ЩОБ ДІДА МОРОЗА НЕ ЗАМІНИВ ТРАВМАТОЛОГ...
Із приходом зими роботи у лікарів-травматологів і хірургів різко додається. Переломи, розтягнення і забиття — типові проблеми холодної пори року. Як це буває, що із цим робити, які перспективи для постраждалих?
На наші запитання відповідає ортопед-травматолог, рефлексотерапевт і мануальний терапевт В’ячеслав Карась.
— Які із зимових травм лідирують?
— Це переломи кісток ніг, рук, пошкодження (розтягнення і розриви) апарату зв’язок гомілкостопу, травми колінного суглоба. На першому місці у зимовий період — переломи променевої кістки у типовому місці. Коли людина падає, вона інстинктивно прагне спертися на руки, щоб пом’якшити падіння. Так падає більшість людей, тому його називають переломом у типовому місці.
Другий за частотою — перелом кісток, які утворюють гомілковостопний суглоб. Ці переломи бувають різними: ізольований перелом внутрішньої або зовнішньої щиколотки; перелом обох щиколоток із крайовим переломом заднього чи переднього відділу великогомілкової кістки (так звані переломи Десто) та ін. Ще одна поширена травма взимку — часткове пошкодження апарату зв’язок правої або лівої гомілки, яке часто називають розтягненням зв’язок.
— Терміни реабілітації при подібних травмах.
— Зазвичай термін реабілітації та відновлення працездатності при травмах у ділянці гомілковостопного суглоба — 2–2,5 місяця, при переломі обох щиколоток — не менш ніж 3,5 місяця. Хвору гомілку треба берегти, оскільки існує великий ризик повторних травм. У цьому місці довго відновлюються пропріорецептори, що відповідають за сигнали у мозок про те, в якому положенні перебуває стопа.
Організм не встигає зрозуміти, що роблять ноги, і в підсумку — повторна травма. Аби цього не сталося, після травм гомілки треба носити ортези-гомілкостопники, які фіксують суглоб і не дають можливості підвернути ногу.
— Ще таке запитання: гірські лижі, сноуборд, хокей та фігурне катання...
— Йдеться про важкі й небезпечні види спорту. Скажу відразу: сам не займався та іншим не раджу, але якщо ви вирішили, що без них вам не жити, то для занять потрібні: добра фізична підготовка, тренований вестибулярний апарат, чудова координація рухів, швидка реакція і, що важливо, знання техніки безпеки. Без усього переліченого ви приречені на травми.
Більшість ушкоджень лижники й сноубордисти отримують через свою самовпевненість. Переоцінивши власні можливості та здібності, спортсмени-любителі часто починають катання із найкрутішого спуску — «чорної» траси. Деякі не бояться виходити на старт у розігрітому стані, прийнявши для хоробрості трохи алкоголю. На складній ділянці траси це може зіграти злий жарт: алкоголь притупляє відчуття небезпеки та сповільнює реакції. У кращому разі ви відбудетеся забиттям і розтягненням зв’язок, а в гіршому — отримаєте черепно-мозкову травму, перелом ноги або хребта, і про лижі доведеться надовго (або зовсім) забути.
Звичайно, все передбачити неможливо, і якщо ви все-таки впали та травмувалися, щонайшвидше повідомте про себе рятувальників мобільним телефоном, або попросіть про це когось з лижників. До прибуття рятувальників, перш ніж надавати першу допомогу, потрібно поставити перед тим, хто впав, у сніг лижі навхрест (буква «Х» — знак, що попереджає про небезпеку), аби на вас не наїхали інші лижники.
— У містах поширюються екстремальні захоплення — стрибають з даху на дах, з’їжджають на скейтах крутими сходами і навіть перилами.
— В екстремалів і фрірайдерів, усіх, хто любить стрибати на всі боки, страждають передовсім колінні суглоби, через що ушкоджується меніск.
Якщо при травмі меніска (хрящової прокладки між кістками у суглобі) вчасно не надати медичну допомогу, виникає блокада суглоба, тобто людина не може зігнути-розігнути ногу.
Багато людей не йде відразу до лікаря, боячись, що їх відправлять на операцію. На думку фахівців, навіть коли знадобиться оперативне втручання, побоювання ці не обґрунтовані. Повний розрив меніска не зростається, і у цьому разі необхідна операція — його видалення.
