АКТИВІЗУВАТИ ЕКОНОМІКУ
Державна програма активізації економіки на 2013–2014 роки містить низку завдань і цілей, досягнення яких мало б прямо та опосередковано сприяти розігріванню кредитного ринку країни. За даними НБУ, обсяг кредитів, виданих банками торік, збільшився лише на 17,35 млрд грн (+2,2%): кредитний портфель юросіб зріс на 30,3 млрд грн (+5,1%), а фізосіб — зменшився на 12,957 млрд (-6,6%). Позаторік динаміка була позитивнішою: загальний кредитний портфель повагомішав на 69,186 млрд грн (+9,6%), портфель юросіб додав у вазі 77,38 млрд (+14,9%), фізосіб же зменшився на 8,194 млрд (-4%).
Так, у січні 2013-го обсяг кредитів, виданих банками, збільшився на 3,376 млрд грн (+0,4%). Обсяг позик юрособам зріс на 2,57 млрд (+0,4%), а фізособам — 0,8 млрд (+0,4%). За аналогічний період минулого року динаміка була нисхідною: -6,053 млрд грн (-0,8%), -4,946 млрд (-0,8%), -1,107 млрд (-0,6%) відповідно.
У макровимірі збільшити попит на кредити й підвищити зацікавленість банків у фінансуванні економіки мав би задекларований курс у Держпрограмі на забезпечення зростання ВВП на 2,5–3,4% цьогоріч та на 3–4% у наступному році; на підтримку інфляції у 5–6%; дефіциту бюджету — на рівні 3,2% ВВП. Процес розігрівання кредитного ринку підтримала б і детінізація економіки. Це сформувало б додатковий кредитний попит на фоні перекредитованості багатьох підприємств. Зокрема, й за рахунок зниження податкового навантаження на підприємства (передусім на фонд оплати праці) та зменшення втручання держорганів у господарську діяльність бізнесу.
Однак, як зауважують експерти, деякі макропрогнози в Держпрограмі є дещо оптимістичними (приміром, щодо динаміки ВВП), враховуючи поточний стан економіки. За оцінками НБУ, в нинішньому січні ВВП знизився на 0,5%; у торішньому четвертому кварталі — на 2,7%.
Для реалізації Держпрограми цьогоріч заплановано видатки з бюджету у 22,9 млрд грн, та не всі з них передбачено в нинішньому варіанті кошторису. Чи будуть вони зменшуватися чи збільшуватися (зараз уряд доопрацьовує документ), за рахунок чого фінансуватися (розширення дохідної частини чи дефіциту бюджету), стане відомо невдовзі. Адже, як мінімум, за підсумками першого кварталу Кабмін має ініціювати внесення змін до бюджету.
Аналітики вказують на те, що урядові надії на інфляційний податок можуть не виправдатися. Торішня дефляція йшла саме по українських товарах, перш за все по продуктах харчування. Тому, якщо рецесія триватиме, принаймні, першу половину року, навіть незважаючи на ймовірне підвищення тарифів у ЖКГ, ослаблення гривні на кілька відсотків, інфляція перебуватиме на низькому рівні.
Утім, за прогнозами уряду, номінальний ВВП у 2013-му збільшиться менш ніж на 10%, що приблизно відповідає прогнозам багатьох експертів. Тож доходи бюджету розраховані на консервативній основі, вважають експерти. Торік доходи бюджету підвищилися на 10%, а на цей рік планується приріст усього 4,9%. Навіть при збереженні помірного економічного зростання й помірної інфляції цей план виглядає реалістичним, погоджуються аналітики.
При цьому деякі фахівці звертають увагу на сумнівну коректність оцінок дефіциту теперішнього бюджету. За їхніми прогнозами, дефіцит публічних фінансів, який необхідно буде профінансувати цьогоріч (без урахування зобов'язань НБУ), становитиме мінімум 92,2 млрд грн. Тобто майже на 80% перевищує запланований показник.
Захист кредиторів
Окремим пунктом у Держпрограмі прописано завдання щодо створення та впровадження заходів із відновлення кредитування економіки. Для цього передбачається удосконалення законодавства з питань, пов'язаних із наслідками визнання недійсними кредитних договорів та договорів щодо забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами. А також і наслідками розірвання в судовому порядку вказаних договорів шляхом внесення змін до Цивільного кодексу, Законів «Про заставу» та «Про іпотеку», відповідних процесуальних кодексів. Кінцевим терміном виконання ініціативи визначено ІV квартал 2013 р.
