ЧИ СПРОСТИТЬ ЖИТТЯ
УКРАЇНЦЯМ НОВИЙ РЕЄСТР?
У нашій країні 1 січня нинішнього року запроваджено нову систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Реєстраційні повноваження перейшли від БТІ до Державної реєстраційної служби України та нотаріусів. Підготовчий період до роботи в нових умовах тривав увесь попередній рік.
Протягом цього часу звучали різні прогнози. Дехто казав, що так закінчується ера БТІ, в якому майже кожен із нас побував хоч раз у житті. І часто враження від тих відвідин були не надто приємними. Інші нагадували, що починається період Укрдержреєстру, і ще невідомо, якими будуть враження від його діяльності. Можливо, ціни за послуги підскочать у кілька разів, а черги у новоствореній установі будуть суттєвішими, ніж у БТІ.
Більшість із цих передбачень не справдилися. Утім, не обійшлося і без проблем. Саме на них звернув увагу Прем’єр-міністр Микола Азаров на одному з урядових засідань, наголосивши на необхідності удосконалення роботи нової системи. Але старт відбувся. Нині в державній реєстраційній службі вже зареєстровано понад 645 тис. заяв та запитів, із них розглянуто майже 600 тис. Порівняно з минулим роком — це значне зростання, зазначив голова Державної реєстраційної служби України Дмитро Ворона.
Для поліпшення роботи нової служби, її відкритості була встановлена система відеонагляду, яка є на сайті Держреєстрслужби. А ще у кожному обласному центрі та в усіх великих містах запрацювали консультативні групи. Адже фактично половина людей, які приходять до реєстраційної служби, потребує консультативної допомоги. Запроваджується й електронний запис на прийом.
Про те, як працює новостворена установа в Ірпені, ми вирішили дізнатися у начальника реєстраційної служби Ірпінського (на Київщині) міського управління юстиції Володимира Скрипника.
— Запровадити нові правила реєстрації нерухомості хотіли на початку минулого року, згодом перенесли на 1 січня 2013-го. Готувалися довго, та чи вдалося уникнути прорахунків?
— Спершу планували розпочати таку реформу ще в 2003 році, потім зрозуміли, що її надто складно реалізувати. І тільки у 2010-му останнє БТІ підключилося до загального Держреєстру, до якого почали заносити інформацію про реєстраційні зміни, що відбуваються з об’єктами нерухомості, та про реєстрацію первинних документів на новостворене, новозбудоване майно.
Це — важлива загальнодержавна справа. Оскільки без загальнодержавного обліку й захисту власності та прав на неї не можна ефективно розвивати ринкову економіку. Так засвідчує досвід багатьох країн. Держави, які не змогли налагодити реальний облік, паспортизацію всіх перетворень, які відбуваються з майном, не стали успішними. І це незважаючи на те, що мають уже впродовж багатьох років приватну власність і всі умови для функціонування ринку.
— Тобто для України це був необхідний крок?
— Звісно. Хоча однієї такої умови недостатньо для ефективної економіки, проте, якщо її немає, не буде можливості ефективно розвивати ринок. Альтернативи не існує. Але, щоб реалізувати таку масштабну реформу, потрібні серйозні людські, інтелектуальні, технічні, фінансові ресурси. Я вважаю, що глава держави правильно зробив, відтермінувавши реформу на рік. За цей час змогли ефективніше підготуватися, адже робота дуже відповідальна.
Ірпінська реєстраційна служба почала працювати на повну силу вже з першого робочого дня січня цього року — ми стали приймати заяви, видавати людям свідоцтва на право власності, витяги з Державного реєстру речових прав.
— Чи пристосовано приміщення для надання таких послуг?
— На жаль, не зовсім. Але нам надавали його з перспективою. Спочатку мали намір оцінити, скільки приходитиме людей на прийом, чи буде комфортно відвідувачам. Буквально з перших днів роботи побачили, що приміщення замале. Зараз Ірпінська міська рада намагається підшукати таке, яке б відповідало вимогам сьогодення. Планується створити єдиний центр надання адміністративних послуг і там зосередити всі служби, які надають населенню адмінпослуги.
— І вже є щось конкретне на приміті?
— У місті вже намітили декілька будівель, і нині вирішується питання, яку саме звільнити і переобладнати.
— Як можна потрапити на прийом до реєстраційної служби — попередньо записавшись, приміром, телефоном чи за живою чергою?
— У нас немає великих черг. Спочатку люди приходять, аби отримати консультацію від державного реєстратора. Він переглядає документи, якщо якихось не вистачає, радить донести. В жодному разі не здавати, адже буде відмова у реєстрації. Якщо людина принесла повний пакет документів, то передає їх державному реєстратору. І на це витрачає близько 20 хвилин.
