ДЕФІЦИТ
ГАРАНТІЙ
У минулому номері нашої газети було вміщено статтю, в якій йшлося про загальний стан з правами людини в Україні за 2012 рік. Продовжуємо тему оцінкою ситуації з дотримання права власності та соціально-економічних прав.
Обережний оптимізм
Наша країна досить далека від того, щоб забезпечити право людей на володіння, користування і розпорядження своєю власністю. Часто це право порушує сама держава, наголошує експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк.
Найслабкішою ланкою в цьому сенсі є система реєстрації прав на нерухоме майно. Реформу в цій сфері здійснюють повільно, і хоча вона триває не один рік, основні її елементи не втілені й донині.
Як стверджують фахівці, для того, щоб зареєструвати власність у нашій країні потрібно 117 днів. У той час як в країнах Європи і Центральної Азії це можна зробити майже в чотири рази швидше — за 33 дні.
Тривалий час ситуацію в цій сфері ускладнювало те, що у системі реєстрації діяло кілька органів. Аби зосередити цю функцію в одному центрі, 2010 року внесено зміни до законодавства, а 2011-го Кабінет Міністрів ухвалив відповідну постанову. Таким чином мала бути створена Державна реєстраційна служба України, котра повинна була приступити до виконання своїх функцій ще 1 січня 2012 року. Проте вона почала працювати лише з 2013-го. Однак після місяця роботи її очільника було звільнено. Наступний місяць ця структура була без голови, що досить показово.
Втім, оптимізм з приводу функціонування новоствореної системи є досить обережним. Фахівці застерігають: вона не гарантує захисту власності. Так, БТІ, в компетенції якого донедавна перебувала реєстрація прав на нерухоме майно, мало передати паперові справи до Укрдержреєстру. Щоб перевести цей гігантський архів в електронний вигляд, потрібні роки та мільйони гривень. Це може призвести до зростання випадків шахрайства і втрати власниками своєї нерухомості.
Мертві новобуди
Такою ж гострою залишається проблема забезпечення прав власності інвесторів житлових об'єктів, будівництво яких заморожене. Інвестор не застрахований (навіть і у прямому сенсі) від того, що з потенційного власника квадратних метрів перетвориться на постраждалого пайовика. Від втрати інвестицій особу захищає лише порядність забудовника. Адже великі страхові компанії уникають страхувати «від недобудов».
Звісно ж, люди, які вкладають кошти у спорудження житла у багатоквартирних будинках, тепер не такі наївні, як п'ять–сім років тому. За образним висловом одного з правоохоронців, тоді варто було обгородити якусь ділянку землі зеленим парканом, щоб власнику огорожі почали нести гроші. Нині перед тим, як це зробити, наші співвітчизники навідуються на будівельний майданчик. Впевнитися, що на місці котловану бодай з'явився каркас. Втім від того, що новобуд стане мертвим, не гарантує те, що там кипіла робота вдень і вночі, не тільки в будні, а й у вихідні. Він легко перетворюється на заморожений на будь-якому етапі готовності через низку причин.
Серед них — дії аферистів, які не планують нічого будувати, мають на меті лише зібрати кошти і зникнути. Потерпають інвестори і від нецільового використання коштів, які мали йти на будівництво, подвійної іпотеки, подвійного продажу (класичний приклад —«Еліта-центр»). Часто компанія, яку вказано в рекламі, може бути клоном відомої фірми, що завоювала довіру клієнтів. Такий механізм використовують для того, аби привабити бажаючих вкласти кревні у квадратні метри. Якщо забудовник має зіпсовану репутацію, то вдається до ребрендингу — зміни назви, логотипу, візуального оформлення реклами.
Інвестування в будівництво житла здійснюється за понад десятьма схемами. На більшість з них законодавство, спрямоване на захист інвестицій, не поширюється. Якщо забудовник — банкрут, то інвестори, в кращому випадку, так і залишаються зі своєю недобудованою спорудою. І не можуть завершити будівництво, тому що для цього потрібні права на землю, дозволи.
