Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2013 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); ЕКОНОМІКА
ЩО ДОПОМОЖЕ ВІТЧИЗНЯНІЙ ЕКОНОМІЦІ?

Спад в українській економіці набуває системного характеру, констатують експерти, і його не зупинить формальне поліпшення зовнішньої кон'юнктури. Практично жодний прогноз щодо макроекономічних показників минулого року, окрім хіба що низького рівня інфляції (вона досягла історичного мінімуму — за 12 місяців становить 0,6%) не справдився. Головним чинником, що посадив динаміку ВВП та динаміку промисловості, був спад виробництва експортноорієнтованих секторів.

Далі більше. Падіння доходів експортерів поступово поширилося на всю економіку і випробовувало на міцність банківську систему. А зменшення валютних надходжень посилило дефіцит платіжного балансу та напруженість на валютному ринку.
Хто допоможе уряду в такій складній ситуації? Чимало аналітиків вважає, що МВФ. Нова угода з фондом є для України найкращим, хоча й короткотерміновим, тимчасовим варіантом розв'язання фінансових проблем у 2013 році.
Урядові переговорники сподіваються впродовж одного-двох місяців знайти компроміс із МВФ. Якщо ж не вдасться, то Україна цьогоріч зможе обійтись і без кредитів фонду, вважає глава уряду Микола Азаров. Насправді, фінансових ресурсів у світі достатньо, і уряд активно працює над їх залученням на вигідних умовах. Утім, М. Азаров підкреслив, що уряд готовий співпрацювати з МВФ і шукати прийнятне для обох сторін рішення.
Україна має відійти від старої економічної моделі, яка ґрунтується на експортноорієнтованому виробництві, і будувати нову модель, де внутрішній попит і внутрішнє інвестування будуть рушіями, радять експерти. Тенденція з розвитком внутрішнього інвестування торік дещо поліпшилася, хоча й були певні труднощі. Йдеться не лише про інвесторів, які готові вкладати у розвиток виробництва, а й про населення, чиї кошти доволі активно залучалися в економіку через банки.
Але й тут маємо кілька мінусів, адже в країні так і не запрацював фондовий ринок. А банківські депозити залучають під надвисокі відсотки, тож кредити є дорогими. За рік приріст депозитів від населення — майже 50 млрд грн. Здавалося б, непогано, та це дуже дорогі ресурси. На жаль, темпи збільшення відсоткових доходів менші, ніж темпи збільшення відсоткових витрат.
Влада прагне зацікавити приватних інвесторів, залучити інвестиційні ресурси, створити сприятливі для них умови, аби ті працювали й приносили дохід. Є наміри зробити кредити більш доступними для української економіки, що сприятиме розвитку головних галузей. Конче потрібне кредитування за розумними відсотками аграріям — представникам єдиної галузі, яка торік забезпечила позитивне сальдо зовнішньої торгівлі.
Попри труднощі, пов'язані з відсутністю кредитування, не завжди адекватними цінами на сільгосппродукцію і, головне, примхливою погодою, аграрії торік спрацювали на «відмінно». Зібрали непоганий урожай — понад 43 млн тонн.
Маючи великі перехідні залишки зернових, країна наростила експортний потенціал і посіла належні позиції на Світовому ринку. В умовах, коли планеті загрожує глобальна продовольча криза, Україна може збільшити виробництво збіжжя. Звісно, коли йтиметься про вдумливий підхід до інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, а не намагання витиснути із селян і землі усе й одразу.

