БЕЗ КРЕДИТІВ МВФ — ТРУБА...
Як відомо, від 29 січня до 12 лютого в Україні перебувала місія Міжнародного валютного фонду. В українському уряді сподівались домовитися з цією фінансовою організацією про кредит стенд-бай на 15,5 млрд дол.
Щоправда, міністр економічного розвитку та торгівлі Ігор Прасолов заявляв, що, за підсумками цієї місії, на підписання нової програми співпраці розраховувати не варто. Завдання місії — вивчити ситуацію в Україні, тож її можна вважати ознайомчою.
Західні фінансисти, на відміну від західних політиків, чи, скажімо, фінансистів зі Сходу, політичних вимог та умов не висувають. Але це не означає, що з ними легше домовлятися. Тим більше, коли це робити треба. Зараз у МВФ аналізують можливості відновлення співпраці з нашою державою, опрацьовують дані макроекономічних показників, наданих українською стороною. І вже на підставі їхніх оцінок вирішуватиметься доля нового меморандуму з цією фінансовою інституцією.
Наприкінці березня представники фонду обіцяють повернутися в Україну вже не стільки для ознайомлення з економікою, скільки для предметних дискусій. Утім, в офіційних повідомленнях керівництва місії фонду про підсумки двотижневої ревізії вітчизняної економіки жодної конкретики про ймовірне відновлення кредитування немає. Хоча у МВФ і зауважують, що під час ознайомчих зустрічей із представниками українського уряду та Нацбанку досягнуто значного прогресу щодо політики, яка забезпечить скорочення дефіциту бюджету і дефіциту рахунку поточних операцій, а також зміцнення позицій валютних резервів і створення робочих місць.
Слова «прогрес» і «значний» мають додати оптимізму тим, хто чекає на отримання країною кредитів МВФ. І відповідно — песимізму тим, хто розуміє, що просто так грошей нашій державі не дадуть. Що стосується перспектив зростання економіки, то цей показник, за відсутності коригування економічної політики, на думку експертів фонду, буде в межах одного відсотка. Економіка України переживає спад, споживання та інвестиції скорочуються, рівень безробіття не знижується, погіршується інвестиційний клімат. У фонді наголошують на необхідності структурних реформ, які мають посилити потенціал України.
Коментуючи результати переговорів із МВФ, глава Кабміну Микола Азаров запевняв, що уряд працюватиме над окресленими місією фонду проблемами. З експертами фонду обговорили перспективи розвитку світової та вітчизняної економіки і дійшли висновку, що потрібні досить серйозні зусилля, аби вийти на заплановані 3–3,5%, а, можливо, й трохи більші темпи економічного розвитку.
За оцінками експертів, поточні переговори з МВФ будуть складними, адже у світі є чимало претендентів на його гроші. А в України доволі терниста передісторія співпраці з цією фінансовою інституцією. Після двох траншів кредитування 2010 року співпрацю з МВФ було заморожено через невиконання нашою державою взятих на себе зобов'язань, зокрема щодо підвищення тарифів на газ для населення.
Критичні виклики
Уже очевидно, що головними вимогами, від яких фонд не збирається відступати, залишаються скорочення дефіциту компанії «Нафтогаз», підвищення тарифів на газ для населення та теплопостачальників на 30%, а для підприємств комунального сектора — майже на 60%. Саме через відмову нашої влади піти на ці непопулярні кроки співпраця з фондом була припинена.
Цьогоріч міжнародні кредитори знову чітко вказали, що великі обсяги дотацій на опалення та газ для населення продовжують тиснути на бюджет країни та її платіжний баланс. На думку експертів, влада нині опинилася перед вельми непростим вибором, що так чи інакше пов'язаний з економічними та іміджевими ризиками. Якщо не брати грошей у фонду, можна уникнути непопулярних економічних і соціальних рішень. Але тоді різко зростають ризики боргової та соціально-економічної кризи, економічного та соціально-політичного напруження. Якщо позичати — наважитися на непопулярні кроки.
Висувають міжнародні кредитори й інші, не менш критичні вимоги, зокрема щодо переходу НБУ до більш гнучкого обмінного курсу на валютному ринку. Хоч ця умова і не звучить надто жорстко. Для фонду важливо, аби в складній економічній ситуації український бюджет був платоспроможним, і держава змогла повернути кредити. Уряд запропонував на розгляд фонду кілька заходів, спрямованих на скорочення бюджетного дефіциту.
Це низка законодавчих ініціатив, зокрема проект закону про трансфертне ціноутворення; новий порядок сплати підприємствами податку на прибуток — авансом. А також наміри щодо детінізації заробітної плати і збільшення надходжень до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування. Здається, що МВФ позитивно сприйняв ці наміри, але не впевнений у тому, що запропоновані українським урядом заходи зможуть кардинально поліпшити стан державних фінансів.
