ЩО ТАМ, ЗА ГОРИЗОНТОМ?
Нині в Україні і світі вималювалась обережна тенденція — макроекономічне прогнозування обмежується горизонтом кількох місяців. Експертам складно робити довгострокові прогнози через економічну і політичну непевність.
Упродовж останньої п'ятирічки українська економіка розвивалася на рівні старих членів зони євро. Випереджаючого зростання не спостерігалося. Вона значно відставала від китайської, швидше від нас розвивалася Росія, Казахстан, Польща.
Згідно з прогнозом МВФ, який ще діє, наш ВВП має зрости цьогоріч на 3%. Та результат буде втричі скромнішим, кажуть вітчизняні експерти. Погоджується з ними і влада. Нині актуальною є тема дефіциту поточного рахунку, проблеми платіжного балансу, що мають вирішальний вплив на валютний ринок. Часто намагаються знайти прості відповіді. Мовляв, дуже подорожчав російський газ, тож і з'явився дефіцит у понад 10 млрд дол.
Але структура імпорту від 2005 р. суттєво не змінилася. Хоча й зросла частка енергоносіїв, найбільш помітна у цифрах втрата власної нафтопереробки, ми майже перестали імпортувати нафту. Імпорт інвестиційних товарів в Україну, особливо транспортних засобів, машиноустаткування, товарів довгострокового користування, теж зменшився.
Та в цілому імпортне навантаження на економіку велике, упродовж останніх двох років стійко перевищує 52% ВВП. Такого не було до кризи 2008 р. Класичною є риторика про високий дефіцит поточного рахунку, та він суттєво покривається профіцитом по фінансовому рахунку, який формується з припливу боргів. До 2008 р. борговий капітал, тобто позики корпорацій і держави, повністю перекривали дефіцит держбюджету.
Україну активно кредитували до літа 2008 р., економіка була перегріта. У середині року відчувався тиск спекулятивного капіталу на зміцнення гривні, однак криза застала нашу економіку зненацька. Нині ситуація інша. Майже рік витрачаються державні резерви, аби закрити бюджетні й торговельні дірки, втримати гривню. Девальваційні очікування населення і бізнесу лишаються песимістичними.
Цьогоріч тільки лінивий не заклав валютні ризики й ризики економічного спаду у свої домашні сценарії та бізнес-плани на 2013 р. Базовий сценарій платіжного балансу є сумою дефіциту поточного рахунку (він майже на 80% складається із зовнішньої торгівлі) і припливу інвестицій. Ці речі досить стабільні, кажуть експерти. Їхня різниця визначає, скільки треба залучити боргів, аби покрити розрив. Якщо їх залучити не вдається, то треба витратити частину резервів НБУ.
Скромна динаміка
Порівняно з 2008 р., ситуація виглядає менш вигідною, що відображається в динаміці резервів. Необхідно збільшувати інвестиції й скорочувати імпорт. Це легко задекларувати, та важко виконати, за рік не впоратися. Популярною у 2005–2006 рр. була теза про те, що Україна має перейти до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку. Цього не сталося, зокрема у цьогорічному ІІІ кварталі офіційна статистика зафіксувала суттєве падіння інвестицій. У цілому ж інвестиційна складова сягає лише 20%, цього мало для випереджаючого розвитку.
Не дуже вірять експерти в ідею глобального перегляду імпортних мит, закриття українського ринку для іноземних товарів. Та й газове питання вирішити складно, тож доведеться працювати в рамках діючої формули ціноутворення, враховуючи поточну динаміку цін на нафту. Навряд чи у першому півріччі 2013 р. ціни на «блакитне» паливо будуть нижчими, ніж 400 дол. Показник тривожний. Експерти радять розробити стратегію суттєвого зменшення використання імпортного газу.
На жаль, і настрої інвесторів не надто оптимістичні, хоча вони завжди знаходили компроміс між ризиком і доходами. Розраховувати на те, що у наступному році буде великий приплив капіталу, і різко зміниться ситуація, не варто. Часто не помічають на тлі загальних показників того, що протягом останніх п'яти років роль банківської системи в економіці знизилася.
І паралельно з цим вимальовується інша тенденція. Позичальники, які мають непогані рейтинги, отримали вихід до дешевих зовнішніх капіталів. Серед них чимало експортерів, тож позики у валюті для них не проблема на зовнішніх ринках. У банках зростає частка валютного капіталу для обслуговування бізнесу.
Навесні парламент суттєво скоригував державний кошторис — на понад 40 млрд грн підвищили доходи (до 374 млрд) і витрати. Та, незважаючи на певну підтримку бюджету з боку НБУ і практику масових авансових податків за одинадцять місяців, кумулятивний показник виконання річного плану зі збору податків відстає на 8% від норми 2010–2011 рр. За офіційними цифрами, ми його перевиконуємо, зрозуміло, заднім числом.
Тож до кінця року більшість доходів, на які розраховували навесні, не виправдає надій. Недобір сягатиме 35 млрд плюс закладений дефіцит бюджету приблизно такого ж масштабу. У наступному році мінімальний дефіцит кошторису сягне 10%, тому влада намітила амбітні плани випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на 47 млрд грн. За ці кошти викуплять і акції «Нафтогазу», Аграрного фонду, «Ощадбанку» та приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство», аби погасити їхні борги.
У 2010 р. ОВДП активно скуповувалися на фондовому ринку, нині ж банківська система не зможе проковтнути їх суттєвий обсяг. Експерти малюють різні сценарії. Можливе поповнення пасивної бази комбанків зі збільшенням рефінансування. Очевидно, НБУ відіграватиме ключову роль. До того ж у нього є зобов'язання перед бюджетом на 16 млрд грн (одна з ключових статей надходжень до Загального фонду).
