ГОТІВКА ПІД ПРИЦІЛОМ
Як відомо, референдум — справа демократична, але в Україні, на жаль, непопулярна. На відміну від різного роду публічних обговорень. Нещодавно до участі у черговому обговоренні запросив українців Нацбанк: він пропонує обмежити використання національної валюти у готівковому обігу. Названо й імовірну верхню межу таких операцій — 150 тис. грн.
Громадяни й експерти можуть висловити свої думки до 8 квітня. Звісно, це варто зробити, аби незабаром оцінити, наскільки вдалося змінити попередню позицію ініціатора.
Обмеження готівкового обігу сприятиме детінізації економічної діяльності та стимулюватиме зростання ВВП, запевняють у НБУ, адже готівкові розрахунки важко контролювати. Тож вони є рідною стихією для тіньової економіки, а для України це вкрай актуальна проблема. За різними оцінками, рівень тіньової економіки коливається від 20 до 54% ВВП.
Саме необхідність легалізації тіньових коштів нині експерти й урядовці називають однією з нагальних умов для подальшого розвитку вітчизняної економіки. Так само, як і ліквідацію її надмірної доларизації. У Верховній Раді навіть з'явився законопроект, який має на меті заборонити банкам залучати вклади в іноземній валюті. Його автори підготували та передали на розгляд парламенту ще одну законодавчу ініціативу, якою пропонується справляти 25% податку з банківських депозитів.
Такий крок, ідеться у пояснювальній записці до документа, оптимізує кредитування, яке зараз здійснюється надто повільними темпами. Воно ж конче потрібне для повноцінного функціонування економіки: дешеві кредити плюс легалізація тіньових коштів, мінус доларизація вітчизняної фінансової системи. Саме так виглядає формула успіху для відновлення зростання нашої економіки. У цій думці єдині урядовці, представники законодавчої влади, експерти й банкіри.
Однак коли говориться про алгоритм упровадження цієї формули, позиції сторін часто не збігаються. Досить згадати, як торік влада намагалася запровадити збір із продажу валюти та кримінальну відповідальність за обмін валюти поза банками.
У жовтні минулого року НБУ заявив про намір установити граничну суму готівкових платежів, аби забезпечити доступ фінансового регулятора до контролю за обігом значних за обсягом розрахунків через банки. А на початку березня вже підготував відповідний проект постанови, в якому визначено анонсовану межу. І хоча до 8 квітня до документа ще приймаються пропозиції та зауваження, в НБУ вирішили, що на нинішньому етапі 150 тис. грн — найбільш прийнятна сума.
Відтак дорогі товари можна буде купувати тільки за безготівковим розрахунком. Нове правило поширюватиметься на всі розрахунки між фізичними та юрособами й підприємцями, а також на операції між фізособами при укладанні угод купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню. Це — операції із землею, нерухомістю, транспортними засобами та орендою майна. Заборона розрахунку готівкою на суму понад 150 тис. грн упродовж дня застосовуватиметься до одного чи кількох платіжних документів. А крім того, до одного чи кількох товарів в одному чеку.
Готовність неготових
У Нацбанку наголошують, що в країні давно постала потреба обмежити розрахунки готівкою. А ініціатива ґрунтується на світовому досвіді й оцінці внутрішніх фінансових процесів, які засвідчують, що українці вже готові розраховуватися по-новому. Однак експерти не мають упевненості в тому, що вітчизняний фінансовий ринок дозрів до обмеження готівкових розрахунків, хоча загалом мету контролю регулятора за обігом великих сум вважають цілком допустимою.
Ні для кого не секрет, що всі розрахунки при купівлі авто чи квартири проводяться не через гривню, а в іншій валюті і поза банківською системою. Така ситуація для країни є неприйнятною, тож бажання обмежити готівкові розрахунки, змусити людей платити у безготівковій формі у гривні є зрозумілим.