Чи є ефективний механізм повернення коштів у такому випадку? Інвестор може виграти судовий процес, але отримати свої кревні буде складно, іноді майже неможливо. Адже згідно із законодавством після ліквідації підприємства всі його зобов'язання припиняються. Однак те, що компанія оголосила себе банкрутом, часто не заважає їй надалі продавати квартири, які ніколи не будуть збудовані.
Нині тільки в Києві зупинено будівництво понад 50 житлових будинків загальною площею більше мільйона квадратних метрів (приблизно 12 тис. квартир). Що далі? Закон забороняє втручатися органам місцевої влади в інвестиційну діяльність суб'єктів господарювання. Щоб допомогти вирішувати проблеми, необхідно змінити законодавство. З таким проханням до уряду звернулася КМДА (за словами її очільника Олександра Попова). Поки що ж становище безвихідне. Розпачливий приклад — будинок за адресою: вулиця Сім’ї Сосніних, 4-а, котрий мали ввести в експлуатацію ще 2006 року.
Щоб право власності цих людей було захищене, повинна бути законодавчо захищена інвестиція, а за особою визнано майнове право на об'єкт. Тільки у такому випадку власники цих майнових прав зможуть стати господарями недобудованого будинку і спробувати зробити з ним що-небудь.
Ще одна проблема у сфері права власності — неповернення депозитів. Деякі із проблемних банків, де запроваджена тимчасова адміністрація, не видають вкладникам депозитні внески, хоча термін дії договорів закінчився. Інші виплачують депозити, встановлюючи ліміти зняття коштів, або переводять депозит на картковий рахунок, посилаючись на недостатність грошових засобів і таким чином продовжують користуватися чужою власністю, зазначає Максим Щербатюк. Таким чином порушують Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», де вказано: обмеження щодо виконання банком своїх обов'язків не поширюється на виплати за вкладами за договорами, термін котрих закінчився.
Амбітних цілей не досягнуто
Несприятливим є становище із дотриманням соціально-економічних прав. Рівень життя продовжує знижуватися, а показники бідності зростають. Прожитковий мінімум вже протягом багатьох років не відображає реальних потреб людини, адже не включає багатьох життєво необхідних витрат. Натомість мінімум базується на наборі продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, який давно застарів. Величина прожиткового мінімуму не враховує витрати на освіту, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, платні медичні послуги.
Невдалою виявилася пенсійна реформа. Жодна з її амбітних цілей не досягнута. Вона не збільшила розмір пенсій, не зробила пенсійну систему справедливішою, не зменшила дефіцит Пенсійного фонду — він навіть зріс за 2012 рік на 7 млрд грн.
Чинна система пільг не гарантує належного соціального захисту. Виходить так, що найбільше соціальних пільг отримують багаті. За підрахунками експертів, 10% найбідніших громадян від системи пільг мають 2%, а 10% найбагатших — 22%. Вочевидь удосконалення системи соціальної допомоги має відбуватися за двома напрямками: посилення її адресності і спрощення процедури надання. Однак з цим поки що у нас проблеми.
Картина із правами в цій сфері не буде завершеною, якщо не згадати про таке суто українське явище, як бідність працюючих, зближення рівня бідності між містом і селом (через те, що погіршуються показники життя у містах), зменшення вдвічі за останні чотири роки кількості тих, кого можна віднести до середнього класу, фантастичну різницю зарплат у бюджетній сфері. Співвідношення в ній між мінімальною і максимальною зарплатою становить 1 до 50-ти, у той час як в США воно — 1 до 5-ти, в Європі — 1 до 4-х. Крім усього іншого, у нашої країни дуже маленький бюджет. Тож за таких умов не можна записувати в Основному законі, що Україна є соціальною державою, наголошує експерт з конституційних питань Всеволод Речицький.
Щоб позбутися декларативності вітчизняного законодавства в сфері соціальних гарантій, слід керуватись статтею 25 Загальної декларації прав людини, ухваленої ООН ще 1948 року. В ній йдеться про те, що «кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї», наголошують правозахисники.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
назад »»»