У ЦЕНТРІ УВАГИ— ПРИЙМАЛЬНИКИ-РОЗПОДІЛЬНИКИ ДЛЯ ДІТЕЙ
За ініціативи МВС представники громадських організацій протягом року проведуть моніторинг приймальників-розподільників для дітей. Мета — виявити «вузькі місця» в дотриманні міжнародних стандартів із забезпечення прав дитини в таких закладах і сприяти реформуванню кримінальної юстиції щодо неповнолітніх.
Право на повноцінний розвиток, освіту, піклування
Зношений одяг, благенька постільна білизна, відсутність книжок, ігор, миючих засобів і засобів гігієни, ліків, убоге харчування. Таким побачили народні депутати приймальник-розподільник для дітей, що функціонує при ГУ МВС у Києві, коли відвідали його кілька років тому. Відтоді багато чого змінилося в цій установі до невпізнанності — не в останню чергу тому, що своїми враженнями від відвідин народні обранці свого часу поділилися під час парламентських слухань.
Однак і нині приймальників-розподільників, де порушують права дитини на належні умови утримання, харчування, медичне забезпечення і соціальний захист (як засвідчили прокурорські перевірки), не бракує. Пильну увагу привернув до себе такий заклад у Миколаївській області. Там не виконували норми, передбачені щодо харчування, сертифікати якості деяких продуктів були відсутні. Не все було гаразд із медичним забезпеченням: обладнання застаріле, медичні книжки не оформлено. Режим дня не погодили із санепідемслужбою, тож заняття проводили без перерви, а це порушує права дитини на відпочинок.
Відома правозахисниця Євгенія Павлова вкотре нагадує: хоч де б дитина перебувала (особливо в місцях несвободи), вона має право на повноцінний розвиток, освіту, піклування. Якщо до неї ставляться погано, вона має право поскаржитися, і її повинні захистити.
Установи, схожі за функціями на наші приймальники-розподільники для дітей, є у багатьох країнах світу. Їхня діяльність побудована на принципах безумовного дотримання прав дитини і забезпечення її основних потреб. Ці заклади, згідно з міжнародною класифікацією, є місцями несвободи. Тож у межах концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх урядовим розпорядженням було передбачено створити систему моніторингу стану дотримання прав дітей у приймальниках-розподільниках. Управління кримінальної міліції у справах дітей МВС залучило до цієї діяльності представників вітчизняних і міжнародних громадських організацій.
Правоохоронці й фахівці визначили коло проблемних питань. Серед них не тільки ті, що стосуються умов перебування, а й більш глобальні: як уникнути суспільної ізоляції підлітків, поміщених до таких спецустанов, як докорінно змінити порядок їх функціонування.
Нині від декларацій перейшли до справ: розпочато моніторинг стану дотримання прав дитини в приймальниках-розподільниках. Він триватиме рік і здійснюватиметься за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та організації Save the Children.
За декретом Раднаркому
Варто нагадати: приймальники-розподільники — це спеціальні установи органів внутрішніх справ, призначені для тимчасового тримання дітей віком від 11-ти до 18 років, які перебувають у конфлікті із законом або складних життєвих обставинах. Зокрема, тих, котрих підозрюють у скоєнні злочинів, але не досягли віку, з якого підлягають кримінальній відповідальності. Підлітків, які за рішенням суду підлягають направленню до спеціальних навчально-виховних закладів або самовільно залишили такі заклади. Ще одна категорія — ті, хто перебуває у розшуку, а також залишили держави постійного проживання і відповідно до міжнародних договорів підлягають поверненню.
Приймальники-розподільники для дітей почали створювати 1921 року після того, як було видано декрет Раднаркому «Про дитячу соціальну інспекцію». Тоді в країні налічували понад п'ять мільйонів безпритульних дітей. Найбільше їх було в Москві, тому там відкрили п'ять таких закладів і додатково вагон-приймач на Казанському вокзалі. Втім, пік навантаження на дитячі приймальники-розподільники припав на перші повоєнні роки. Тоді туди потрапляло багато виснажених дітей, яких відмовлялися прийняти лікарні через те, що не могли забезпечити їм необхідне харчування. Тому переповнені приймальники-розподільники не погоджувалися приймати підлітків із дитячих кімнат міліції, й вони змушені були залишатися там кілька днів замість передбачених законом шести годин.