Але проблема в тому, що, крім платіжної функції, гроші виконують ще й накопичувальну, заощаджувальну. Зараз люди не довіряють національній валюті, очікують її девальвації. І мають для цього підстави, оскільки ситуація в Україні залишається не просто складною, а надзвичайно складною. Наявний величезний торговельний дефіцит, проблеми на зовнішніх ринках. Національна валюта може бути девальвована — це абсолютно реальний сценарій.
Якщо будуть введені вимоги щодо розрахунків у безготівковій формі, тобто у гривні, то люди будуть міняти іноземну валюту на національну, потім уносити її на банківський рахунок, проводити безготівкові операції. І врешті продавець товару зніматиме гривню й конвертуватиме в іноземну валюту. А отже, бажання НБУ зменшити доларизацію економіки і його сподівання, що частина грошей залишиться на банківських рахунках, марні, запевняють експерти.
Українці ж змушені будуть витрачати свої кревні на оплату банківських послуг — щорічно 7–8 млрд грн. Адже на конвертації, відкритті рахунків, здійсненні безготівкових операцій банки зароблятимуть чималі комісійні. Від 400 до 800 дол. залежно від обсягу платежів. Вдаватися до банківських новацій варто після глибокої девальвації нацвалюти, коли люди будуть упевнені, що курс гривні — стабільний.
І ще, коли вже незручно буде користуватися готівкою — за розвитку електронних розрахунків. Якщо суспільство досягне певного рівня зрілості, тоді ініціативи НБУ будуть виправданими, і готівкові обмеження сприятимуть скороченню нелегальних розрахунків. А за нинішніх умов це лише псуватиме соціально-економічну атмосферу у суспільстві, і ніякого позитиву не принесе. На думку експертів, тільки заборонами на проведення готівкових операцій на великі суми проблеми суттєвої кількості готівки та незначних, порівняно з європейськими країнами, обсягів безготівкових операцій не подолати.
Це питання треба вирішувати поетапно. Якщо починати із заборон, населення намагатиметься їх обійти. Найпростіший спосіб — поділити велику суму на кілька, які вписуються у межі, встановлені НБУ.
Мотивації банкірів і держави у прагненні запровадити заходи, що спонукали б українців витягнути заощадження «з-під подушки», зрозумілі. Адже попри чи не найвищі у світі депозитні ставки в Україні все ще популярним способом заощаджень є накопичення готівки саме «під подушкою»: поза банківською системою знаходиться майже 200 млрд грн.
Сумнівні джерела
Не тільки в уряді та НБУ, а й у парламенті думають над тим, де взяти додаткові гроші до держскарбниці. Однак якщо наміри Нацбанку обмежити готівкові розрахунки у разі ухвалення відповідної постанови торкнуться лише тих, хто сплачує за товари та послуги більше 150 тис. грн, то законодавчі ініціативи щодо банківських депозитів зачіпатимуть інтереси значно більшої частини наших співгромадян. Йдеться про законопроекти, що передбачають заборону валютних депозитів та оподаткування банківських вкладів.
Уже не раз пропонувалось обкладати податком доходи, які отримують фізичні особи від розміщення депозитів у банках. Більше того, ці наміри навіть удалося втілити у Податковому кодексі. Правда, з відтермінуванням. Нещодавно прийнятий ПК передбачає введення подібного податку у 5% з 1 січня 2015 року. Проте дехто з депутатів вважає недоречним у нинішній ситуації так довго чекати і так мало отримувати, тому пропонує ввести 25% оподаткування доходів фізосіб, отриманих у вигляді відсотків на депозити.
Експерти нагадують, що нині на ринку велика конкуренція за валютними ресурсами. Якщо їх залучають до банківської системи і використовують для фінансування важливих для економіки проектів, то дають великий зиск для держави й бізнесу.
Незрозуміло, чому слід відмовлятися від того, що наполегливо шукає бізнес і держава. До того ж такі ініціативи суперечать ідеї вступу України на правах асоціації до ЄС. Оскільки європейські банки не обмежують законами, фінустанови самі вирішують, яку валюту приймати на депозити, в якій видавати кредити. Експерти сподіваються, що депутати не підтримають ідеї заборони валютних вкладів.
