УКРАЇНА В РЕЦЕСІЇ
Українська економіка увійшла в рецесію у другій половині минулого року, констатують експерти Світового банку. Це призвело до уповільнення зростання реального ВВП за результатами року до 0,2%.
У третьому кварталі ВВП упав на 1,3, а в четвертому — на 2,5%. Тоді як у першому півріччі зафіксоване 2,5% зростання.
Головними причинами рецесії експерти називають суттєве зниження попиту на сталь через уповільнення світової економіки. Тож торік випуск продукції металургійного комплексу, який відіграє велику роль у країні, зменшився на 5,2%. Це негативно вплинуло на річні показники промислового виробництва, які скоротилися на 1,8%.
Сільське господарство торік втратило 4% доданої вартості через посуху. Але втрати були компенсовані за рахунок високих темпів зростання споживання, динаміка роздрібного товарообігу додала 13,7%. Споживчий попит суттєво пожвавився, бо зросли реальні зарплати. Інфляція при цьому залишалася близькою до нуля завдяки зниженню внутрішніх цін на продукти харчування та непідвищенню тарифів на газ і тепло. А також завдяки жорсткій монетарній політиці.
Усі ці тренди залишались актуальними і впродовж першого кварталу цього року: промислове виробництво та споживчі ціни продовжували знижуватися, внутрішній попит підтримує високі темпи зростання роздрібного товарообігу.
Уповільнення економічної активності негативно вплинуло на динаміку бюджетних надходжень у другій половині 2012 року. Їх було на 33 млрд грн, або 2,5% ВВП менше, ніж заплановано. Це сталося через те, що зростання ВВП та інфляція виявилися значно скромнішими, ніж прогнозовані показники, на яких базувався план держбюджету. При цьому видатки бюджету протягом минулого року значно зросли, в тому числі й через підвищення соціальних виплат, що перевищили 2%.
Фіскальний дефіцит (у визначенні дефіциту розширеного уряду, тобто з урахуванням дефіциту Пенсійного фонду, інших соціальних фондів) збільшився за результатами року до 4,5% ВВП. До того ж ніяких заходів щодо зменшення структурного дефіциту «Нафтогазу» не було вжито.
Торік дефіцит поточного рахунку зріс до 8,4% ВВП, а валютні резерви Нацбанку зменшилися. Падіння експорту металургійної продукції було компенсовано за рахунок збільшення сільськогосподарського експорту, тому загальний показник залишився незмінним порівняно з 2011 роком. Водночас імпорт істотно збільшився через зростання попиту на закордонні товари.
Дефіцит поточного рахунку був частково компенсований за рахунок державних запозичень та валютних резервів НБУ. За результатами минулого року, резерви впали до 24,5 млрд дол., що покриває менш ніж 2,7 місяця імпорту. Валовий зовнішній борг зріс на 7% — до 135 млрд дол. А ось частка боргу банківського сектора скоротилася завдяки делевереджінгу (зниження боргового навантаження) з боку європейських банків.
Прогнози
За прогнозами експертів Світового банку, економічне зростання в Україні цьогоріч буде незначним і становитиме близько 1% (у торішньому листопаді експерти казали про +3,5%, потім — про +2,2%). Наступного року воно прискориться до 3% (попередні прогнози — 3,5 та 3,2%). Упродовж першого півріччя українська економіка показуватиме слабкі результати внаслідок цілої низки причин. Зокрема, через низький попит на світових ринках, невизначеність щодо готовності уряду впроваджувати заходи зі зменшення макроекономічних дисбалансів та через ефект високої бази порівняння з 2012 роком.
Як відомо, у листопаді Мінекономіки знизило прогноз зростання ВВП з 4,5 до 3,5%. Водночас бюджет-2013 розрахований, виходячи з показників зростання ВВП на рівні 3,4%, що значно більше від оцінки фахівців Світового банку. Якщо прогнози банку справдяться, це може призвести до негативних наслідків, вважають вітчизняні експерти.
Посиляться ризики недовиконання бюджету, адже податкові надходження розраховані, виходячи з показників ВВП, які закладені урядом. Це може стимулювати зростання адміністративного тиску на бізнес. Якщо є план податкових надходжень, митарі намагатимуться його виконувати по максимуму, зокрема вимагатимуть платити податки наперед, не повертатимуть борги з ПДВ.
Цьогоріч на світову економіку чекає незначне зростання, однак у цілому ситуація залишатиметься нестабільною, кажуть експерти Світового банку. На переконання глави Кабміну М. Азарова, і в таких умовах уряд взмозі забезпечити зростання вітчизняної економіки, оскільки достатній потенціал має внутрішній ринок. До того ж торік інвестори продемонстрували досить високу активність у проектах, орієнтованих на модернізацію виробництва і внутрішній попит. Саме тому уряд розробляє комплексні заходи, спрямовані на подальше стимулювання економічного розвитку й виробництва в Україні, більше орієнтованих на внутрішній ринок.
