ТЕМНИЙ БІК ІНДІЇ
Час від часу в Індії вибухають сексуальні скандали. І не йдеться про історії на кшталт «відома акторка В. провела ніч із популярним актором А.».
Справа набагато складніша, бо найчастіше стосується групових зґвалтувань, які постійно шокують і, на жаль, залишаються в країні невирішеною проблемою.
Останні протести, що прокотились у Делі, є ознакою активізації тамтешнього суспільства, яке сказало нарешті «бас» (на хінді — «досить»). Як виглядає ситуація зі злочинами сексуального характеру в Індії, чи існує шанс на поліпшення? Чому саме останній випадок викликав таку хвилю громадського обурення?
Як засвідчує статистика, кожні 20 хвилин жінка в Індії стає жертвою зґвалтування. У Делі це відбувається в середньому кожні 18 годин, і політичний центр країни має непочесне звання «столиці зґвалтувань». Лише у 2008 році загальна кількість сексуальних злочинів, скоєних проти жінок, становила у державі 85 тис. випадків — це робить Індію четвертою найнебезпечнішою країною для жінок у світі. Такими є офіційні дані, оскільки, на думку соціологів, лише кожна третя жінка звертається у поліцію. Збільшується не тільки кількість зґвалтувань, вражає також жорстокість злочинців — нещодавно у Західному Бенгалі жертву живцем спалили на вогнищі.
Щодо останнього інциденту, який стався в Делі: жертвою групового зґвалтування 16 грудня стала 23-літня студентка, яка ввечері поверталася додому зі своїм хлопцем. Вони сіли у приватний автобус. Незабаром дівчину жорстоко зґвалтували шестеро п'яних чоловіків, а потім її та хлопця побили і викинули з автобуса на проїжджу частину. Якби не швидке втручання перехожих, вони померли б посеред вулиці. Причин для особливого обурення після останнього інциденту є кілька і складно назвати головну.
По-перше, це відбулось у столиці — люди у містах більше схильні до демонстрацій, тут також перебувають студенти з різних регіонів Індії. Мешканці міст мають більші можливості для висловлення свого незадоволення.
По-друге, подія сталася в автобусі: це був автобус не міського комунального транспорту, а приватного перевізника. Але автобус є символом публічного простору, це не темний провулок десь на краю міста, а транспортний засіб, яким користуються мільйони людей.
По-третє, жертва була студентською активісткою, тому вдалося швидко підняти людей на протест. Адже студенти в Індії, як усюди у світі, відчувають більший груповий зв'язок між собою. Особлива жорстокість злочинців також вплинула на силу обурення — ґвалтівники були переконані у смерті їхньої жертви, що, зрештою, так і сталось, але майже через десять днів, так що вони не помилилися.
Крім того, в Індії спостерігається певна втома від означеної теми — до повідомлень про все жорстокіші злочини, скоєні проти жінок, люди звикли. Тому у багатьох місцевостях країни після смеркання жінки не полишають свого житла. Своєрідний психоз страху не дозволяє багатьом людям нормально жити. Це особливо пригнічує у столиці держави, яка має амбіції досягти найвищого міжнародного статусу.
Очевидно, що важко відповісти на це запитання — чому? Чому люди забувають, що вони є людьми. Чому кривдять іншу беззахисну людину? На це запитання немає жодної відповіді. Неможливо також назвати всі вірогідні причини.
Однією з них є певні елементи індійської культури, а точніше специфічна ситуація суспільства країни, яка розвивається. Жителі у своїй більшості підтримують традицію (75% суспільства мешкає на селі), а вона є ригористичною щодо створення подружніх союзів. В Індії люди повинні вступати у шлюб лише з особами, котрі належать до касти на тому самому рівні, наприклад, брамін не може вступити у зв'язок з даліткою, інакше прирікає себе на вилучення з суспільства (його родина мусить, за традицією, визнати його померлим і забути про нього).
У деяких штатах існує вимога, щоб подружжя походило з одного регіону. Додамо до цього шлюби за розрахунком (домовляються батьки, а молоді не мають інколи жодного відношення до вибору), «почесні вбивства» (осіб, що не дотримуються встановлених звичаїв) чи різні інші обмеження, такі як готра — заборона шлюбів із особами, що вважаються родичами.
Як готра діє на практиці? Вона, приміром, не дозволяє шлюби між мешканцями одного села. Не треба нагадувати, що про будь-який фізичний контакт без шлюбу не може бути й мови (в окремих місцевостях чоловік не повинен публічно з'являтись із жінкою, яка не є його родичкою або дружиною!). В жодному разі це не виправдовує звірячої поведінки, але самотній чоловік, а тим більше група одиноких чоловіків плюс відсутність поваги до закону дають відповідні негативні наслідки.
Крім того, особливо у Північній Індії, спостерігається дефіцит жінок. Багаті можуть знайти собі дружину в іншому штаті; бідні у багатьох випадках не матимуть можливості створити сім'ю.
Ґвалтування в Індії має також релігійний вимір. За тамтешньою традицією, зґвалтована жінка стає нечистою і не має шансів знайти чоловіка у своєму середовищі. Звичайно, це поступово змінюється, але є села, де живуть тільки жінки, які стали жертвою цього злочину і були змушені залишити свій дім.
Стосовно суспільного сприйняття насильства, то в Індії побутує думка, що воно є результатом «поганої поведінки» жінки. Тому нині бракує засудження інциденту. А серед злочинців часто спостерігається відчуття безкарності. Оскільки Індія — слабоурбанізована держава (75% мешканців живе у сільській місцевості), а жертвами часто стають жінки з нижчих суспільних груп, які у багатьох випадках бояться свідчити проти злочинців через страх помсти. Результатом цього є те, що лише 30% зґвалтувань стають предметом поліцейського розслідування.
Справа останнього інциденту стала настільки медійною, що протягом кількох днів у інтернеті, ЗМІ важко було знайти інформацію про найважливіші світові події. Досить сказати, що навіть візит Володимира Путіна минув непомітно. Причина очевидна — медіа шукають сенсації. Останнє зґвалтування і вбивство стали відомими, бо про це писали також газети, які є найважливішим джерелом інформації в індійському суспільстві (не кожний має доступ до телевізора, інтернету, а газета доступна для кожного письменного громадянина).
Прем'єр Манмохан Сінгх закликав протестувальників не збурювати суспільство й пообіцяв особисто зайнятися цією справою. Про те, наскільки розігріті настрої суспільства в Делі, свідчить те, що влада була змушена відправити жертву на лікування до Сінгапура, але врятувати її життя так і не вдалось.
Ситуація зі злочинами, скоєними проти жінок, постійно погіршується. За статистикою, починаючи від 50-х років минулого століття, кількість подібних інцидентів зросла у дев'ять разів. Незважаючи, що подібні випадки розголошуються в медіа, а суспільство все більше обурюється, ніщо не вказує на можливість швидких змін.
Нинішній кримінальний кодекс Індії дозволяє засуджувати ґвалтівників навіть до довічного ув'язнення. Знаючи поліцію, можна бути впевненим, що такий засуджений не матиме у тюрмі легкого життя. Одначе суворіше кримінальне законодавство, чого вимагають в Індії (смертна кара за зґвалтування), не вирішить проблеми. Поширення цього ганебного явища доводить, що потрібна зміна ментальності. На жаль, складність проблеми не дозволяє вказати на чарівний засіб, який дасть змогу ефективно боротися з цим лихом.
Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- АФГАНСЬКИЙ КАПКАН
- СИРІЯ У КОНВУЛЬСІЯХ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ
назад »»»