ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЖУРАВЕЛЬ ЧИ МИТНА СИНИЦЯ?
Зростання економіки в Україні у 2012 році було відчутно нижчим, ніж планували раніше, визнав глава уряду Микола Азаров. Зокрема й тому, що зовнішні товарні ринки і світові ринки капіталу демонстрували економічний песимізм. А дискримінаційна ціна на газ «душила» розвиток вітчизняної економіки.
Упродовж минулого року урядовці регулярно заявляли, що ось-ось вдасться переглянути невигідні умови постачання «блакитного» палива. Та віз і нині там. Адже просто так росіяни не хочуть переглядати вигідні для них контракти, натомість жорстко пов'язують зміну цінових параметрів довгострокової газової угоди зі вступом України до Митного союзу.
Нещодавно на саміті країн СНД у Ашгабаді глава нашої держави Віктор Янукович заявив, що Україна буде поступово приєднуватися до деяких правил Митного союзу. І це питання не політичної, а економічної доцільності.
18 грудня В. Янукович мав нібито підписати у Кремлі якісь таємничі документи. Політики й бізнесові кола малювали найнеймовірніші сценарії. Аж раптом гучне скасування візиту. І головне питання, яке всіх хвилює нині, — про що не домовилися президенти.
В Ашгабаді фотокореспонденти зафіксували, як В. Путін і В. Янукович усамітнилися з якимись документами. Бесіда не просто формальна, президенти зосереджені, й щось назріває. Справді, тоді В. Янукович уперше заявив, що Україні варто приєднатися до частини положень Митного союзу. Опозиція запідозрила більше — у Москві Президент міг підписати документи про вступ України до Митного союзу.
А тут ще демарш першого віце-прем'єра В. Хорошковського, який, гучно грюкнувши дверима, звинуватив М. Азарова у згортанні євроінтеграції. Олії у вогонь підливала втаємниченість підготовки московської зустрічі. Опозиціонери заявляли, що вступ до МС — це дорога з одностороннім рухом, шлях у минуле, у новостворюваний Радянський Союз.
Утім, про те, що сама зустріч під питанням, за кілька днів до поїздки В. Януковича в Москву дав знати російський посол М. Зурабов. Він заявив, що сенс зустрічі — у підписанні документів про вступ до МС. Але, як зауважують вітчизняні експерти, члени МС — Росія, Білорусь, Казахстан — не сприймають запропоновану Україною формулу членства у МС «3+1». Адже це суперечить нормативно-правовій базі, яку було затверджено на найвищому рівні.
Тим часом, поглядаючи на Київ, активізувався і Брюссель. За добу до візиту В. Януковича до Білокам'яної президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зателефонував главі нашої держави. Суть бесіди невідома, але збіг не випадковий, зазначають експерти. Тоді була названа дата саміту Україна–ЄС — 25 лютого. За усталеною традицією, цей поважний форум очікувався наприкінці 2012 р. Формальною причиною зволікання із призначенням Брюсселем дати саміту стало проведення в Україні парламентських виборів.
Економіка чи політика?
Європосадовці воліли дочекатися результатів формування законодавчої та виконавчої влади в нашій державі. І от напередодні офіційного візиту В. Януковича до Росії дата очікуваного брюссельського саміту була визначена з ініціативи європейської сторони. А от відвідини українським лідером Росії в останній момент були перенесені.
У прес-службі Президента нагадали, що темами зустрічі із російським очільником В. Путіним мали бути актуальні питання двосторонньої співпраці. Зокрема, напрацювання взаємоприйнятного механізму взаємодії України з Митним союзом. Серед російських переговорників були заявлені голова правління «Газпрому», міністри енергетики та закордонних справ. Тож, напевно, не забули й про газову тему.
Опозиція, яка бурхливо обговорювала у парламенті можливий порядок денний візиту В. Януковича до Москви, звістку про скасування візиту привітала. І заявила, що провести через нинішню Верховну Раду рішення про ратифікацію будь-яких документів щодо приєднання України до МС буде проблематично. У Партії регіонів не побачили жодної проблеми у перенесенні візиту В. Януковича до Росії. І зауважили: чим краще буде підготовлена зустріч у Москві, тим більше переваг отримає Київ.
Як заявив після скасування візиту В. Януковича президент Росії В. Путін, про вступ України до МС наразі не йдеться, адже МС мав би отримати заявку на це, а її немає. Проте в Росії, за його словами, розуміють стурбованість керівництва України тим, що у міру розвитку МС частина функцій національних держав передається на наднаціональний рівень, в тому числі до Комісії МС. Можливо, це сказано, аби заспокоїти супротивників МС в Україні й за її межами.
Як зазначив В. Путін, нині Україні все складніше вирішувати економічні питання, пов'язані з діяльністю на ринку Митного союзу за його специфічними торговими правилами. А це, мовляв, стосується виробничої кооперації та функціонування цілих галузей української економіки, збереження в ній робочих місць. В Україні цю проблему усвідомлюють повною мірою. Деякі експерти переконують, що нині МС — це суто економічне, а не політичне об'єднання.
Мовляв, Росія неодноразово заявляла, зокрема і вустами В. Путіна, що про жодну політизацію цього процесу говорити не варто і жодної «радянщини» на теренах колишнього СРСР не може бути. Митний союз — це другий рівень економічної інтеграції. Тут країни об'єднуються, аби створити митну територію. Від першого рівня інтеграції МС відрізняється тим, що стосовно «третіх країн» його члени виробляють і проводять зовнішньоекономічну політику.