Такі заклади часто розміщувалися в непристосованих і навіть напівзруйнованих будівлях, там бракувало найнеобхіднішого, навіть ліжок. Не було належних умов для хворих дітей, котрі постійно надходили з вулиць і вокзалів. До слова, і тоді, й нині серед утриманців таких спецзакладів не бракувало підлітків, які лише там уперше в житті відчули, що комусь потрібні.
Сумнівів у доцільності існування цих установ не виникає, адже підлітків, що перебувають у конфлікті із законом або у розшуку, не бракує, і їх потрібно десь розміщувати. Щодо останніх статистика більш ніж красномовна: торік до міліції надійшло майже вісім тисяч заяв про зникнення дітей (з них розшукали 95,5%).
Нині в нашій країні діє 18 приймальників-розподільників для дітей, чотири з яких транзитні (у Києві, Одесі, Сімферополі й Харкові). Згідно з Кишинівською угодою 2002 року туди поміщають підлітків, які залишили місце постійного проживання в одній з держав СНД.
Раптові візити
Правозахисники застерігають: алгоритм діяльності таких спецзакладів був напрацьований ще за радянських часів, тож він не відповідає стандартам прав дитини, передбаченим у відповідній міжнародній конвенції. Навіть факт поміщення деяких категорій дітей до таких установ суперечить згаданим стандартам. Чому до місць несвободи потрапляють діти, котрі перебувають у розшуку? Певно, назріла необхідність на законодавчому рівні змінити цю норму, як і вирішити низку проблем у діяльності приймальників-розподільників, пов'язаних із доступом дітей до інформації й правового захисту, продовженням навчання, дотриманням приватності, запобіганням насильству і жорстокому поводженню, зазначає керівник чернігівської громадської організації М'АРТ Сергій Буров.
За результатами моніторингу, який розпочався днями, буде можливість поставити питання про те, які недоліки в функціонуванні таких спецзакладів у нинішньому вигляді, які кроки слід зробити для їхнього ефективного реформування.
Громадські організації, що проводитимуть моніторинг, і МВС уклали відповідний меморандум, зазначає голова Управління кримінальної міліції МВС у справах дітей Олексій Лазаренко. Візити (їх робитимуть представники неформальної коаліції «Права дитини в Україні») будуть раптовими, працівники міліції участі в них не братимуть, до перевірок залучатимуть психологів і юристів — такими є умови меморандуму. Візитери зустрічатимуться з дітьми, перевірятимуть приміщення, ставитимуть запитання начальникам приймальників-розподільників і персоналу. Завдання психологів — визначити, чи не чинять на підлітків тиск, змушуючи говорити неправду, щоб приховати порушення їхніх прав.
Для підлітків розроблено спеціальні анкети, побудовані так, щоб отримати необхідну інформацію про умови перебування і при цьому не зашкодити їм. Важливим є використання карти спостереження (в ній фіксуватимуть проблемні моменти, на які слід звернути увагу під час наступного візиту). Прискіпливо перевірятимуть усе до дрібниць: чи організовано дієтичне харчування для дітей з хронічними захворюваннями, як дотримано встановлені норми харчування, чи не переважають у раціоні низькосортні малокалорійні продукти, чи забезпечені діти всім необхідним, чи допомагають підліткам з інших країн перекладачі.
У чому інтерес міліції, яка стала ініціатором проведення такого моніторингу? В таких установах повинні бути забезпечені міжнародні стандарти поводження з дітьми. Якщо їх порушують (на це недвозначно вказують підлітки, і їхні слова підкріплено доказами), то Управління кримінальної міліції у справах дітей не залишить такі прояви без реагування. Однак головне — не покарати винних, а виявити «вузькі місця» і усунути їх, щоб захистити інтереси дитини.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
назад »»»