НЕ ДОРОГИ, А СЛЬОЗИ
Вічна біда — розбиті вітчизняні дороги — знову нагадала про себе появою нових ям, які руйнують автомобілі, погіршують настрій водіїв та призводять до автокатастроф. Сніг зійшов, а разом із ним — і асфальт. Уже відбулося кілька мітингів біля державних установ, які відповідають за українські шляхи. Мітингувальники вимагали звільнити їхніх керівників і почати нарешті ремонтувати дороги.
Відірвані бампери, пошматовані шини, вирвані з «м'ясом» кульові опори... Розгнівані автомобілісти завалили всім цим добром вхід до «Укравтодору». Серед пікетувальників — колишні депутати, власники дорогих іномарок і прості кияни. Головне гасло: не зробите нам дороги, поламаємо вам ноги. Налякані автодорівці після таких погроз до пікетувальників просто не вийшли.
Влада на протести автомобілістів все ж відреагувала. Голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов назвав ситуацію екстремальною. У столиці треба відремонтували 300 тис. кв. м доріг, майже 85% київських шляхів потребують капремонту (не дуже відрізняються цифри і в загальноукраїнському вимірі). Найглибші ями на проспекті Перемоги, Палладіна, Кільцевій дорозі. У столиці до 1 травня дороги будуть відремонтовані, пообіцяв О. Попов.
Чиновників, які відповідають за проблемні ділянки, вже покарано. А от голову столичного «Автодору» вирішили поки не звільняти. Йому дають ще один шанс. Сам Георгій Глінський на диво спокійний, каже, у тому, що на дорогах глибокі ями, винен сніг і час. Той-таки проспект Перемоги не бачив капремонту 33 роки. У міністерстві інфраструктури змальовують ще страшнішу картину: з майже 170 тис. км вітчизняних доріг лише дві тисячі відповідають європейським нормам, 1,4 млн кв м ям «прикрашають» наші шляхи.
Перед Кабміном 20 лютого водії демонстративно замінювали пошкоджені колеса машин і копирсалися у багажниках. На дорозі виник кілометровий затор. У такий спосіб учасники акції намагалися привернути увагу чиновників до поганого стану доріг у столиці. Кажуть, утомилися ремонтувати власні авто через вибоїни в асфальті. Відреагували на протест співробітники ДАІ — вони склали кілька адмінпротоколів на протестувальників.
Без сліз на стан дорожнього полотна не може дивитися й очільник уряду Микола Азаров. На засіданні Кабміну він доручив віце-прем'єру Олександру Вілкулу взяти під особистий контроль організацію невідкладного ремонту автошляхів у країні. М. Азаров при цьому констатував, що на значне погіршення автодоріг особливо вплинули складні погодні умови нинішньої зими. Він також зазначив, що торік було надано недостатньо субвенцій для розбудови та утримання мереж і дорожніх комунікацій.
А місцева влада не мобілізувала можливі ресурси, кошти використовувала не завжди ефективно. З огляду на це, глава КМ доручив чиновникам сконцентрувати ресурси й зусилля на негайному відновленні дорожнього покриття у найбільш проблематичних місцях. М. Азаров також зауважив, що українці сумлінно фінансують утримання дорожнього господарства, сплачуючи акцизний збір у вартості пального. Тож мають право користуватися пристойними дорогами.
В «Укравтодорі» кажуть, що ситуація з вітчизняними дорогами критична вже не перший рік. Нинішня зима стала каталізатором, що виявив слабкі місця на дорогах. Вітчизняна мережа доріг загального користування становить 169 тис. км, переважна їх більшість побудована тридцять–сорок, а то й 50 років тому. А 90% шляхів пропустили два-три міжремонтні терміни, тобто 10–12 років, інші не ремонтувалися 30–40 років. Тож рано чи пізно ця «рушниця» мала вистрелити.
Найстрашніші вороги
Упродовж багатьох років дорожнє господарство країни недофінансовувалося, тож ремонтних робіт проводилося менше, ніж необхідно. Хоча порівняно з 2009 р. їхні обсяги суттєво зросли. Тоді після будівництва, ремонту, реконструкції було введено в експлуатацію 93 км доріг загального користування, у 2011 р. — 2007 км (у двадцять разів більше), у 2012 р. — трохи менше 1601 км. Але це ледь перевищує 1,5% загальної мережі вітчизняних шляхів.
Якщо ремонтувати навіть по 2 тис. км на рік, то капремонт до кожного кілометра зможе дійти раз на 80–85 років. Обсяг дорожніх робіт треба суттєво збільшити, переконані в «Укравтодорі». Нині інтенсивно розвивається руйнування шляхів, ямковістю уражено 28 тис. км доріг загального користування (18% усієї протяжності). Понад 1,5 млн кв. м ям треба ремонтувати. Залишати в такому стані дороги не можна. Але погода не дозволяла проводити якісний ремонт відповідно до технологічних норм.
