У КОГО ТРІЩАТИМУТЬ ЧУБИ, ЯК НЕ ПОРОЗУМІЮТЬСЯ ПАНИ?
Або ДЕЩО ПРО ЗВОРОТНИЙ БІК ПРИВАТИЗАЦІЇ «ПО-УКРАЇНСЬКИ» МАЛИХ ГІДРОСПОРУД
Хід приватизації державного майна, яке десятиліттями створювали покоління наших людей і яке нині за безцінь перейшло до рук купки олігархів, породжує більше запитань, ніж дає відповідей. Навіть уже після того, коли не лише основні стратегічні підприємства отримали нових хазяїв, а черга дійшла й до дрібних і, вочевидь, не прибуткових об’єктів. Та і їх гуртом скуповують у регіонах.
Приміром, на Полтавщині Фонд державного майна України продав у приватні руки майже всі місцеві малі гідроелектростанції (МГЕС), які ще на початку 50-х будували на малих річках для забезпечення електрикою колгоспів і невеликих сіл. Нині далеко не всі з них виробляють електроенергію, гідроспоруди давно не ремонтували, не кажучи вже про оновлення обладнання. Але на кожен товар завжди знайдеться покупець, особливо коли МГЕС розташована у мальовничій місцевості. З молотка швидко «пішли» гідроспоруди у Шишацькому, Великобагачанському, Решетилівському, Новосанжарському, Зіньковському та Миргородському районах.
Усе б нічого, але першими на собі відчули результати переходу МГЕС до приватної власності жителі сіл, поблизу яких розташовані гідроспоруди. Причому, приватизація «по-українськи» їх настільки обурила, що цими днями в кількох селах, зокрема Великобагачанському районі, люди вийшли на сходки і вимагали повернути місцеву МГЕС у державну власність...
* * *
Цікаво, але певним чином селян підтримало керівництво району, яке виступило проти передачі новому власникові Шишацької МГЕС — ТОВ «Енергія-1» землі в довгострокову оренду. Випадок для нинішньої української глибинки небачений, якщо зважити на сувору вертикаль теперішньої влади, при якій місцеві чиновники практично не мають голосу. А якщо й подадуть його, то в унісон із думкою вищого керівництва. Можливо, зважаючи на резонанс, якого набула історія з наслідками приватизації Шишацької МГЕС, одразу в трьох державних адміністраціях — Полтавській обласній, Шишацькій та Великобагачанській районних, тепер сушать голову у пошуках виходу із ситуації, яка склалася після продажу Фондом державного майна України Шишацької МГЕС.
Річ у тому, що нові власники гідроспоруди, яку звели на мальовничих берегах річки Псел ще 1956 року, тепер забороняють жителям сіл Остап’є та Запсілля (Великобагачанський район), розділених між собою річкою, користуватися мостом. Понад півстоліття тамтешні селяни безперешкодно проходили ним з одного берега Псла на інший — збирали гриби, влаштовували пікніки, пасли худобу тощо. А тепер нові власники гідроспоруди обгородили міст парканом та сіткою, виставили охорону. Найближчий міст розташований за чотири кілометри. Схожа ситуація вже виникала торік у жовтні, коли дирекція проданої Шишацької МГЕС забороняла прохід цим мостом. Але тоді конфлікт вдалося залагодити, і міст для проходу було відкрито. Проте, як з’ясувалося, ненадовго.
Зараз ці села гудуть, наче розтривожені вулики. Селяни не розуміють логіки дій влади, яка, продавши МГЕС, не потурбувалася про збереження їхнього права на вільне пересування землями територіальної громади. І не може вплинути на нового власника гідроспоруди — київську приватну компанію «Енергія-1».
Днями в селі Остап’є пройшла сходка місцевих жителів, де обговорювали ситуацію, котра склалася після того, як остап’євців відрізали від іншого берега Псла. Хмизу у багаття підкинула інформація про те, що нові хазяї МГЕС, котрі вже почали поводитися з селянами, наче пани, навіть не мають договору оренди на землю. На сходці говорили, що почали збуватися найгірші прогнози щодо наслідків приватизації «по-українськи», яка поспіхом проводиться в інтересах певних кіл грошовитих людей без урахування інтересів тих, хто власними руками створював національне надбання, яке нині урядовці щедро розпродають.
Конфліктна ситуація в районі швидко докотилася до обласного центру, на допомогу якого розраховують селяни у протистоянні з хазяями гідроспоруди. Заступник директора Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури Полтавської ОДА Олексій Костенко розповів кореспонденту «ДУ», що на адресу облдержадміністрації надійшли звернення щодо ситуації від одного з народних депутатів від Полтавщини, керівництва Шишацької та Великобагачанської райдержадміністрацій тощо. Їхні автори висловлюють стурбованість порушенням прав жителів сіл Остап’є та Запсілля.
