МОСКВА СЛЬОЗАМ НЕ ВІРИТЬ
Початок літа в політичному житті Росії позначився помітним пожвавленням: 12 червня стартувала передвиборча кампанія у Москві, а виборча кампанія у столичній області — три тижні тому. Мер Москви Сергій Собянін оголосив про намір узяти участь у дострокових виборах мера російської столиці в єдиний день голосування 8 вересня поточного року. Того ж дня відбудуться вибори губернатора Московської області.
Ці вибори обіцяють стати помітною подією політичного життя Росії, адже востаннє вибори мера Москви відбувалися десять років тому. Потім обраний тоді мером Юрій Лужков був відправлений у відставку з оригінальним обґрунтуванням «за втрату довіри президента». Йому на заміну й був призначений понад два роки тому Сергій Собянін. На цій посаді він пережив і президентські вибори, і виступи опозиціонерів на Болотній площі навесні 2012 року. Собянін за цей час реалізував чимало інфраструктурних проектів. Наведення порядку у господарських справах міста додало йому певної популярності.
Саме на цей політичний ресурс, а також на адміністративні можливості він і збирається спиратися під час виборчої кампанії, зайнявши позицію господарника-технократа. Хоча для обох владних кандидатів — Сергія Собяніна і претендента на крісло губернатора Московської області Андрія Воробйова — особливо гострим обіцяє бути питання територіального розширення меж Москви на деякі райони області. Фінансова сторона цього проекту неодмінно стане приводом для критики з боку опозиційних кандидатів як на посаду мера Москви, так і на посаду губернатора Московської області.
Найбільш імовірними суперниками Сергія Собяніна можуть бути Михайло Прохоров, Олексій Навальний, Володимир Жириновський. Їм треба назбирати підписи одного відсотка виборців Москви. Причому лідер «Лівого фронту» Сергій Удальцов, який донедавна координував дії несистемної опозиції, звернувся до слідчого комітету з проханням дозволити йому взяти участь у виборах мера.
Кумир «креативного класу» Олексій Навальний також розпочинає виборчу кампанію із залу суду у справі розкрадання майна компанії «Кіровліс».
Не менш відомий олігарх Михайло Прохоров, який на президентських виборах 2012 року фінішував третім, стикнувся з проблемою власних закордонних активів: нове російське законодавство забороняє державним службовцям мати бізнесові інтереси за кордоном. Свою кандидатуру висунув лідер ліберальної партії «Яблуко» Сергій Мітрохін.
Але поки що важко остаточно окреслити коло опозиційних кандидатів, які конкуруватимуть із Собяніним. Зрозуміло, що, ймовірніше, опозиційні кандидати не будуть висувати єдиного претендента на симпатії виборців у боротьбі із Собяніним.
По-перше, тому, що кожен опозиційний лідер намагатиметься якомога більше уваги привернути до власної політичної сили, адже столичні вибори матимуть загальний федеральний резонанс.
По-друге, офіційно свою позицію опозиційні кандидати пояснюють виборцям своїм побоюванням дій влади, яка нібито перешкоджатиме їхній реєстрації як кандидатів на виборчу посаду.
Утім, останній аргумент виглядає сумнівно, оскільки Кремль, навпаки, цього разу більше зацікавлений у максимальному розпорошенні опозиційних сил, аби наочно показати виборцям «неконструктивність» і нездатність опозиції до самоорганізації.
Проте під час виборчої кампанії можливі й несподіванки. Кілька поспіль спекотних літніх періодів спровокували три роки тому серйозні пожежі у Підмосков'ї, від яких більше місяця потерпала Москва. Хоча Міністерство надзвичайних ситуацій відтоді покращило протипожежну безпеку у Московській області, від примх погоди ніхто не застрахований.
Крім того, вкрай напруженими залишаються міжнаціональні відносини між росіянами і вихідцями з Кавказу у Московському регіоні. Тому можна допустити провокаційне загострення міжнаціональних проблем у Москві. Звичайно, не всі дії чинної влади зустрічалися позитивно москвичами. Останнє таке сумнівне нововведення полягає у запровадженні під приводом боротьби з транспортними заторами платної стоянки автотранспорту у межах Садового кільця.
Такі «сюрпризи» можуть зіпсувати тріумфальне повернення на посаду мера Сергію Собяніну. Однак якби ризики програшу були надто великими, влада не починала б гри у вибори. Очевидно, у Кремлі вирішили на виборах довести перевагу своїх кандидатів над представниками розпорошеної опозиції навіть у Московському регіоні, який на торішніх президентських виборах був центром опозиційних настроїв.
також у паперовій версії читайте:
- ПРИСТРАСТІ ЗА ПОЛІТИЧНОЮ НЕКОРЕКТНІСТЮ
- ІНТЕГРАЦІЯ «ПІСЛЯ ЧАВЕСА»
- ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДІАЛОГ
назад »»»