У Незалежній асоціації банків України (НАБУ) підкреслюють, що оновлена редакція Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майже позбавляє банки можливості впливати на процес повернення коштів збанкрутілим позичальником. Згідно із законом кредиторів, вимоги яких забезпечено заставою (банки), повністю усунуто від участі в судових процесах, в контролі над процедурою банкрутства і реалізації активів боржника, в тому числі й заставного майна. На всіх стадіях процесу банкам як кредиторам надано лише право дорадчого голосу.
Хоча формально план санації може бути затверджений тільки за згодою всіх забезпечених кредиторів, а продаж заставного майна банкрута здійснюється в порядку, погодженому із заставним кредитором, закон містить лазівки. У першому випадку інші кредитори мають право просто продати заставне майно, задовольнивши вимоги заставних кредиторів, і далі діяти самостійно без їхньої згоди. У другому — процедуру продажу заставного майна можна визначити альтернативно через суд.
Також банкіри наголошують на необхідності оптимізації роботи судової системи, через яку навіть позитивні законодавчі новації, ухвалені парламентом, не надто працюють. За їхніми словами, навіть до роботи Вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду є питання. Уряду треба більше концентруватися на реформі й на наданні прозорості системі судоустрою.
Ресурси
Опосередковано активізації кредитування завдяки зміцненню ресурсної бази могло б сприяти і встановлення 30-денного терміну для дострокової видачі банком депозиту. Це передбачалося в перших проектах Держпрограми. Але, зрештою, таке положення зникло. З одного боку, можна казати, що уряд не хоче ризикувати й розхитувати човен у нестабільних умовах. З іншого — обережний підхід може зайвий раз підтвердити припущення, що Держпрограма має не тільки й не стільки суто економічно-активізаційний, скільки передвиборчий характер.
Механізм компенсації частини кредитних ставок міг би стати чи не найвідчутнішим стимулом для кредитування. Крім житлового будівництва (передбачено 300 млн грн), таким чином передбачається підтримувати агросектор — для придбання сільгосптехніки вітчизняного виробництва. На цю статтю, а також на фінансовий лізинг та компенсацію вартості техніки з бюджету виділять 168 млн грн. На пільгові кредити можуть претендувати самі сільгоспмашинобудівники (700 млн). В одному з перших варіантів програми прописувався 1 млрд грн на здешевлення споживчих кредитів на авто вітчизняного виробництва і програм утилізації та обміну старих машин на нові. Однак у кінцевому варіанті документа цього вже немає.
На думку фінансистів, уряду доцільніше концентруватися на підтримці споживачів, а не виробників. Наразі підприємства фінансово досить слабкі. І кредитувати варто не українських виробників, а споживачів їхньої продукції — покупців літаків, поїздів, вагонів, нового обладнання. Кредитуючи виробника, ми покладаємо на нього додаткове навантаження, пояснюють фінансисти.
Експерти ж підкреслюють, що можна позитивно оцінити спробу Кабміну концептуально зміститися в бік того, що кредити чи будь-який інший ресурс, який виділяється в економіку, треба повертати. Це — крок, який мають вітати платники податків, бо це вже не проста роздача грошей.
Банк розвитку
У Держпрограмі передбачено виділення в наступному році під держгарантії 10 млрд грн для Банку розвитку. Його завданням стане реалізація довгострокових інвестпроектів, які мають сприяти модернізації виробничих потужностей в країні. Планується, що ця структура надаватиме підтримку високотехнологічним галузям економіки — авіабудуванню, суднобудуванню, ракетно-космічній галузі, машинобудуванню, а також сферам ПЕК, ЖКГ та транспортної інфраструктури.
Як зазначають в Мінекономрозвитку та торгівлі, діяльність Банку розвитку регулюватиметься окремим законом. Планується, що Банк буде на 100% державною структурою, створеною за рахунок коштів бюджету. Також передбачається створення окремої нормативно-правової бази для цього Банку. Створювати структуру не лише за рахунок держбюджету не можна, бо вже є негативний досвід Українського банку реконструкції і розвитку, зазначають у міністерстві.
Нині озвучуються два основних застереження щодо роботи Банку розвитку. Зокрема, щодо його спроможності залучити на ринку ресурси для набрання відчутних обертів у кредитуванні (працюватиме як банк першого рівня — тобто надаватиме кредити іншим банкам). Разом із тим наголошується на доцільності створення реальних антикорупційних ризиків, які б унеможливили використання цього інструменту владою як свого гаманця для вирішення власних проблем. Значною мірою прояснити ситуацію має Закон «Про державний Банк розвитку», який готує уряд. У світовій практиці є більш-менш вдалі приклади роботи подібних структур, хоча є й чимало проблем, пов'язаних з їх малою ефективністю, зауважують експерти.
Гарантії від держави
Держгарантії мусять стати одним із ключових механізмів фінансування Держпрограми. Зараз документом за статтею «інші джерела, в тому числі кошти, що залучаються під держгарантії», передбачено залучення 165,38 млрд грн (115,57 млрд грн — цьогоріч та 49,8 млрд — у наступному році).