До речі, з переліком обов’язкових документів можна ознайомитися на спеціальному стенді. Однак є випадки, коли необхідні уточнюючі документи, які стосуються конкретного виду майна, на яке громадянин хоче отримати свідоцтво на право власності. Наприклад, коли майно набувається за рішенням суду чи є поділ майнових часток. Тож попередня консультація спеціаліста не завадить.
— Скільки за день ваші фахівці встигають прийняти відвідувачів?
— По-різному, буває п’ятнадцять, інколи — тридцять. Коли зранку приходить багато людей, то до прийому заяв підключається більше реєстраторів. Якщо черг немає, то фахівці зосереджують зусилля на опрацюванні документів, які надійшли раніше. З початку року прийняли майже 700 відвідувачів.
— Чи повністю укомплектовано штат вашої служби?
— Так. У нас працює п’ять реєстраторів, нещодавно затверджено останнього фахівця, який до того був у нас на стажуванні.
— Звідки до вас приходять реєстратори, адже це певною мірою новий фах?
— Здебільшого — це люди, які вже працювали на державній службі. Зокрема, наші фахівці мали досвід роботи у державній виконавчій службі, відділі земельних ресурсів та у БТІ.
— Чи обов’язкова юридична освіта для виконання функцій державного реєстратора?
— Так, обов’язкова юридична освіта і практичний стаж роботи.
— Яку інформацію перевіряють державні реєстратори під час подання документів заявниками?
— Як правило, дані про об’єкт нерухомого майна у загальнообов’язкових реєстрах. Дивимося, чи є заборони на відчуження майна, його обтяження, як реєструвалося майно, в яких реєстрах, чи не перебуває воно в іпотеці.
— А як буде наповнюватися новостворюваний Державний реєстр — автоматично, за рахунок даних, які є в БТІ, чи у заявочному порядку, коли людина вчиняє якийсь правочин із майном?
— Тільки за заявою громадянина, коли приймається рішення про реєстрацію майна, що відбувається після 1 січня 2013 року. Тобто лише дані про майно людей, які звернулися до реєстраційної служби після тієї дати, потраплять до Держреєстру речових прав нерухомого майна.
Та хочу підкреслити, що права на майно, зареєстровані свого часу в органах БТІ чи в інших установах, які проводили реєстраційні дії, визнаються державою. Тож підтверджувати повторно своє право на нерухоме майно (земельну ділянку, будинок чи квартиру) не треба.
— Однак в ідеалі всі майнові права мають бути зареєстровані в новому Держреєстрі. Тож коли спаде ажіотаж, можливо, варто завітати до реєстраційної служби і підтвердити свої майнові документи? Я чула, що за таку процедуру й грошей не беруть...
— Це — безкоштовна послуга. Але поки для громадян нагальної потреби у перереєстрації речових прав на нерухоме майно немає. Бо ці дані зафіксовано в старому реєстрі, ми їх бачимо, і ніхто не може їх звідти видалити чи змінити.
— А як людині визначитися, куди йти — до державного реєстратора чи до нотаріуса?
— На нашому стенді щодо цього розміщено роз’яснення. Якщо людина реєструє своє майно вперше, то повинні звернутися до Державної реєстраційної служби. А коли громадянин вчиняє певні дії зі своєю нерухомістю, скажімо продає, дарує чи відчужує іншими способами, слід звертатися до нотаріуса. І в цьому велика перевага нових правил. Тому що людині не треба ходити в кілька інстанцій, витрачати купу грошей і дорогоцінний час. А варто звернутися до державного реєстратора чи нотаріуса, і питання відразу буде вирішено.
— Чи справді зменшилася «ціна питання»?
— Так, і суттєво. Якщо послуги БТІ обходилися мінімум у 800 грн, то нині людина має заплатити 119 грн мита та 120 грн — за видачу свідоцтва чи витягу.
— Коли реєструється земельна ділянка, то спочатку треба завітати до районного відділу Агентства земельних ресурсів, а потім до Держреєстру. Чи налагоджена електронна взаємодія між цими відомствами? Бо передбачалося, що земельні дані автоматично надсилатимуть до державного реєстратора.
— Поки тільки на рівні центрального сервера, тобто налагоджено файлообмін між сервером Міністерства юстиції та Державним земельним кадастром. Якщо земельній ділянці надано кадастровий номер, то не треба йти до ДЗК, а відразу — до реєстраційної служби.
— Чи залишилися бюро технічної інвентаризації?
