ЕКСПЕДИЦІЯ-18 ВИРУШИЛА ДО АНТАРКТИДИ
Минулого понеділка, 25 березня, з аеропорту «Бориспіль» вирушила у далеку подорож уже 18-а за ліком українська антарктична експедиція. Старт її відбувся на дві доби пізніше, ніж було заплановано.
Аномальна хуртовина загальмувала старт
У п’ятницю, 22 березня, у Києві в залі Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України (саме цьому відомству підпорядкований Національний антарктичний науковий центр — НАНЦ) відбулися традиційні урочистості з нагоди проводів чергової експедиції.
Під час цих зборів до українських дослідників Антарктиди зі щирими напутніми словами і теплими побажаннями звернулися відомі вчені — академіки НАНУ Петро Гожик, Сергій Комісаренко, Володимир Семиноженко та інші науковці, представники громадськості й архієпископ Білоцерківський та Богуславський Августін (він, до речі, побував у Антарктиді в березні 2011-го), який благословив полярників.
Наступного дня — у суботу, 23 березня — учасники експедиції мали розпочати свою мандрівку. Проте аномальна снігова заметіль над столицею і Київською областю, де протягом доби випала приблизно місячна норма опадів, призвела серед інших небажаних наслідків і до закриття міжнародного аеропорту «Бориспіль» — як на приліт, так і на виліт авіарейсів. Щодо цього кореспондентові «ДУ» довелося пересвідчитися безпосередньо в аеропорту, де журналіст був серед тих, хто проводжав полярників.
І лише через дві доби — у понеділок, 25 березня — експедиції нарешті вдалося стартувати до своєї мети.
До мети — небесними і океанськими маршрутами
— Шлях експедиції до нашої станції «Академік Вернадський», що на острові Галіндез у Західній Антарктиці, складається з двох частин — повітряної і морської,— розповів кореспондентові «Демократичної України» директор НАНЦ Валерій Литвинов.— Маршрут повітряної подорожі (рейсовими лайнерами) має три етапи і такий вигляд: Київ — Рим — Буенос-Айрес — Ушуая (місто на крайньому півдні Аргентини).
Подальша ж морська мандрівка — на зафрахтованому російському судні «Поляр Піонер», котре з порту Ушуая, перетинаючи вельми широку (близько тисячі кілометрів) і майже завжди збурену сильними штормами протоку Дрейка (що з’єднує Тихий та Атлантичний океани і водночас відокремлює Південну Америку від Антарктиди) і далі через інші акваторії Південного океану, доставить 18-у українську експедицію та її різноманітні вантажі (річний запас продуктів харчування, 150 тонн дизельного палива, обладнання тощо) до станції «Академік Вернадський», де нині завершують свою дванадцятимісячну вахту одинадцять зимівників 17-ї експедиції.
— Із тих дванадцяти полярників, які починаючи з квітня 2013-го протягом року працюватимуть на острові Галіндез та в прилеглому до нього регіоні під час зимівлі 18-ї експедиції,— веде далі Валерій Аркадійович,— семеро — це науковці різного профілю, а п’ятеро — фахівці, які стежитимуть за функціонуванням різних технічних систем станції та забезпеченням нормальної життєдіяльності зимівників (механік, дизеліст, лікар, кухар, системний адміністратор засобів зв’язку).
Усі вони пройшли ретельне комплексне обстеження стану здоров’я в Інституті медицини праці у Києві, а також тренувальний збір (поєднаний із визначенням психологічної сумісності полярників між собою), проведений на базі Головного центру спеціального контролю Державного космічного агентства України (ГЦСК ДКАУ) у селищі Макарів-1, що на Київщині.
Широкий спектр геофізичних та геокосмічних досліджень здійснюватимуть під час зимівлі троє науковців-геофізиків.
