ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА
ПО-РОДИННОМУ
Незабаром двоє братів можуть правити Іраном. За чотири місяці до виборів президента вищий керівник Хаменеї намагається позбутися Ахмадінежада за допомогою клану Ларіджані.
За чотири місяці до кінця другої каденції Ахмадінежада в іранській політиці вирує спір між табором президента і релігійним істеблішментом. Його очолює вищий керівник Ірану аятола Алі Хаменеї.
«Нинішній конфлікт між Хаменеї і Ахмадінежадом розігрується перед телекамерами і вводить багатьох іранців у ступор. Після ісламської революції 1979 року справжня політика в Ірані робилася тільки в тиші урядових кабінетів і будинках аятол», — переконує Фалібож Гадар, іранський експерт, який мешкає в США.
Президент Ахмадінежад третього лютого з'явився в парламенті, щоб підтримати свого міністра праці, якому загрожувала відставка. Та замість промови він увімкнув відеозапис, на якому Фазель Ларіджані, брат нинішнього голови парламенту, домовляється з чиновником про «лівий» продаж державного підприємства. Ларіджані не витримав: «Пан застосовує методи мафії, пан є людиною без моралі».
Аморальність в Ірані карається, щонайменше, батогами, але Ларіджані застосував інше покарання. Він поставився до президента, як до набридлого депутата, і кілька хвилин не дозволяв йому виступати. Урешті Ахмадінежад демонстративно вийшов із зали засідань, і парламент відправив міністра праці у відставку.
Це вже дев'ятий член уряду, звільнений усупереч волі Ахмадінежада, — ще два і, відповідно до конституції, весь кабінет буде змушений знову отримати вотум довіри парламенту, що нині є малореальним, бо після останніх перестановок виразну чисельну перевагу в ньому мають ті, хто, за словами президента, «бігає за інструкціями в Кум» («кум» — найважливіший центр шиїтського ісламу в Ірані).
Спір між вищим керівником і президентом хоча лише зараз проявився у всій повноті, від самого початку був умонтований у систему ісламської республіки. Хаменеї нині злий на Ахмадінежада, але коли він сам був президентом у 80-х роках, то неодноразово виводив з рівноваги аятолу Хомейні. І в цьому нічого дивного нема. Вищий керівник може накласти вето на рішення президента чи парламенту. Але, своєю чергою, президента Ірану обирають на загальних виборах, і чергові політики на цій посаді, озброєні підтримкою мільйонів іранців, рано чи пізно починають бунтувати проти «божественної» влади.
«Увесь фокус полягає в тому, щоб вищий керівник сам визначав президента, який буде йому підходити», — пояснює іранський журналіст Надер Джоні. Хоча президента обирають усі іранці, кандидатів призначає залежна від Хаменеї рада стражників. Приміром, до виборів у 2009 році вона допустила лише чотирьох кандидатів із 476-ти охочих. Але попри всі обмеження і перешкоди, Хаменеї завжди мав проблему з президентами.
Першого, Алі Акбара Рафсанджані, він винагородив за послугу: той за кілька місяців до цього забезпечив Хаменеї посаду вищого керівника. Швидко з'ясувалося, що вони не можуть знайти спільної мови, але вищий керівник довго не міг позбутися бунтівного президента, бо той створив собі потужну групу підтримки серед іранських бізнесменів.
Його наступник — Мохаммад Хатамі — швидко очолив потужний рух реформаторів. Коли у 2005 році Хаменеї обрав Ахмадінежада, то був переконаний, що «син коваля» стане його маріонеткою, і до того ж дуже ефективною. Людина з народу, «палаючий революційним вогнем» популіст, мав «навернути» простих іранців до режиму.
Усю першу каденцію Ахмадінежада (2005–2009) цей розклад діяв злагоджено. Хаменеї займався великою політикою, атомною програмою, розширенням іранських впливів у регіоні. А президент їздив країною, виголошував промови і ображав Ізраїль.
На думку Мехді Халаджі і Алекса Ватанка, експертів Вашингтонського близькосхідного інституту (Middle East Institute), переломним моментом була «зелена революція», масові вуличні бунти після сфальшованих президентських виборів у червні 2009 року. Ахмадінежад, попри офіційний виграш, був начебто шокований брутальністю поліції щодо демонстрантів.
Коли на одній із зустрічей у вузькому колі президент запропонував розширити особисті свободи і полегшити цензуру, до нього підійшов впливовий генерал Алі Джафарі, надавав ляпасів по обличчю при всіх і закричав: «Це якась помилка! Ти вчинив цей балаган, а тепер хочеш дати їм свободу?»
З тих пір відносини між Ахмадінежадом і Хаменеї лише погіршувалися. Почались арешти співробітників президента, на його адресу пролунали численні звинувачення. Останнє приниження відбулось у жовтні, коли президент захотів відвідати свого співробітника, утримуваного в тегеранській в'язниці Евіан. Суд, контрольований Хаменеї, заборонив цей візит, гротескно аргументуючи, що це не належить до обов'язків президента. Від 2009 року Хаменеї нападав на Ахмадінежада за будь-якої нагоди. Але ніколи особисто, для цього у нього є родина Ларіджані.
Брати Ларіджані нині контролюють дві з трьох гілок влади в Ірані. Згаданий Алі Ларіджані є головою парламенту, а його молодший брат Садек від 2009 року очолює іранську юстицію. Троє інших братів, хоч і не обіймають високих посад, мають досить широкі впливи. Найстарший із п'ятірки — Мухаммад Джавад — обіймає кілька посад, пов'язаних із безпекою країни. Ще один брат, Бакер, є деканом медичного факультету Тегеранського університету і водночас — скарбник родини. П'ятий, наймолодший Фазель, герой відеозапису, показаного в парламенті Ахмадінежадом, є дипломатом у Канаді. Там він опікується інтересами родини в Північній Америці.
Брати Ларіджані щиро ненавидять нинішнього президента. Неодноразово публічно висміювали його не надто рафіновані манери. Кілька тижнів тому Алі, підтримуваний Садеком, вивів Ахмадінежада з наглядової комісії центрального банку, що радикально зменшило вплив президента на іранську валюту. Вони також заблокували запропоновані Ахмадінежадом обмеження субсидіювання продуктів харчування, що призвело до гігантської бюджетної діри.
Алі Ларіджані в такий спосіб зачищає для себе територію — все голосніше в Тегерані чути про те, що у червні він піде на вибори як фаворит Хаменеї. Вищий керівник, напевно, розраховує, що цей, позбавлений підтримки виборців політик буде повністю залежним від нього. Цей вибір може мати ключове значення для збереження в Ірані ісламського режиму, бо Хаменеї хворіє і, ймовірно, не доживе до кінця наступної президентської каденції.
Петро ПЕТРІВ
також у паперовій версії читайте:
- БРАЗИЛІЯ ГОТУЄТЬСЯ ДО ЧЕМПІОНАТУ СВІТУ
назад »»»