Надія на себе
Минулий рік засвідчив, що втримати стабільний курс розвитку вітчизняної економіки, особливо за світової фінансової кризи, можна лише розраховуючи на власні сили та наполегливо відстоюючи на міжнародних ринках національні інтереси. Саме така стратегія допомагала «тримати удар» в умовах «сирних» та «автомобільних» конфліктів із Росією, відчутного падіння експорту вітчизняних товарів на європейських ринках та недоступності кредитів МВФ.
Незважаючи на прогнози експертів про неминучість девальвації національної валюти, у 2012 році гривні вдалося зберегти стабільність. Але не всі фінансисти розцінюють це як велике досягнення, бо забезпечувати сталі показники вдавалося суто адміністративними методами. Зафіксована наприкінці минулого року відсутність економічного зростання та від'ємне торговельне сальдо, коли країна більше імпортує товарів, ніж експортує, за законами ринку мали б здешевити нацвалюту.
Ситуація не досить сприятлива для експортерів, при цьому НБУ ввів обов'язковий продаж 50% експортних надходжень. Це допомогло валютному ринку, курс гривні зміцнів, але уникнути негативного впливу світової фінансової кризи вітчизняній економіці не вдалося.
Наприкінці минулого року зростання ВВП не досягло навіть одного відсотка. Експортна виручка зменшилась, а гривня... зміцніла. Наслідком такої ситуації стало зменшення золотовалютних резервів НБУ.
До того ж уряд змушений був позичати гроші на зовнішніх ринках. За даними Нацбанку, зовнішній борг країни на 1 жовтня 2012 р. перевищив 132 млрд дол., на 1 липня він становив 128 млрд. Останнім був китайський кредит на 3,5 млрд дол. Наприкінці грудня Кабмін підписав кредитну угоду між компанією «Нафтогаз» та Державним банком розвитку Китайської Народної Республіки про фінансування програми заміщення природного газу українським вугіллям.
Урядовці неодноразово заявляли, що саме високі ціни на російський газ підривають вітчизняну економіку, тим паче на тлі кризових явищ світової економіки. Саме непоступливість Росії в газових питаннях спонукала українську владу нарешті перейти від декларацій про необхідність диверсифікації джерел газопостачання та зменшення енергомісткості вітчизняної промисловості до реальних дій.
Тож урядова активність стартувала за трьома пріоритетними напрямами. Це — збільшення обсягів газу власного видобутку, заміщення імпортного газу вітчизняним вугіллям і диверсифікація джерел та маршрутів постачання енергоносіїв. В Україну вже надходить німецький газ. Тривають переговори про постачання каспійського газу нашою ГТС до Європи, а також щодо участі в проекті Трансанатолійського газопроводу.
Стартував проект будівництва терміналу для прийому скрапленого газу, який через деякий час дасть можливість, за умов успішного пошуку іноземних інвесторів, щороку отримувати 10 млрд кубів скрапленого газу.
Безумовним енергетичним та економічним успіхом 2012 року експерти вважають початок втілення проектів із розробки родовищ сланцевого газу. Це сприятиме зменшенню залежності України від російського газу та енергетичному розвитку країни.
Реалізацію державницького підходу до розв'язання важливої для України енергетичної проблеми аналітики вважають одним із головних здобутків минулого року. Започатковано низку важливих енергетичних проектів. Утім, поспішати радіти з цього приводу не варто. Чи виявляться вони переконливими — буде видно десь років через п'ять, коли тенденції стануть реальними проектами.
При цьому експерти натякають, що можливі преференції в енергетичній, і насамперед у газовій сфері, Україні обіцяють потенційні партнери в обмін на приєднання до Митного союзу.
До речі, практичне втілення нашими сусідами — Росією, Білоруссю, Казахстаном — ідеї такого об'єднання суттєво вплинуло на риторику щодо нашої політико-економічної орієнтації, котра лунала наприкінці 2012 року.

Нова стратегія
Скорочення імпорту та зростання власного виробництва не тільки в енергетичній, а й в усіх інших галузях може стати панацеєю для української економіки, вважають можновладці. Отже, підбиваючи підсумки 2012 року, Президент В. Янукович заявив, що у 2013 році влада має намір формувати нову економічну стратегію. Україна є одним із провідних виробників металу у світі, але майже половину власних потреб у металі задовольняє за рахунок імпорту.
Однією з основних перешкод, що стоять на заваді розвитку внутрішнього виробництва, є недостатня інвестиційна активність. Експерти зафіксували суттєве падіння обсягів фінансових вливань після Євро-2012. Самі ж інвестори скаржаться на тиск фіскальних органів, жорстку валютно-монетарну політику НБУ, корупцію, слабку судову систему, низьку купівельну спроможність населення, дефіцит обігових коштів.
Не влаштовують бізнесменів і постійні зміни законів, тиск з боку митниці, неповернення ПДВ, відсутність гарантій для бізнесу, подорожчання банківських ресурсів, недоступність кредитів, погіршення умов ведення бізнесу для іноземних компаній.
Влада обіцяє поліпшити підприємницький клімат в Україні. Експерти переконують, що основною умовою для цього є єдині для всіх та прозорі умови ведення бізнесу.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • У НАЙБЛИЖЧІ ДВА РОКИ ЦІНИ НА НАФТУ ВПАДУТЬ

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».