Нині гарантований державою борг України сягнув 116,5 млрд грн (14,57 млрд дол.): зовнішній — 100,28 млрд (12,5 млрд дол.), внутрішній — 16,2 млрд (2 млрд дол.).
У теперішньому держбюджеті передбачено надання урядових гарантій на 50 млрд грн (3,2% ВВП). На думку економістів, цей показник може викликати застереження в МВФ, оскільки раніше Фонд наполягав обмежити цю суму в 15 млрд грн.
У свою чергу, в Мінфіні зазначають, що уряд та МВФ проводять дискусії щодо обсягу держгарантій, закладених у бюджеті. Дехто вважає, якщо держгарантія надана, то гроші можна не повертати. Але держава не може давати незабезпечені гарантії. Державні гарантії, які надають суб'єктам господарювання, не повинні нести навантаження на держбюджет і на його витрати в майбутньому. Мінфін і Мінекономіки виходять із того, що це мають бути самоокупні, рентабельні, ефективні проекти. Тому це не є елементом прямого впливу на показники держбюджету. Це є мірою реалізації того чи іншого інвестиційного проекту. І це потрібно враховувати, підкреслюють у Мінфіні.
Цьогоріч уряд надав держгарантії за кредитами на 75 млрд грн. При цьому гарантований державою борг збільшився лише на 0,5 млрд грн. Як пояснювали у Мінфіні, такий статус-кво обумовлено тим, що зобов'язання враховуються в держобліку тоді, коли позичальник використовує кредитні кошти, повернення яких гарантується державою.
У Держпрограмі активізації економіки передбачено надання держгарантій для фінансування проектів у різних галузях економіки, зокрема в гірничо-металургійному комплексі (10 млрд грн), електроенергетиці (22,8 млрд), газовій промисловості (3 млрд). Для розвитку високотехнологічних (авіаційна, ракетно-космічна і т. д.) галузей передбачено 16,5 млрд грн; на оновлення парку пасажирських автомобілів — 10 млрд; на будівництво та реконструкцію портів та аеропортів — 7,1 млрд; для розвитку залізничного транспорту — близько 5 млрд; на житлове будівництво — 12,69 млрд, для сфери ЖКГ — 4,9 млрд грн.
На зниження енергоємності ВВП, наприклад заміщення традиційних видів палива енергоресурсами, виробленими з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, планується забезпечити фінансування, у тому числі під держгарантії, на 62,8 млрд грн. Очевидно, йдеться про залучення анонсованих торік великих кредитів у Китаю.
Як розповіли у Мінфіні, проекти для фінансування під держгарантії відбиратимуть спеціальні міжвідомчі ради, до яких входитимуть перший віце-прем'єр, міністри економічного блоку, голова НБУ і банкіри. Буде два основних напрями використання держгарантій. Перший — самоокупні проекти, заборгованість за якими погашатиметься за рахунок доходів від реалізації таких проектів. Другий — проекти, що знижують навантаження на бюджет на суму, еквівалентну обсягу необхідної бюджетної підтримки. Це не дозволить побудувати піраміду боргів і навантажити бюджети майбутніх років. У такій ситуації обслуговування кредиту (відсотків, а в деяких випадках і тіла кредиту) відбуватиметься за рахунок коштів бюджету. У цьогорічному бюджеті на дані цілі передбачено 2,6 млрд грн.
Коментуючи ризики корупційності цього механізму, в уряді кажуть, що попередня схема — капітальних бюджетних інвестицій — викликала значно більше запитань у частині прозорості витрачання коштів. У системі надання держгарантій гроші проходитимуть два фільтри: банк відбиратиме кредити для фінансування, потім ТЕО проекту перевірятиме Мінекономіки. І після цього видаватимуть держгарантію. За оцінками чиновників, загальна сума гарантій, яку вдасться освоїти при таких процедурах, у 2013-му навряд чи перевищить 10 млрд грн.
Як пояснили в Мінфіні, максимальна ставка за такими кредитами може бути встановлена на рівні дисконтної ставки НБУ +2–3% або ж на рівні середньоринкових залучень держпідприємств (наприклад, «Укравтодор» розміщав свої папери під 16% річних). Імовірно, в першому випадку видавати кредити зможуть тільки фінустанови, які мають пільговий доступ до рефінансування НБУ, тобто в основному держбанки.
За словами першого віце-прем'єр-міністра Сергія Арбузова, на стартовому етапі проекту місію його обкатування і відпрацьовування буде дійсно покладено на держбанки. Але надалі брати участь у програмі зможе будь-яка фінустанова, що має для цього необхідні ресурси.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»