Статистичний ріст
Експерти кажуть, що можна отримати статистичний ріст ВВП у наступному році. Але є нюанси, пов'язані з агросектором та показниками чистого імпорту. Для бізнесу і домашніх господарств 2013 р. не буде кращим, ніж нинішній. Ключовою темою буде гальмування зростання доходів населення, девальваційні настрої якого не зникнуть. Люди ще довіряють банкам, які пропонують високі ставки за депозитами.
Поки пенсійна реформа не створила нового джерела грошових ресурсів для економіки — накопичувальної системи. Важко назвати повноцінним ринком і первинні аукціони ОВДП, найближчими місяцями ситуація не зміниться, зазначають експерти. Були заяви від влади про наміри випустити боргові інструменти (ОВДП чи векселі) для відшкодування ПДВ підприємствам.
Якщо це станеться, дисконти будуть суттєвішими, ніж у 2010 р., адже гривневої ліквідності набагато менше, і ніхто не купуватиме інструменти з незначним дисконтом і невеликою дохідністю. Зниження суверенних рейтингів негативно вплине на вихід України на зовнішні ринки запозичень та розміщення там нашими емітентами цінних паперів. До середини 2013 р. фон навколо нашої країни не стане позитивним на сировинних ринках і в переговорах з МВФ, прогнозують експерти. Отож ситуація з бюджетом буде скрутною.
Аналітики НБУ звертають увагу на значне зростання цін на Світовому ринку продовольства. В основному через те, що капітал намагається знайти більш реальне застосування, тому з фінансової сфери перетікає на товарні, продовольчі ринки, у золото. Від 2005 р. більш ніж удвічі виросли ціни на зерно. Це важливо для України, адже в нашому споживчому кошику продовольчі товари займають значну частину. І ситуація на зовнішньому та внутрішньому продовольчому ринку відіграє велику роль у визначенні динаміки інфляції.
Нацбанк використовує тут чотири компоненти: базову інфляцію; інфляцію сирих продовольчих товарів (товарів з низьким ступенем переробки); адміністративно регульованих товарів і послуг та палива. У більшості країн із базової інфляції вилучають продовольчі товари, аби оцінити вплив монетарної політики на інфляцію.
Якщо у нас вилучити всі продукти, то в базі інфляції мало що залишиться. Аналітики НБУ змушені залишати частину товарів (не продуктів малої переробки, а які проходять певний цикл обробки і можуть залежати від монетарної політики). Вторинні ефекти, зміна цін на сировинні товари через певний час впливають на динаміку інфляції, хоча й менше, ніж бюджетна монетарна політика.
Імпортний газ до 2005 р. коштував 50 дол., цьогоріч ціна перевищила 400 дол. Тарифи на житлово-комунальні послуги впродовж десяти років виросли у чотири рази. Це один із обмежувальних факторів зниження інфляції в Україні після кризи. У ІІІ кварталі цього року у нас знизився ВВП, скорочення попиту суттєво вплинуло на динаміку інфляції. Уповільнення економіки в європейських країнах протягом року призвело до гальмування інфляції.
В Україні, за оцінками НБУ, ріст економіки нижчий, ніж потенціал, це тисне на інфляцію. Тиск споживчого попиту до цього часу низький. Торік зібрали найвищий урожай за всю історію незалежності країни. Це суттєво вплинуло на компоненти зниження інфляції (сирі продовольчі товари). Цьогоріч урожай зернових не такий високий, а овочів, як і торік, рекордний. Це теж було суттєвим фактором для зниження інфляції.
Ріст тарифів на послуги ЖКГ був незначним, тож інфляція впала до нуля, а в листопаді — навіть нижче. Та, незважаючи на те, що ціни споживчого кошика знизилися, ціни виробників протягом останніх двох років були вищими, зокрема на металургійну продукцію, добувних галузей, електроенергію. Це сталося внаслідок високих цін на газ.
Перспективи
Наша економіка досить відкрита, значну частку в ній займає експорт металу та імпорт енергоносіїв. Ціни на світових ринках металу серйозно впливають на динаміку виробництва в країні. У 2005 р. ціни на сталь упали, ВВП загальмувався. Раніше економіці допомагали зростати низькі ціни на газ, а у витратах металовиробників — це значна складова. Тож у середньому економіка додавала 7%, а в 2004-му — 12%.
Після істотного зниження у 2009 р. ріст економіки знову відновився у 2010–2011 рр. (+4–5%, вище рівня європейських країн). Це пояснюється і низькою порівняльною базою, після падіння легше відновлюватись. До того ж підвищився попит на ринку металу. Зафіксований ріст і в нинішньому І півріччі — готувалися до Євро-2012, був високий внутрішній попит.
Потім різко скоротився зовнішній попит, ціни на метал почали падати. Очікується, що економіка європейських країн буде в мінусі (-0,2%), наступного року додасть 0,2%, прогнози ЄБРР +0,3% чи -0,9%. Зниження ВВП наших торговельних партнерів і падіння цін на метал негативно вплинули на наш ВВП, і в ІІ півріччі він почав знижуватися. Додало негативу і введення Росією утилізаційного збору на авто. Це серйозно вдарило по нашій промисловості.
У майбутньому на світову й українську економіку чекають неабиякі проблеми. Але для України відкриваються великі перспективи в розвитку агросектора. Чимало інвесторів хотіли б вкласти гроші у наш аграрний сектор. Та зберегти врожай складно, не вистачає сховищ, тому доцільно інвестувати в інфраструктуру.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ДО ТРАВНЯ 2013 РОКУ ЗАТВЕРДЯТЬ ПЛАН СТВОРЕННЯ ЄЕС
назад »»»