Один із них — це начальник станції у 18-й експедиції Юрій Гордієнко, котрий свої функції керівника колективу зимівників поєднуватиме із сейсмологічними дослідженнями. Юрій Олексійович, який працює провідним інженером науково-дослідного відділу згадуваного вже нами ГЦСК ДКАУ в Макарові-1, розповів мені, що сейсмологічні дослідження, які протягом низки років ведуть на українській антарктичній станції, здійснюють за допомогою високочутливої апаратури, здатної і за тисячі кілометрів зафіксувати місце та характер коливань у земній корі, викликаних землетрусами, потужними вибухами та деякими іншими факторами (як природного, так і технічного походження).
Інший геофізик — співробітник розташованого у Харкові Радіоастрономічного інституту НАНУ Олег Буданов — здійснюватиме на острові Галіндез радіозондування навколоземної іоносфери, вивчатиме короткохвильові та наднизькочастотні випромінення.
Ще один геофізик — киянин Юрій Отруба з Національного антарктичного наукового центру — вестиме на станції «Академік Вернадський» геомагнітні вимірювання за допомогою приладів, розташованих на острові у спеціальному будиночку, спорудженому з немагнітних матеріалів.
Комплекс гідрологічних і метеорологічних спостережень, спрямованих на вивчення особливостей процесів у атмосфері над Антарктикою та гідросфери в акваторіях того регіону, які багато в чому впливають на формування погоди і клімату на нашій планеті, стане напрямом діяльності двох метеорологів: чернігівця Олександра Надточія з Придеснянської воднобалансової станції обласного гідрометеоцентру і киянина Олександра Афтенюка — інженера з Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту.
Дослідження різноманітної антарктичної фауни і флори вестимуть двоє біологів — науковий співробітник відділу природи Житомирського обласного краєзнавчого музею Микола Весельський та викладач Донецького національного університету Дмитро Пилипенко.
Клопоти щодо здоров’я учасників зимівлі та їхнього лікування (у разі виникнення потреби), а паралельно із цим ще й здійснення наукової програми медико-фізіологічних досліджень (об’єктами яких будуть самі зимівники) покладено на лікаря Валерія Семенюка з Хмельника, що на Вінниччині.
Годувати полярників буде кухар Василь Омельянович з Малина (Житомирської області). Вінничанин Анатолій Руденко свої основні обов’язки механіка (забезпечення безперебійної праці різних технічних систем на станції) поєднуватиме за сумісництвом із функціями електрика. За енергетичне господарство «Академіка Вернадського», яке складається з трьох дизелів «Вольво», що працюють почергово, відповідатиме фахівець з двигунів внутрішнього згорання дизеліст Павло Гуменюк з Харкова. А різноманітні системи передачі інформації будуть сферою діяльності адміністратора засобів зв’язку киянина Владислава Пишенка.
— Із цієї дюжини зимівників 18-ї експедиції,— говорить директор НАНЦ Валерій Литвинов,— у сімох полярників уже є антарктичний досвід. Зокрема, зимівля, що нині розпочинається, буде вже четвертою для Олега Буданова (до цього він тричі — у 6-й, 9-й і 16-й експедиціях — працював на станції «Академік Вернадський»), третьою — для Юрія Отруби, Валерія Семенюка та Анатолія Руденка, другою — для Юрія Гордієнка, Дмитра Пилипенка і Василя Омельяновича. А п’ятеро — Олександр Надточій, Олександр Афтенюк, Микола Весельський, Павло Гуменюк і Владислав Пишенко — зимуватимуть в Антарктиді вперше.
Найстарший за віком серед дванадцяти зимівників — Анатолій Руденко, якому 5 березня 2013-го виповнилося 48 років, а наймолодший — Владислав Пишенко, котрий у травні нинішнього року відзначить на антарктичній станції свій 23-й день народження.
Специфіка, пов’язана з обмеженим фінансуванням
Згадані директором НАНЦ кілька прикладів виконання деякими полярниками на антарктичній станції певних функціональних обов’язків за сумісництвом — варіанти, породжені тим, що вельми скромні обсяги держбюджетного фінансування призводять до вимушеного обмеження кількості складу зимівників, які працюють на «Академіку Вернадському».
