ГРЕКИ КІПРУ ОБРАЛИ ПРЕЗИДЕНТА
24 лютого 2013 року відбувся другий тур виборів президента грецької частини Кіпру. Два тижні тому понад півмільйона греків-кіпріотів зробили політичний вибір між одинадцятьма кандидатами. Уперше у кіпрській історії президент, який на час виборів відпрацьовував перший термін, не балотувався на другий.
Президент Дімітріас Хрістофіас, вирішивши так, фактично підтвердив нездатність розв'язати боргові проблеми острова. Додатковим тягарем для кіпрської економіки стала й економічна криза материкової Греції. Тому вперше за 60-річну історію кіпрської незалежності головною темою президентських перегонів стали не питання вирішення проблем із турками-кіпріотами, а проблеми економіки.
Позиції двох кандидатів на посаду президента Кіпру з цього приводу виявилися різними. Кандидат від правоцентристів Нікос Анастасіадіс запропонував спиратися на підтримку Євросоюзу та виконувати всі вимоги щодо скорочення витрат. Натомість кандидат лівих сил Ставрос Малас закликав греків-кіпріотів розширити можливості у подоланні кризи.
За президентства Дімітріаса Хрістофіаса Кіпр, маючи наочний приклад суперечливої взаємодії Греції з європейськими кредиторами, домовився про кредитування від Катару. Євросоюз не хоче фінансувати та рятувати від банкрутства кіпрські банки, в яких зберігається російський капітал. Росія, своєю чергою, також зважає на фактор Євросоюзу та обережно ставиться до кредитування Кіпру.
Кіпрська проблематика не байдужа Україні. У листопаді 2012 року були укладені українсько-кіпрські угоди: про морське торговельне судноплавство, повітряне сполучення, сільське господарство, інвестиційне, міжвузівське співробітництво, підприємництво.
Підписано угоду про перегляд домовленості про уникнення подвійного оподаткування. Тепер з дивідендів, зароблених в Україні, підприємства, зареєстровані на Кіпрі, мають платити податки в Україні. Тому, зважаючи на негативні тенденції розвитку кіпрської економіки, можна очікувати, що Кіпр втратить статус одного з головних інвесторів в українську економіку, адже фактично ці «інвестиції» є капіталами українських фінансово-промислових груп, раніше виведеними з економіки України.
Зрештою, можна очікувати, що, незалежно від особи переможця виборів, Євросоюз вимушено повернеться до більш прагматичної політики щодо Кіпру. Поглиблення кіпрської фінансової кризи неминуче вдарить бумерангом по Греції та поставить під сумнів дії Євросоюзу, спрямовані на порятунок спільної європейської грошової одиниці.
Крім того, Кіпр сподівається на отримання кредитів в обмін на продаж прав видобутку газу на своєму шельфі. Щоправда, в цьому питанні також зацікавлена Туреччина, яка може розцінити підвищену активність країн Євросоюзу на кіпрському шельфі як виклик своїм інтересам. Тож Кіпру не дадуть збанкрутувати, тому що Євросоюз не зацікавлений у створенні на своїх південних кордонах ще однієї зони напруження та нестабільності.
також у паперовій версії читайте:
- ЗНАМЕННА ПРОМОВА
- РОСІЙСЬКО-ФРАНЦУЗЬКИЙ ДІАЛОГ
- ВИБОРИ ПО-ІТАЛІЙСЬКИ
назад »»»