Є поняття «аварійного ямкового ремонту». Він виконується, аби запобігти подальшому руйнуванню дорожнього покриття і забезпечити безпеку руху. Нині на дорогах працює 256 ремонтних бригад. Із 93 заводів, які виготовляють асфальтобетонну суміш, функціонує 17. Зараз більшість робіт ведеться з використанням технологій заливки холодної асфальтобетонної суміші зі спеціальними добавками. Вона була підготовлена влітку і восени, ремонтуватиме покриття впродовж трьох–п'яти місяців. Але влітку ці проблемні місця все одно доведеться переробляти.
Найбільший ворог доріг, запевняють в «Укравтодорі»,— різкі перепади температури. Упродовж кількох холодних місяців метеорологи зафіксували в Україні 26 випадків переходу температури через нуль. Якщо минулої зими в Київській області було 14 таких перепадів, то нинішньої — більше сорока. З початку грудня Україну, зокрема й західні області, вразили чотири складні циклони. Такі погодні сюрпризи призводять до швидкого руйнування дорожнього покриття.
У невеликі вибоїни потрапляє тала вода, волога від дощів і туманів. Потім вона замерзає в мікротріщинах, розширюється і починає їх розривати, руйнувати дорожнє покриття. Чим частіші температурні стрибки, тим більше руйнується шляхів. Підтвердженням цього, кажуть автодорівці, є те, що дороги погані по всій Україні, а не в якомусь окремому регіоні. У містах і селах, на міжміських магістралях ситуація однакова — погана.
Не треба валити все на голову Дідуся Мороза, зауважують експерти. Якість робіт і технології мають перемагати у ХХІ ст. погоду. Справді, від столичної кільцевої дороги до Шулявки дороги розбиті. А от на Повітрофлотському проспекті асфальт тримається, хоч поклали його не торік і не позаторік. Від якості робіт і технологій дуже багато залежить, погоджуються автодорівці. На тих ділянках, де покриття укладали три–п'ять років тому (не тільки в рамках підготовки до Євро-2012), зокрема на ділянці Київ–Житомир, побудованій торік, ям немає.
Бо «дорожній одяг» майже не відрізняється від європейських стандартів, до бітуму додавалися зміцнюючі добавки. Нині дорожні роботи неякісні, бо асфальтобетонне покриття насичене вологою. Відповідно до нормативних документів, плановий суцільний поточний ремонт виконуватимуть навесні, коли середньодобова температура перевищить +5, і покриття буде сухим. Тоді застосовуватиметься гаряча асфальто-бетонна суміш.
Нині 93 заводи підготовлені до роботи. Але не на всіх є ресурси. Особливі проблеми з бітумом. В Україні його виробляють недостатньо. Після того, як став Лисичанський нафтопереробний завод, бітум виробляє лише Кременчуцький. Але його якість не завжди стабільна. Тож цей матеріал доводиться постачати з Росії й Білорусі, але й там не всі бітумні виробники функціонують.
Упродовж останніх десяти років вживалися певні заходи технічного переоснащення дорожніх підприємств. До речі, «Укравтодор» — це організація виконавчої влади. Вона безпосередньо не займається дорожніми роботами. До ремонтного піку вже майже підготовлені машини, 70 працюють за променевою технологією, коли на покриття подається бітумна емульсія, яка заливає невеликі тріщини на початковій стадії руйнування. З допомогою понад 600 фрез можна буде акуратно вирізати пошкоджений асфальт і латати ями.
Від морозу— до спеки
Навесні ремонтні роботи виконуватимуть на всій мережі доріг, запевняють автодорівці. І додають, що після морозу дорожнє покриття активно руйнуватиме спека та інтенсивний рух великих вантажівок. У Польщі їхній рух обмежують до 22 години при температурі вище +27, у Білорусі — при +25, у нас — +28. Але для водіїв треба створити умови, аби ці правила запрацювали, облаштувати стоянки, щоб удень вони могли відпочити і спокійно, без аварій, їхати вночі.
Необхідно укладати покриття, стійке до утворення колійності, як на Бориспільській трасі. Там провели капремонт у 2003 році, і досі дорога, як новенька. Раніше полімерний бітум, що застосовується у верхньому шарі дороги, був розрахований на +50 градусів, тепер — на +60. Бо при температурі повітря +35 на основних магістралях асфальт розпікається до +59 і вище 60.
Ділянки доріг, які були облаштовані протягом останніх років, витримують не менш ніж десять років інтенсивного руху. Таких — 1004, тобто менше п'яти відсотків. Усі інші збудовані понад 70 років тому і сконструйовані для вантажівок на шість тонн. Тоді бітум використовували рідко, покривали дороги вугільними смолами й дьогтем — от вони й руйнуються.
Не треба все списувати на погоду. Варто ефективно використовувати кошти, менше красти, тоді й дороги будуть кращими, зауважують експерти. Якщо замовник отримав відкат, то не має права вимагати якості виконання робіт. Ремонт наших доріг обходиться дорожче, ніж у Європі, чого в принципі не може бути. Якщо з виконавця не вимагати якісного результату, то його й не буде.
