ТЮТЮН І АЛКОГОЛЬ— НАЙЗАКЛЯТІШІ ВОРОГИ ЛЮДИНИ
7 КВІТНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ’Я
Однією з найболючіших проблем українців є стан здоров’я. Свідченням цього може слугувати той факт, що протягом останніх 20 років чисельність населення України зменшилася майже на шість мільйонів, і ця тенденція зберігається.
Чому в нашій країні склалася така ситуація? Чи спроможна людина запобігти виникненню тих чи інших захворювань? Які шкідливі звички найчастіше призводять до передчасної смерті?
— Слід зазначити, що протягом останніх чотирьох років середня тривалість життя в нашій країні зросла на чотири роки,— повідомив член-кореспондент Академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор Микола Поліщук.— Та, незважаючи на цю дещо обнадійливу тенденцію, за цим показником ми все ж залишаємося на одному з останніх місць у Європі. Значною мірою це викликано не лише байдужістю багатьох наших громадян до власного здоров’я.
Важко не погодитися з Миколою Єфремовичем. Адже, як відомо, мільйони українців курять, зловживають алкогольними напоями, не кажучи вже про багатотисячну армію наркоманів.
За алкогольною смертністю Україна серед 50 країн Європи входить до трійки лідерів. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість випитого у нас із розрахунку на одного громадянина (в тому числі й грудні діти) — 15,6 літра на рік.
До речі, вважається, що безпечна доза алкоголю для чоловіків, яким за 35, не більше 40 мл міцних напоїв на день, або ж 100 грамів сухого вина. Для жінок ця норма становить удвічі менше. А ось для тих, кому 18–30 років, алкоголь шкідливий у будь-яких дозах.
Колосальної шкоди здоров’ю завдає і тютюнокуріння. За даними Держкомстату, у нас курять понад вісім мільйонів осіб. Нагадаю, що саме тютюновий дим провокує такі вкрай небезпечні захворювання, як серцево-судинні та онкологічні.
Вважається, що реалізація алкоголю неабияк сприяє наповненню державного бюджету. Це дійсно так. Та водночас ще більше коштів витрачається на подолання тих наслідків, до яких призводить зловживання спиртними напоями.
Однією з основних причин різних дорожньо-транспортних пригод, в яких гинуть тисячі людей, є вживання водіями алкоголю.
— Держава має втрутитися в ситуацію, що склалася на ринку алкоголю,— переконаний пан Поліщук.— Бо, незважаючи на наявність багатотисячної армії правоохоронців, інших посадовців, до компетенції яких входить розв’язання подібних проблем, кіоски-магазинчики, заклади, що мають дозвіл на торгівлю алкоголем, а то й великі супермаркети заповнені продукцією сумнівної якості.
Неабияк шкодить здоров’ю і зловживання так званими слабоалкогольними напоями. Окремо хочеться сказати про пиво. Воно у нас продається на кожному, як мовиться, перехресті і будь-якого часу доби. І нині нікого не дивує підліток років 12–13 з пляшкою пива в руках. Бо якщо тютюнові вироби заборонено продавати особам, які не досягли 21 року, то пиво — ні. А все тому, що цей напій, міцність якого менша, ніж десять градусів, вважається харчовим продуктом. І наших законодавців не цікавить, що цей «харчовий продукт» викликає пивну залежність, яка згодом переростає в алкогольну.
Відрадно, що віднедавна в Україні реклама горілчаних та тютюнових виробів заборонена. Зрозуміло, що реалізація цього товару допомагає наповнювати державний бюджет, але водночас саме через горілку, тютюнокуріння цей бюджет і спустошується. Словом, збитки перевищують прибутки.
На стан нашого здоров’я суттєво впливає і харчування.
— У нашому раціоні мають переважати продукти рослинного походження, збагачені різними вітамінами,— каже лікар-гастроентеролог вищої категорії, кандидат медичних наук Галина Осьодло.— Приміром, згідно з вимогою ВООЗ, людина повинна з’їдати не менше, ніж 300 г овочів і фруктів. Щодня. Перевагу слід надавати нежирним, не надто калорійним продуктам, зокрема морській рибі. Її ВООЗ рекомендує їсти також щодня, оскільки вона містить поліненасичені жири, які суттєво знижують ризик розвитку серцево-судинних захворювань. При цьому споживання солі слід обмежити до п’яти грамів, а цукру — 50 грамів на день.