Чи зроблено щось, аби захистити законні права селян та покласти край самоуправству, і чи підтверджується інформація про те, що нові власники Шишацької МГЕС, перекривши міст, навіть не мають права договору на оренду землі навколо гідроспоруди? Олексій Костенко інформує, що 5 червня 2013 року в облдержадміністрації з цього питання навіть проводили спеціальну нараду, на яку запросили директора ТОВ «Енергія-1» Олександра Чередниченка. Правда, конкретного рішення тоді не ухвалили. Посадовці облдержадміністрації, які брали участь у перемовинах, довели директору ТОВ свою стурбованість ситуацією з перешкоджанням селянам права на вільний прохід мостом через Псел і зажадали від керівництва ТОВ «Енергія-1» додаткових документів, які воно має надати до облдержадміністрації до 25 червня 2013 року.
У чиновників, як з’ясувалося, в рукаві був прихований козир, якій вони час від часу пред’являли в ході переговорів. Це — питання передачі землі біля Шишацької МГЕС в оренду ТОВ «Енергія-1». З таким проханням нові власники звернулися до керівництва області, просячи надати їм в оренду на 49 років 1,1641 га землі для обслуговування гідроспоруди. Рішення з цього питання також ще не ухвалене, заявив Олексій Костенко. Відома лише позиція обласних чиновників щодо умов передачі землі в оренду. Вона викладена в документі, датованому 11 червня 2013 року і підписаному директором Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури Полтавської ОДА Русланом Овчаренком.
У ньому, зокрема, наголошується, що «вимога щодо створення умов для забезпечення проходу жителів через мости, побудовані на греблях МГЕС, і через які до приватизації цих об’єктів люди мали необхідність та можливість ходити тривалий час після їхнього будівництва, на думку департаменту, повинна бути однією з умов надання облдержадміністрацією відповідного дозволу на довгострокову оренду Шишацької та інших ГЕС на території області».
Відома й думка керівників Шишацької та Великобагачанської райдержадміністрацій щодо ситуації, яка нині збурила громади сіл Остап’є та Запсілля. Вона вкрай негативна. Зокрема, керівник Шишацької райдержадміністрації В’ячеслав Білаш у листі до Полтавського обласного управління водних ресурсів наголошує на тому, що «Господарська діяльність даного підприємства (ТОВ «Енергія-1».— Авт.) веде до негативних екологічних наслідків, річка заболочується, гине рослинність. Населення нижньої частини селища потерпає від підтоплення.
Крім того, цією весною працівниками ГЕС закрито перехід на протилежний берег Псла. Просимо вжити заходів щодо забезпечення вільного та безперешкодного пересування населення з одного берега річки Псьол на другий в районі Шишацької ГЕС». (Стиль та орфографію збережено.— Авт.). Іншим листом на адресу заступника голови Полтавської облдержадміністрації Бориса Галушка, який датовано 25 травня 2013 року, В’ячеслав Білаш, з огляду на незговірливість нових власників гідроспоруди, заперечує проти передачі в оренду землі навколо Шишацької МГЕС ТОВ «Енергія-1».
Стурбований ситуацією із забороною вільного проходу мостом і голова Великобагачанської райдержадміністрації Іван Лещенко. У своєму листі до облдержадміністрації він наголошує, що керівники ТОВ «Енергія-1» не «вживають позитивних заходів щодо врегулювання даного питання, а прохід через міст дозволено лише одній родині, яка проживає на правому боці Псла».
Чиновники — народ досвідчений, і не дуже поспішає обнародувати своє ставлення до проблеми, якою переймається їхнє начальство. Тож спрогнозувати, як розгортатимуться події поблизу приватизованої Шишацької МГЕС непросто. Тим паче, говорять в неофіційній бесіді чиновники, в Полтавській облдержадміністрації начебто навіть і не знають прізвища справжнього власника ТОВ «Енергія-1». А саме це товариство й викупило практично всі гідроспоруди на Полтавщині, крім Великосорочинської МГЕС, власником якої стало, за повідомленнями Фонду державного майна України, ТОВ «Енергія Карпат».
У Полтавській ОДА не приховують, що землю в оренду власникам Шишацької МГЕС доведеться передати. Цього вимагає закон. Але перед тим необхідно знайти компромісне рішення і задовольнити вимоги територіальних громад, де наразі вирують пристрасті. Причому, таке рішення, аби селяни не відчували себе безправними кріпаками, і приватизація МГЕС жодним чином не позначилася на можливості здійснення ними своїх прав, гарантованих державою.
Позиція облдержадміністрації однозначна, каже посадовець: селяни мають безперешкодно користуватися мостом і вільно пересуватися землями територіальної громади. А керівництво МГЕС має виконати всі умови угоди, яку було укладено з районною владою перед продажем гідроспоруди.
Конфлікт навколо Шишацької МГЕС, вважають місцеві правозахисники, — лише перша ластівка у непростих відносинах між територіальними громадами та новими власниками приватизованого майна. Ситуація дедалі загострюватиметься, адже держава поспіхом позбувається майна, за яке прагне виручити бодай якісь кошти, і не прораховує соціальних наслідків, які часто «випливають» невдовзі після приватизації того чи іншого об’єкта.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, Полтавська область
також у паперовій версії читайте:
назад »»»