Торік на ямковий ремонт пішло 90 млн грн. Латки не тримаються. Якби використовували сучасні технології і не розкрадали «дорожні гроші», шляхи б успішно функціонували. Усі пам'ятають, як до Євро-2012 чимало доріг повсюдно ремонтували, залучаючи іноземний досвід, а нерідко й іноземних фахівців. Нині, стверджують водії, чомусь саме ці оновлені ділянки й перебувають у найгіршому стані. У такому стані і так звана Варшавка у передмісті Києва. І це після недавнього капремонту траси.
Треба починати з реального самоврядування, вважають експерти, місцеві органи влади повинні мати фінанси на утримання доріг. Нині ж фінансова система побудована так, що очільники невеликих міст і сіл ідуть з простягнутою рукою до вищих чиновників. І хто краще вміє просити, везе додому гроші на ремонт доріг. Трохи краща ситуація під Києвом, де, як гриби, ростуть котеджні містечка, і їхні багаті мешканці опікуються дорогами. Але це скоріше виняток.
У парламентському комітеті з питань будівництва, містобудування і ЖКГ вважають, що без масштабних капіталовкладень високої якості доріг годі чекати. Держава, як і сім'я, теж визначає, що може собі дозволити. Треба визначити, які дороги потребують ремонту, виділити гроші з держбюжету, оголосити тендер, вибрати будівельну компанію. Причому взяти у неї гарантію, що впродовж п'яти років проблем на дорогах не буде. А якщо будуть, то компанія власним коштом їх усуне.
Контроль— усьому голова
Питання якості доріг комплексне. Не можна його розглядати примітивно, тобто залатати ями і забути про них. Треба контролювати процес від початку й до кінця, причому із залученням громадськості, кажуть експерти. Аби люди знали, як використовуються бюджетні гроші. Поки цього не буде, ліпшими дороги не стануть.
Зловживаннями у дорожній сфері зараз нікого не здивуєш. Чутки та здогадки з цього приводу нещодавно мали офіційне підтвердження. Фінансові контролери визначили, що 225 млн грн, виділених на ремонт доріг, були використані не за призначенням. Понад сто чиновників притягнуто до кримінальної відповідальності, 500 — до адміністративної.
Нещодавно на Івано-Франківщині виявили зловживання на майже мільйон гривень керівниками місцевого «Автодору». До речі, на ремонтованих вітчизняних трасах можна задешево купити асфальт і щебінь. Тож крадуть високопосадовці і робітники. Правоохоронці проводять слідчі дії щодо уманських автодорівців. Чиновників звинувачують у тому, що вони поцупили майже 34 млн грн, передбачених на ремонт доріг. Дорожників в Умані водії згадують на кожному перехресті, бо на одну свіжу латку — десять нових ям.
«Уманьавтодор», зазначають правоохоронці, так і діяв — чиновники завищували обсяги виконаних робіт. Гроші за псевдоремонт з бюджету виводили за допомогою фіктивних фірм. Через них пройшов майже 1 млрд грн, у держбюджеті не дорахувалися майже 150 млн. Послугами конвертаційного центру користувалося 250 структур. Водії рахують, скільки доріг можна було привести до ладу за вкрадені 34 млн грн.
І розбивають колеса, які коштують 320 євро, рухаються ямковими трасами, що доступні лише тракторам, зі швидкістю 30–40 км. Проти чиновників «Уманьавтодору» порушені кримінальні справи. Щоправда, правоохоронці не кажуть, посадовці якого рангу задіяні в цій мільйонній оборудці, але наголошують, що коло підозрюваних може збільшитися.
Обурює те, що українські водії сплачують із кожного придбаного літра пального дорожній збір. А потім їм доводиться за свої кревні ремонтувати ходову частину авто. Юристи радять українцям, чиї машини «полягли» в ямах на дорогах, бігти до судів за відшкодуванням збитків. Одразу після поломки машини на знівеченій трасі необхідно викликати даішників. Вони мають задокументувати обставини ДТП і виміряти розмір ям. Тоді компенсувати збитки за ремонт авто буде легше.
Якщо яма в межах міста більше, ніж 4 см, а на дорозі загального значення — понад 6 см — це вже неналежне виконання своїх обов'язків службами, які слідкують за ремонтом та експлуатацією дороги. По суті, ті служби є винною стороною у виникненні ДТП. Уже є прецедент, коли водій відсудив у Житомирського «Автодору» 10 тис. грн за пошкоджене авто на трасі Житомир-Бердичев.
Аби розплатитися з усіма водіями, чиї авто постраждали на тій трасі, не вистачить грошей, кажуть житомирські автодорівці. Як, власне, і на капітальний ремонт шляху —150–170 млн грн. В облавтодорі обіцяють залатати найглибші вибоїни навесні. А поки радять водіям менше їздити цією дорогою.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»