ГРОШІ НЕ ОПРОМІНЮЮТЬСЯ
Через два роки після атомної катастрофи у Фукусімі якудза взяла під свій контроль значну частину контрактів на відновлення заражених опроміненням територій. Витіснена з інших бізнесів японська мафія знайшла собі нову нішу.
Поліція країни арештувала вже п’ятьох гангстерів, які експлуатували робітників, що працювали в атомному бізнесі, і веде майже 40 слідств у подібних випадках. Експерти оцінюють, що таким чином якудза привласнює більшість бюджетних грошей, призначених на відбудову знищеної префектури Фукусіма.
Важка фізична праця в умовах загрози життю ніколи не користувалася популярністю. Пошуком людей, які не мають чого втрачати, роками займалися гангстери. Журналіст із розслідувань Томохіко Сузукі, який багато місяців працював на відбудові Фукусіми, а потім описав свій досвід у репортерській книзі, стверджує, що мафіозі забезпечували атомний бізнес дешевою робочою силою ще з початку 90-х років. Як правило, вони шукали кандидатів серед інших злочинців, котрі конфліктували з босами, або серед власних боржників. Маючи до вибору смерть від раку внаслідок опромінення або швидку зустріч із ножем, багато обирали перше.
Відразу після катастрофи рівень опромінення у Фукусімі був таким високим, що один із менеджерів сказав вербувальникам: «Привезіть нам людей, за якими ніхто не буде тужити і які готові померти».
Японська поліція підтвердила, що працівники, завербовані гангстерами, зазнавали впливу канцерогенних субстанцій. Бо саме займалися розбиранням опромінених будинків, укладали труби в околицях електростанції, поліпшували очисні споруди, косили опромінену траву і нищили бур’яни. Це заняття дуже добре оплачувалося: за один день давали кілька сотень доларів (відразу після катастрофи оплата була навіть вища), але робітники діставали максимум половину цієї суми, решта потрапляла у валізи мафії.
Корпорація TEPCO, яка керує АЕС у Фукусімі і поставляє електроенергію для всього Токіо, пильно стежила, щоб у документах не залишилося найменших слідів безпосередньої співпраці з якудзою. «В разі виникнення якихось проблем TEPCO могла звинуватити підрядників і відмовитися від них, як ящірка, котра позбавляється хвоста, аби втекти», — образно пояснював Сузукі під час презентації своєї книжки у клубі закордонних кореспондентів у Токіо.
Тепер триває забава у кота і мишу. Поліція перевіряє чергові контракти і готується до нових арештів. Гангстери не здаються і відчайдушно намагаються витягнути з відбудови регіону побільше грошей. Кращого вибору вони в принципі не мають, бо в іншому бізнесі у них, як ніколи, горить земля під ногами.
Японська мафія не має і тіні таємничості, якою славиться її сицилійська посестра. Окремі клани детально інформують про життя членів організації у своїх пропагандистських журналах, багато ілюстрованих фотографіями. Всі найважливіші синдикати зобов’язані реєструватись у Національній комісії громадської безпеки. Чиновники щороку публікують цей список 22 організованих злочинних груп разом з їхніми офіційними адресами.
Ще 20 років тому якудза займалася переважно здирництвом «за охорону», звідництвом, контрабандою і нелегальними азартними іграми. У 1992 році прийняли перший закон проти мафії, який дозволив карати керівників мафії за вчинки їхніх підлеглих, а ще через кілька років поліція отримала право на прослуховування гангстерів.
Це був перелом. Клани вирішили тоді поширити діяльність на легальні галузі бізнесу. Якудза швидко почала інвестувати у доходні підприємства, сучасні технології, елітну нерухомість і масові видовища. У 2007 році з токійського відділу поліції по боротьбі з організованою злочинністю стався витік документів, з яких стало зрозуміло, що мафія контролює одну з найбільших фірм у японському кіновиробництві.
Однак щасливі часи для гангстерів пройшли. Світова фінансова криза ввігнала Японію у рецесію, і разом із місцевою економікою покотилася вниз вартість усіх так старанно нагромаджених бізнесів злочинного напівсвіту. Восени 2011 року ввійшло в дію законодавство, згідно з яким кожний, хто приймає гроші від гангстерів або платить їм (навіть якщо його вимусили до цього шантажем), вчиняє злочин.
Власники будинків почали відмовляти гангстерам в оренді нерухомості, деякі дилери навіть не продають їм автомобілів. Буддійські монахи у дуже відвідуваній святині неподалік Кіото, де досі часто можна було зустріти витатуйованих мафіозі, які там молились, оголосили, що не будуть їм більше дозволяти брати активну участь у релігійних церемоніях. Дійшло навіть до того, що спілка друкарів з Кобе не приймає від гангстерів замовлення на друк візиток.
Зв’язки з мафією раптом почали заважати тим, хто раніше їй не перешкоджав. Якудза завжди мала добрі відносини з політиками всіх рівнів. Раніше міністри навіть не мусили подавати у відставку, якщо було доведено, що вони приймали гроші від якудзи. Проте це також уже у минулому.
Відрізані від впливів і доходів гангстери намагаються взяти японців жалістю. «Якудза» — це сленг, а самі члени якудзи воліють називати себе гуманітарними групами (нінкійо дантай), асоціюючи себе з міфом ХVІІ століття про гангстерів, які захищали звичайних людей від безкарних самураїв. Якудза як організація, що приходила на допомогу, — це не просто гасло. У 1995 році, коли потужний землетрус спустошив Кобе, тамтешні мафіозні клани організували допомогу для постраждалих, вели власні рятувальні роботи — в деяких районах міста вони добиралися до жертв швидше, ніж рятувальники.
Цей сценарій повторився після катастрофи два роки тому. Томохіко Сузукі стверджував у своїй книжці, що серед знаменитих «п’ятдесяти» з Фукусіми (група працівників електростанції, які залишилися на місці і намагалися ліквідувати аварію, тоді як інші втекли) було кілька членів якудзи. Ще того самого дня, коли хвилі цунамі вдарили по району Тегоку, три найбільших мафіозних клани вислали на місце катастрофи ковдри, спальні мішки, ліхтарі, молочний порошок, пелюшки. Гангстери організували навіть власні патрулі, які захищали покинуті будинки від мародерів.
Мафіозі працювали у сорочках з довгими рукавами, аби прикрити характерні татуювання. Спочатку панувало переконання, що дії цих людей — чистий альтруїзм. Манабу Міядзакі, популярний письменник і син боса мафії одного з кланів у Кіото, переконував, що гангстери, які походять із соціальних низин суспільства, просто знають, що таке терпіння, і хочуть допомогти жертвам катастрофи.
Кілька місяців тому Інагава-кай, третій найбільший із синдикатів якудзи, присвятив цілий номер свого журналу вихвалянню рятувальної акції у Тегоку. Можливо, це різновид суспільного шантажу — мафія хоче переконати японців, що гроші з атомного бізнесу належать їй. Тим більше що уряд пообіцяв у січні будівництво нових АЕС. У часи найбільшої за багато останніх років кризи порятунком для якудзи можуть стати опромінені гроші.
Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ПРОБЛЕМИ СПАДКОЄМНОСТІ
назад »»»