— Вони продовжують працювати і зараз виконують функції технічної інвентаризації, як зазначено у назві. А функції з реєстрації прав власності перейшли до структурних підрозділів Мін’юсту, стали загальнодержавними. Країна почала виконувати свої обов’язки з ведення Державного реєстру, державного обліку і захисту прав власності. Ці функції не можуть бути комунальними, локальними. БТІ — це комунальні підприємства. Нині вони зобов’язані зберігати архівну інформацію, видавати довідки на запити громадян.
— Деякі керівники БТІ заявляли, що після створення нової реєстраційної служби зменшаться надходження до бюджету. Наскільки ці заяви обґрунтовані?
— Я не думаю, що вони зменшаться. Адже відвідувачі реєстраційної служби платять державне мито, яке надходить до держбюджету. Здебільшого БТІ були комунальними підприємствами і отримували суттєві прибутки, які, зокрема, йшли на вагомі зарплати їхніх працівників. І це — за рахунок оплати наданих послуг клієнтам БТІ.
— Хто має доступ до Державного реєстра?
— Згідно із Законом «Про захист інформації» інформація з Держреєстру призначена лише для службового користування. Тож право доступу до неї мають державні реєстратори, нотаріуси (тільки коли виконують функції держреєстраторів) та власники майна.
— А правоохоронні органи?
— Вони можуть отримати інформаційну довідку про майнові права будь-якого громадянина, але якщо умотивують таку необхідність.
— Чи надійно захищена інформація в Держреєстрі?
— Програма захисту розроблялася за світовими стандартами. Просто так комусь внести неправдиві дані до електронної бази чи щось вилучити з неї неможливо. Бо кожне втручання чітко фіксується.
— Ви не допускаєте можливість шахрайства?
— Можливість доступу сторонніх осіб до електронної реєстраційної бази виключаю. Але ймовірне шахрайство з боку недобросовісних держреєстраторів чи нотаріусів. Та закон за такі дії передбачає кримінальну відповідальність, і покарання невідворотне.
— Якщо нотаріус або державний реєстратор допустив у документах технічну помилку — припустимо, неправильно записав прізвище чи ім’я, — чи складно це виправити?
— Таку помилку можна легко виправити. Відповідальна особа має зайти в електронну базу реєстру, зафіксувати абсолютно всі свої дії і видати правильний документ.
— Чи відрізняється реєстрація майнових прав у селі і в місті?
— Нічим не відрізняється.
— Як бути, якщо людина зареєстрована в одному місці, а її нерухомість знаходиться в іншому?
— Заява розглядається за місцем знаходження нерухомості.
— Який термін реєстрації майнових прав?
— Законом передбачено на це 14 робочих днів.
— Які відносини у вас з нотаріусами?
— Ми співпрацюємо, часто консультуємося. Нотаріуси при оформленні майнових прав, особливо розділених часток майна, зазначають у документах частки кожного декілька разів і потім не підсумовують їх. А ми встановлюємо лише юридичний факт (не можемо щось додавати чи віднімати). Це створює певні труднощі, тож доводиться співпрацювати з нотаріусами у багатьох справах: вони телефонують до нас, ми — до них.
— Чи перестали нотаріуси боятися оформляти майнові права по-новому?
— Спочатку їм було складно працювати з новим реєстром, і вони дійсно боялися братись за справи. Тож чимало людей приходили до нас, зараз ситуація виправилася, нотаріуси стали активно працювати.
— А чи не намагаються нотаріуси перекласти свої питання на реєстраційну службу?
— Буває. Однак ми пояснюємо людям, якщо треба продавати квартиру чи відчужувати майно іншими способами, то нотаріус має спершу перереєструвати власника зі старого реєстру до нового, потім вчинити правочин, зареєструвати нового власника і видати йому свідоцтво на право власності чи витяг з Державного реєстру речових прав.
— Я чула, що в Естонії людина може прийти до державної реєстраційної служби взагалі без будь-яких документів і зареєструвати своє майно. Оскільки в електронній реєстраційній базі містяться абсолютно всі дані про неї і її нерухомість. Чи далеко Україні до такого електронного прориву і чи варто до цього прагнути?
— Звичайно, варто. Якщо розвиток наших електронних баз просуватиметься такими темпами, як дотепер, то за чотири-п’ять років можна наздогнати естонських колег.
Єдиний Держреєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень — складний. І в цьому його перевага, адже він дає повну картину, що склалася з нерухомим майном. З ним неможливо маніпулювати, всі дії відстежуються. Тому реєстратору, який працює з Держреєстром, слід добре знати обсяг своєї роботи і чітко її виконувати.
Розмовляла Олена КОСЕНКО
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
назад »»»