документів. Підприємницька діяльність буде звільнена від позапланових і необґрунтованих перевірок, запевняє М. Азаров. Революційне спрощення відбулося у сфері доступу до електричних та газових мереж.
Однак не всі проблеми вирішено. Зміни у сфері підприємництва відбуваються повільніше, ніж планувалось. Уряд налаштований завершити дерегуляцію, від цього залежить успіх боротьби з корупцією. Знаючи масштаб її ризиків, уряд почав системно їх долати. Ухвалено закони про боротьбу з корупцією, декларування доходів і витрат держслужбовців, про держзакупівлі, доступ до публічної інформації. Усі кандидати на посади в публічній службі проходять спецперевірку. До кримінальної відповідальності притягнуто 10 тис. осіб.
Не варто говорити про економічний провал і розгул корупції, зауважує М. Азаров. Якщо все розкрадається, за рахунок чого збільшено виплату пенсій на 83 млрд, зарплат — на 193 млрд? Розгорнулось масштабне інфраструктурне будівництво, стадіони, мости, аеропорти, дороги, школи, медцентри слугуватимуть людям. Капвитрати бюджету зросли втричі. У непрості кризові роки залучили сотні тисяч українських робітників та сотні підприємств до виконання важливих робіт.
Реконструйовано чотири міжнародні аеропорти. У Києві введено в експлуатацію п'ять станцій метро, автомобільний міст через Дніпро. Відкрито рух на дорозі Київ — Чоп, Житомирській, Рівненській трасах. Відремонтовані дороги Київ — Ковель — Яготин, введено в експлуатацію 4,6 тис. км доріг — утричі більше, ніж за попередні періоди.
Якби «газовий зашморг» не змушував країну переплачувати за газ, змогли б збудувати і відремонтувати більше об'єктів. Уряд не закриває школи, а проводить оптимізацію там, де мало учнів. Зроблено акцент на відновленні інфраструктури дошкільних, загальноосвітніх закладів, введено в експлуатацію 74 школи, відремонтовано 6400, відкрито 1345 дитсадків.
Високими темпами реалізується програма «Шкільний автобус», за два роки на маршрути вийшло 1579 автобусів. Щоправда, глава уряду не згадує про те, що держава заборгувала виробникам машин, зокрема компанії «Еталон» — 27 млн грн, «Укравто» — 40, «Автоінвестбуду» — понад 30. Тож виробники не мали чим платити людям зарплату й зупинили виробництво на кілька місяців. Цьогоріч уряд планує купити ще 400 автобусів. Та чи вистачить на них грошей?
Амбітні плани і реалії
Зробити треба більше, визнає М. Азаров, але потрібні значні ресурси, цілеспрямована воля. У лютому з'явилася програма активізації економічного розвитку. Вона не могла з'явитися раніше, було скрутно з грошима. Важко було уявити, що держава зможе втілити програму вартістю 450 млрд грн. Тоді податкова система не стимулювала розвиток, зарегульована економіка не дала б розкритися діловій ініціативі, банки ледве виживали. Ми не могли захищати свої інтереси на зовнішніх ринках. Перетворення, здійснені впродовж трьох років, створили фундамент для амбітної програми індустріалізації країни.
Уряд дав економіці механізми для активізації розвитку пріоритетних галузей, запевняє М. Азаров. Це, насамперед, сфера АПК. Планується подвоїти частку сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Для цих та інших проектів передбачені держгарантії на 5 млрд грн. Держпідтримка створить умови для успішної роботи 120 машинобудівних та металургійних підприємств.
Цифри і факти переконливі, проте аналіз МВФ свідчить про інше. Уже більше, ніж півроку наша економіка падає. ВВП знижується, промвиробництво йде в мінус. За цифрами аналізів, прогнозів, амбітних планів важко розгледіти втрати пересічних українців. Однак вони неминучі і вдарять по гаманцю кожного з нас. Бюджет не буде виконаний за доходами і витратами. Бюджетним установам — школам, лікарням, науковим установам, закладам культури, освіти — фінансування передбачене лише до жовтня.
Одним із головних показників економіки країни є купівельна спроможність її громадян. Вона лише падала останніми роками. Гривня повільно, але знецінювалася. Ціни помірно, але росли. На все.
Світова криза не може оминути Україну. Песимістичні цифри, наведені екпертами МВФ, свідчать про те, що настав час економити, треба затягувати паски. Можна втратити роботу, не можна розраховувати на підвищення зарплати. У країні економічний спад. В уряді твердять: ситуація — під контролем. І собі, заможним, затягувати паски не збираються.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»