Адже на весь комплекс робіт, виконуваних Україною в Антарктиці, на 2013 рік передбачено виділення з держбюджету близько 24 мільйонів гривень (торік цей показник становив 22 мільйони гривень). Невеличке збільшення асигнувань з лихвою з’їдає істотне зростання цін на паливо, продукти харчування, медикаменти, спорядження тощо.
— Цього разу,— зауважує Валерій Литвинов,— ми під час антарктичного літа 2012–2013 (воно там, у Південній півкулі планети, припадає на грудень, січень і лютий), на відміну від попередніх експедицій, на жаль, не мали змоги надіслати на станцію вчених-сезонників, які зазвичай на попутних суднах потрапляють на «Академік Вернадський», де працюють за своїми програмами протягом місяця чи трохи більше.
Проте судно «Поляр Піонер», яке в антарктичний літній сезон перевозить у тих краях туристів, нині не заходило до острова Галіндез, оскільки вибір маршрутів круїзів залежить від турфірм. Тому ті програми наукових досліджень, які мали б реалізовувати сезонні загони, виконуватимуть у 18-й експедиції зимівники — біологи, геофізики, метеорологи — поряд зі своїми основними дослідницькими справами.
...Крім дванадцяти зимівників, до Антарктиди вирушили ще й дев’ятеро фахівців різного профілю з Харкова, Києва та Львова, які під час перезмінки 17-ї і 18-ї експедицій на острові Галіндез (вона триватиме орієнтовно не менше тижня) мають ретельно оглянути наявне на станції різноманітне обладнання, апаратуру, кабелі тощо, здійснити необхідну профілактику їх та у разі потреби оперативно відремонтувати, після чого вони повернуться додому разом із зимівниками 17-ї експедиції. Везуть на станцію і деякі нові прилади та пристрої.
— А ще на «Академік Вернадський» мусить потрапити тарілка антени супутникового телебачення, яку доставить туди згадане судно «Поляр Піонер»,— розповів мені головний інженер НАНЦ Ігор Мороз.— Досі зимівники на українській станції мали встановлений у приміщенні тамтешньої їдальні телевізор, але через відсутність відповідної антени дивилися лише кінофільми, записані на дисках, чимала колекція яких зібралася за роки різних експедицій.
Нині ж придбано тарілку антени чималих розмірів (діаметром понад півтора метра); її розділили на окремі фрагменти й завантажили у трюм судна «Поляр Піонер». На станції в Антарктиді антену знову складуть і проведуть там необхідні виміри, аби визначити на острові найоптимальнішу точку для встановлення тарілки і з’ясувати, якого краще обрати провайдера (у кожного з них — свої телекомунікаційні супутники на навколоземних орбітах).
— Усе це,— пояснює Ігор Володимирович,— дасть нашим зимівникам змогу у недалекій перспективі (можливо, вже під час 18-ї експедиції) дивитися різноманітні телевізійні передачі через супутник, а до того ж завдяки тій самій антені з’явиться і можливість на станції користуватися високошвидкісним безлімітним інтернетом.
Усі здорові, очікують на перезмінку
А на українській антарктичній станції «Академік Вернадський», як повідомив днями в Київ її начальник у зимівлі 17-ї експедиції Микола Старинець (він, до речі, завершує свою сьому зимівлю!), усі здорові й очікують на перезмінку,
12 березня 2013-то, коли відзначалося 150-річчя від дня народження першого президента Української академії наук Володимира Вернадського, під час урочистого засідання сесії НАНУ з цього приводу було проведено телеміст між Києвом і українською антарктичною станцією, названою іменем видатного вченого.
...Не хотілося б завершувати нашу розповідь на мінорній ноті, проте не можна не згадати зауваження директора НАНЦ Валерія Литвинова, яке пролунало під час урочистих проводів 18-ї експедиції: адже й досі Верховною Радою не затверджено Закон про діяльність України в Антарктиці, що істотно заважає нашим дослідженням того регіону, які мають неабияке значення для вітчизняної науки та різних інших сфер.
Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:
назад »»»