Митний союз не забезпечує всі ступені свободи, а лише одну — вільний рух товарів. А от третій рівень інтеграції забезпечує єдиний економічний простір, вільний рух товарів, послуг, робочої сили, капіталу на загальному ринку, що може дати значно більший економічний ефект. Проте жодної упевненості у тому, що МС із добрими економічними намірами згодом не переросте у політичне об'єднання, немає.
Адже наступний крок інтеграції у східному напрямі — це вступ до Євразійського союзу, який передбачає створення такої собі наддержави із єдиними економічними, політичними, військовими, навіть культурними засадами. Україна не входить до Євразійського союзу, вона там — спостерігач.
Тож аналітики радять нашим можновладцям уважно вивчати міжнародний досвід. Будь-який економічний союз у процесі свого розвитку, поступової координації дій і взаємопроникнення економік потребуватиме політичної надбудови. І рано чи пізно вона з'явиться.
Аргументи
Головним аргументом апологетів приєднання України до МС є значний економічний зиск. Перше, що Україна отримає від участі у цьому об'єднанні,— скасування мит на постачання нафти і газу з Росії. Крім цього, ринок МС — це 95% ринку СНД. Зі своєю конкурентоспроможністю такого ринку Україна не знайде ніде. Слід урахувати й суттєвий рівень сумісності з державами МС за технологічним ланцюгом, кооперацією: вони залежать не менше від України, ніж Україна від них.
Російські обіцянки надати нам преференції у ціні на енергоносії експерти сприймають скептично. Мовляв, у північної сусідки не таке й оптимістичне економічне майбутнє. Про це свідчать хоча б наміри Росії найближчими роками підвищити ціни на газ для внутрішніх споживачів. Згідно з концепцією розвитку, з 2015-го має бути єдина система ціноутворення. Ціни на газ для населення і промисловості зростатимуть до рівня зовнішніх цін за винятком мита, що збирається при експорті нафти і газу. Тому розраховувати на те, що Україна матиме низькі ціни на енергоносії, не варто.
Експерти радять співпрацювати з членами МС, шукати регіональні, секторальні сфери співпраці. Вже підписано меморандум у сфері торгівлі й технічних регламентів, погоджено 23 проекти, зокрема з авіабудування, ракетобудування на 48 млрд дол.
Вітчизняна економіка потребує модернізації, але для цього необхідні суттєві фінансові ресурси. На Заході запозичення робити проблематично — там самі живуть у борг і за рахунок емісії. За п'ять років у США надрукували 7,4 трлн дол., у ЄС дефіцит бюджету сягає 16,8 трлн євро, тобто 4,7% ВВП. А ось у членів МС гроші є (Росія має 526 млрд дол. золотовалютних резервів, її зовнішній борг становить лише 10,08% ВВП, а бюджет не дефіцитний, як у ЄС, а з профіцитом).
Судячи з того, як усі ЗМІ після виступу В. Януковича в Ашгабаді активізували тему МС і які позитивні коментарі почали з'являтися навіть у таких виданнях, які його на дух не переносять, є підозра, що наш керманич вирішив, що внутрішні ресурси України вичерпані, а зовнішні є тільки у Митному союзі.
Очікування
Що планували у Москві — невідомо, і деякі ділові кола розгубилися. Глава Американської торгової палати заявив, що інвестори зайняли очікувальну позицію, спостерігають, куди поверне Україна. Один із найбагатших українських бізнесменів Д. Фірташ просить роз'яснити, які вигоди принесе Митний союз. Інформації мало, підприємці не розуміють, до чого готуватися. Про суть запланованих і відкладених переговорів у Москві не знають навіть урядовці.
Недавня зустріч російського лідера з керівниками ЄС навряд чи обійшлася без згадки про Україну. Проте деталі теж невідомі. Та ось у суботу, 24 грудня, несподівано критично щодо Митного союзу висловився один із довірених спікерів Партії регіонів В. Олійник. Він заявив, що цей союз нерівноправний, там з'являться старший і молодший брати. Таке об'єднання невигідне для України. «Регіонали» навіть готові підтримати заяву парламенту про курс України на асоціацію з ЄС і зону вільної торгівлі з Євросоюзом.
Попри пригальмування темпів співпраці з Митним союзом, непростий діалог очікує українське керівництво і з очільниками ЄС під час чергового саміту у Брюсселі 25 лютого. Підписання документа про асоціацію може відбутися у листопаді 2013 року під час саміту Східного партнерства у Вільнюсі. Але за умови дотримання ключових принципів, яких від України вимагає євроспільнота. Йдеться про незаангажованість судочинства, удосконалення виборчого законодавства, проведення задекларованих реформ.
Від того, наскільки реальна ця перспектива, залежить продуктивність діалогу українського і європейського керівництва під час брюссельського саміту. На порядку денному — угода про асоціацію з ЄС, угода про зняття візових вимог, про відкритість європейських кордонів для наших туристів.
Україна налаштована якнайшвидше підписати угоду про асоціацію з ЄС, заявив В. Янукович. Він наголосив, що до її підписання залишився один крок і за наявності політичної волі обох сторін він може бути швидко зроблений. Україна розглядає цю угоду як комплексну програму внутрішніх перетворень в усіх сферах політичного, економічного, соціального життя держави. Ми готові до масштабної й копіткої роботи для забезпечення ефективної імплементації угоди, заявляє глава держави.
Європейські партнери ще раз нагадали про неприйнятність одночасної економічної інтеграції до ЄС і Митного союзу. Натомість у Росії вважають інакше і планів щодо України не міняють.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»