Особливе значення має законодавче забезпечення визначених урядом механізмів і стимулів розвитку економіки. В Мінекономіки розроблено важливий законопроект «Про внесення змін до ЗУ « Про основні засади державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності». Головна ідея — обмеження втручання у діяльність суб'єктів господарювання, послідовне продовження курсу на дерегуляцію, максимальний захист вітчизняного виробника, створення максимально комфортних умов для інвестиційної діяльності.
Деякі вітчизняні експерти радять можновладцям не забувати про стратегічних партнерів. Зокрема, посприяти зростанню українського ВВП могло б приєднання України до Митного союзу. Мовляв, іншого варіанта в українського уряду немає — внутрішня ресурсна база вичерпана, на неї економічні процеси спиратися не можуть. Тож 2% зростання українського ВВП — надто оптимістичний прогноз, 3,4% можна досягти лише шляхом статистичних махінацій. Без Митного союзу сприятливих умов для зростання нашої економіки немає і у близькому майбутньому не буде. Щоправда, ідею вступу до МС підтримують далеко не всі експерти. В уряді теж точно не визначилися з цим питанням.
Відновлення економічного зростання експерти Світового банку очікують лише у другій половині цього року, коли має поліпшитися ситуація на зовнішніх ринках та набере сили ефект низької бази порівняння. Експерти радять уряду впроваджувати заходи для відновлення макроекономічної рівноваги (жорстку фіскальну політику та гнучкий режим валютного курсу), а також відновити співпрацю з МВФ. Це допоможе поліпшити перспективи зростання, тому що посилиться довіра інвесторів до макроекономічної політики країни та знизиться вартість зовнішніх запозичень. Отже, економічне зростання може сягнути 3% у наступному році та 4% — у 2015-му, якщо поступово ситуація змінюватиметься на краще на глобальних ринках.
Ризики
Але експерти нагадують і про суттєві ризики для реалізації такого сценарію. Серед зовнішніх найбільш суттєвим є продовження кризи в єврозоні. Це призведе до зниження попиту на український експорт та ускладнить доступ до глобальних ринків капіталу. Серед внутрішніх головним є ризик затягування із впровадженням заходів задля подолання макроекономічних дисбалансів (бажано за підтримки програми МВФ). Якщо з цим процесом зволікати, то в майбутньому корективи будуть ще серйознішими, коли підтримувати статус-кво вже буде неможливо.
Аби забезпечити довгострокове економічне зростання, разом із відновленням макроекономічної рівноваги, експерти радять запроваджувати структурні реформи. Основний акцент варто зробити на поліпшенні бізнес-клімату та конкурентного середовища, залученні інвестицій та створенні нових робочих місць задля підвищення якості життя населення. Важливо продовжувати реформи, спрямовані на зміцнення стійкості фінансового сектора до зовнішніх шоків та поліпшення фінансового посередництва.
Необхідно підвищувати ефективність бюджетних видатків за рахунок скорочення фіскальних та квазі-фіскальних дефіцитів, які спричинені низькими тарифами на газ і тепло. Підвищення тарифів має відбуватися паралельно із удосконаленням адресної соціальної допомоги для найбідніших верств населення. Варто й реформувати процеси управління державними інвестиціями, зосередитися на інфраструктурних проектах.
Урядовцям— на горіхи
Публічно наша влада прагне до реформ, однак не поспішає з їхнім утіленням. Нагадаємо, що 17 січня під час засідання Комітету з економічних реформ глава держави В. Янукович звинуватив стару урядову команду в саботажі реформ. Ось так — не більше й не менше. І це відразу після того, як старий-новий Прем'єр відзвітував, наскільки успішно просуваються реформи. Аналізуючи виконання урядом Національного плану дій, Президент зробив висновки, що наміри і декларації із втілення реформ дуже великі, а рівень виконання обіцяного залишається надто низьким.
Як можна реалізувати план реформ, спрямованих на модернізацію, поліпшення економіки, життя людей на 25–35%, дивувався Президент. Це саботаж. Чиновники втратили відповідальність. Глава уряду згадав про скарги підприємців, які чекають, що держава менше втручатиметься в їхню роботу, зокрема перевірками. Їх не має бути надто багато, варто позбавити контролюючі органи права призупиняти діяльність підприємств без судового рішення.
Ірина Акімова, яка в Адміністрації Президента виконує роль наглядача за урядом, зазначила: якщо у сфері фінансів та медицини ще більш-менш відбуваються заплановані зміни, то в галузі державного управління, житлово-комунального та нафто-газового комплексу показники пасуть задніх.
