ВИШЕГРАДСЬКА ГРУПА:
МІЖ ТОРГОВЕЛЬНИМИ ВІЙНАМИ І КОНСОЛІДАЦІЄЮ
У Братиславі 18–20 квітня 2013 року відбулося засідання міністрів закордонних справ країн Вишеградської групи. Вони самі собі нагадали, що спільно мають у Європейському Союзі стільки ж голосів, скільки Німеччина і Франція разом. Утім, досі потенціал Вишеградської групи не використовується й на десять відсотків.
Це центральноєвропейське об’єднання було створено восени 1989 року, коли в Європі відбувалися радикальні геополітичні зрушення. У чеському містечку Вишеград представники Польщі, Угорщини та тоді ще Чехословаччини вирішили започаткувати альтернативу зруйнованим регіональним структурам співпраці доби холодної війни.
Після розпаду 1 січня 1993 року Чехословаччини, до Польщі й Угорщини у Вишеградській групі додалися ще й незалежні Чехія і Словаччина. Уже в 1994 році усі країни Вишеградської групи стали асоційованими членами Євросоюзу. Вишеградський регіональний формат співробітництва розглядався як спосіб підготовки цих держав до вступу в Євросоюз.
Першого травня 2004 року цей процес було завершено, після чого Вишеградська група стала своєрідною «групою за інтересами» у Євросоюзі. Суперечливе ставлення «старих» держав — членів ЄС до «вишеградців» обумовлювалося гостротою суперечок щодо ставлення до іракської військової операції США. Країни Вишеградської групи тоді підтримали США, за що й були названі державами «нової» Європи, а Німеччина і Франція як держави «старої» Європи були в опозиції щодо цього рішення. Проте ця військово-політична консолідація країн Вишеградської групи у НАТО була чи не єдиним яскравим епізодом прояву спільної позиції щодо важливого питання.
Натомість у діяльності Євросоюзу країни Вишеградської групи найчастіше виступали не консолідовано, а відстоюючи власні інтереси. Зокрема, з чотирьох держав Вишеградської групи лише Словаччина 2009 року приєдналася до зони євро. У свою чергу, Польща, Чехія та Угорщина досі користуються власними національними валютами. Причому Польща лише планує референдум з питання заміни польського злотого на євро.
Чехія відклала вирішення цього питання до кращих часів після кризи. Зате Угорщина ще більше загрузла у протиріччях з Євросоюзом. Суть протиріч полягає в різних підходах до ролі судових органів влади. Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан наполіг на скасуванні соціальних виплат циганським родинам, які народжують «забагато» дітей. Угорський конституційний суд це рішення скасував, але уряд Орбана провів зміни до конституції, які обмежили право судової гілки влади оскаржувати урядові рішення. За це Віктора Орбана європейські політики назвали «віктократором».
Але найгостріші протиріччя між країнами Вишеградського блоку стосуються гострої конкуренції на аграрному ринку. У Словаччині та Чехії систематично вибраковують польську аграрну продукцію. Це навіть стало приводом для втручання Європейської комісії, яка запевнила, що не допустить руйнації Спільного ринку.
На нинішній зустрічі у Братиславі «вишеградці» вирішили посилити та поглибити свій формат співробітництва, адже без єдиного голосу Вишеградської групи відстоювати спільні інтереси в Євросоюзі стає дедалі важче.
також у паперовій версії читайте:
- ВИПРОБУВАННЯ ТАЙВАНЕМ
- ДИПЛОМАТИЧНІ МАНЕВРИ НАВКОЛО «ОСІ ЗЛА»
назад »»»