ОСЬ ВАМ МІНІМАЛКА! І НІ В ЧОМУ СОБІ НЕ ВІДМОВЛЯЙТЕ...
Можновладці не втомлюються наголошувати на важливості підвищення соціальних стандартів, зростанні зарплат та створенні нових робочих місць.
Нещодавно у Кабміні прозвітували про початок розгляду пакета з 25 документів, що стосуються сфери соціального захисту понад 20 млн громадян.
На початку зібрання перший заступник начальника Головного слідчого управління МВС України Олександр Гончаров наголосив на тому, що з набуттям чинності нового Кримінально-процесуального кодексу України відбулася, насамперед, демократизація процесу досудових розслідувань.
«Робота правоохоронців спрямована на максимальне забезпечення громадянам прав і свобод, котрі гарантує їм головний документ держави — Конституція. Значно зросла роль слідчих підрозділів, представники яких відтепер несуть відповідальність за об’єктивність і повноту досудових розслідувань, у тому числі й щодо розшуку злочинців. Лібералізація процесу розслідування, а також значне розширення прав та повноважень сторони захисту, зумовлюють необхідність підняти на якісно новий рівень криміналістичні методи, які застосовують для розшуку злочинців»,— сказав Олександр Гончаров.
За його словами, впродовж минулого року правоохоронцям удалося досягти певного зменшення як загального рівня злочинності, так і вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів. При цьому кількість нерозкритих злодіянь, на жаль, залишається досить високою. Одним із найбільш дієвих методів розкриття є ДНК-аналіз. Саме цей метод дозволяє зі стовідсотковою достовірністю ідентифікувати особу злочинця та ефективно доводити його причетність до вчинення протиправних дій.
Як приклад доповідач навів серійні вбивства і зґвалтування на Київщині у 2006–2009 роках. «Специфікою цих жорстоких злочинів була повна відсутність слідової інформації, окрім біологічного походження. Проведені молекулярно-генетичні експертизи дозволили працівникам міліції об’єднати ці злочини, і в подальшому за результатами відпрацювання широкого кола підозрюваних осіб (а їх було майже шістсот) вдалося встановити особу злочинця. Шляхом проведення молекулярно-генетичних експертиз розкрито серійні вбивства та зґвалтування, скоєні пологівським маніяком Ткачем на Запоріжжі та Дніпропетровщині. Завдяки застосуванню методу ДНК-аналізу встановлена та доведена причетність зловмисників до скоєння терористичних актів у Дніпропетровську в квітні минулого року. У подібний спосіб розкрито й інші не менш резонансні злочини»,— зазначив Олександр Гончаров.
Про актуальність унікального методу ДНК-аналізу свідчить і те, що з його допомогою можна було б ефективніше розшукувати зниклих безвісти осіб та встановлювати особи нерозпізнаних трупів, ідентифікувати жертв авто- і авіакатастроф. Для цього варто подбати, насамперед, про нормативно-правову та матеріально-технічну бази.
«Створення вкрай необхідної для правоохоронних органів єдиної Національної бази обліку генетичних ознак людини стримується через відсутність чіткого законодавчого врегулювання цього питання та недостатню кількість і потужність наявних ДНК-лабораторій. Тому прошу учасників заходу проявити державницький підхід і в межах своєї компетенції максимально сприяти схваленню Концепції Державної цільової програми розширення мережі ДНК-лабораторій та створення Національної бази даних генетичних ознак людини для використання їх в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ (ОВС) на 2014–2020 роки. Маючи цей важливий документ, ми зможемо вирішити й технічні деталі»,— підсумував Олександр Гончаров.
Про застосування методу молекулярно-генетичної ідентифікації та досягнення фахівців Експертної служби правоохоронного відомства в цій царині розповів т. в. о. начальника ДНДЕКЦ Дмитро Жидков.
За його словами, використовувати ДНК-аналіз міліцейські експерти розпочали ще у 1994-му. Однак новим етапом розвитку стало впровадження у 1999 році першого в Україні генетичного аналізатора. З 2005-го по 2012-й зусиллями та коштом експертів-правоохоронців створено вісім регіональних ДНК-лабораторій, п’ять з яких відкрито лише впродовж останніх трьох років. Працівники служби також навчалися у сучасних молекулярно-генетичних лабораторіях США та Російської Федерації. Завдяки цьому в ДНДЕКЦ запроваджено експертне дослідження мітохондріальної ДНК (дослідження ДНК-профілів сильно ушкоджених кісткових матеріалів і встановлення спорідненості за материнською лінією — брати, сестри, онуки тощо).
«Попри значні досягнення фахівців, актуальною проблемою служби, на жаль, залишається постійно зростаюча кількість призначених ДНК-експертиз. Наразі можливості існуючих лабораторій не задовольняють потреби МВС у розкритті та розслідуванні тяжких і резонансних злочинів. Законодавчо не врегульовано і генотипування певних категорій осіб для створення ДНК-обліку. Проблемою є і повільне наповнення бази — у її масиві нині лише вісім тисяч ДНК-профілів осіб, які підозрювалися або обвинувачувались у вчиненні злочинів»,— зазначив Дмитро Жидков.
Під час «круглого столу» йшлося і про можливі шляхи вирішення використання можливостей ДНК-аналізу в протидії злочинності та виконання соціальних функцій, приміром розшуку зниклих безвісти осіб.
На думку заступника начальника ДНДЕКЦ полковника міліції Володимира Вартузова, головними проблемами є недостатня кількість ДНК-лабораторій в експертних підрозділах МВС, МОЗ та їх цілковита відсутність у підрозділах СБУ, недостатня координація діяльності ДНК-лабораторій різних відомств, зокрема розподілу їхніх функцій та визначення механізму формування єдиного обліку генетичних ознак людини.
«Вирішувати проблеми передбачається, насамперед, шляхом нормативно-правового врегулювання питань щодо використання ДНК-технолологій у діяльності ОВС. Ефективним рішенням було б схвалення концепції Державної цільової програми розширення мережі ДНК-лабораторій та створення Національної бази даних генетичних ознак людини для використання в оперативно-службовій діяльності ОВС у 2014–2020 роках»,— сказав Володимир Вартузов.
Доповідач наголосив на очікуваних результатах виконання зазначеного документа. «Передовсім у рамках Програми пропонуватиметься додатково створити сім ДНК-лабораторій в експертних установах МВС, п’ять подібних установ працюватимуть у системі МОЗ та чотири лабораторії — в СБУ. Загалом, виконання програми сприятиме створенню єдиної інформаційної системи — Національної бази даних генетичних ознак людини, що, у свою чергу, кардинально поліпшить судово-експертне супроводження розкриття та розслідування злочинів методом ДНК-аналізу»,— зазначив Володимир Вартузов.
Учасники «круглого столу» жваво обговорили концепцію Державної цільової програми розширення мережі ДНК-лабораторій.
Іван КУЛЕХА
також у паперовій версії читайте:
назад »»»