Однак, навіть за позитивного рішення фонду, для відновлення фінансування може знадобитися майже півроку, зауважують експерти. Затягувати з отриманням кредитів не можна — пік виплат за боргами припадає на травень— серпень цього року. І взагалі 2013 рік є дуже напруженим — на обслуговування та погашення зовнішніх боргів, у тому числі з розрахунками за попередніми зобов'язаннями перед МВФ, треба витратити 5,5 млрд дол.
Між тим М. Азаров неодноразово запевняв: якщо у МВФ не вважатимуть за доцільне співпрацювати з Україною, катастрофи не буде. Мовляв, наша держава впорається з поверненням зовнішніх боргів навіть у піковому нинішньому році і без грошей фонду. Ці кошти закладені в держбюджеті.
Водночас, як нагадують експерти, впродовж 2013–2016 років українці мають виплатити майже 52% внутрішніх і зовнішніх запозичень. І виникає запитання — за рахунок яких ресурсів можна буде безболісно погасити усі виставлені рахунки? Торік золотовалютні резерви скоротилися на 7,5 млрд дол. Цьогоріч такої розкоші Нацбанк не зможе собі дозволити, бо резерви вже впали до 24,5 млрд. Якщо опустяться до 17 млрд дол., це викличе жахливу паніку на валютному ринку і призведе до суттєвої девальвації гривні, а також може спричинити дефолт, унаслідок якого збанкрутує чимало вітчизняних компаній.
Поки Україна має низький рівень запозичень до ВВП, зовнішні і внутрішні борги трохи перевищують 500 млрд грн, тобто становлять менше, ніж 40% ВВП. Тож наша держава може розраховувати на те, що іноземні кредитори, в тому числі й приватні інвестори, купуватимуть цінні папери уряду. Це варіант для Кабміну не поспішати з виконанням вимог фонду.
Уряд може піти легшим шляхом — позичити гроші на ринку капіталів і, цілком імовірно, що їх дадуть. Але МВФ позичає під 3–4% річних, приватні позики — дорожчі. На початку лютого уряду вдалося розмістити на 1 млрд дол. українські євробонди. До того ж кредитно-дефолтні свопи по Україні останнім часом знижуються і сягнули 570–600 базисних пунктів. Це означає, що на зовнішніх ринках можна позичати гроші під 6% річних плюс лібор 1,5%. Це дорого. Але краще, ніж у 2009 році, коли кредитно-дефолтні свопи перевищували 3–5 тисяч відсотків, і позики були надто дорогими.
Зараз ситуація на ринках капіталу складна, однак треба вміти використовувати і її. Перше вікно можливостей було використано розміщенням євробондів. Експерти вважають це успіхом. Проблема ж України в тому, що плани влади зазвичай короткострокові, в кращому разі — середньострокові. Це небезпечно. Влада прагнутиме до зниження дефіциту держбюджету, цього вимагає МВФ (торік дефіцит сягнув 5% ВВП). Але, як зауважують аналітики, зниження дефіциту держбюджету на 1% в умовах рецесії може загальмувати зростання економіки на 0,7–1,5% і навіть більше.
Уряд намагатиметься знизити дефіцит до 3% ВВП. Це серйозне значення порівняно з 5%. Та воно означатиме, що ми продовжимо жити в борг. Це об'єктивна реальність короткострокового періоду. Кредити треба використовувати ефективно. Важливо співпрацювати з міжнародними фінансовими організаціями. Експерти називають кредит від МВФ стабілізуючим фондом. Для України важливий не так розмір позики, як наявність самої програми співпраці з фондом. Це допоможе здешевити запозичення на зовнішніх ринках капіталу, реструктурувати борги.
Не крах, але й не благо
Відмова фонду відновити кредитування не стане крахом для України, кажуть експерти. Але сподіватися на економічні зрушення тоді не варто. Зокрема і через те, що, окрім суто грошового виміру, його кредити сприятимуть інвестиційній привабливості держави. Якщо не буде повноцінної співпраці з МВФ, Україні буде надто складно, принаймні цьогоріч, сподіватися на позитивну динаміку економіки. Торішній бюджет був зведений із дефіцитом у понад 53 млрд грн, тобто майже на 40% більше запланованого показника. Золотовалютні резерви скоротилися на 23%.
З огляду на те, що цьогоріч також зберігається ризик зростання дефіциту бюджету, відмова від грошей МВФ вимагатиме від країни режиму дуже жорсткої економії і початку переговорів з інвесторами про реструктуризацію державного боргу. Утім, схоже на те, що в процесі пошуку можливих компромісів з фондом крига таки скресла. Глава уряду М. Азаров припустив можливість підвищення тарифів на газ, хоч і не в таких обсягах, як цього вимагає МВФ.