Останнім часом багато українців, насамперед серед молоді, надають перевагу так званій швидкій їжі, зокрема чізбургерам, чіпсам. Їхнє вживання, за словами Галини Василівни, часто викликає захворювання гастроентерологічного характеру. Доведено, що щоденне вживання хоча б 70 грамів сосисок чи ковбаси суттєво впливає на людину, внаслідок чого вона ризикує захворіти на рак шлунку і товстого кишківника, цукровий діабет.
Значна частина громадян України страждає на ожиріння, яке теж має сумні наслідки для здоров’я. Люди з надмірною масою тіла частіше стають жертвами серцево-судинних захворювань, цукрового діабету тощо.
На думку вчених Сіднейського інституту медичних досліджень, ті, хто страждає на ожиріння, значно частіше хворіють на застудні та інфекційні недуги. Словом, чим більша у людини маса тіла, тим слабша імунна система.
Це пояснюється тим, що через надлишок жиру окремі клітини імунної системи атакують жирові клітини, цим самим знижуючи опірність організму. Щороку в нашій країні ожиріння діагностують у 18–20 тисяч громадян. Англійці кажуть: чим ширша талія, тим коротше життя. І це дійсно так: серед людей огрядних смертність більша і «молодша», ніж серед тих, хто слідкує за своєю талією.
Майже 90 відсотків гіпертоніків мають зайву вагу, а кожні зайві десять кілограмів збільшують ризик інсульту чи інфаркту в шість разів! Зменшення ваги лише на п’ять кілограмів знижує артеріальний тиск на 10 мм рт. ст.
Нагадаємо, що надмірна вага знижує репродуктивні функції у жінок, ускладнюючи перебіг вагітності, збільшує ризик ускладнень при пологах.
Зменшувати раціон слід насамперед за рахунок вуглеводнів, які легко засвоюються нашим організмом. Насамперед цукерок, кондитерських виробів, солодких газованих напоїв, макаронних виробів, а також м’яса і ковбас жирних сортів.
— Слухаючи Вас, у мене виникає закономірне запитання: як пересічному українцеві, статки якого залишають бажати кращого, якомога довше зберегти своє здоров’я? — цікавлюся у професора Миколи Поліщука.
— У суспільстві, принаймні серед його значної частини, побутує думка, що стан здоров’я обумовлений соціальним статусом людини, її статками,— каже Микола Єфремович.— Але це хибна думка. Для того, щоб підтримувати себе у нормальній фізичній формі, не потрібні мільйони.
Кожна людина повинна усвідомити прописну істину: її здоров’я — це справа насамперед її особиста, а не суспільства чи держави, вона має піклуватися про нього сама. Звісно, чимало залежить від спадковості, можливості оздоровлюватися в санаторіях, отримувати повноцінне харчування.
Але, ще раз повторю, кожен із нас спроможний подбати про своє здоров’я. Бо ж для того, щоб не бути рабом шкідливих звичок, а займатися спортом чи хоча б фізкультурою, наповнювати свій раціон фруктами й овочами тощо, потрібно не так і багато.
Піклуватися про здоров’я починати слід із перших днів життя, тобто спочатку багато чого залежить від батьків дитини, які всіляко мають її заохочувати до занять фізкультурою та спортом.
Відповідно до Глобальних рекомендацій з фізичної культури і спорту, розроблених ВООЗ, діти віком 5–17 років повинні займатися фізкультурою не менш як 60 хвилин щодня. Лише за такої умови знижується ризик ожиріння, появи серцево-судинних хвороб, захворювань органів дихання та діабету. На жаль, ми і наші діти абияк ставимося до свого здоров’я.
також у паперовій версії читайте:
- БОЛИТЬ ГОЛОВА. ЩО РОБИТИ?..
назад »»»