Любов українців до долара, що нині вимірюється майже 83 млрд готівки на руках у населення, підриває реальну економіку країни, погоджуються експерти. Однак заборона валютних депозитів у сучасних реаліях не гарантує дедоларизації вітчизняної економіки. Аналітики вважають, що спонукати людей до заощаджень у нацвалюті варто насамперед зміцненням довіри до неї, а не адміністративними методами.
Наказати любити гривню насильно складно, реакція на заборону — завжди негативна. Деякі експерти зазначають, що ніякої негативної реакції населення, окрім хіба що критики, заборона валютних депозитів не спричинить. Чим довше українці триматимуть долари у панчохах, тим довше держава не зможе вирішити питання з торговельним і платіжним балансом.
Оподаткування ж доходів від депозитів, тобто вигоди від інвестицій у капітал, — це світова практика. Був один капітал, після того, як поклали гроші до банку, він став більшим. Різниця оподатковується. Досвід Росії свідчить про те, що це реальний шлях до здешевлення кредитних ресурсів (ставки за кредитами можуть упасти до 10%). Зниження ставок депозитних вкладів, чому сприятиме оподаткування відсотків від депозитів, може зробити кредити доступнішими для українців. Крім того, такий збір є загальноприйнятим у банківській системі більшості країн.
Кілька «але»
За високих депозитних ставок в Україні сформувався великий клас рантьє, які живуть без усякого оподаткування і отримують суттєві доходи від своїх депозитів у фінустановах. За даними НБУ, середня ставка за гривневим депозитом сягає 18,3%, за доларовим — 7,3%. За рік на ці депозити набігають доходи у 75–78 млрд грн. При ставці оподаткування депозитів у 25% це мало б дати бюджету майже 20 млрд.
Можна було б із цим погодитись, якби не одне «але». У всьому світі центробанки беруть на себе контроль за інфляцією. У країнах із розвинутою економікою річна інфляція не перевищує 2–3%. Торік і в Україні була по суті нульова інфляція (втім, для нас це виняток, а не правило). Зазвичай наша інфляція сягає 10–15%. Коли люди кладуть свої зароблені на депозит під 10%, а інфляція підстрибує до 15%, то отримують не зиск через приріст капіталу, а збитки.
Оподаткування депозитів може призвести до того, що українці не нестимуть грошей до банків, через це у фінустанов не буде достатньо ресурсів для кредитування економіки, і темпи зростання ВВП затухатимуть. Експерти радять відкласти років на п'ять ідею обкладання податком банківських депозитів.
Тим часом у НБУ вже заявили, що не підтримують ініціативи щодо заборони на відкриття депозитів в іноземній валюті та щодо оподаткування доходів від банківських вкладів. Разом із тим керівники Нацбанку висловили стурбованість з політизації суто економічного питання і зазначили, що подані до парламенту документи є наслідком недостатньо глибокого опрацювання проблем, щодо яких пропонуються законодавчі ініціативи.
У Міністерстві податків і зборів підтримують запропоноване НБУ обмеження готівкових розрахунків сумою у 150 тис. грн, оскільки це сприятиме вихованню податкової культури. Задля детінізації економіки міністерство запровадить можливість отримання онлайн-чеків від реєстраторів розрахункових операцій. Великі суми готівки завжди несуть у собі ризики. Сума в 150 тис. — це поріг, зафіксований у Законі «Про протидію відмиванню брудних коштів», починаючи з якого клієнт фінансової установи має бути ідентифікований.
Експерти зауважують: якщо українці долучаться до безготівкових розрахунків, то базу даних їхніх товарних чеків почнуть збирати податкові органи. І накопичивши компромат, звіривши зібрані дані з офіційними довідками про доходи і податковою декларацією, неодмінно поцікавляться, звідки у громадян кошти на вартісні покупки.
І можна скільки завгодно доводити митарям, що їхні закиди — це непрямі методи, які в нашій країні заборонені законом, а тому ці дії незаконні, так просто від податківців не відкараскатись.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»