Він зазначив, що окремих категорій населення, які отримують європейські зарплати, підвищення тарифів таки торкнеться. Йдеться про диференційоване підвищення цін на комунальні послуги. І в цьому процесі вже є певні напрацювання. Це парафія Національної комісії, що здійснює державне регулювання енергетики. Вона встановила параметри споживання газу — до 2,5 тис. кубів на рік, від 2,5 до 6 тис., від 6 до 12 тис. і більше. Витрачаєш суттєві обсяги «блакитного» палива — матимеш вищі тарифи.
А от щодо диференціації тарифів за рівнем доходів українців, то тут уряд може спіткати застаріла проблема тіньових зарплат. А за неправдивої інформації про рівень статків наших співгромадян установити як самі критерії європейських зарплат, так і осіб, які отримують їх у конверті, нереально, вважають експерти. Відповідно до офіційних даних про заробітну плату, виходить так, що майже все населення України має значитись у пільговій категорії, в тому числі й з оплати за енергоносії.
Є ще одна теоретична можливість вирішити тарифні проблеми — домовитися з Росією про зниження ціни на «блакитне» паливо. Нині український уряд проводить консультації з північною сусідкою щодо перегляду умов постачання газу. Це важливий фактор у переговорах із МВФ. Якщо вдасться врегулювати питання зменшення вартості імпортованих енергоносіїв, це дасть можливість українському уряду розглядати інші варіанти співпраці з фондом і змінити своє ставлення й оцінки загальної макроекономічної ситуації.
Зменшення ціни на російське «блакитне» паливо значно поліпшить платіжний баланс і фінансове становище «Нафтогазу». Україна щороку переплачує за газ 7 млрд дол. Такий тягар дуже тисне на нашу економіку і гривню. Причому держава повністю виконує свої контрактні зобов'язання перед російськими партнерами, завжди чітко розраховується за спожитий газ. Але «Нафтогаз» не має наміру оплачувати виставлений «Газпромом» штрафний рахунок на 7 млрд дол. за нібито недобране паливо, оскільки для цього немає жодних підстав. Такий платіж підірвав би фінансову систему країни.
«Газпром» таки оприлюднив розрахунки, на підставі яких оштрафував Україну. І заявив про відсутність у «Нафтогазу» підстав для закупівлі природного газу в обсягах менших, ніж передбачено в контрактах 2009 року. Торік Україна нібито недобрала 16,7 млрд кубів газу. Російський газовий монополіст уточнив, що, з урахуванням прописаних у контракті коефіцієнтів, мінімальна кількість газу, що передається на умовах «бери або плати», торік становила 41,6 млрд. «Нафтогаз» закупив 24,9 млрд і стверджує, що скоротив обсяги російського палива через його дорожнечу.
Ризики й альтернативи
Якщо ціни на газ вдасться переглянути, то зменшиться й потреба у фінансовій підтримці МВФ. Україна може обійтись і без грошей фонду. Їх можна взяти за рахунок внутрішніх запозичень. Але це означає, що доступ до кредитних ресурсів комерційних банків у вітчизняних підприємств зменшиться. Це негативно впливатиме на їхній економічний стан і на можливості сплати ними податків до бюджетів усіх рівнів, на виплату зарплати найманим працівникам.
З цієї точки зору фінансові ресурси МВФ виглядають більш привабливими. Якщо фонд позичить Україні гроші, можна буде підтримати національну грошову одиницю і стабільність державних фінансів, не пригнічуючи економіки. Коли фінансування від фонду не буде, виникає ризик девальвації гривні. МВФ вважає, що Україна має змінити фінансово-економічний курс. Економіка країни переживає спад, споживання та інвестиції скорочуються, рівень безробіття не знижується, погіршується інвестиційний клімат. У фонді наголошують на необхідності структурних реформ, які мають посилити потенціал країни.
Водночас уряд шукає альтернативні джерела фінансування вітчизняної економіки за кордоном. У Кабміні кажуть, що дуже важливо працювати із зовнішніми ринками, презентуючи на них можливості нашої держави. Це нещодавно намагалися зробити у США перший віце-прем'єр С. Арбузов та фахівці Мінфіну.
Ситуація у світі спонукає Україну до розробки нової економічної політики, яка б сприяла скороченню дефіциту бюджету, збільшенню валютних резервів, створенню й збереженню робочих місць. Не треба боятись і ухвалення нестандартних рішень для продовження реформ. Усі ці завдання напрацьовані в урядовій Програмі активізації розвитку економіки на найближчі роки. Цей документ обговорювався з представниками місії МВФ.
В уряді очікують, що експерти фонду відвідають Україну для продовження дискусії щодо нової програми співпраці наприкінці березня. Українські урядовці налаштовані оптимістично щодо підготовки меморандуму про співпрацю з фондом, зокрема у питаннях лібералізації валютного курсу, тарифів та зменшення дефіциту бюджету «Нафтогазу».
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»