Для цього застосовують малоінвазивні методи: лікар робить лише два проколи, через які мікроінструментами видаляє пошкоджений меніск. На місці видаленого меніска формується сполучно-тканинний тяж, який схожий за своєю структурою на хрящовий меніск. Якщо операцію не зробити, то з часом отримаємо ранній деформуючий артроз.
Характерна ознака пошкодження меніска — поява болю у колінному суглобі при спускові сходами вниз, клацання у суглобі під час присідань. Найкраще обстеження при травмі меніска — магнітно-резонансна томографія (МРТ), вона навіть більш інформативна, ніж комп’ютерна томографія (КТ) і рентген.
— Як надати першу допомогу постраждалому при різних травмах?
— Особливість зимових травм, як говорять лікарі, — у їхньому поєднанні. Наприклад, перелом, вивих можуть поєднуватися з розтягненням, розривом м’язів, сухожиль, пошкодженням меніска. Сам постраждалий або його родичі, друзі не зможуть визначити, що сталося (тим більше, що багато травм має схожі симптоми), але якось допомогти, зменшити страждання під силу будь-кому, навіть далекій від медицини людині.
Алгоритм першої допомоги такий: у перші години лід на хворе місце, туга пов’язка та щільна фіксація (при вивиху — еластичним бинтом, при переломі — за допомогою спеціальної шини, яку можна виготовити з палиці або дошки), стан повного спокою для постраждалої руки чи ноги, припідняте положення, аби зменшити приплив крові та набряк кінцівки.
У жодному разі не можна знімати черевики або ковзани, треба обережно звільнити гірськолижні черевики постраждалого з кріплень і послабити кліпси на них або розпустити шнурки на ковзанах, щоб вони не тиснули. До прибуття рятувальників треба накрити постраждалого курткою, аби не було обмороження чи запалення легенів. Краще не евакуювати травмовану на схилах людину самотужки, а дочекатися лікарів, у яких є спеціальне спорядження.
— Які травми найнебезпечніші?
— Найнебезпечнішими є травми голови і хребта. Їхні наслідки залежать від того, яка саме ділянка хребта постраждала і який характер травми. Так, навіть легке зміщення шийних хребців (у ділянці, відповідальній за роботу дихального центру і кінцівок) може закінчитися неабиякими проблемами із диханням або задухою.
Найчастіша помилка — саджати постраждалого. Це робити категорично заборонено при будь-яких травмах хребта, оскільки повторне зміщення ушкоджених шийних або грудних хребців може стати фатальним. Слід терміново викликати «швидку».
— Часто, впавши на вулиці, люди відразу не звертаються по медичну допомогу. Які це матиме наслідки?
— Вчасно не вилікувана безневинна травма може призвести до розвитку посттравматичного артриту, бурситу та інших хворобливих запальних ускладнень. Коли, впавши на вулиці, ви відчули сильний біль або знепритомніли на кілька секунд, негайно вирушайте до травмпункту чи лікарні. Якщо постраждала дитина, то бажано, аби її оглянув дитячий лікар-травматолог. У дітей часто відбуваються переломи надкісниці, які дорослий лікар може не помітити.
Як я зазначав, при травмуванні насамперед слід звернутися до лікаря. Він може уточнити діагноз, переконатися у тому, що немає необхідності у хірургічних втручаннях, накласти шину або пов’язку, порекомендувати масаж, фізіотерапію чи лікувальну фізкультуру, тобто призначити адекватну терапію.
Розпитував Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- КУРІННЯ ПОСИЛЮЄ ПОХМІЛЛЯ
- ЧИМ ЗИМА НЕБЕЗПЕЧНА ДЛЯ «СЕРДЕЧНИКІВ»
- ЩЕ ОДИН АРГУМЕНТ
- РИЗИК ПЕРЕЛОМІВ ПІДВИЩУЄ ЗАЙВА ВАГА
- УНІКАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ КЛЕЙ
- ДЕ ВДОМА РАЙ ДЛЯ БАКТЕРІЙ?
- ЯКЩО НЕ ВІДЧУВАЄТЕ НІГ ВІД ВТОМИ...
назад »»»