В. Янукович розкритикував М. Азарова за те, що уряд не тисне на чиновників і не карає їх звільненням. Глава Кабміну погодився з критикою Президента і теж назвав незадовільним рівень проведення реформ попереднім складом КМ. І запевнив, що новий уряд проаналізує прорахунки і активізує роботу. Ухвалено багато хороших законів, які набули чинності з 1 січня 2013 р., але є випадки, коли не в повному обсязі підготовлена для них нормативно-правова база. А інколи підзаконними актами бюрократи намагаються вихолостити прекрасний зміст законів і зберегти за органами влади функції адміністративного втручання у діяльність бізнесу, поскаржився М. Азаров.
Президент наголосив, що буде жорстко вимагати від уряду чіткого й повного виконання поставлених завдань, і вважає, що Україна має увійти до першої сотні країн у рейтингу Світового банку за умовами ведення бізнесу у 2014 році. А бізнес найбільше чекає судової реформи, бо побоюється робити інвестиції без гарантій захисту вкладених грошей.
Аналітики зауважують, що в хронології подій важко знайти управлінську логіку влади. Спочатку був ухвалений «старою» Верховною Радою бюджет на 2013 рік. Потім формується новий уряд, який на цей бюджет не має жодного впливу, бо той уже прийнятий. Частково оновлений Кабмін не має стосунку до попередніх результатів. Водночас новий уряд не впливатиме на ситуацію як мінімум у 2013 році, бо кошторис затверджений. Провладні експерти кажуть, що в уряд прийшло чимало нових людей, є кадровий потенціал, що дає надію на певні зміни в економічній політиці.
Фінансисти зазначають, що нині треба боротися за чітке виконання бюджету — видатки не мають перевищувати доходи. Коли в родині статки впали, не витрачають більше, ніж заробляють. Але правильної реакції влади на ситуацію немає. Дефіцит бюджету-2013 зріс удвічі — до 50 млрд грн. Торік МВФ заплатили боргів 3,7 млрд дол., цьогоріч треба віддати рекордні 6 млрд дол.
Сподівання
Реформ вимагає життя. З ними впорався б і значно менший держапарат, який у країні надто роздутий. Тож чиновників треба скорочувати, особливо, коли їхньою роботою незадоволені нагорі. Народ сподівався, що після жорсткої президентської критики будуть позитивні зміни, персональні висновки по всій вертикалі. Цього не сталося. Тож експерти Світового банку знову констатують: реформи в Україні пробуксовують, і багато рекомендацій, зафіксованих 2,5 року тому в Меморандумі економічного розвитку, залишаються на порядку денному.
Світовий банк готовий підтримати Україну в складній економічній ситуації. Нині він втілює у нас десять інвестиційних проектів на 2,1 млрд дол. Протягом останніх років Україна регулярно вибирає з інвестиційного портфеля 26% коштів. Це добрий результат. Банк міг би більше інвестувати в нашу економіку, якби проводилися структурні макроекономічні зміни, реформи у секторах, де працює СБ.
Реформи — це не лише внесення змін до законодавства. В Україні їх вже чимало. Зокрема, ухвалено новий Закон «Про державні закупівлі». Початкова редакція була прогресивною, та було внесено багато винятків, які сприяли поверненню корупційних схем. Україна стала членом Європейського енергетичного співтовариства, проте багато зобов'язань не виконала. Неефективно займається енергозбереженням. Витрачає енергоносіїв удвічі більше, ніж європейські країни, вчетверо — ніж Німеччина, навіть суттєвіше, ніж Росія.
У Світовому банку сподіваються, що Україна відновить співпрацю з МВФ. Це сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату, відновленню економіки. Нещодавно місія фонду завершила роботу в Києві. На зустрічі з її представниками М. Азаров розповів, що в країні вперше протягом останніх років зафіксоване позитивне сальдо торговельного балансу. А доходи до держбюджету за перший квартал перевершили прогнозовані. Київ вчасно розраховується за зовнішніми зобов'язаннями.
Відтак уряд сподівається на продовження співпраці з МВФ. Глава місії Крістофер Джарвіс відзначив прогрес у переговорах. Він назвав продуктивною дискусію з українською владою щодо напрямків економічної політики, які міг би підтримати фонд у рамках нової програми стенд-бай. МВФ рекомендує нашій державі скоротити фіскальний дефіцит та дефіцит рахунку поточних операцій, а також продовжити реформи банківського та енергетичного секторів, запровадити гнучкий валютний курс. Міжнародні кредитори, як і раніше, наполягають на необхідності підвищення тарифів на газ для населення.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»